«Динамо сьогодні — це просто середняк УПЛ»: Калиниченко про кризу киян, Мудрика, Циганкова та Забарного

Позаду три тури УПЛ, а разом із ними — перші результати та сюжети нового сезону. Карпати стартували з трьох перемог поспіль, Динамо вибуло з єврокубків, а українські легіонери продовжують вирішувати питання щодо свого майбутнього напередодні закриття трансферного вікна.

Головний редактор сайту «Український футбол» Андрій Піскун поговорив з ексгравцем збірної України Максимом Калиниченком про старт сезону в УПЛ, ситуацію в Динамо, перспективи Михайла Мудрика, Віктора Циганкова, Іллі Забарного, Андрія Луніна та Анатолія Трубіна. 

«Від Полісся чекаю більшого і продовжую вважати їх одними із претендентів на чемпіонську гонку»

— Максиме, чи стежите ви за матчами УПЛ? 

— Намагаюся дивитися, коли є можливість і вільний час. Звичайно, не всі поєдинки, бо це, думаю, серйозний іспит для всіх — дивитися всі матчі УПЛ. Але при рівних умовах завжди намагаюся обрати матчі чемпіонату України, хоча не завжди витримую (посміхається, — прим. А.П.). 

— Позаду вже три тури. Які ваші загальні враження: хто вразив, а хто виступає нижче очікувань?

— Очевидно, що приємно здивували Карпати. Три перемоги поспіль, забили десять голів, пропустили лише один. Демонструють хороший футбол. Можливо, десь не без частки везіння, але футбол — це багато в чому і є везіння. Ми звикли, що Карпати вічно в пошуках своєї гри, а тут усе вийшло, принаймні на старті.

Шахтар — тут усе зрозуміло, у «гірників» є стабільність. Зоря позавчора несподівано хлопнула Полісся, хоча житомиряни, за великим рахунком, не заслуговували на поразку. Оці всі дитячі болячки етапу становлення в них поки зберігаються. І Жора Бущан начудив, але я б не став усе на нього звалювати, помиляються всі. Від Полісся чекаю більшого і продовжую вважати їх одними із претендентів на чемпіонську гонку, але фаворит – безумовно Шахтар. Від Харкова чекав більшого. А від Динамо… Вже ніхто не знає, чого від них чекати.

— Давайте спробуємо спрогнозувати підсумкову топ-5 УПЛ. Цікаво буде перевірити наприкінці сезону.

— Якщо відштовхуватися від комплектації команд, то четвірка повинна бути такою: Шахтар, Полісся, ЛНЗ та Харків. Ну і давайте всунемо Динамо в цю п'ятірку. Хоча туди можуть увірватися і Зоря, і Кривбас, і Карпати, хоча не впевнений, що у «левів» вистачить запалу на весь сезон. У львів'ян зрозумілий іспанський вектор. Практика показує, що навіть не найвідоміші іспанці в нашому чемпіонаті не губляться. В Іспанії взагалі на всіх рівнях вміють грати у футбол.

Футболісти Карпат. Фото: ФК Карпати

«Я дуже хочу, щоб Динамо повернуло свою харизму, щоб Шахтар, Полісся, Карпати знову відчували трепет перед матчами з ними»

— Давайте поговоримо про Динамо. У єврокубках команда провалилася. Від ПАОКа вилетіли по ділу, але Карабах після першого матчу (1:0) здавався прохідним, проте в другому поєдинку кияни програли 0:2. У чому, на вашу думку, проблема Динамо: у Костюку, у гравцях, у керівництві?

— Проблема у всьому. Мені здається, Динамо йшло до цього дуже давно. Немає виразного менеджменту, немає селекційної політики, взагалі нічого зрозумілого. Є лише ситуативні рішення Ігоря Михайловича, якому, можливо, радники щось шепочуть. Це шлях в нікуди, який дійшов до своєї кульмінації.

Я з повагою ставлюся до бажання грати власними вихованцями. Під цю тему призначення Костюка було виправданим. Є класні хлопці, яких він підтягнув з молодіжної команди: Пономаренко, Редушко. Богдана я вперше побачив на зборах U-15. Він тоді ще був худенький і щуплий, але я звернув на нього увагу. Редушко чимось мені нагадав мене у молодості. Він мені дуже імпонує, у хлопця світла голова і майбутнє у нього є. 

Але потрібен баланс, не можна просто ставити одну молодь. Це шлях в нікуди. Глобально Динамо не вистачає ні досвіду, ні лави запасних. Відчувається серйозний різнобій. Після першої гри з Карабахом була надія, другий тайм провели добре, могли на контратаках ловити і забивати, але… 

Другий матч — це просто жах. Кияни віддали гру. У Шахтаря, Полісся та Харкова є зрозумілі стратегічні плани, менеджмент та селекційні відділи, а в Динамо, здається, вже 20 років кілька людей працюють по-старому. Для клубу з такими великими традиціями треба міняти підхід до менеджменту, щоб не було дилетантства.

— У ЗМІ ходить багато чуток, що Костюка можуть відправити у відставку. Чи потрібно міняти його прямо зараз, з огляду на виліт з єврокубків?

— До чого тут Костюк? Після першої гри з Карабахом всі казали, що він молодець, а після другої вже звільняти? Ну добре, звільнять його, а кого поставити? Думаєте, умовний Моурінью щось поміняє? Чи Вернидуб? Ну, збадьорить Миколайович команду на якийсь час. А потім попросить підсилення, а йому привезуть зовсім не тих гравців, яких він просив. Справа не в тренері чи футболістах, а в тому, як їх інтегрувати у стратегію розвитку клубу хоча б на 3-5 років. Не можна грати лише сьогоднішнім днем.

— Що трапилося з лідерами? Шапаренко був одним із головних активів Динамо, а зараз, у єврокубках, часто розпочинав матч із лави запасних.

— Це питання до самих футболістів. Можливо, Шапаренко хотів піти, а його не відпустили, і тепер у нього просто немає мотивації. Ми ж бачимо: Ярмоленко чи Буяльський виходять на останні хвилини матчу з Колосом — і вирішують питання, бо там є майстерність. 

— Як ви оцінюєте рівень Біловара і В’ячеслава Суркіса? Багато вболівальників пишуть в коментарях про кумівство, мовляв, Біловар і Суркіс грають у старті, хоча рівень не тягнуть. 

— А хіба тільки Біловар не тягне? А нинішні Тимчик чи Дубінчак тягнуть рівень Динамо? А нинішній Бражко, який ще два роки тому був просто незамінним, — ледь не майбутній Олексій Михайличенко. А Шапаренко, Кабаєв, Герреро, якого зібрати не можуть вже два роки? 

Рівень треба підтверджувати в кожній грі. Я не кажу, що вони погані гравці, але в їхньому нинішньому стані я не бачу серйозної команди. Я дуже хочу, щоб кияни повернули свою харизму, щоб Шахтар, Полісся, Карпати та Кривбас знову відчували трепет перед матчами з ними, як це було раніше. Але конкретно сьогодні Динамо — це просто середняк УПЛ. Динамо перестали боятися навіть суперники в чемпіонаті, і це дуже поганий знак. 

Крістіан Біловар. Фото: ФК Динамо

«Навіщо Жирона провокує конфлікт? Ну не хоче Циганков грати, дайте можливість спокійно знайти клуб, не мучте його!»

— Давайте про легіонерів. Циганков явно хоче піти з Жирони, а його не відпускають. Футболіст та клуб вже перенесли з’ясування стосунків у публічну площину. На чиєму ви боці в цьому конфлікті?

— Я не суддя, але ситуація виглядає максимально дивною і безглуздою. Віктор явно хоче піти, не грав у жодному матчі міжсезоння, але клуб все одно заявляє його на матч чемпіонату. Навіщо Жирона провокує конфлікт? Ну не хоче людина грати, дайте можливість спокійно знайти клуб, не мучте його! 

Потім, судячи з інформації у ЗМІ (бо що насправді там відбувається, ми не знаємо), Віктор відмовляється виходити на гру, починається конфлікт у роздягальні і невдоволення вболівальників – у тебе є контракт, тож виконуй його.

Водночас і Циганкова можна зрозуміти: він хоче піти, а Жирона його не відпускає. 

— Жирона не хоче продавати Циганкова задешево. Писали, що каталонці запропонували йому варіант із Нью-Йорком, але Віктор відмовився.

— В МЛС Циганкову ще зарано переїжджати, тим паче він прижився в Іспанії. Каталонія — чудовий регіон для життя, розташований близько до Франції, тому він не хоче летіти до незнайомої Америки. 

Менеджменту Жирони треба шукати компроміс. Можна визнати збитки і віддати Циганкова в оренду, наприклад, в Еспаньйол. Це кращий варіант, ніж той, де Циганков не буде грати, а клуб платитиме йому зарплату. Вихід завжди можна знайти, але поки ніхто не хоче поступатися в цьому конфлікті. 

Віктор Циганков. Фото: Getty Images

— Як ви можете охарактеризувати рівень Сегунди? Якщо Циганков і Ванат залишаться у Жироні, то не буде для них проблемою потрапляти у збірну України із другого дивізіону Іспанії?

— Давайте поглянемо на іспанських гравців Карпат. Алькайн прийшов із Ейбара, Калеро із Культураль Леонеса, які грали в Сегунді. І вони не псують картину в УПЛ. У Сегунді виступає маса гравців, які б точно не завадили збірній України. Рівень іспанського футболу — надзвичайно високий.

— Забарний у ПСЖ так і не став залізним гравцем основи. Чи варто йому шукати новий клуб? Було багато розмов про Ліверпуль, але поки все затихло.

— Я вважаю Іллю дуже сильним захисником. Звісно, важко конкурувати з Пачо та Маркіньйосом, але Забарний — футболіст обойми, а не відвертий запасний. Луїс Енріке чудово проводить ротацію на дистанції, і саме завдяки цій ротації ПСЖ виграв свої турніри минулого сезону. Я б на місці Забарного цього сезону нікуди не смикався, спробував конкурувати за місце в основі ПСЖ, а там би вже дивився. Ілля — молодий хлопець, достатньо міцний, тому буде грати ще довго та щасливо. А йти з найкращої команди світу згарячу не раджу.

— Мудрик повернувся після дискваліфікації, але заграти одразу в Челсі шансів мало, там шалена конкуренція. Що б ви робили на його місці: залишалися в Челсі чи пішли в оренду в Ковентрі, Страсбур чи Шахтар?

— Однозначно треба йти в оренду, зробити крок назад, щоб отримати ігрову практику і повернутися на минулий рівень. 

Але точно не в Шахтар, це безглуздо! Так, Шахтар — це Ліга чемпіонів, але Мудрик має грати там, де буде рости, а не повертатися туди, звідки прийшов. Для того, щоб не втратити сезон, краще обрати Ковентрі або Страсбур. Якщо обирати одне — то Ковентрі. Принаймні ти не їдеш з Англії, плюс там Лемпард, який його добре знає.

🔥Читайте також: Залишитися в Челсі, піти в оренду чи повернутися в Шахтар: коментатор розібрав варіанти для Мудрика

«Трубін — це один із найсильніших воротарів Європи і потенційний голкіпер топ-клубу на довгий час»

— Андрій Лунін знову залишається запасним за спиною Куртуа. Кожного сезону з’являється питання: що йому робити?

— Як не крути, але це Реал! Андрій трохи сором'язливий і, мабуть, йому важко різко міняти середовище, до якого він звик. До того ж він грає чверть або третину матчів, бо Куртуа досить травматичний і має проблеми з колінами. Коли Лунін виходить, то не псує картини. Якщо Андрія все влаштовує і він вирішить залишитися в Реалі — я скажу, що він красень. Якщо піде за практикою — теж красень. У Луніна взагалі безпрограшний варіант.

— Трубін зараз втратив місце в основі Бенфіки, але в інший клуб поки не перейшов. Що думаєте про його ситуацію? 

— Я не розумію, що зараз відбувається у Бенфіці, це якийсь абсурд. Трубін — це один із найсильніших воротарів Європи і потенційний голкіпер топ-клубу на довгий час. Він або хоче піти, а йому не дають, або хочуть продати туди, куди він не хоче. Думаю, Трубіна посадили в запас не через ігрові причини.

— Ви так розхвалили Трубіна. На вашу думку, він сильніший воротар, ніж Куртуа і Доннарумма?

— Потенційно так. Трубін ногами грає краще за Доннарумму і, можливо, навіть за Куртуа. 

— Назвіть топ-3 воротарів України прямо зараз?

— Номер один — Трубін, номер два — Лунін, номер три — Різник. 

— Бондаренко переходить із Шахтаря в Аль-Ахлі, а саудівські вболівальники навіть розгорнули проти нього кампанію. Що думаєте про цей крок Артема?

— Коли Бондаренко почне грати і показувати свій рівень, то вболівальники забудуть про те, що говорили раніше. 

Як я оцінюю цей трансфер? Як можна лаяти людину за те, що вона хоче заробити гроші за свою коротку кар'єру? 

— Але ж Бондаренку не 30+ років, а 25. Чи не зарано він їде до Саудівської Аравії?

— Ну пограє там, заробить, а потім повернеться в УПЛ або перейде кудись у європейський клуб у статусі більш забезпеченої і досвідченої людини. У Саудівську Аравію всі їдуть, не тільки українці. У футбольному плані там, звісно, специфічно, але по контракту Бондаренко точно виграє.

Анатолій Трубін. Фото: Getty Images

Бліц: «У мій час на полі було більше магії, зараз – суцільна тактика»

— Три слова, якими ви опишете нинішній рівень УПЛ?

— Достатньо одного слова — надія. Я дивлюся чемпіонат із надією.

— Топ-3 головних талантів в українському чемпіонаті просто зараз, яких можна продати в топ-лігу, поки не пересиділи в УПЛ?

— Крушинський (Полісся), Редушко (Динамо) та Костенко (Карпати). Ну, про Пономаренка ми й так усі знаємо, його вже торгують.

— Якби вам запропонували стати головним тренером клубу УПЛ уже завтра: яку команду ви б обрали?

— Мені б цікаво було попрацювати скрізь. Якщо обирати одну, то Буковина. Мені подобається їхній підхід до комплектування, у них є зрозуміла стратегія розвитку, і саме завдяки цьому команда вийшла в УПЛ. Це максимально зрозуміла для мене історія.

— Найкращий український легіонер прямо зараз?

— Малиновський. Щойно кудись переходить — одразу грає. Потім засиджується, перестає грати через травми чи інші причини, і одразу шукає нові варіанти. От зараз перейшов у Трабзонспор — і знову грає.

— Хто зараз в Україні пробиває штрафні краще за вас?

— Назарина добре лупить, але в нього скоріше такий удар «наклболом».

— Найсильніший захисник, проти якого ви грали?

— Каннаваро.

— А найсильніший партнер по команді?

— Шевченко.

— Який футбол більш щирий: вашого часу чи сучасний?

— Однозначно мого. Все-таки я вже дід і повинен топити за дідів (посміхається, — прим. А.П.). Зараз футбол хороший, але він роботизований, побудований на завчених патернах і тактиці. У наш час у футболі було набагато більше магії, креативу та імпровізації.

— Що з кіно чи літератури порадите нашим читачам?

— З книг — Джордж Орвелл, «1984». Чим далі дивлюся на світ, то більше дивуюся, як він усе це передбачив. А з кіно — «Інтерстеллар» Крістофера Нолана. Це один із найкращих фільмів. І ще дуже люблю сатиру «Не дивіться вгору», можу її передивлятися мало не щотижня.