Атлет (Київ): найкращі результати в історії, плани щодо реконструкції стадіону, вихованці – Андрієвський, Кучер, Ченбай

В дитячо-юнацькому рівні столична ДЮСШ Атлет заслужила хорошу славу: вона випустила в великий футбол таких гравців, як Олександр Кучер (захисник Шахтаря та збірної України), Андрій Пилявський (захисник/півзахисник Зорі та збірної України), півзахисники Олександр Андрієвський (Динамо, Металіст, Полісся), Богдан Леднєв (Динамо, Зоря та Полісся). Звідси в Кривбас перейшов Єгор Твердохліб – один із самородків, які заявили про себе в УПЛ в останні роки.

Проте прогресує й доросла клубна команда, яка від 2018 року регулярно грає на всеукраїнському рівні. Цей сезон – найкращий в історії її виступів в ААФУ: Атлет зимує на другому місці в своїй групі чемпіонату України з футболу, відстаючи всього на одне очко від чинного чемпіона – Агротеха з Тишківки, а в Кубку в важкій боротьбі поступився ФСК Корміл (Яворів) із Львівщини, і цей вихід у чвертьфінал теж є найвищим досягненням київського клубу.

Головний тренер ФК Атлет (Київ) Дмитро Мурашенко в інтерв’ю сайту «Український футбол» розповів про секрети цього успіху та подальші перспективи:

• Як грали на Меморіалі Макарова проти команди Гармаша, Рибалки та Олійника. 
• Чому мінімально змінили свій склад і до чого прагнуть навесні. 
• Про талантів Атлету, яких мало навіть у Прем’єр-лізі. 
• Завдяки кому ФК Атлет не лише вижив, а й досягнув великого прогресу. 

«На Меморіалі Макарова дійшли до півфіналу, по пенальті програвши команді Гармаша, Рибалки та Олійника»

– Дмитре Костянтиновичу, давайте почнемо з поточного моменту. Атлет розпочав підготовку ще в січні, взяв участь у всеукраїнському зимовому турнірі. Що побачили й чому навчилися на Меморіалі Макарова?

– Справді, ми вирішили взяти участь у Кубку пам’яті видатного динамівського воротаря Олега Макарова, тож виходили з цього, плануючи нашу підготовку. Працювати почали ще з 5 січня, в режимі одного вихідного на тиждень. Розуміли, що Меморіал Макарова – це турнір з хорошим підбором учасників, отже, не хотілося, так би мовити, вдарити в бруд обличчям.

Щодо самого турніру, він показав що ми дорослішаємо (Атлет вийшов із першого місця з групи та дійшов до півфіналу, – прим. «УФ»). Звісно, ми розуміли, що досягати на ньому успіху не так легко – багато учасників із досвідченими гравцями, аж до рівня Гармаша, Рибалки чи Олійника, яких зібрав ФК Лісне. Проте мені приємно, що ми дійшли до 1/2 фіналу й лише по пенальті програли майбутнім володарям трофею. Отже, чомусь навчилися й себе змогли показати.

– Були для вас приємні відкриття на турнірі? Чи навіть розчарування, хоча навряд чи гоже таких шукати, якщо команда показала найкращий результат в історії…

– Згоден з вами, що підсумок турніру позитивний. Але, звичайно, ми для себе зробили певні висновки й бачимо на фоні досвідченіших суперників, над чим нам працювати. Щоб досягати кращих результатів, нам поки не вистачає обойми. Але я радий, що в нас зростає зміна. 

Дмитро Мурашенко, фото: ФК Атлет (Київ)

Ми залучили кількох вихованців ДЮСШ Атлет із нашого юнацького складу. Як того ж Іллю Швеця (2006 р.н.), який може зіграти флангового захисника та півзахисника, або ж Артема Шкорбота (2008 р.н.), спроможного закрити позиції центрального півзахисника чи навіть захисника. Звісно, це юні хлопці, ми не вимагаємо наразі від них грати зі стабільністю дорослих, але беремо їх на замітку, будемо залучати по ходу наших турнірів. Це – наше майбутнє. 

Довідка «УФ»

Як зіграв Атлет (Київ) на Меморіалі Макарова-2025?

• 1 місце в Групі «В»

25.01.2025. КНУБА (Київ) – Атлет (Київ) – 1:1

26.01.2025. Атлет (Київ) – Полісся Ставки – 3:3

28.01.2025. Ніка-U19 (Київ) – Атлет (Київ) – 1:8

29.01.2025. Збірна студентів України – Атлет (Київ) – 0:1

31.01.2025. Атлет (Київ) – Карбон (Черкаси) – 3:2

• 1/4 фіналу

01.02.2025. Атлет (Київ) – Металіст 1925-2 (Харків) – 1:0

• 1/2 фіналу

03.02.2025. ФК Лісне – Атлет (Київ) – 2:2, пен. 5:4

– Хлопці встигли оговтатися після загального успіху на турнірі та поразки від Лісного в серії післяматчевих пенальті?

– Так, безперечно. Ми дали їм чотири вихідних, а на лютий уже заплановані перші контрольні матчі після цього турніру. На 16 лютого запланували матч із обласною командою ФК Калинівка, а десь на 22-23 – проти учасника змагань ААФУ, гостомельської Мрії.

Паралельно будемо брати участь у нашому столичному Кубку Володимира Мунтяна. Наші суперники – чернігівська Десна, ОКІП-Полісся, Титан. В березні маємо намір зіграти з друголіговими Локомотивом (Київ), Нивою (Вінниця), Чайкою (Петропавлівська Борщагівка), а також знайомими за зимовими турнірами Денгоффом, ФК Рокита та ФК Лісне. Звісно, остаточний графік буде залежати від того, наскільки далеко ми зайдемо на Кубку динамівського багаторазового чемпіона Мунтяна. 

А ось що розповів в інтерв’ю «УФ» новий головний тренер іншого учасника аматорського чемпіонату України – ХФК Пенуел (Кривий Ріг) – Ігор Солоденко

«З Андрієвським і Твердохлібом не втрачаємо контакт, але хай вони якомога довше пограють в УПЛ»

– Не можу обійтися без традиційного для зимового антракту: хто пішов, хто прийшов і наскільки змінюється в 2025 році склад Атлету?

– Ніхто від нас не пішов, увесь наш склад зберігається на весняну частину сезону. Щодо потенційних новачків, то ми переглядали деяких під час попередніх матчів, але вони мають попит і серед професіональних клубів, тому наразі питання в стадії вирішення та обговорення.

Можу сказати про воротаря Івана Чорного (2005 р.н.) із ДЮСШ-15, який має поповнити наш склад. Але також при цьому хотіли б додати 2-3 досвідченіших гравців. Центрального півзахисника (як опорника, так і «цапника» – атакувального хавбека), вінгера, нападника. Якщо вдасться знайти якісних новачків і переконати їх перейти саме в Атлет, це буде чудове посилення. 

Гравці Атлету, фото: ФК Атлет (Київ)

– А як щодо досвідчених вихованців ДЮСШ Атлет із стажем професіональних виступів? Чи буде таке підсилення?

– Ми тримаємо контакт із більшістю наших вихованців – дуже раді за Андрієвського, який після багаторічних виступів у складі Динамо перейшов у такий амбітний клуб, як Полісся. Він не забуває рідне ДЮСШ, на відміну від того ж Леднєва, з яким у нас втрачений контакт. А ось Твердохліб із Кривбасу, хоча й не є нашим вихованцем, а просто пограв один сезон за дорослу команду Атлету, пам’ятає про час, проведений у нашому клубі. Вітає нас із перемогами, а ми його – з голами та новими успіхами в УПЛ. 

Ясна річ, для наших вихованців двері клубу відкриті, проте, в випадку з гравцями, які доросли до УПЛ, ми не поспішаємо і бажаємо їм якомога довше ще пограти на найвищому рівні😊

Раніше Мурашенко в інтерв’ю «УФ» розповів, як знайшов майбутнього лідера Минаю та Кривбасу Твердохліба та за скільки повернув до Атлету з Динамо Андрієвського, який пізніше все ж повернувся в склад гранда

– Серед тих, хто повернувся в рідний клуб, колишній півзахисник і захисник Кременя, Металіста 1925, Інгульця та низки інших команд Ченбай. Але от його ми давно не бачили в грі…

– Далася взнаки давня травма, наразі Сергій відновлюється. Ми не форсуємо цей процес, тому що хочемо, щоб Ченбай максимально відпочив і підлікував своє здоров’я. Важко переоцінити вклад його, Тверезенка, Гаркуші в наш турнірний прогрес. Прихід цих більш досвідчених гравців допоміг команді в цілому подорослішати. Ось чому ми ще кількох таких виконавців шукаємо й хотіли б саме такий вектор у нашій селекції.

«Чекаємо висновків комісії з інфраструктури, щоб правильно реконструювати наш стадіон під вимоги Другої ліги»

– Ви сказали, що нікого не втратили взимку. А попит був на ваших футболістів?

– Так, був. Про 2-3 наших гравців повідомляли, що ними цікавляться професіональні клуби. Проте ми вдячні їм за довіру – вони знають, що наш клуб хоче здобути право на виступи в Другій лізі ПФЛ України, тож прагнуть стати професіоналами разом із Атлетом.

– В такому випадку, як проходить ваша атестація?

– Ми недавно приймали комісію для аналізу наших спортивних споруд. Хочемо реконструювати наш стадіон – і для цього треба якраз їхній висновок. Ми уважно прислухаємося до всіх порад комітетів з атестації та стадіонів УАФ, тому що хочемо вдосконалюватися й відповідати вимогам ПФЛ. Серед наших плюсів – доступність споруд безпеки під час воєнного стану, серед мінусів – штучний газон, який потребує заміни. От якраз згідно з висновками комісії будемо все це доводити до ладу.

– А якщо стадіон ДЮСШ Атлет все ж не вдасться підтягнути до нормативів Другої ліги, що тоді?

– Будемо подавати резервний стадіон. Як варіант – Щасливе чи стадіон КНУБА. На останній арені є певні нюанси щодо відсутності табло, проте нам казали, що збираються це виправляти. Тож є така можливість, щоб стартувати на іншому стадіоні, а тим часом довести до всіх вимог свій власний. 

– Тут навіть цікаво дізнатися: це ваші результати покращилися й ви захотіли в професіонали чи, навпаки, планово підсилювалися під Другу лігу?

– Ми, власне, здавна розуміли, що для подальшого розвитку наших найбільш талановитих вихованців потрібно мати можливість підписувати з ними справжні професіональні контракти – так і гравець захищений, і клуб. По-друге, наша команда поступово здобувала досвід, «оббивалася» на всеукраїнському рівні. 

А коли вдалося додати цих кількох досвідченіших гравців, про яких я вже згадував, – склався паззл і ми набули нашого бойового вигляду. Умовно кажучи, з приходом Ченбая та ще кількох майстрів команда з дитячо-юнацької стала дорослою. 

Гравці Атлету, фото: ФК Атлет (Київ)

– Ваш клуб – уже старожил змагань, всьоме виходить на старт турнірів ААФУ. Чи не може так бути, що це не тільки ви прогресували, а й турнір понижував рівень? Адже аматорський чемпіонат із року в рік віддає в професіонали такі клуби, як Колос (Ковалівка), ЛНЗ, Інгулець, Епіцентр, Вікторія, СК Полтава, ФК Кудрівка, ЮКСА. Вони не загубилися на новому рівні, а от як із змаганнями ААФУ? 

– Не погоджуся щодо пониження рівня. Навпаки, турнір вирівнявся і сьогодні навіть таким клубам, які мають у складі колишніх гравців сильних клубів УПЛ, не гарантоване місце в прохідній першій четвірці. Такі клуби, як ФК Лісне, Агротех, Агрон, Дністер, Стандарт, мають низку досвідчених футболістів, імена яких говорять самі за себе. 

За час наших виступів ми застали багато амбітних клубів – дійсно, вони з часом підсилили Другу та Першу лігу, деякі (як той же ЛНЗ, з яким ми теж перетиналися) навіть до УПЛ доросли. Проте кожен рік у змагань ААФУ гідне поповнення. Часто саме дебютанти виграють у підсумку змагання. Отже, рівень тримається конкурентним і ці клуби потім не губляться в ПФЛ. 

«Ми прагнемо розвиватися, щоб зберегти наших талановитих хлопців»

– У цьому сезоні ви вперше з часів повномасштабної фази війни заявилися і на Кубок ААФУ. Чого не вистачило, щоб пробитися в півфінал?

– Тієї ж глибини складу. Ми зібрали боєздатну основу, проте, якщо грати на кількох напрямках, наскільки їх вистачить? От ми ставили собі це запитання й резервістам свідомо давали можливість себе проявити. Це була не просто ротація, ми в Кубку України серед аматорів грали саме тими хлопцями, які рідше виходять у чемпіонаті. Вони змогли себе проявити, хоча ми не так уже й легко пройшли Сокіл, а от Кормілу все-таки поступилися.

– Те, що ви програли не ліговій команді, про щось говорить?

– Ні, жодним чином. ФСК Корміл мені дуже сподобався – гарно організована, як-то кажуть, кубкова команда з гравцями з хорошою школою. Просто десь нам не вистачило глини складу, щоб на свіжості пройти всі матчі осені. Звісно, з таким суперником, як яворівський клуб, хотілося б зіграти й оптимальним складом із відпочинком. Але, це вже бесіда після того, що відбулося.

В цілому, рівень Кубка України серед аматорів мені сподобався, підтвердження чому – що чемпіон України серед аматорів (Агротех) теж вийшов на старт. Те, що в півфіналі відразу три регіональних команди, не говорить про слабкість турніру, адже це гідні учасники, не випадкові, так би мовити.

– Ви прагнете в Другу лігу. Яким побачили рівень вашої команди в матчах проти професіональних клубів, хай навіть це були контрольні ігри чи участь у виставкових турнірах?

– Ми грали з тими ж Чайкою, ФК Чернігів, ось зараз на Меморіалі Макарова – з Металістом 1925-2. Поважаємо наших суперників, але не можемо сказати, що це непідйомний рівень у порівнянні з чемпіонатом України серед аматорів. Підтверджує це і те, що Пробій, Куликів-Білка і той же колишній Штурм, – Колос-2, – відразу в дебютному сезоні в Другій лізі серед лідерів. 

– В чому ж тоді основна різниця між професіоналами та аматорами? 

– У більшій залученості гравців у навчально-тренувальний процес. Профі-клуби можуть собі дозволити працювати повноцінно, з дворазовими щоденними тренуваннями. Звідси – їхня краща фізична готовність, ігровий тонус у виконавців. А що стосується майстерності, то, дивлячись на Рибалку, Загальського, Ковальова, це ще питання, в якому турнірі більш висококласні футболісти.

На жаль, є у нас у державі проблема із дійсно професіональними можливостями щодо навчально-тренувального процесу. Для цього треба такий рівень забезпечення гравців і співробітників клубів, щоб вони мали змогу зосередитися тільки на футболі. В кого це є – той і отримує прогрес.

У вересні найкращим гравцем змагань ААФУ був визнаний нападник Атлету Бабич. Ось його інтерв’ю

– Кого в вашій команді можете відзначити за прогрес?

– Ясна річ, назву весь колектив – адже результатів досягаємо разом, і виграємо, і програємо. Вчимося. У нас є гравці, які демонструють кращі результати. Ось зараз 20-річний Ростислав Бабич, якому ми знайшли місце в центрі нападу, забив шість м’ячів і віддав дві гольові передачі під час поточного сезону. Фактично за півроку він забив стільки ж, як за минулий сезон. 

Або 21-річний Назар Пресич. У цього вінгера – чотири голи та три асисти за півроку. Проте й не це головне. У нього є талант, тому що таких нестандартних, технічних гравців навіть в УПЛ не так багато. Також із молодих виконавців хотів би відзначити воротаря Максима Комаренка, флангового універсала Олександра Крицького та центрального півзахисника Івана Мурашенка – вони всі зробили рішучий крок вперед у своїй майстерності. 

Тому ми й прагнемо розвиватися, здобути професіональний статус, щоб допомогти таким молодим футболістам перейти в дорослий футбол, відбутися, не загубитися.

– Ви – в лідерах аматорського чемпіонату, вперше дійшли до чвертьфіналу Кубка ААФУ та півфіналу Меморіалу Макарова. Заговорили про Другу лігу. Завдяки чому прогрес?

– Завдяки кому: це президент ФК Атлет, вихованець нашої ДЮСШ Олексій Лихочас. Він прийшов на допомогу нашому клубу, коли стояло питання взагалі про подальше існування дорослої команди. І відтоді робить все можливе, щоб Атлет розвивався. Скажу так: Олексій Андрійович не лише виконує обіцяне, а робить більше, ніж обіцяє. 

От якщо зараз ще й підтягнемо інфраструктуру, вийдемо в Другу лігу – це буде вагомий крок у реалізації плану розвитку ФК Атлет. До цього ми йшли всі сім років, відколи тільки заявлялися на всеукраїнські змагання. 

А ось що розповідали в Атлеті про свої плани та роботу в інтерв’ю «УФ» від березня 2024 року

Атлет (Київ)

• Рік заснування: 2003 (доросла команда; ДЮСШ бере свій початок із 1970 року як Дружба). 
• Кольори клубу: жовто-чорні. 
• Стадіон: ДЮСШ «Атлет» (вміщує (300 глядачів). 
• Керівництво та тренерський штаб 

Президент: Лихочас Олексій Андрійович. 

Головний тренер: Мурашенко Дмитро Костянтинович. 

Тренери: Гринчук Роман Миколайович, Боровик Дмитро Олегович, Зборовський В’ячеслав Миколайович. 

Тренер воротарів: Паркадзе Ігор Володимирович. 

Виконавчий директор: Кушнірук Олександр Андрійович. 

Адміністратор: Білозеров Олег Валентинович. 

• Досягнення: 

Чемпіон Києва 2024, срібний призер чемпіонату Києва (Вища ліга) 2008, 2018, 2019, 2021 та 2023 років, бронзовий призер 2011, 2014 та 2022 років.

Срібний призер молодіжної першості Києва U-21 2021 року, бронзовий – 2022 року.

Переможець першості Києва (Перша ліга) 2007 року, срібний призер 2006 та 2013 років.

Володар Кубку В.Ф.Мунтяна 2008, 2010, 2011 та 2021 років.

• Статистика виступів клубу в ААФУ:

* ‒ на момент зупинки сезону 2021/22 через початок повномасштабних військових дій.