Владислав КУЛАЧ: «Не дуже розумію значення слова «адаптація»

— Владиславе, чому «козаки» гірше розпочали матч?

— Погоджуся, що спочатку донеччани нас перевершували. Правда, по перерві відбулися певні трансформування, зокрема тренери замінили зразу трьох гравців. У підсумку виявилося, що таке рішення було правильним: ми зіграли набагато краще за суперника, створили чимало моментів, аби зрівняти рахунок. Але, на жаль, нам це не вдалося… В цілому, гра в нашому виконанні була невпевненою. Думаю, в майбутньому ми виступатимемо гідно, врахувавши свої помилки.

— Швидкий гол Лазича вибив із колії?

— Уважаю, що після пропущеного м’яча наші плани не змінилися. Однак, не кривитиму душею, коли м’яч опинився в наших воротах, психологічний стан змінився. Можливо, гол опонентів якоюсь мірою розслабив нас. Утім, не подумайте, що ми опустили руки, зупинилися… Зрештою, після відпочинку наша команда боролася з усіх сил, щоби врятувати поєдинок. Усі могли пересвідчитися, що ми заслуговували кращого підсумку та до останньої хвилини боролися заради цього.

— У перерві вас також зняли з гри. Знаєте, чому?

— Гадаю, погодитеся зі мною, що перший тайм не вдався усьому колективу, а не окремим виконавцям, зокрема мені. Відтак саме командні механізми потребували заміни. Хоча розумію, що своїми діями не продемонстрував той рівень футболу, котрий від мене хоче бачити тренерський штаб. Отож таке рішення має під собою підґрунтя, що не дозволяє апелювати чи оскаржувати його.

— Що Анатолій Чанцев сказав підопічним у роздягальні, що вони вийшли на поле такими вмотивованими?

— Вочевидь, слова Анатолія Чанцева по-новому підбадьорили та налаштували моїх колег. Хоча не скажу, що на початку поєдинку команда виглядала не налаштованою на боротьбу, щоби показати той футбол, який відточували впродовж зимового антракту. Відтак після перерви в нас почало виходити те, чого бракувало в дебюті зустрічі. Думаю, в наступних матчах уже зі стартовим свистком демонструватимемо налагоджені дії.

— Загалом, чого забракло запоріжцям, аби здобути кращий результат?

— На мій погляд, позначилося те, що нам не таланило. Моменти в нас виникали… Знає­те, ця гра вже пройдена для нас, ми поступилися — 0:1. Уже живемо думками про наступний двобій із «Дніпром». Уже зараз потрібно налаш­товуватися та готуватися до серйозного протистояння. Звичайно, потрібно зробити висновки з останніх матчів і втілювати в життя те, що в нас виходить найкраще. Повірте, голови не опускаємо, бо в житті без поразок не буває, тож рухаємося лише вперед.

— Після зимових зборів ви двічі виходили на поле зі стартових хвилин у офіційних матчах. Вочевидь, проблем із адаптацією не було?

— Знаєте, якщо чесно, то не дуже розумію значення слова «адаптація». Я все життя прожив у одній країні з нинішніми партнерами, тож не второпаю, чому обов’язково повинен бути процес адаптації в колективі співвітчизників. Отож, можна сказати, вливатися в команду мені довго не потрібно було. До того ж, уже звик до нової команди та міста.

— Яким бачите поєдинок із «Дніпром»?

— Нашого майбутнього суперника добре знають не лише в Україні, а й у Європі, відтак зайвого представлення вони не потребують. Звичайно, зараз для нас найголовніше — плідно підготуватися до зустрічі з дніпропетровцями та розібрати їхні слабкі та сильні сторони, щоби дати їм справжній бій. Впевнений, що, попри статус виїзного матчу, ми докладатимемо всіх зусиль, аби показати той футбол, який вимагає від нас наставник. Допоки нам цього не вдавалося. Проте, можливо, матч із сильним візаві сприятиме в цьому плані. Повірте, ми спробуємо вивезти з Дніпропетровська очки.

— Наостанок нагадаю, що вподовж матчу відбулася акція підтримки вашого одноклубника Штурка, котрий серйозно занедужав. Відомо, як нині почувається Юрій? Окрім того, як ця ситуація впливає на колектив?

— Знаєте, про те, що трапилося з Юрою, не дуже хочу поширюватися. Це його особиста справа. Якщо він бачитиме в цьому потребу, сам оприлюднить інформацію. Зрозуміло, ми всі переймаємося здоров’ям Штурка, в якого недавно була складна операція. Сподіваюся, що Юра якнайшвидше одужає та приєднається до нас.

Євген ДЕМЯН.