Ексклюзив

«Авторитет Міхела не піддають сумніву»: талант Шахтаря Сігєєв дав перше інтерв’ю в Європі – от де він опинився

Олександр Карпенко
94
Любош Міхел і Кирило Сігєєв. Колаж: УФ
Півзахисник Татрана Кирило Сігєєв, який належить Шахтарю, в інтерв'ю «УФ» розповів про перехід в один найстарших клубів Словаччини після поневірянь нижчими дивізіонами.
Зміст

Пряшівський Татран тривалий відрізок часу не був представлений в еліті словацького футболу. Все змінив прихід до керма клубу відомого в минулому рефері Любоша Міхела в 2021 році, який після суддівської кар’єри набув менеджерського досвіду в Шахтарі, ПАОКу і зумів підняти клуб суміжного з Україною рідного краю.

Зв'язок Міхела з Шахтарем можна простежити в кадровій політиці Татрана. В міжсезоння одним з новачків в ростері команди з’явився 21-річний вихованець академії «гірників» Кирило Сігєєв, який отримав досвід на рівні УПЛ в складі Олександрії та Чорноморця.

Сайт «Український футбол» поспілкувався з новачком Татрана Кирилом Сігєєвим, який розповів про старт Татрана у словацькій Суперлізі та перший легіонерський досвід в кар’єрі. 

«В Татрані хочу про себе нагадати тренерам молодіжки»

– Кириле, як твої перші тижні в новому клубі, який бореться за виживання, перебуваючи на останньому місці чемпіонату Словаччини?

– Все супер. Отримав можливість спробувати себе в іншому чемпіонаті. Цікаво отримати новий досвід, щоб спрогресувати в майбутньому. В команду прийшло багато нових гравців і десь ця пауза на збірні має допомогти нам краще зрозуміти один одного.

У нас змінився головний тренер (Ярослав Гінек, який виводив Татран в еліту, поступився місцем Владіміру Цифранічу,прим. «УФ»). Наша команда рішуче налаштована піднятися з небезпечної зони таблиці.

– В Татрані специфіка тренувань відрізняється від наших клубів?

– Як і у нас приділяють увагу роботі в тренажерці. Під кожного футболіста розроблена індивідуальна програма. 

– А в плані побуту?

– Відчуття ніби ти вдома, але у Європі. Свого роду мікс різних культур. Потім вже дізнався, що тут чималий осередок української культури в Словаччині.

– Різниця між УПЛ та словацькою Суперлігою (спонсорська назва – Nike League) відчутна?

– В Словаччині більш швидкий і вертикальний футбол. Певний час знадобився, щоб призвичаїтись. Переважно команди грають без центру поля. Будь-яка команда може обіграти лідерів. Дуже круто вболівальники створюють атмосферу. 

Кирило Сігєєв. Фото: ФК Татран

– Досвід гри в УПЛ цьому сприяє?

– Так. Була можливість попрацювати з хорошими тренерами. До тебе вже прийшло розуміння, як треба поводити себе в роздягальні, професійна етика. Мені всього 21 рік і зараз потрібно виходити на ключові ролі. Хочеться якомога більше і звернути увагу на себе тренерів молодіжки. 

– Коли востаннє спілкувався з Мельгосою?

– Він викликав мене перед початком відбору на Євро-2025, після чого запрошень не отримував. 

– В Пряшеві народ більше полюбляє футбол чи хокей?

– На трибунах я бачу велику кількість людей, тож, на мій погляд, футбол тут більше полюбляють. Ледь не кожного матчу приходить повний стадіон. 

«Авторитет Міхела в футболі не піддається сумніву»

– Як ти опинився в Татрані?

– Мені зателефонував агент і розповів, що є такий варіант. Довго не роздумував і погодився. Вдома конкретних пропозицій не надходило. Я дуже задоволений, що зміг потрапити туди. Хочу подякувати Шахтарю за можливість тримати себе у формі та бути функціонально підготовленим до переходу в нову команду.

– Як швидко тривала адаптація?

– До мене в команді вже був воротар з України (Максим Кучинський і нещодавно прийшов захисник Тарас Бондаренко, – прим. «УФ»). Всі знають нашого президента клубу. До цього завжди можна звернутись з будь-яких питань.

– Президентом Татрана є легендарний в минулому арбітр Любош Міхел, що свого часу попрацював в структурі Шахтаря. Яке перше враження у тебе склалось?

– Любош за декілька років повернув Татран з третього дивізіону до Суперліги. Його авторитет у футболі не піддається сумніву. Знає багато мов. Так само інші керівники клубу максимально йдуть на зустріч футболістам, коли якісь проблеми виникають. 

– Як порозумівся в хлопцями в колективі?

– Моєї англійської вистачає в плані комунікації з партнерами. Також є в команді хлопці з Молдови та Латвії, що полегшує взаємодію на полі. Звісно, що не вистачає поруч близьких та друзів, але я готовий покинути зону комфорту, щоб вирости в хорошого футболіста.

– Як відрізняєш місцевих і чехів в команді?

– Місцевих я більше розумію інтуїтивно в плані лексики. Футбольні моменти вони на всіх мовах зрозумілі. 

– Як проводиш вільний час?

– До відеоігор душа не лежить. Подивитись хороший фільм або серіал ввечері. Щось цікаве почитати. Хочу краще познайомитись з Пряшевом. Багато де ще не був, але ще буде час надолужити. 

– Татран може викупити тебе в Шахтаря?

– В мене оренда без права викупу. По завершенні сезону я маю повернутись в Шахтар.

«Ігрові та людські якості Ракицького – космос»

– Попередній сезон ти відіграв в Чорноморці. Не шкодуєш, що не залишився в Олександрії, яка боролась за чемпіонство?

– Не все від мене залежало. Я дуже хотів би допомогти Олександрії, оскільки я отримував постійну практику в Руслана Петровича. Там був крутий колектив, класний тренерський штаб. 

В Чорноморці, якщо не брати зовнішні проблеми в команді, теж отримав хорошу школу. Клуб з такою історією і місто не заслуговують бути в Першій лізі. Ми не мали вилітати за підбором гравців, але гра залишала бажати кращого. Хорошу школу для себе отримав, попрацювавши з Бабичем та Кучером.

Олександр Кучер. Фото: Чорноморець

– Якби Кучер раніше прийшов – можна було б врятуватись?

– Як відомо, історія не знає умовного способу. Сан Санич робив все, щоб змінити ситуацію, однак все склалось не найкраще. Прихід Кучера і Ракицького однозначно сприяв покращенню ситуації. Почали вирішуватись питання. Хлопці були готові віддячити тренеру, відчуваючи відповідальність перед тренером, вболівальниками, які весь час були з командою. Особливо коли в заключних турах вони повернулись на стадіон. Я бажаю тільки перемог і швидкого повернення Чорноморця в УЛП.

– Кучер з Ракицьким в одній команді – флешбеки не проскакували з дитинства?

– Так і є. З Ярославом ми перетинались ще в Шахтарі після повернення. Його ігрові та людські якості – просто космос. 

– Приклад Очеретька надихає тебе, що наступним можеш бути саме ти?

– Я вважаю, Олег видав класний сезон в Карпатах і круто провів молодіжне Євро, що допомогло звернути увагу Шахтарю. Сподіваюсь, що в Татрані гратиму постійно і залишатись на радарах у Шахтарі. 

«Бенфіка допоможе Судакову вийти на топ-рівень»

– Як тобі перехід Судакова в Бенфіку?

– Це дуже круто. Бенфіка може допомогти Жорі стати трампліном до топ-клубу. Він давно цього хотів, а присутність в команді Толі Трубіна посприяє швидкій адаптації в Португалії. Він дуже розумний, креативний і технічний гравець, який може зробити Бенфіку сильнішою.

– З поверненням бразильського вектору складно буде молодим українцям заграти в Шахтарі?

– В Шахтарі так було завжди. Я би дуже хотів, щоб наші хлопці отримали свій шанс, який був у Судакова, Бондаренка, Мудрика. Як всі знають, бразильця можна продати набагато дорожче за наших.

Арда Туран змусив бразильців повертатись назад, допомагати захисникам, хоча вони не сильно це люблять. Він був крутим гравцем. Всі гравці його поважають.

– Умовному Глущенку, Цуканову буде важко про себе заявити в Шахтарі?

– Працюючи з першою командою ти так само прогресуєш і можеш багато навчитись, як не крути. 

– За своїм потенціалом Шахтар може далеко зайти в ЛК?

– Шахтар вперше за багато років опинився поза топ-2. Весь клуб хоче довести, що це була випадковість. Успіх в єврокубках залежатиме від багатьох факторів. Я дуже сподіваюсь, що Шахтар достойно представить Україну на євроарені.

Арда Туран. Фото: Шахтар

– Слідкуєш, як твої партнери по академії роблять перші кроки в УПЛ?

– З багатьма хлопцями спілкуюсь. Підтримуємо один одного. Цікаво за ними спостерігати.

– Що для тебе буде маркером успішного сезону?

– Хочу грати в кожному матчі, повернутись в молодіжку і допомогти Татрану закріпитись в еліті.