«Мама каже, щоб я їхав звідси. А тато – ні»: бразильський лідер Лівого Берега Сіднней – про голи й життя в Україні

Лівий Берег підкріплює статус одного з фаворитів змагань у VBET Першій лізі 2025/26, вийшовши на міжнародну паузу на другу сходинку. І одним із головних творців успіху є бразильський легіонер «лелек» Сіднней, який забивав у кожному переможному матчі команди. 

Оглядач сайту «Український футбол» поговорив з найкращим гравцем серпня в VBET Першій лізі – Сідннеєм, який поділився враженнями від футболу у Першій лізі і про свій гол Вікторії перед фінальним свистком. 

Яка різниця між УПЛ і Першою лігою? Бразилець назвав: «Наш стадіон дуже хороший. Але коли ми їдемо на виїзні матчі…»

– Сіднней, позаду чотири матчі, у яких ви забили три м'ячі. Як оціните старт сезону?

– Дуже хороший старт сезону. Впевненість у мене залишається з минулого сезону. Команда також надає мені цієї впевненості та сил. Я дуже радий, що зміг команді допомогти в останніх трьох матчах.

– Чи відчуваєте контраст між УПЛ та Першою лігою?

– Звичайно, це різниця між полями. Наш стадіон дуже хороший, на ньому вельми приємно грати. Але коли ми їдемо на виїзні матчі, то видно, що якість газону зовсім не така. І звісно ж, сам футбол, у якій грають команди. В Першій лізі він більш силовий.

– Вас визнано найкращим гравцем місяця у Першій лізі. Що для вас означає таке визнання?

– В першу чергу, дякую клубу. Є одна фраза у моїй голові: 

«Бог допомагає тому, хто працює». 

Я досить багато працював, не лише на полі, а й за його межами. Я намагався вивчити мову, щоб мати змогу спілкуватися з товаришами по команді і щоб повноцінно робити свою роботу. Дуже радий, що отримав цю відзнаку. Але це також заслуга команди, яка мене підтримала та зробила все для цього. 

– Давайте згадаємо ваші матчі цього місяця: Перша гра проти Агробізнесу, Лівий Берег програє 0:2. Що пішло не так?

– Я вважаю, що це сталося через те, що це був перший матч. Нам забракло зіграності, а для цього потрібен час. Це був початок шляху. Ми намагалися перебудовуватися, але ми швидко пропустили два голи. Це вирішило долю матчу. Але зараз наша команда грає набагато впевненіше.

– Чи важко відновитися морально після поразки у першому ж матчі сезону?

– Так, після першого матчу ми були розчаровані результатом. Але послухали головного тренера, який впевнив нас, що все буде добре. І просто продовжили свою роботу. 

– Далі був матч із дебютантом Першої ліги – Пробій (Городенка). Ви пропускаєте перший м'яч... Що допомогло зібратися і здобути вольову перемогу 3:1?

– Як я і казав раніше, наша команда набралася впевненості. І після того, як ми пропустили, то повірили в те, що зможемо забити більше за суперника і перемогти у цьому матчі.

– Ви забили другий м'яч у цьому матчі, який вивів Лівий Берег вперед. На вашу думку, саме він став ключовим моментом у цьому матчі?

– Я вважаю, що ключовим моментом став перший гол, завдяки якому зрівняли рахунок. Це надало нам більше впевненості і ми вирушили за переможним результатом. 

Сіднней. Фото: ФК Лівий Берег

Сіднней пояснив свою високу результативність: «Коли я був молодшим, то не грав лівого захисника»

– Матч із Вікторією – і знову команда пропускає у першому таймі, проте виграє 2:1. Це проблема з концентрацією чи є інші причини?

– Футбол – це складна гра. Коли ти не забиваєш, забивають тобі. Ми не реалізували свої моменти. Через брак уваги ми пропустили… І після того, як зрівняли рахунок, ми покращили свою гру. Ми знали, що можемо завершити цей матч перемогою. Я був дуже радий забити на останніх хвилинах матчу. 

– Цього разу ви знову забили другий м'яч, але важлива різниця від матчу з Пробоєм: цей м'яч став вирішальним, адже ви забили його на 90+2 хвилині. Це перший вирішальний гол у вашій кар'єрі?

– Ні, це не перший мій вирішальний гол у кар’єрі. У Бразилії у мене вже була така ситуація. Але я не думаю про свій гол першочергово, мої думки – про результат команди. Водночас, я задоволений тим, що приніс перемогу команді.

– Матч із Прикарпаттям пішов вже за іншим сценарієм: ваша команда забила першою і саме ви забили перший м'яч (2:1). Що змінилося? Це інша тактика чи інші моральні налаштування?

– Усі матчі відрізняються один від одного. Наш тренер нам дає багато інформації, щоб ми могли правильно грати. Ми знали, що ми така команда, що якщо ми вийдемо вперед в рахунку, то малоймовірно, що ми пропустимо. Ми дуже цього хотіли і були максимально налаштовані на те, щоб забити. Відтак, ми забили і вийшли вперед, але, на жаль, пропустили в кінці. 

– Як для лівого захисника, 3 голи у 4 матчах – прекрасний показник. Звідки це гольове відчуття?

– Коли я був молодшим, грав в центрі поля, був півзахисником. Так сталося, що в один день мене тренер попросив грати лівого захисника. Згодом, мені сподобалося грати на цій позиції, однак гольове відчуття все ще залишилося. 

Як Сіднней опинився в Україні? «До того, як сюди приїхати, я не знав про існування цієї країни»

– Розкажіть, де ви починали грати у футбол? Пляж, двір біля дому?

– Я починав грати у футбол на землі, на майданчику, де навіть не було газону. Я сам з маленького та бідного містечка Жакобіна (штат Байя). І футбол там не дуже розвинутий. Але потім я переїхав до великого міста, пройшов відбір до команди, мене взяли і я почав грати. Тоді мені було 16 років. Як бачите, досі граю 😊. 

– Яким був ваш шлях від першого доторку до м'яча до професіонального футболу? Через що вам довелося пройти?

– Мої перші клуби були дуже важливими для мене. Я починав у команді Атлетіко Діадема. Вони мені надали усю необхідну підтримку. Потім я поїхав в оренду в клуб вищого бразильського дивізіону, а потім мене запросив львівський Рух. Так я приїхав до України у 2018 році. Мені тут сподобалося. За те, що я переживаю сьогодні тут, я вдячний президенту Лівого Берега, своєму агенту та гравцям, які в мене повірили та підтримали.

– До України ви потрапили через футбольний клуб Рух. Не боялися їхати так далеко від дому?

– До того, як приїхати до України, я шукав інформацію про цю країну. Ба більше, я навіть не знав про її існування! І в першу чергу, я дізнався, шо тут буває дуже холодно і що тут інша кухня. І я подумав: «Як я буду жити в іншій країні, де немає моїх улюблених страв?». А потім, після переїзду, я впевнився у тому, що я можу тут жити. Мені тут дуже подобається, я відчуваю себе щасливим. Готовий жити тут максимально довго. 

– Зараз в Україні війна. Що вам кажуть родичі? З розумінням ставляться чи кличуть додому?

– Моя мати каже, щоб я поїхав звідси. А мій батько ні, він не настільки хвилюється. Але я намагаюся не передавати їм багато інформації про стан справ у країні. Я хочу, щоб вони жили у спокої.

– З початком повномасштабного вторгнення ви грали у футбол у Бразилії. Але в 2024 році відгукнулися на пропозицію Лівого Берега. В чому ваша мотивація?

– Президент клубу розповів мені про свій проєкт, як все тут буде. Він повірив у мій потенціал. І після того, як я переїхав, побачив, що війна не буде настільки впливати на мій стан. Я вирішив залишитися і грати за Лівий Берег.

Сіднней. Фото: ФК Лівий Берег

Як правильно: Сідней чи Сіднней? «Саме з двома "н", так, як і пишете ви»

– Уявімо, що ви приїхали додому і зустріли давніх друзів. Якщо вони запитають вас: "Що ви можете розповісти про Україну?", що ви їм відповісте?

– Я би їм розповів, що Україна – це країна, у якій люди дуже хочуть відбутися у житті. І де люди виходять з дому, щоб перемогти. І це мене дуже мотивує та надихає. Не кажучи про те, що люди тут завжди привітні і посміхаються тобі і завжди готові допомогти іноземцю. Я би розповідав їм тільки хороше про Україну.

– Часто доводиться бачити в ЗМІ та навіть на шанованих інтернет-ресурсах ваше ім'я з різним написанням. То поясніть, будь ласка, як правильно: Сідней чи Сіднней?

– Саме з двома "н", так, як і пишете ви. Дякую вам за уважність. 

– Ми бачимо, що ви постійно працюєте над собою, проводите аналізи матчів разом із тренером. Чому?

– Це мені допомагає розвиватися, бо я вважаю, що у мене трапляються певні помилки. Ще це допомагає мені точніше уявити собі, над чим я маю працювати. 

– Ви стали першим легіонером в історії Лівого Берега. Чи відчуваєте себе лідером чи батьком серед молодших колег, які приєдналися пізніше?

– Коли я приїхав до України, тут був хлопець, який дуже мені допомагав. Я знаю, що таке бути далеко від дому, від людей, яких ти любиш. Тому я намагаюся допомагати своїм колегам, щоб в побуті та щоденному житті їм було легше. Не знаю, чи вважають вони мене лідером, але я намагаюся допомагати їм зі свого боку.