Ротань, Маркевич, Йовічевич чи навіть Шевченко: хто очолить збірну України після Реброва
Збірна України завершила боротьбу в плейоф європейської кваліфікації на чемпіонат світу-2026 уже в півфіналі. Синьо-жовті зазнали шокуючої поразки від Швеції.
Одразу після цього вболівальники заполонили соцмережі хештегами #RebrovOut. А медійники вже на першій пресконференції не соромилися ставити питання щодо потенційної відставки.
Перед матчем довелося побачити одне із фанатських опитувань, де уболівальники цілковито (!) вгадали склад на гру зі Швецією. Це лише свідчить про закінчення будь-яких ідей і тактичну обмеженість. Адже якщо план розкусили вболівальники, то чого це вартувало Поттеру?
І дійсно, збірна України на полі виглядала безідейно, безпорадно, а подекуди й приречено. А на чемпіонаті світу це означає 0:3 від Японії, героїчні 0:0 із Тунісом і додому. Навіть за умови нереального фарту у відборі. А отже, зміни назріли.
Хто замість Реброва?
Сергій Ребров, схоже, дійсно вичерпав себе як головний тренер збірної України. Відтак сайт «Український футбол» розглядає потенційних кандидатів на майже вакантну посаду та ймовірність такого рішення з боку УАФ.
Причому пропонуємо для аналізу всього два простих критерії. Це власне реалістичність такого призначення з різних причин. А головне, бажаність такого варіанту для української футбольної спільноти.
Потенційні кандидатури розподілимо на чотири категорії, зробивши щось на кшталт «Матриці Ейзенгауера». Найменш імовірним розглядається призначення тренерів із категорії «Небажані, нереалістичні». Відповідно, найбільш імовірними кандидатами стануть «Бажані, реалістичні».
Сергій Ребров. Фото: УАФ
Небажані й нереалістичні
Тут зібрані кандидатури, яких уболівальникам і експертам, найімовірніше, хотілося б бачити найменше на чолі збірної України. Однак, на їхнє щастя, таке рішення керівництва УАФ розглядається як нереалістичне.
30 березня топновиною дня став інсайд про те, що Ребров готовий обговорювати продовження свого контракту з УАФ. Чинна угода розрахована до 31 липня 2026 року. Однак чи є передумови до її пролонгації? Насправді – лише одна, якщо не знайдуть нікого краще.
Об’єктивно кажучи, навряд провали на Євро-2024 та у відборі на чемпіонат світу, а також валідол у Лізі націй, вартують 1,25 мільйона євро на рік. Прогресу в грі не спостерігається. Багато хто під час перегляду матчу зі Швецією «спіймав вайб» гри з Румунією (0:3), еге ж? Єдина відмінність, що тоді Пономаренку було 18.
Та й питання не лише у грі. Президент УАФ Андрій Шевченко декларує прозорість і відкритість. Проте чи відповідає цим принципам персона нинішнього головного тренера? Зверхні, пасивно-агресивні відповіді на гострі запитання під час пресконференцій Реброва різко контрастують із дипломатичними відповідями Шевченка.
Відомий журналіст Ігор Циганик пропонував на посаду головного тренера Олега Лужного. Він наразі працює в УАФ, що додає «плюсів». Проте самостійного досвіду роботи у легендарного ексфутболіста відверто обмаль. Та й сам фахівець не приховує, що бачить себе лише у клубному футболі.
Серед вільних кандидатур подекуди жартома чи всерйоз називається екскоуч Ворскли, Кривбаса і Дніпра-1 Юрій Максимов. Однак він має свою вже легендарну специфіку проведення зборів, що підходить лише для клубної роботи. Та й це відверто незручний варіант для керівництва УАФ, як медійно, так і у плані співпраці.
Юрій Максимов. Фото: Дніпро-1
Небажані й реалістичні
У цій категорії знову розглядаються кандидати, які є не найбажанішими, проте, з певних причин, імовірність їхнього призначення є доволі високою. Серед таких уже називається Унаї Мельгоса, якого віцепрезидент УАФ Ребров привів із собою на посаду головного тренера «молодіжки». Саме це і підвищує реалістичність кандидатури іспанця.
Чому ж це небажаний варіант? Результати. Вони відверто жахливі. Команда не може перемогти вже у п’яти матчах поспіль і майже втратила шанси на вихід на Євро-2027. Гра цілком відповідає старшим колегам – стерильний контроль.
Так, вдалося достроково вийти на ЧЄ-2025, але більше на багажі та вихованцях ще Руслана Ротаня. Надалі все ставало тільки гірше. Вдалося перемогти фінів завдяки індивідуальностям. Але у вирішальному матчі з Нідерландами (0:2) було те саме, що й у Реброва з Румунією та Швецією.
Серед варіантів, що наразі без роботи, напрошується Олександр Шовковський. Легенда Динамо та збірної України. Чемпіон України вже як тренер. Вже працював у збірній.
Та дуже насторожують чутки про постійні конфлікти з гравцями у Динамо на другий сезон. І, як показала практика, майже той самий склад із вкрапленням молоді кардинально покращив результати після звільнення Шовковського. Що лише вказує на те, що подібні розмови мають під собою підґрунтя.
Олександр Шовковський. Фото: Динамо
Бажані, але нереалістичні
Наступні кандидати – абсолютні фаворити публіки. Щоправда, за різних причин, навряд отримають чи приймуть запрошення. Колишній тренер Шахтаря Паулу Фонсека вже висловлював бажання очолити збірну України. Його стиль може дещо нагадувати Реброва, проте є набагато більш варіативним. А чому ні? Все просто – контракт до літа 2027 року з Ліоном.
Мирона Маркевича чекають у збірній уже десяток років. За нього збірна жодного разу не програвала за трьох перемог і однієї нічиєї з Нідерландами. Проте і сам фахівець усе менше висловлює бажання повертатися до тренерства через вік, та й взаємини з Шевченком, схоже, не найкращі після того, як Павелко вибрав молодого колегу, що ніколи до того не тренував.
Поруч із Мироном Богдановичем майже завжди згадуються Юрій Вернидуб і Роман Григорчук. Загалом, це схожі опції, хоча перший більше мотиватор, а у другого більше тактики. Проте з екстренером Зорі й Кривбаса планують продовжувати співпрацю в Азербайджані, а легенда Чорноморця вже довгі роки не може повторити свої колишні успіхи з новими проектами.
Хто замінить Сергія Реброва. Колаж: УФ
Бажані й реалістичні
Це саме та категорія, де «хочеться» і «можеться». І головним її «представником» є нинішній наставник Полісся Руслан Ротань. Він виховав багатьох гравців особисто й досягав із ними успіхів (півфінал Євро-2023 (U-21), а гру «молодіжки» подекуди хотілося дивитися більше, ніж національної збірної.
Єдиним мінусом можна назвати хіба те, що свій єдиний матч на чолі синьо-жовтих у статусі в. о. Ротань програв (0:2). Але там була «космічна» Англія. Загалом, досвід співпраці з УАФ колосальний, хоча може вплинути, що він був креатурою Андрія Павелка, а не Шевченка.
Хорват Ігор Йовічевич «закохав» у себе всю Україну, коли громив Лейпциг і бився з Реалом на чолі Шахтаря без легіонерів. Одночасно чудово знає мову й має європейський підхід. А щодо налаштування гравців на фінальну битву, точно проблем жодних нема.
Не вдалось завантажити відео.
Наразі він вільний. Хоча після України, кар’єра хорвата поки не вражає. Так, із Лудогорцем три трофеї. Але це абсолютний гегемон у Болгарії, а в Лізі Європи-24/25 результати були на рівні Динамо. Аль-Раед і Відзев Лодзь же відверто пасли задніх.
Шевченко (замість бонуса)
Не можна виключати і варіант, за якого Андрій Шевченко «спуститься з Олімпу українського футболу», аби його врятувати. Проте такий крок можна віднести, як до категорії «бажаних» і «небажаних».
Все залежить лише від одного фактору. Це його штаб. Без нього перспективи подібного проекту насторожують, якщо згадувати Дженоа, хоча там і був Мауро Тассотті.
У медіа повідомлялося, що в нинішнього очільника УАФ стався конфлікт із Андреа Мальдерою. Італієць наразі вільний після звільнення Роберто Де Дзербі з Марселя. Однак готовність знову працювати з Шевченком – під питанням. Педро Харо також без роботи, а найскладніше з Тассотті – він працює у структурі Мілана. Хоча чи відмовлять россонері своїй легенді?
Близьким до ідеального виглядає варіант із Ротанем, цікаво було б побачити і Йовічевича на чолі збірної України. А Шевченко – це скоріше кандидатура на випадок відсутності кандидатур. Хоча це й не робить її поганою. Якщо вдасться зібрати легендарний штаб, то це буде найкраща нагода перевірити, чи дійсно це найкраще покоління в історії.