«Чи вистрілю я в російського окупанта? Для мене вибір очевидний»: Ващук розповів, чому вступив до Нацгвардії
Вчора Владислав Ващук повідомив, що вступив до лав Національної гвардії України і склав присягу. Сайт «Український футбол» поговорив із Владиславом про його рішення.
«Діти знають, що тато робить правильні речі»
– Владиславе, розкажіть, як зважилися на такий мужній вчинок?
– Я допомагав організовувати благодійні матчі за участю військовослужбовців і там познайомився із командиром бригади наступу «Буревій». Він мені сказав: «Може, до нас підеш?». Я подумав: чому ж ні. Рішення було просте. Так що можу сказати, що жодних повісток не було, як дехто думає.
Я застав у Гостомелі «русскій мір», просидівши 15 днів у підвалі з дітьми та рахуючи вибухи російських снарядів. У мене було достатньо часу, щоби все переосмислити. Я більше не хочу, щоб мої діти бачили жахіття, яке принесли з собою терористи.
– Як сім'я сприйняла ваш крок, чи не намагалися вас відмовити?
– Скажу так: діти прийняли моє рішення. Вони знають, що тато робить правильні речі.
– На скільки років ви уклали контракт?
– Це не контракт, я військовозобов'язаний і просто мобілізувався.
«З Алієвим на цю тему я не говорив»
– Судячи з назви «бригада наступу», вас готують до анонсованого контрнаступу?
– Звичайно! Зараз ми готуємось, я проходжу навчання. Більше нічого не можу сказати.
– У ЗСУ служить колишній динамівець Олександр Алієв. Чи не питали ви у нього поради щодо служби?
– Ні, я з ним не розмовляв.
– Віктор Леоненко надіслав мені сьогоднішнє фото, де він стоїть поряд із вами. Де ви з ним перетнулися?
– Ми побачились у Гостомелі. Там сьогодні грає ФК Мрія, і Коля Васильков попросив мене заїхати. Я заскочив буквально на 15 хвилин і відразу ж поїхав до частини.
Леоненко та Ващук. Фото з особистого архіву Леоненка
– Ви людина зі світу футболу, яка раніше ніколи не тримала зброю в руках, не рахуючи тир і т.д. Ви будете готові вистрілити в російського окупанта, якщо вам доведеться?
– На війні все відбувається так швидко, що я навіть не ставитиму собі це питання. Тут чи ти його, чи він тебе. Для мене вибір очевидний.