Авторські матеріали

У Металіста 1925 новий маскот і ван Леувен, а він програє Вересу 0:4 — в чому причина і чи можна навести порядок у команді

1421
Артур Валерко
7 голосів
Колаж: «Український футбол»
Свою роботу на чолі харківського клубу колишній головний тренер Шахтаря та Зорі почав із 0:4 від Вереса. «УФ» пояснює, чому ван Леувен у цьому не винен, і розповідає, що тепер робити Металісту 1925.

Металіст 1925 перед кубковим матчем із недавнім суперником по УПЛ – Вересом – намагався збадьорити дух команди. Вони представили клубного маскота – грізного бика, а також Патріка ван Леувена – «зубра» легіонерського тренерського цеху України, який працював у академії Шахтаря ще часів Зінченка та Малиновського, пізніше прогримів із Зорею Бражка, Русина та Герреро, проте провалився у першій клубній команді «гірників». 

При цьому Верес розібрав в гостях харків’ян – 4:0. Патрік ван Леувен дивився на поле й прозрівав від обсягу робіт, які треба проробити в новій команді. А десь в Іспанії по-своєму переживав поразку інвестор Носов – він зібрав у команду дорогих, статусних гравців, запросив уже другого топового головного тренера, а на виході – розгром від клубу, який ще не так давно тільки через плей-офф зберіг прописку в УПЛ. 

Чому так вийшло та що робити далі? Сайт «Український футбол» розбирався з великими проблемами Металіста 1925.

Скрипник мав час і можливості, проте не виправив фундаментальних проблем Металіста 1925

Ми ще в березні висловлювали сумніви в успішності оновлення Металіста 1925, розібравши найбільші проблеми команди Скрипника:

  • труднощі з атакою (лише три голи в найкращих бомбардирів, найгірший на всю лігу середній показник по кількості ударів по воротах, один із найгірших за дотиками до м’яча в чужому карному майданчику)
  • провал в обороні (найбільша кількість пропущених м’ячів, найбільша кількість допущених ударів по своїх воротах)
  • заміна ключових вікових гравців (відразу семеро гравців у віці 30 років і старших були основними в Металісті 1925 восени)
  • покращення роботи на флангах (у команди було вкрай мало кросів, асистів з флангу, а донедавна провідні результативні вінгери різко здали в цьому сезоні – за винятком хіба що Дмитренка)
  • постановка загальнокомандного пресингу (Металіст 1925 відзначався низькою інтенсивністю дій без м’яча, паршивенько відбирав і перенаправляв м’ячі собі на користь). 

Під Скрипника Металіст 1925 дозволив собі запросити Гармаша з Осієка, Юрченка з Ворскли, Імерекова з Атромітоса, Овусу, який після Зорі тренувався з дортмундською Борусією. Проте при цьому бажання головного тренера розбігалися з реальністю: він хотів грати «діамант» – схему 4-4-2, а вона передбачає наявність достатньо варіативної атаки та дуже сильного опорника.

Насправді ж взимку Металіст 1925 вислав в оренду в Першу лігу найдосвідченіших центральних півзахисників – Мартинюка та Ткачука, із довіри поступово виходили колишні лідери середини поля, тож в окремих матчах опорну зону закривав центральний оборонець Червак. Ну, звісно ж, нічим хорошим це все не закінчилося. 

Не підтягнувши рівномірне підсилення, не напрацювавши пресинг, не надавши команді фізпідготовку з запасом, навесні 2024 року Металіст 1925 набрав лише вісім очок – найменше за всіх в УПЛ! – і вилетів із останнього місця. Після фатальної поразки 1:2 в останньому турі від Вереса на Скрипника було боляче дивитися. В самотності він відправився зі стадіону до автомобіля. 

Та все ж головний інвестор клубу Носов проявив послідовність і видав кредит довіри головному тренеру, якого так хотів бачити. Проте Металіст 1925 по пенальті програв Лівому Берегу в «турнірі чотирьох» і не зміг зайняти вакантне місце Дніпра-1 в УПЛ. Після цього Скрипник все ж пішов у відставку. Проте, звісно, не в ньому були проблеми команди. Не тільки в тренерській роботі. 

Віктор Скрипник. Фото: ФК Металіст 1925

Карпенко стабілізував Металіст 1925, але нічого не міг вдіяти із накопиченими попередниками проблемами

В.о. головного тренера після Скрипника призначили старшого тренера юнацької команди – Сергія Карпенка. Це цікавий молодий спеціаліст, колишній захисник Кривбасу, Нафтовика-Укрнафти та низки інших непоганих клубів. Він виграв Кубок України серед аматорів із скромним Авангардом (Бзів) – у сезоні, коли в турнірі були ФК Дніпро, ЛНЗ, ФК Вовчанськ, ФК Чернігів, ВПК-Агро, Юність (Верхня Білка), Олімпія (Савинці). Потім здобув чемпіонство Другої ліги з Нивою (Бузова).

Карпенко багато дав команді в плані стабілізації – два раунди Кубка України Металіст 1925 пройшов із загальним рахунком 9:4 (хай друголіговий київський Локомотив – суперник справді іншої вагової категорії, проте ж СК Полтава – досить добротний першоліговий клуб). Але в чемпіонаті спершу харків’ян обіграв ФСК Маріуполь (1:0 у домашньому матчі), потім ледве не обіграв Кремінь (1:1). 

Було зрозуміло, що т.в.о. не може зараз дати гравцям збори для фізичної готовності, не має змоги підписати 3-5 гравців під основу, хоча б тому, що капітальні придбання робляться під постійного головного тренера. Тож жодної вини Карпенка в невдачах не було, проте й зробити щось із накопиченими своїми попередниками фундаментальними проблемами він також не міг.

Чутки ходили різні – від Мирона Маркевича до якогось неназваного тренера-ветерана Барселони, і, що найсмішніше, в них була якась логіка. Адже Мирон Богданович саме з класичним Металістом досягнув найбільших успіхів на внутрішній арені, а спонсором Барселони є компанія-інвестор Металіста 1925 – і, по ідеї, вихопити умовного тренера академії Ла-Масія чи колишнього гравця дубля Барси не є нереальним. 

Але насправді від самого початку пішла інсайдерська інформація про Патріка ван Леувена, і вона тільки обростала деталями – стало ясно, що це серйозно, коли, один за одним, почали збиратися його колишні члени штабу по Зорі та Шахтарі, а коли пішли чутки про зустріч фахівця із представниками харківського клубу – до призначення голландця залишалися лічені години.

Сергій Карпенко. Фото: ФК Металіст 1925

Часу змінити Металіст 1925 під ван Леувена немає

Уявіть собі команду Першої ліги чемпіонату України з футболу, в якій зібралися ветерани Динамо, Зорі та Шахтаря. Колишні гравці Байєра (Леверкузен), Слована (Ліберець) та Епіцентра (Кам’янець-Подільський). Це дуже барвиста компанія, проте вона розрізнена, наче не клубна, а збірна команда.

Є очевидні проблеми з фізичною готовністю та комплектацією. Вони тільки погіршуються тим, що влітку Металіст 1925 уже встиг розгрузити склад від гравців, на яких не розраховував Скрипник, але при цьому далеко-далеко не всіх, кого він хотів, змогли підписати. Нарешті, ще одна фундаментальна проблема команди – це хронічний травматизм не просто провідних, а навіть стилеутворюючих гравців.

От ви хочете дати бій тому ж Вересу – досить злій, агресивній команді з потужними флангами та ломовими гравцями на ключових позиціях. А у вас команда в принципі погано підготована, та ще й провідні гравці, яких награвали на найголовніші точки на полі, витримують 60-70 хвилин і далі розчиняються в грі, вимушено пішки ходять по полі. 

І це – кінцівка серпня. Не так багато часу до 6 вересня, коли закривається трансферне вікно. Ми не можемо впевнено сказати, що придбання Салюка в Чорноморця, Калитвинцева після Олександрії чи Литвиненка з чемпіонату Грузії – це напрацювання саме під ван Леувена. Як мінімум, про перших двох ходили чутки ще не те що за Карпенка, за Скрипника. Проте навіть якщо Патрік має шорт-лист із 3-5 потенційних новачків, а клуб готовий за них ще поборотися, часу на серйозні трансфери мало, а більшість гравців, які могли б зробити різницю за цих обставин, уже працевлаштовані. 

І що ж буде з Металістом 1925 ван Леувена?

Що отримав у своє розпорядження в Металісті 1925 ван Леувен?

За підбором гравців Металіст 1925 – беззаперечно найдорожчий клуб Першої ліги (а саме на ній він зосередиться після вильоту з УПЛ). Сумарна вартість гравців харків'ян - майже 11 млн. євро. У другої за оціночної вартістю команди - Буковини - майже втричі дешевше, у третьої команди - Минаю - майже в чотири рази.

Проте знали ми, звичайно, турніри, в яких очевидний фаворит провалювався з тріском. Врешті-решт, у Металіста 1925 після двох турів – лише одне очко, в Групі «Б» Першої ліги він посідає шосте місце серед дев’яти учасників, а щоб претендувати на підвищення в класі, на першому етапі треба потрапляти в четвірку найкращих. 

У цій групі грають досить міцні команди – ФСК Маріуполь, Вікторія (в минулому сезоні обоє прогриміли в Кубку України), є СК Полтава, ЮКСА, ФК Кудрівка. Є Діназ Рябоконя, запорізький Металург, Кремінь. Харків’яни вже зараз втратили п’ять очок із шести розіграних, і ніхто не дасть гарантії на жоден із наступних турів. 

Математично склад у ван Леувена наповнений - четверо воротарів, шестеро центрбеків, п'ятеро нападників, четверо атакувальних півзахисників. Одних тільки людей, здатних зіграти вінгера, добрий десяток. Але якщо ми ретельно вивчимо склад, то побачимо, що добрих 5-6 гравців – травматичні. Давно відсутні через тяжкі травми з рецидивами відразу троє. Гуляла недавно ГРВІ, яка дещо послаблювала вибір Карпенка в попередніх матчах. 

Є вічні, давно не вирішені проблеми опорника, фулбеків, із кожним прикро пропущеним м’ячем все гостріше стає проблема воротаря. Від команди Демченка та Кривенцова зовсім мало що залишилося. Та, що там! Від команди Едмара та Голодюка – також! Русин, який ще півтора роки тому гримів в УПЛ, покинув клуб, отримавши вилучення на самому початку роботи зі Скрипником. Кілька недавніх основних гравців – як Курило, Вачіберадзе, Ременюк, Бичек – або вже залишили команду, або сидять у глухому запасі. 

А між тим літнє підсилення не зайшло практично повністю. Один Чурко стабільно та постійно грав у середині поля без особливих нарікань. А от Кравець, при хорошій грі на атаку, в обороні напомилявся на сезон наперед. Салюк у першому ж матчі зрізав м’яча в свої ворота – і команда програла його дебют. Нагнойного взагалі підписали травмованим, і його повернення – не справа найближчих турів. 

Порівняно з матчем другого туру чемпіонату на кубок проти Вереса Металіст 1925 вийшов у такому складі: Мозіль – Капінус, Імереков, Снурніцин, Кравець – Салюк – Моура, Чурко, Юрченко, Калитвинцев – Сидоров. Новий головний тренер показав себе ризиковим персонажем – ван Леувен дав дебютувати Снурніцину та Калитвинцеву, ще одного недавнього новачка – захисника Салюка – відправив у опорну зону (як Скрипник таке саме робив із Черваком). Одночасно відважився довіритися двом лівоногим фланговим півзахисникам. Загалом провів чотири зміни в стартовому складі – Снурніцин замість Безуглого в центрі захисту, замість півфіналіста юнацького Євро-2024 Обінаї вийшов учасник Олімпіади-2024 Салюк, Калитвинцев не по позиції замінив Когута, а замість Овусу в атаці вийшов Сидоров. 

Проте розгромна поразка від Вереса показала просто жахливий стан, перш за все, оборонного блоку. Зіркові новачки – Кравець, Снурніцин, Салюк – напомилялися на п’ять матчів наперед. Найкращий гравець старту сезону Моура через вихід дублюючого його Калитвинцева втратив половину ефективності. Мозіль пропустив чотири м’ячі, і не всі були такими, що не беруться.

Патрік ван Леувен. Фото: ФК Металіст 1925

І які ж висновки, яка мораль?

Патрік ван Леувен стояв обабіч поля й прозрівав від обсягу робіт, які треба проробити в новій команді. Знаючи міцний характер нідерландця, не позаздриш декому з ветеранів, які приїхали на комфортну пенсію з думками виносити всіх у нижчих лігах задом наперед. І, навпаки, десь там у надрах Металіста 1925-2 (ох і назвочка!) є молоді пацани, які отримають свій шанс, і якщо за нього вчепляться – кейси Бражка, Батагова та Русина можуть бути повторені. 

Ми переповіли вам сумну історію провалу попередника ван Леувена та великих коштів, укопаних у землю, щоб вкотре довести – найголовнішим трансфером футбольного клубу є головний тренер. Це – основна посада в клубі та найбільш відповідальна робота в футболі. Не помилитися з головним тренером означає отримати кращий результат, ніж може видати наявний набір футболістів. Помилитися – означає вилетіти, провалити старт нового сезону й гарячково надолужувати втрачене вже під завісу трансферного вікна. 

Але вони постараються нас приємно здивувати – і Носов, і ван Леувен, і вся команда з маскотом - безіменним биком на чолі.