Ексклюзив

Харатін у «двієчці», «дублі» Полісся та Олександрії: Локтіонов оцінив осінню частину Другої ліги

307
Олександр Щербатих
4 голоси
Ігор Харатін. Фото: ФК Колос
Відомий український футболіст та тренер Роман Локтіонов дав ексклюзивне інтерв’ю сайту «УФ», у якому розібрав події осінньої частини сезону у Другій лізі.

Друга ліга пішла на перерву ще минулого місяця. У фаворитах обох груп «двійки», яких вперше за багато років у дивізіоні аж шість. Попри те, що у турнірній таблиці лідирують дублери, вистачає тут і талановитої молоді, і виконавців із досвідом гри на високому рівні. Тож сайт «Український футбол» спробував розібратись у житті Другої ліги сезону 2024/25.

Про перипетії першої частини сезону говоримо в ексклюзивному інтерв’ю з колишнім головним тренером Кременя та Кудрівки Романом Локтіоновим. Зокрема, про:

  • Рівень футболу восени;
  • Регламент, переваги та головну проблему Другої ліги;
  • те, чому грошей в аматорах може бути більше, ніж у профі;
  • місце Ігоря Харатіна в українському футболі;
  • очікування від весни у Другій лізі.

«Рівець непоганий. У Другій лізі команди з хорошим фінансуванням можна полічити на пальцях однієї руки»

– Романе Борисовичу, як вам рівень Другої ліги у сезоні 2024/25?

– Мені сподобались «двійки», які зайшли у чемпіонат. Зокрема, Олександрія-2 та Полісся-2. Вони підвищили рівень ліги, адже грають структурно та демонструють малюнок гри. Вважаю, що цьогоріч у нас непоганий рівень. Особливо якщо оцінювати футбол перших чотирьох команд у таблиці кожної з груп. У них немає ось цього «бий-біжи», там прослідковувались дуже непогані тактичні моменти.

Відзначу також і Колос-2, де зібрані хороші й досвідчені футболісти (Сергій Шевчук, Олексій Дитятьєв, Ігор Харатін). Там теж доволі хороша якість футболу.

– Останніми роками деякі клуби, наприклад Карпати та ЛНЗ, швидко проходять цей щабель футболу. Інші – тримаються довго. Чи не порушує це баланс між бідними та багатими? І чи не шкодить розвитку ліги?

– Щиро кажучи, завжди дуже важлива фінансова складова клубів. На жаль, в Україні наразі є достатньо випадків, коли клуби аматорів фінансують дуже непогано, а от і командами Другої ліги – є різниця. Тому, звісно, молодий гравець для власного розвитку вибере професійну лігу. А от ті, хто є вже досвідченішим гравцем – йдуть туди, де платять. 

У Другій лізі команди з хорошим фінансуванням можна полічити на пальцях однієї руки. І тут виникає різниця, за якої багато хороших футболістів грає у чемпіонаті аматорів. У цьому й проблема.

– А чому людям може бути цікавіше спонсорувати чемпіонату України серед аматорів або області, а не Другої ліги? 

– На це питання важко відповісти. Скажу, що коли я завершував виступи, робив це у ЛНЗ (сезон 2019/20 – Прим. «УФ») на аматорському рівні, і там фінансування було дуже непоганим, як для любителів. Президент клубу Андрій Полтавець проводив екскурсію по потужностях свого заводу і я запитав: «А чому ви не хочете в професіонали?».

Він сказав: «Ми рухаємось поетапно». З часом вони дійсно дійшли до такого рівня, що можуть фінансувати команду Прем’єр ліги та вибудовувати інфраструктуру. 

Тому хтось може через любительський рівень готуватись у професіонали, а у когось іншого може бути завдання бути лише в аматорах. Приклад – Олімпія (Савинці). Вони мають непогану фінансову складову, але чомусь поки знаходяться в ААФУ. Це дуже залежить від філософії керівництва.

– До речі, ви у позитивному ключі відмітили «двійки». А в чому клуби УПЛ бачать перевагу Другої ліги над чемпіонатом України U-19?

– Я з цією темою зіштовхнувся, працюючи у Кремені (на різних посадах в 2019-2023 рр.). У нас була перша команда і дитяча академія. Було видно, що між U-19 та Першою лігою – велике провалля. Футболісту, який виступав у ДЮФЛ, було дуже рано знаходитись в професійному футболі.

Так, були певні діаманти, яких ми підпускали до першої команди, але вони не грали. А потрібно ж грати. Тому, на мою думку, те, що зараз зробили… Друга ліга точно краща, ніж U-21, і добре також, що ще є U-19. Вибудовується дуже хороша вертикаль, коли гравець переходить із ДЮФЛ у U-19 і грає та розвивається. Потім є ось це провалля до Першої ліги.

Але у молоді є Друга ліга і там вони грають із «мужиками», з якими відчувають вищу швидкість гри, єдиноборства. Коли я був у Кремені, там саме зробили «двійку» і перші пів року юнакам було дуже важко з дорослими, ми грали в Першій лізі чемпіонату Полтавської області, але потім пішов дуже солідний прогрес. Вони виросли, почали краще та швидше між собою взаємодіяти, адже розуміли, що можна й по ногах отримати (посміхається, – прим. О.Щ.).  До речі, недарма в Англії є ще й чемпіонат U-23. Не всі ж можуть в 16 років грати за національну збірну, як Ямал. Це роблять лише генії.

  • Роман Локтіонов додає, що це хороший спосіб аби довести гравця до основної команди та навіть заощадити, а можливо й заробити чимало грошей:

– Усе залежить від керівництва, чи має воно можливість утримувати такі команди. Але от у Русі, Поліссі, Олександрії є ця система. І я вважаю, що це супер. Клуб ж може вирощувати свого гравця, а не брати десь зі сторони чи купляти за великі гроші.

Фото: ФК Рух

«Другу лігу можна було б зробити у три кола. Уявіть, що станеться з футболістом, якщо він відпочиватиме п’ять місяців»

–  Романе, цьогоріч у чемпіонаті є 20 учасників, які розподілені на дві групи. Два десятки – не найбільша кількість клубів. Чи не краще було б зіграти у 38 турів без територіального поділу?

– Гадаю, що розділили на дві групи не просто так. Тут також фінансова складова. Не кожна команда має можливість їздити грати через усю Україну, тож цей формат має сенс. Єдине, що не дуже сподобалось – дуже мало матчів. Можна було б зробити чемпіонат у три кола. Це було б і для футболістів краще. 

Зараз виходить ситуація за якої чемпіонат розпочали в серпні, а закінчили осінню частину – в середині жовтня (останній матч відбувся 6 листопада. Це була раніше перенесена зустріч Тростянець – Металіст 1925-2, – прим. «УФ»). До початку весняного відрізку залишається цілих п’ять місяців. Не кожен президент буде тримати команду весь цей час і платити заробітні плати. Хтось, у кого команда не виконує серйозних завдань, скаже: «Та я ліпше їх потім заново зберу». 

Хоча багато команд зараз продовжують вести свою діяльність, їм же треба підтримувати форму гравців. Уявіть, що станеться з футболістом, якщо він відпочиватиме п’ять місяців.

– Ще трохи про організацію. Наскільки різняться тренувальні умови команд Першої та Другої ліг?

– Я краще орієнтуюсь у тому, що відбувається в Групі Б. Скажу, що Тростянець, Ворскла-2, Чернігів Гірник-Спорт, Колос-2, Олександрія-2 – мають непогані умови навіть як для клубів Першої ліги, у яких теж є свої проблеми. Зокрема ж такі команди, як ФСК Маріуполь, змушенні постійно шукати умови.

Так, у Першій лізі ситуація краща, але команди які ставлять завдання виходу з Другої ліги – мають непогані інфраструктурні умови, якщо враховувати, у якій ситуації знаходиться наша країна.

«Чому Харатін у Другій лізі? Треба спитати у нього»

– За підсумками осінньої частини, хто є найсильнішою командою?

– Це показує турнірна таблиця, проте зараз багато команд ставить саме на результат. Я бачу футбол трохи з іншої сторони. Якщо говорити по грі, то структурно та тактично мені дуже імпонують саме ФК Олександрія-2 та ФК Чернігів. Там видно малюнок та те, що це поставлена тренером гра. 

Відзначити можу теж і Колос-2. Там дуже досвідчені футболісти і це відображається на турнірній таблиці. Також імпонує й Гірник-Спорт, який я знаю зсередини. Вважаю, що Валерій Куценко витискає з цієї команди максимум та на сьогодні показує непоганий результат. 

Можна також відзначати Рух-2, Тростянець, Локомотив-2. Але усе покаже весняна частина, яка обіцяє бути цікавою. 

– У Групі Б осінню частину виграв Колос-2. Окрім досвіду виконавців, у чому секрет цієї команди?

– Слідкував за цією командою ще з часів того, як вони були Штурмом (Іванків), а я працював у Кудрівці. Так, вони мають досвідчених футболістів, однак добре знаю й їхнього тренера Володимира Бондаренка.

Він дуже вимогливий. Немає такого, що він просто зібрав хороших футболістів і вони дали результат. Організація та вимоги дали свої плоди. 

– Після конфлікту з клубом за другу команду ковалівців грав Ігор Харатін (сім матчів, два голи). Як можна оцінити його дії на рівні третього щабля українського футболу?

– Щиро кажучи, я не бачив його гри. У той момент працював у першоліговій Кудрівці і бачив окремі матчі Другої ліги, тому важко глибоко аналізувати індивідуальні дії окремого футболіста.

– А чи може спуск одразу на третій рівень українського футболу знизити професійний рівень колишнього гравця національної збірної?

– Про кожного футболіста треба говорити окремо. В когось може бути важка травма, а хтось міг знизити до себе вимоги. Різні бувають ситуації і кожен шлях індивідуальний. Чому Харатін опинився у Другій лізі? Треба розмовляти із ним.

Я можу відзначити ситуацію футболіста ЮКСА Максима Казакова (грав за луганську Зорю та збірну України U-19), який свого часу мав важку травму і потім отримав запрошення та вирішив пройти через Другу лігу. Тепер, після періоду в Дружбі (Мирівка) опинився у Першій лізі. Можливо в Харатіна схожа ситуація і він розуміє, що йому треба отримувати ігрову практику аби знову повернутись на свій рівень.

Максим Казаков. Фото: ФК Дружба

– Ми достатньо поговорили про команди, які справили хороше враження восени. А хто розчарував?

– Не можу сказати, що розчарував, але більшого я очікував від більшого від Чернігова. Я очікував, що ця команда буде явним лідером Групи Б. Так, у них 23 очки і вони на третьому місці, тож нічого не втрачено. Однак, очікував кращого результату. 

  • Наостанок Роман Локтіонов резюмує: 

–  Я не люблю прогнозувати, а Друга ліга наразі – непередбачувана. Але вважаю, що у Гірника-Спорт будуть дуже великі шанси піднятись вверх [в Першу лігу]. Вони вже зіграли свої матчі проти лідерів, а основні конкуренти ще гратимуть між собою. Тож, буде дуже цікаво.