«Хочу вивести клуб на новий рівень»: граючий президент ФК Нива (Вінниця) ‒ топ-гравець жовтня в Другій лізі

Він пройшов школу Чорноморця та Шахтаря, мав великий шанс у своїй кар’єрі у таких клубах, як Ворскла, ФК Маріуполь і Рух (Львів). Але хто б міг подумати, що одесит Артур Загорулько «кине якір» у Вінниці й стане граючим президентом місцевої Ниви!

Зараз цей досвідчений нападник – провідний гравець своєї команди, а не просто «функціонер із блатом», який розважається виходами на поле. Загорулько забив п’ять м’ячів і віддав одну гольову передачу в п’яти матчах минулого місяця, тож був визнаний сайтом «Український футбол» спільно з прес-службою ПФЛ найкращим футболістом Другої ліги за цей період.

Найкращий гравець жовтня у VBET UA Друга Артур Загорулько поділився з «УФ» враженнями від результатів вінницької Ниви, а також пригадав свою кар’єру.

«Отримую задоволення від своєї роботи, поєднуючи ролі футболіста та керівника»

- Ви стали найкращим гравцем місяця у Другій лізі. Для вас це визнання є почесним?

- Завжди приємно перемагати у будь-якій номінації. Хочеться, щоб Нива також посідала провідні місця у чемпіонаті. До цього наша команда рухається.

- На вашу думку, процес оновлення Ниви вже завершився? Задоволені прогресом молоді? 

- Молоді футболісти Ниви прогресують з кожним днем. Процес оновлення команди ще не завершився. Крок за кроком рухаємося до своєї мети. Хочу відзначити 17-річного Вадима Панасюка, який відіграє важливу роль у нашій команді. Проте, є ще низка перспективних гравців, які здатні здивувати всіх.

- Яка ваша роль у команді? Наскільки складно поєднувати кар’єру гравця і керівника?

- Футбол – це моє життя. Отримую задоволення від своєї роботи. Намагаюся поєднувати роль футболіста і керівника, щоб принести якомога більше користі Ниві. Хочу допомогти футболістам Ниви досягнути результату у Другій лізі. Сподіваюся, що скоро з’явиться нападник, який зможе зі мною конкурувати і витіснити зі складу (посміхається, ‒ прим. «УФ»). Нива у моєму серці назавжди.

- Хто наразі допомагає розвивати вінницьку Ниву?

- Основний фінансовий тягар вінницької Ниви узяв на себе Володимир Васильович Барцьось. Також відзначу підтримку з боку місцевої влади. На жаль, поки інших спонсорів у Ниви немає, але ми над цим працюємо. Також варто розвивати маркетингову складову. Якщо команда здобуватиме перемоги, то думаю не буде проблем зі спонсорами.

«Отримали для вінницької інфраструктури синтетичний газон, який мав прийти 24 лютого»

- Люди у Вінниці цікавляться футболом?

- У Вінниці цікавляться футболом, вболівають за команду. Приємно відчувати підтримку з боку наших вболівальників. Попри все фанати Ниви залишилися з командою. Хочеться, щоб якомога скоріше закінчилася війна і люди повернулися на стадіон.

- Яка ситуація з клубною інфраструктурою?

- У нас розроблений проект клубної бази, виділили землю. На тижні отримали рулони синтетичної трави, яка мала прийти саме 24 лютого, але будівництво розпочнемо після завершення війни. Думаю, що у нас все вдасться.

- Який із матчів для вашої команди став переламним? Коли відчули, що можете конкурувати за високі місця?

- На жаль, розпочали сезон не надто вдало. Проте, після гри з Вастом (3:0) відчули впевненість у власних силах і почали перемагати. Ряди команди поповнили Жуков, Орнат і Швець, які додали різноманітності нашій атаці. Також відзначу Віталія Кольцова, котрий відновився і суттєво додав по ходу чемпіонату.

- Загалом, які завдання ставите перед командою на нинішній сезон? Нива здатна підвищитися у класі?

- Прагнемо поборотися за друге місце, яке дає можливість грати у стикових матчах.

«Шахтар перехопив мене з Одеси. Ван Леувен хотів мене бачити в складі»

- Щодо вашої кар'єри, як ви потрапили у футбол?

- Вчитель фізичної культури захворів і його заміняв мій перший тренер Сергій Володимирович Зайков. З цього все почалося. Якщо чесно, то у дитинстві футбол мені не надто подобався. Тренер мене забирав з дому, возив на тренування. На початку саме він займався моєю футбольною кар’єрою. Дуже вдячний своєму першому тренеру.

- Які якості допомогли вам перейти в академію Шахтаря? Пригадайте часи в академії «гірників»?

- Був період у моєму житті, коли не хотів займатися футболом. В 14-15 років більше цікавився комп’ютерними іграми. Проте, мій перший тренер дуже допоміг мені. Він підготував мене до фіналу ДЮФЛУ. Після того фіналу сім чи вісім команд запрошували мене. З тренером порадився і обрав Шахтар.

В академії Шахтаря створені всі найкращі умови для розвитку юного покоління футболістів. На мою думку, база Шахтаря у Кіршах найкраща. Зараз говорять про чудові умови на базі Руху, але я поки не був на базі львівського клубу.

- Чим вам запам’ятався Патрік ван Леувен?

- Всі тренування проходили за найбільш новітніми європейськими стандартами. До кожного футболіста знаходили індивідуальній підхід. Думаю, що саме ван Леувен хотів мене бачити у складі Шахтаря. Вдячний йому за хороші роки.

- Як вважаєте, чому вам не вдалося заграти в основі Шахтаря? Тоді виграти конкуренцію у бразильців було нереально?

- Безумовно, з такими бразильцями складно було конкурувати. Зараз вони грають у провідних чемпіонатах світу. Також відзначу Мірчу Луческу, який на зборах підходив до мене, розмовляв. Мав дебютувати за основну команду, але серйозно травмувався. Потім Луческу залишив команду, а я пішов в оренду.

«Орендованим футболістам не надто раді»

- В Академії «гірників» у вас багато зіркових одноклубників. Зокрема, Руслан Малиновський (який, до речі, в юні роки міг опинитися в вінницькій Ниві, ‒ прим. «УФ»). Як із ним гралося по юності?

- У Руслана після U-17 закінчився контракт і йому пропонували перейти в Шахтар-3, який грав у Другій лізі. Був період, коли Руслан навіть грав на область, але потім повернувся. Патрік ван Леувен зіграв всіх футболістів, з якими не хотіли підписувати контракти і дав їм другий шанс. Добре, що Руслан ним скористався.

- За вашими особистими враження у якій команді були найближче до ролі основного гравця в УПЛ? 

- Думаю, що в полтавській Ворсклі. Василь Сачко надавав мені шанси, а я ними не скористався. Молодість та відсутність досвіду завадила мені дебютувати в УПЛ. Проте, я сам в цьому винен.

- Наскільки оренди загартували ваш характер?

- Орендованим футболістам не надто раді, адже завжди хочуть бачити в команді свого молодого футболіста. Я підписав контракт з Шахтарем в 17 років, а сплив термін угоди у 27 років. Постійні оренди не пішли мені на користь.

- Які наразі ставите завдання особисто перед собою?

- Хочу розвинути ФК Нива (Вінниця) і вивести клуб на новий рівень. Працюю над собою в ігровому плані. Чи зможу ще заграти на більш високому рівні? Можливо й так, але я керую Нивою і зараз це моє життя.

Анатолій Янголь