Пригадуючи дванадцятьох найліпших

15 июля 2014 г., 10:52
Распечатать
«УФ» пропонує власний варіант збірної ЧС-2014

ВОРОТАР

Кейлор НАВАС (Коста-Рика).

Пам’ятається, шість десятиріч тому видатний наставник німецької репрезентації Зепп Гербергер казав: із-поміж кіперів для своєї команди вибирає тих, хто виступає в клубах-аутсайдерах, адже лише вони щоматчу трудяться в поті чола. Костариканцю Навасу у цьому плані «пощастило»: його «Леванте» ніколи не дає змоги відпочити стражеві останнього рубежу. Отож Кейлор прогнозовано став ватажком сенсаційної команди: якби не він (точніше, його рафінована реакція), центральноамериканці навряд чи вий­шли б із групи. Левантієць так усіх вразив, що відтепер виступатиме за «Баварію». Що насторожує.

ПРАВИЙ ЗАХИСНИК

Дірк КУЙТ (Нідерланди).

Рівно за тиждень йому виповниться 34 роки, тобто в наступному мундіалі він, швидше за все, участі не братиме. Природа не наділила його великим талантом, одначе подарувала три важливі риси, завдяки котрим він зробив класну кар’єру: працездатність, спокійний характер, універсалізм. Безумовно, в Новому Світі найповніше проявилась остання: виконавець, знаний як крайній форвард (у гіршому випадку — вінгер), майже весь бразильський чемпіонат відіграв на правій бровці оборони. Відіграв у своєму стилі — без феєрії, проте стійко, гідно, впевнено, спокійно, не покладаючи рук, ніг і голови.

ЦЕНТРАЛЬНИЙ ЗАХИСНИК

Матс ХУММЕЛЬС (Німеччина).

Не хочеться вдаватись у пафосні порівняння, проте, як здається автору цих рядків, чинний центрбек дортмундської «Боруссії» є першим німецьким виконавцем десь за два десятиліття (від часу «золотих» років Маттіаса Заммера), котрий гідний того, щоби його, бодай приблизно, порівнювали з великим співвітчизником на прізвище Беккенбауер. Адже, як і Кайзер Франц, Хуммельс бере тим, що «читає» гру, відтак, не маючи супершвидкості, не страждає від цього ґанджу. А ще високий хлопчина в Бразилії класно і часто починав атаки довгими пасами вперед, доречно допомагаючи своєму нападу.

ЦЕНТРАЛЬНИЙ ЗАХИСНИК

Езекіль ГАРАЙ (Аргентина).

Ймовірно, сьогодні як сам Езекіль, так і його колишній клуб — португальська «Бенфіка», шкодують, що 25 червня оформили трансфер у російський «Зеніт». Гарай — адже сьогодні, завдяки його чудовим діям на першості світу, майже напевно отримав би запрошення з клубу із сильнішої ліги. Лісабонці — бо продали класного виконавця задешево… Нехай би хто що казав, одначе саме оборона аргентинців є найсильнішою їхньою ланкою, а лідером тут слід визнати уродженця міста Росаріо: чіпкий, швидкий, умілий як у силовій боротьбі, так і в грі головою. Та ще стандарти класно виконує. І навіть забиває.

ЛІВИЙ ЗАХИСНИК

Маркос РОХО (Аргентина).

Про Зяблика, як любовно іменують вихідця з Ла-Плати на батьківщині, можна книгу написати! Наприклад, про те, як він два роки мучивсь у московському «Спартаку», награвши сумарні 17 матчів. Або про його по-дитячому розгублене обличчя, котре стало передумовою виникнення вищезгаданого прізвиська. Чи, приміром, наголосити на тому, що Рохо виправдовує найновітніші вимоги до модерного уявлення про захисника: він однаково добре почувається у центрі та на флангах, має високий зріст, уміє прораховувати ситуації, проте, водночас, швидкий, двожильний. Грати йому у сильнішому ФК.

ПРАВИЙ ПІВЗАХИСНИК

Алексіс САНЧЕС (Чилі).

Із певного моменту відлагоджений клубний механізм ФК «Барселона» почав усе частіше давати збої. Зокрема, трансферна ланка: як пояснити те, що зразу по закінченні невдалого ігрового року боси каталонців продали чилійського вінгера, котрий був ледь не найкращим виконавцем «блау-гранас» у сезоні-2013/2014?! На бразильських полях Алексіс знову підтвердив помилковість кроку свого, вже колишнього, клубу: атлетично сформований, добре координований, мобільний, фізично витривалий виконавець правого флангу вів за собою партнерів, виокремлюючись на їхньому тлі посутнім фактором — класом.

ОПОРНИЙ ПІВЗАХИСНИК

Тоні КРООС (Німеччина).

Дуже обдарованого молодого баварця су-
то номінально вважають «хвилерізом»: сміє-
мо припустити, на цій позиції він виступає передусім тому, що в його клубі є гравець, якого звати Томас Мюллер… Якби не така «прикрість», виходець із Східної Німеччини повноправно закривав би амплуа плеймейкера, чи, точніше, атакувального хавбека. Бо в Крооса для цього є все: точний удар правою, стрімкість, добре бачення поля, чудове відчуття пасу. Так, Тоні любить атакувати — скидається на те, більше, ніж захищатись… А ще має вельми цінну властивість — без проблем вливається в гру, виходячи на заміну.

ЦЕНТРАЛЬНИЙ ПІВЗАХИСНИК

Томас МЮЛЛЕР (Німеччина).

Насмілимося припустити, що футболіст, якому, можливо, суджено стати історичним рекордсменом мундіалів за кількістю результативних ударів, на нинішньому турнірі помітно не схожий на себе чотирирічної давнини: тоді, в ПАР, Томас нагадував пестунчика-вискочку, котрому елементарно щастило забивати м’ячі, нині ж він — «німецьке все». Без перебільшення — настільки корисного гравця Бразилія-2014 не бачила: Мюллер не лише голеадор, а й не цурається виступати в ролі асистента, чимало відпрацьовує у середній ланці. Кажуть, збірна для нього — віддушина, в клубі такої свободи не дають.

ЛІВИЙ ПІВЗАХИСНИК

Хамес РОДРІГЕС (Колумбія).

На жаль, «УФ» не приділяє достатньої уваги першості Франції, відтак небагато читачів знають, що хавбек «Монако» за підсумком минулого сезону посів третє місце в рейтингу найсильніших гравців ліги 1… Втім, ХХ Кубок світу все розставив по місцях: тепер зрозуміло, що хлопчина, котрого звати чи то Хамес, чи то Джеймс, є топовим виконавцем свого амплуа у світі. Швидкий, різкий, із унікально точним периферійним зором і виняткової потужності ударом, відмінно координований. Імовірно, саме він забив найкрасивіший м’яч турніру — отой, дальній, уругвайцям. Гадаємо, невдовзі змінить чемпіонат.

НАПАДНИК

Ар’єн РОББЕН (Голландія).

Під час групового раунду багато з нас бачили саме голомозого нідерландця як найкориснішого, найціннішого виконавця змагань. Утім… По-перше, його збірна не потрапила до фіналу, причому якраз він у додаткові хвилини 1/2-ї згаяв дуже хороший голевий момент. По-друге, будьмо щирими: Роббен зразка стартових матчів і він же в плей-оф — доволі відчутна різниця. Адже в трьох останніх зустрічах Ар’єн дещо здав у швидкос­ті, різкості, мобільності, корисності. Кажуть, що це логічно: на великих форумах найпершими згасають гравці з хорошими фізичними даними. Виснажуються, одне слово.

НАПАДНИК

Ліонель МЕССІ (Аргентина).

Шлях Лео на бразильському форумі влучно підтверджує, що у сучасному футболі, з його швидкостями, інтенсивністю, фізичними навантаженнями, жоден гравець, навіть гіперкласу, не спроможний провести цілий турнір стабільно, на високому рівні. Навіть коли йдеться про турнір на сім матчів. Адже попервах барселонець витяг свій колектив із групи, чотири рази відзначившись, а на стадії плей-оф «замовк» (нуль забитих м’ячів, один асист, із десяток яскравих спалахів) — очікували від нього більшого.

ТРЕНЕР

Йоахім ЛЬОВ (Німеччина).

Як на мене, основним здобутком двох останніх наставників «тевтонів» — Льова та його попередника Юргена Клінсмана — є те, що вони радикально видозмінили саму суть збірної своєї держави: якщо до них німці асоціювалися з прагматизмом, атлетизмом, «дерев’яністю», навіть роботоподібністю, то вже десятиліття ми бачимо, наскільки вони технічні, наскільки цікаво, видовищно грають. Своєю чергою, найістотнішою відмінністю між вищезгаданими тренерами є те, що Льов усе-таки відкинув авантюризм, отой завзятий кавалеризм Клінсі, відтак останній обмежився «бронзою» ЧС, а перший — «золотом».

Володимир БАНЯС.

Patrick-Україна

 

Подписка электронной версии газеты

ИТОГОВОЕ ПОЛОЖЕНИЕ КОМАНД