Вадим ЄВТУШЕНКО: «Не змінюємо структуру гри, попри здобутий результат»

Виховання, хвилювання, спад

— Вадиме Анатолійовичу, чи покращила вам настрій перша перемога за понад місяць виступів?

— Результат завжди — найважливіша річ. Як постійно кажуть, гра забувається, а результат залишається. Так склалося, що підсумок матчу — це все, що запам’ятають уболівальники. Утім, уже неодноразово повторював, наша команда переслідує дещо іншу мету. Окрім того, в нас немає завдання виграти будь-якими шляхами й засобами чи взагалі здобути чемпіонство першої ліги. Моя мета — виховувати молодих футболістів із нашої школи. Як часто буває, мова про гравців, які не потрапили до обойми першої команди або дубля, з якими в них спільна заявка. Відтак вони мають шанс завдяки виступам у першому дивізіоні набути майстерності й досвіду. Це повинно посприяти тому, щоби потрапити до складу першої команди чи інших клубів вітчизняного футболу. На мою думку, «Динамо-2» досить успішно виконує поставлені завдання.

— Із кінця вересня динамівці не знали смаку перемог. Чи складно було підопічним у психологічному плані? Чи тяжко було переконати, що все в їхніх руках?

— Безумовно, проводили чимало роботи над психологічною складовою. Техніко-тактична робота продовжується щоденно та цілодобово, бо трудимося над покращенням майстерності виконавців. Однак щодо психологічного аспекту теж довелося провести багато дискусій. Очевидно, що тривалі серії, котрі супроводжують відсутністю позитивного результату, погіршують емоційний стан колективу. Було помітно, що мої підлеглі дуже серйозно хвилювалися через це. Вони стараються, проте в останніх матчах часто припускалися індивідуальних помилок у захисті. Це заважало нам довести до завершення ті тактичні задумки, котрі визначили й сформували.

До того ж, у нашому складі не так багато гравців, які вміють забивати м’ячі. Таким чином назрів спад, який припав на жовтень. Однак цьому є об’єктивні пояснення. Зокрема, ми втратили значну групу футболістів і більшість креативних виконавців, котрі відзначалися чи допомагали організувати атаку. Якщо конкретніше, мова про Яремчука, Гемегу, Поляруса, Хобленка та Хльобаса. Нам було складно, бо не можемо купувати й запрошувати нових гравців зі сторони, позаяк повинні виховувати своїх. Отож улітку підійшла чергова група футболістів. Розумію одне: щоби досягти того рівня, яким мог-
ли похизуватися згадані особи, їм потрібен певний проміжок часу.

— Помітив, що порівняно з поєдинком проти «Тернополя» у старті вийшли зразу чотири інших гравці. Це тому, що досі визначаєте оптимальне поєднання?

— Ми регулярно проводимо ротацію. Даємо можливість іншим футболістам проявити себе. Та, насамперед, очевидно, що коли немає результату, потрібно щось змінювати та шукати інші варіанти. Раніше ми більше довіряли старшим гравцям, які триваліший час працюють із «Динамо-2». Улітку ми втратили вісім футболістів основи чи, точніше кажучи, дев’ять, якщо рахувати воротаря. Отож зараз отримали шанс виконавці, котрі тоді були в ролі запасних. Окрім того, додалися юні гравці, котрі починають складати їм конкуренцію. Учора (розмовляли в суботу. — Є.Д.) узагалі дебютував 17-річний нападник. Замість Удода (1997 р. н.) в другому таймі з’явився Зубков (1998 р. н.). Можна сказати, вже починаємо працювати над майбутнім.

Не вляглося, три м’ячі, підхід

— У п’ятницю у столиці дуже пощастило з погодою. Вочевидь, за хороших умов і чудового поля кияни краще виступають.

— Звичайно, якість поля відіграє свою роль. Та я би не сказав, що поле на стадіоні «Динамо» ідеальне. Воно рівне й немає горбів, але по-своєму складне. Справа в тому, що газон новий, його лише недавно постелили, тому ще не зовсім вляглося. Відтак у швидкісних гравців миттєво втомлюються м’язи ніг на м’якому полі. Видно, що підопічні вимотуються в певні моменти поєдинку. Сподіваюся, наступного року поле на нашій арені буде в кращому стані. Тим паче спостерігав подібні явища, коли на «Динамо» були матчі юнацької Ліги чемпіонів. Це — не виправдання, а констатація факту. Утім, ви правильно підмітили: нам краще виступати на якісних газонах. Це зумовлено тим, що багато уваги приділяємо грі «внизу», а не верховій боротьбі.

— Швидкий гол у ворота «Десни» допоміг здобути довгоочікувану перемогу?

— Авжеж! Уже говорили про те, що мало забиваємо. Отож швидке взяття воріт певною мірою допомогло відчути впевненість у своїх силах. Хоча, по правді кажучи, у середині першого тайму ми знесилилися. Чому? Це пов’язано з особливістю поля. Позначилося, що протидіяли досвідченому супернику, котрий комфортно почувається в силовому футболі. Відзначу в чернігівців Есеолу, котрий нав’язував боротьбу нашим оборонцям. На щастя, мої підопічні довели, що перебувають у хорошій фізичній формі. Відтак у другій частині зустрічі, на мій погляд, повністю переграли «Десну». У нас вистачило сил відійти подалі від свого штрафного майданчика та агресивніше діяти в атаці. Уважаю, ми справедливо перемогли. До того ж, приємно, що вперше забили три м’ячі.

— Прикрасою двобою став результативний удар Трояновського. Це ваше прохання не соромитися бити здалеку чи ініціатива Євгена?

— Якраз напередодні гри в індивідуальній бесіді із Женею розмовляли щодо цього. Останнім часом він дещо прив’язався до свого флангу, тож мало зміщався у центральну зону. Вочевидь, наші розмови не проходять даремно й допомагають Трояновському. Євген зіграв так, як його просили: отримав м’яч у центральній зоні та акцентовано ударив. До речі, свій перший м’яч на початку сезону він забив у подібній манері.

— Футбольний рік завершуєте грою з «Миколаєвом». Чи маєте прагнення зимувати на якнайвищому місці в турнірній таблиці?

— Знову ж таки, кожен спортсмен прагне бути найкращим. Такий девіз спорту. Попри відсутність турнірних завдань, самі ставимо перед собою планку. Щоматчу жадаємо святкувати перемогу. Та найважливіше: здобути перемогу в тому стилі, якого прагнемо, виконуючи тактичні вказівки та вимоги. Отож не змінюємо структуру гри, попри здобутий результат, позитивний він чи негативний. Такий підхід відрізняє роботу нашої команди від інших. Приміром, коли ведемо в рахунку 2:0, не можемо провести заміни, щоби закритися: випустити додаткового опорника чи захисника. Відтак у будь-якій ситуації граємо так, як у нас прописано. Це все не так просто. Тим паче деколи це залишає свій слід на результатах. Тим не менш, для нас найважливіше, щоби хлопці грали в той футбол, який проповідують тренери старшої команди.

Євген ДЕМЯН.