Сергій КОНОВАЛОВ: «Усе йде до того, що Коноплянка ніколи не залишить Україну»

04 февраля 2015 г., 11:49
Распечатать
Доля дніпропетровської «десятки» — красномовний символ вітчизняного футболу 2010-х

На час підготовки цього матеріалу (мова про минулу суботу) я не знав про найактуальніший розвиток події. Тому, ймовірно, після казусу з «Ромою» лівий хавбек національної команди та «Дніп­ра» знайшов інший варіант продовження свого творчого шляху. Проте, гадаю, подальший розвиток події не суть важливий: те, як най­обдарованіший вітчизняний «грач» останнього десятиліття сам собі зарізав перехід до Італії, варте окремого матеріалу. Принаймні матеріалу… Про це ми поговорили з класним у минулому дніпропет­ровським футболістом атакувального профілю.

— Сергію Борисовичу, ви, безумовно, начувані про перипетії «інциденту з Коноплянкою»…

— Знаю те, що писали ЗМІ. Окрім того, дещо розповідали знайомі футбольні люди.

— Прокоментуйте, будь ласка.

— Два клуби — «Дніпро» та «Рома» — узгодили між собою всі пункти трансферу, проте, вочевидь, не врахували інтересів (або всіх інтересів) самого гравця. Його це не влаштувало. Тому перехід, який був на фінішній прямій, не відбувся.

— Цікаво, що ви маєте на увазі під фразою «не врахували інтересів гравця»? За інформацією «УФ», уся справа в грошах: римляни давали 400 тис. доларів на рік, Євген хотів мати мінімум стільки ж, як у Дніпропетровську — тобто в п’ять разів більше.

— Так це я й маю на увазі! Головна причина — гроші, конкретніше — Коноплянку не влаштували особисті умови, які запропонував італійський клуб.

— Що ви із цього приводу думаєте?

— Наш найталановитіший виконавець останнього часу є жертвою системи, що склалася. Системи, породженої «жирними роками» існування футболу України, що почались у середині 2000-х і завершилися… ну, ще до зими 2014-го. У результаті 99 відсотків гравців УПЛ мають, як на мене, завищені у фінансовому плані контракти, що не відповідають їхньому професійному рівню. Тому тепер, коли відбувається «ломка» — економічна ситуація в державі змушує клуби економити, наші професіонали складно позбуваються ілюзій про себе… Щодо Євгена: ми можемо вважати його зіркою, він сам теж, але в Європі він не грав, тому зарплатня, запропонована «Ромою», була, мені здається, адекватною. Переконаний: якщо він хоче чогось досягти у спорті, мусить залишати Україну, бо, як для вітчизняного чемпіонату, Коноплянка перезрів. Йому треба прогресувати, а для цього підходить тільки одна з європейських топ-ліг. Наприклад, італійська. Тим паче, коли йдеться про команду, котра… ну, скажемо, бореться там за чемпіонство… Утім, Євген вирішив по-іншому, для нього голов­ний — матеріальний бік справи. То його рішення.

— Знаєте, йому 26 років, іще трохи — й нікому на Заході він не буде потрібен…

— До цього все йде, ситуація рухається саме за таким сценарієм. Може статися, що за півроку в Коноплянки знову щось не складеться, а ще за півроку виникнуть нові стримувальні фактори. Й т. д. Із іншого боку, саме влітку, коли не помиляю­ся, в нього звершується контакт із «Дніпром», може, в його агента саме на це розрахунок: не продати гравця, а влаштувати його безплатно.

— До слова, про агента Євгена — його батька. Як вам слова останнього: «Чемпіонат Італії надто слабкий»?

— А наша ліга — сильніша?.. Я помітив, коли гравцем опікується близький родич, це часто вилазить боком. Бо в родича, в нашому випадку — батька, є відчуття, що він, по-перше, краще за всіх знає, що потрібно його чаду, по-друге, хоче на ньому добре заробити. Уважаю, це неприпустимо.

— Дякую за коментар… Змінивши тему: де ви нині працюєте? А то різні є дані.

— Поки ніде. Після «Севастополя» не влаштовувався. Маю багато вільного часу, займаю його тим, що дивлюся футбол, зокрема, на різних передсезонних турнірах. Наприклад, бачив наживо майже всі матчі Меморіалу Олега Макарова.

— Даруйте, що лізу в душу: з вами ФК Вадима Новинського розрахувався? Бо всі екс-гравці «моряків» кажуть, що перед ними велика заборгованість, яку ніхто не збирається гасити.

— У тренерського штабу севастопольської команди інша ситуація: зарплатню нам виплатили всю, однак преміальні плюс різні додаткові виплати — ні. Чекаємо.

P. S. Торік, наприкінці лютого, перед самим зачиненням вікна переходів Євген одною ногою був у Англії, проте занести другу йому заважив власник «Дніпра». Тоді багато з нас співчували хавбекові, переймаючись тим, аби «вето» Ігоря Коломойського на трансфер до «Ліверпуля» не зламало хлопцеві спортивної кар’єри. Нині «вето» наклав сам Коноплянка, поставивши фінанси вище футболу. А футбол, за спостереженнями мет­ра нашої журналістики Валерія Валерка, «не пробачає зради».

Володимир БАНЯС.

Patrick-Україна

 

Подписка электронной версии газеты

ИТОГОВОЕ ПОЛОЖЕНИЕ КОМАНД