Святкував із Динамо (Москва), мовчав про війну й сидить без роботи: де після Бохуму екс-збірник Іван Ордець

Іван Ордець народився у селі Ближнє, що біля Донецька. Не дивно, що саме в академії Шахтаря він здобував футбольну освіту, у підсумку пробившись до основного складу місцевого гранда вже після того, як клуб був змушений залишити рідне місто через його окупацію росіянами.

Після цього в кар'єрі Івана відбулося багато подій, переїзд до Росії та навіть мовчання після повномасштабного вторгнення військ РФ до України. А тепер Ордець повністю зник з радарів футбольних вболівальників.

Сайт «Український футбол» розповідає, як колишній захисник збірної України пройшов шлях від основи Шахтаря до перебування без клубу.

Шляхом Ракицького: від Шахтаря до РФ

У січні 2019 року російський Зеніт за 10 мільйонів євро підписав лідера захисту як Шахтаря, так і збірної України, Ярослава Ракицького. Це призвело до хвилі критики на адресу оборонця, його виключення з національної команди, однак не зупинило того, що відбулося влітку.

Вже 30 червня того ж року до свого завершення підійшов контракт Івана Ордеця з Шахтарем. За п'ять років він зіграв 99 матчів за рідний клуб, однак у підсумку вільним агентом перейшов до... московського Динамо. Підсумок був передбачуваним: хейт та закриті двері до збірної.

В чемпіонаті Росії українець зіграв три повноцінні сезони: 67 матчів та п'ять голів. Без титулів, але з високим індивідуальним рівнем. Однак ще гірше стало після 24 лютого.

Іван Ордець. Фото: Олександра Осипова

Мовчання про війну та пів сезону у РФ після початку вторгнення

Популярний український телеведучий Андрій Бєдняков нещодавно розповідав, що коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення до України, Ордець подзвонив йому, щоправда після цього не залишив РФ на відміну від двох інших українців.

«Ракицький був одним з перших, хто мене набрав, коли я був на Мальдівах. Це були 3 людини, які там працювали. Мене набрав Ворона (Андрій Воронін – прим. «УФ»), мене набрав Рак, і мене набрав Ордець. Рак мені одразу сказав: «Андрюха, я розриваю все. Як ти, що там?». Рак ще більше слів казав, але їх не можна...

І Ворона мені теж сказав: «Андрюха, я розриваю все, я тікаю. Це неможливо». І насправді Ордець те саме казав, але з Ордецем вийшла якась інша ситуація. Але це були перші троє людей, які мене набрали з наших футболістів. Це правда, це не те, що я зараз когось вибілюю. В перший же день», – сказав Бєдняков для YouTube-каналу «Бомбардир».

Як Ракицький, так і Воронін, який до речі працював у тренерському штабі все ж того Динамо, швидко залишили територію РФ. Іван Ордець затримався там аж до літа, лише після цього перейшовши до німецького Бохуму, але тільки на правах оренди.

Така затримка призвела до того, що його експартнери по Шахтарю, як от воротар Олексій Шевченко, не мають бажання підтримувати спілкування із захисником.

«Я з ним зв’язок не підтримую після його незрозумілого рішення. Мені особисто нічого не треба пояснювати. Так, кажуть, що він дуже багато донатив на ЗСУ, але це все виправдання. Для мене його дії абсолютно незрозумілі», – заявляв голкіпер ексклюзивно для «УФ».

Окрім цього, мовчання щодо війни також не додало очок до репутації Івана. Найжорсткіше стосовно нього, та звісно Анатолія Тимощука, який обрав тиху роботу у Зеніті замість відданості батьківщині, висловився Олександр Алієв.

«Тимощук, а де ти зник? Що, язик у дупу засунув чи у когось в жопі він стирчить? Патріот ти наш український. Виявляється, ти прапорці на щоках малював, щоб попонтуватися. Ордець, а ти де? Як там Динамо Москва? Патріоти ви *єрові.

Рак і Ворона, я знав вас мужиками і ви залишилися мужиками. Я знаю, що ви патріоти цієї країни і я впевнений, що все буде добре», – говорив Алієв на початку війни.

Цікаво, що у 2021 році Ордець домовився про продовження контракту з московським Динамо, а угода мала набути чинності влітку 2022 року. Однак, не зігравши жодного матчу за новим контрактом, у липні 2022-го Іван скористався правом призупинити договір, яке надала гравцям у його ситуації ФІФА, та залишив команду на правах оренди.

Все це призвело до судових розбирань, де саме Динамо здобуло перемогу над Едуардом Мурзою, українським агентом, який представляв інтереси захисника Ордеця. Арбітражний суд Москви відмовив агенту у вимогах щодо 400 тисяч євро за перепідписання контракту. Апеляція також була відхилена. Палата РФС щодо вирішення спорів також відмовила у виплаті агентській комісії.

Іван Ордець. Фото: Динамо Москва

Оренда у Бундеслізі та зникнення з футболу

Вищезгадана оренда, завдяки якій Ордець все ж таки залишив Динамо Москва влітку 2022 року, привела його до виступів за німецький Бохум, де він у підсумку провів три повні сезони, зігравши 82 матчі (один гол і два асисти), з яких 76 – в рамках Бундесліги, де він й записав на свій рахунок усі три результативні дії.

Не можна сказати, що українець слабко грав за Бохум, адже протягом цих трьох років він був основним футболістом у центрі захисту німецького клубу. Влітку 2024-го його навіть підписали на повноцінній основі після того, як його угода з Динамо нарешті підійшла до завершення.

Щоправда, після вильоту Бохуму до другої Бундесліги за підсумками сезону 2024/25, пропозиції щодо продовження контракту Ордець так і не дочекався. Бохум відпустив багато футболістів, адже бюджет логічним чином став куди меншим. Однією із жертв став Іван.

99 матчів за Шахтар, 40 за Маріуполь, 82 за Бохум, 12 за збірну України, а також, на жаль, 67 за московське Динамо. Два титули УПЛ, три Кубки та один Суперкубок України. Однак у 33 роки Ордець залишився без клубу, перебуваючи у такому статусі вже майже п'ять місяців, з початку липня 2025-го. І, враховуючи передісторію, далеко не факт, що йому вдасться вдруге за кар'єру повторити шлях Ракицького та повернутися до України.