«Ми вже втратили 10 очок через помилки суддів»: директор Оболоні Різниченко про рівень арбітражу в УПЛ

Наше інтерв’ю з головним тренером Оболоні Валерієм Іващенком набуло величезного резонансу – за слова про арбітринь проти фахівця навіть розпочато провадження. При цьому напередодні заключного матчу 2023 року новачок дивізіону перебуває в 5-матчевій безвиграшній серії, а закривати тріумфальний, загалом, рік Оболоні доведеться в дербі. Динамо, напевно, не забуло виліт в Кубку України від географічних сусідів, тож має намір взяти реванш у Оболоні. 

Директор Оболоні Олександр Різниченко в ексклюзивному інтерв'ю для сайту «Український футбол» розповів:

• Чи отримав клуб документи від Комітету етики про початок справи
• Як ставиться до Катерини Монзуль
• На що вплинула та сама помилка у матчі з Ворсклою
• Як мають впливати на суддівство бокові та ВАР-арбітри
• Чому Комітет арбітрів має бути більш відкритим до спілкування з пресою
• Чи було пенальті на Мудрику у грі проти Італії
• Чи має президент УЄФА так висловлюватися про збірну Італії до гри
• Чи має значення, судить матч жінка чи чоловік

«Ми не отримали жодних офіційних документів у справі про нашого тренера»

– Олександре Івановичу, комітет етики та чесної гри УАФ розпочав провадження щодо Валерія Іващенка, ви вже отримали повідомлення?

– Жодних офіційних документів про те, що відкрито якусь справу щодо нашого головного тренера ми від комітету етики не отримували. Поки що складно щось коментувати.

Я читав різні коментарі у ЗМІ, і від арбітринь, і за борщ. Ну, то таке. Наша позиція – хоч чоловік, хоч жінка виконує свою роботу, ми говоримо про арбітра. Вибачте, є у нас арбітриня, яка може за пояс поставити деяких чоловіків.

– Ви про Катерину Монзуль?

– Так, про неї. Вона судить матчі міжнародного, світового рівня. Ми говоримо про арбітра, а не про жінку. У цій ситуації треба говорити не лише про головного арбітра, а й про бокового арбітра. Який бачив епізод, але аж ніяк не відреагував. Про арбітра ВАР також. Так, я вважаю, що була помилка головного арбітра в тому, що вона не переглянула ВАР. ВАР – саме допомога для них. Якби подивилася, то, можливо, Крістіна Козорог змінила своє рішення. Але це її рішення, вона є головним арбітром. Ми говоримо про професійне виконання обов'язків. Я думаю, наш тренер Валерій Іващенко тільки це мав на увазі.

Катерина Монзуль, фото: УАФ

Комітет арбітрів виніс свій вердикт, що на 63 хвилині нашої гри з Ворсклою під час падіння форварда Оболоні арбітр зробив помилку і не подивився ВАР. Отже, робота арбітра була виконана недостатньо кваліфіковано. Комусь хочеться поговорити, ну хай кажуть. Якщо будуть офіційні запити від комітету арбітрів, то наші юристи відповідатимуть на ці всі питання.

«Для чого ми платимо за ВАР, якщо арбітри його не дивляться?»

– Помилка вплинула на результат матчу?

– Ми говоримо про одну частину. А чому ніхто не каже про іншу частину? Якби арбітр ухвалив правильне рішення, був би інший результат. А якби вилучили захисника Ворскли і поставили штрафний? Адже порушення було практично на лінії карного майданчика. Реальна нагода забити. Не було б одразу атаки в наш бік, після якої ми пропустили.

А так, виходить, футболісти та тренери – ніхто не отримав преміальних. Команда втратила очки. А таких два-три матчі з такими рішеннями арбітра – і, вибачте, тренер залишиться без роботи. А тренер має сім'ю. Усі кажуть однобоко. Захищають арбітриню як жінку. Але ми говоримо насамперед про виконання професійних обов'язків. А те, що було допущено грубу помилку, це було підтверджено комітетом арбітрів. Вони це визнали і багато експертів визнали, що в тій ситуації була груба помилка.

– Ще після серпневої поразки від Динамо (2:4 в чемпіонаті) Оболонь часто критикує суддів. Цього сезону якась особлива якість арбітражу?

– Якість арбітражу особлива ще з минулого сезону. Жодного туру не проходить без суддівських помилок та скандалів. Дивує те, що на кожному матчі працює ВАР. І, незважаючи на допомогу ВАР, відбуваються такі помилки. 

– Але ж ваш клуб відмовлявся від ВАР?

– Так, ми відмовлялися від ВАР. Навіщо ми платимо такі гроші за ВАР, якщо він не допомагає, чи арбітри не хочуть ним користуватися?

У нашому арбітражі є цікаве явище. Коли є спірний момент, боковий арбітр дивиться, яке рішення ухвалить головний арбітр. І після того вже чи піднімає прапорець, чи не піднімає. Якби в тій ситуації з Ворсклою арбітр підняв прапорець, звичайно ж, головний арбітр звернув би на це увагу. Зрештою, напевно, подивився б ВАР і таке інше. А боковий арбітр ніяк не відреагував. Отже, у такій ситуації можна сумніватися у кваліфікації бригади арбітрів, яка працювала на матчі (окрім головного арбітра Крістіни Козорог, матч обслуговували асистенти (бокові) Сергій Приступа, Євген Петраков та арбітр ВАР Дмитро Бондаренко, – прим. А.Т.). Головне та остаточне рішення приймає арбітр у полі. Чому арбітр на ВАР не може втрутитися? Може лише рекомендувати. Адже він дивиться з різних ракурсів, з різних камер. Він має якимсь незрозумілою ситуацією – ВАР-арбітр рекомендує, а головний – ігнорує.

Монітор системи ВАР, фото: УАФ

«Вважаю, Комітет арбітрів раз на місяць зобов'язаний відповідати на запитання журналістів»

– А як на це реагує Комітет арбітрів?

– Неправильно й те, що Комітет арбітр закритий від спілкування із клубами. Ось зараз переді мною лежить регламент Комітету арбітрів. І тут є такий пункт – 5.14. Тут написано – «Комітет арбітрів МАЄ ПРАВО співпрацювати зі ЗМІ з питань спостереження за арбітражем та діяльністю комітету». Думаю, Комітет ЗОБОВ'ЯЗАНИЙ співпрацювати зі ЗМІ, і я б додав, не рідше, ніж раз на місяць. А за місяць – чотири тури. Я дуже хочу знайти той документ, яким вони прикриваються. Здається – меморандум УЄФА. Що їм забороняється спілкуватися із пресою. Але чомусь у Польщі арбітри після матчу приходять на прес-конференції, коментують свої рішення. Це відкритість. Це стимулює суддів.

Може, клуби й помиляються. Іноді на емоціях, можливо, не переглянувши ті епізоди. Так поясніть нам, де ми не маємо рації у своїх думках. Але ж ніхто не пояснює!

Була відеозустріч з керівництвом комітету арбітрів. Була домовленість, що у паузі через ігри збірної ми знову зберемося. І вони нам прокоментують різні суддівські рішення у різних матчах. Наскільки я знаю, УПЛ зверталося до керівництва, щоби знову провести таку зустріч із клубами. Але її чомусь не проводять.

– Потрібна більша відкритість?

– Звісно, але її немає. Добре було б, і якби журналісти могли ставити комітету арбітрів свої запитання. Хай би вони коментували. Це стимулювало б і самих арбітрів, вони б розуміли, що про них говорять. Чому немає рейтингу арбітрів? Вони ж одержують оцінки за свою роботу. Є багато питань, а комітет арбітрів закритий для спілкування. Ми маємо бути відкриті один одному.

Я думаю, що ваша журналістська спільнота має більш активно втручатися у ці питання. Я і на зустрічі в УПЛ це казав. Давайте робити круглі столи, де говоритимемо про ці моменти відкрито. Чим більше говоритимемо про це, тим більше буде результату. Ми завжди відкриті до спілкування.

«Пенальті на Мудрику у грі проти Італії був»

– Ви кажете, що таке суддівство ще з минулого сезону. А у Першій лізі воно відрізнялося від того, що в УПЛ?

– Були моменти. Якщо подивитися на суддівський корпус загалом, особливо у Другій лізі, є питання. По-перше, це має бути людина від спорту. Найкраще – від футболу. Людина, яка розуміє дух гри.

Ось ми дивилися гру нашої збірної з Італією. Не поставили пенальті на Мудрику. Але справа навіть не у пенальті. Якби наші арбітри судили цей матч, він би перетворився на незрозуміло що. Там стільки було боротьби, але суддя давав грати і в один, і в інший бік. Прощав одних, і на такому ж моменті прощав других. Бо це футбол. Це дух командного футболу. Це — боротьба. Звісно, бували епізоди на межі фолу. Але, якщо проаналізуєте, арбітр дуже мало дав свистків. 

Судді – це мають бути футбольні люди. І фізично підготовлені, які встигатимуть за моментами, за грою. І розумітимуть футбол. На жаль, у нас відбувається по-іншому.

Український суддя, фото: УПЛ

Страждає насамперед справа. А потім ми запитуємо, чому у нас збірна показує не той результат. Не може бути окремо. Це система, і в ній все пов'язано між собою.

– На вашу думку, пенальті на Мудрику в грі проти Італії все-таки був?

– Якщо з останнього ракурсу, з якого можна було побачити повтор, то пенальті був. Але, мабуть, спрацювали висловлювання президента УЄФА Чеферіна, котрий сказав: «Який чемпіонат без збірної Італії?». Хоча менеджери такого рівня не повинні давати такі коментарі у такі моменти. Звісно, до таких збірних як Італія, Франція, зовсім інше ставлення.

Думаю, наша збірна показала дуже гарну гру. Має майбутнє. Багато молодих та перспективних футболістів, це найважливіше. Ребров – досвідчений тренер, і, гадаю, у нього все вийде. Українським клубам УАФ потрібно лише допомагати таким людям, які хочуть змінити щось у нашому футболі. Це наш рейтинг.

– Людина, яка сама не грала у футбол, не зможе правильно трактувати єдиноборства?

– Насамперед ця людина має бути підготовлена фізично. Встигати за моментами. Бути там, де вона має бути. А другий момент – це кваліфікація. Так, можна навчити [якщо людина все ж не грала в футбол, але хоче судити].

Але у нас багато професійних футболістів, які закінчили з футболом, залишаються без роботи, хоч розуміють цю гру. Розуміють дух гри. Було б більше користі, якби в суддівстві були люди, які розуміються на цьому.

«Катя Монзуль дасть фору багатьом чоловікам»

– Це може бути чоловік і жінка?

– Різниці немає. Я навів вам приклад – Катя Монзуль. Вона дасть фору деяким чоловікам. Людина працює. Іноді є помилки, але не помиляється той, хто нічого не робить. Вона довела своєю харизмою, своїм ставленням, своєю роботою. Вона визнана у Європі, визнана у світі. Її не просто так відправляють судити матчі найвищого рівня. Якщо ти професіонал, то ти професіонал. А якщо не дотягуєш, але тобі подобається ця робота, то виконуй її, можливо, в іншому місці, у нижчій лізі. І з часом прийде досвід і все інше. Якщо проаналізувати деякі жінки дають фору деяким чоловікам.

Олександр Різниченко, фото: скриншот ТК «Футбол 1/2/3»

– В Оболоні тепер є жіноча команда. Як вона розвивається?

– Вам краще було б поспілкуватися із тренером команди Іриною Василюк. Тим більше, що вона працювала помічником тренера збірної України. Думаю, вони на правильній дорозі. Йдуть на другому місці, програли лише Сістерс. Але там дуже гарна команда, як українські гравчині, так і легіонерки.

Ми з Іриною Василівною зустрічалися кілька днів тому, спілкувалися. Шукатимемо кілька футболісток для посилення. Команда забезпечена, тренується, запитань немає. Все робиться для того, щоб команда думала тільки про гру та результат.

– Скільки очок, на вашу думку, Оболонь втратила через суддівські помилки?

– Я гадаю, що до десяти очок. На нашу думку. Якщо ми помиляємося, ще раз кажу, нехай нам кваліфіковано пояснять, у яких питаннях ми не маємо рації. Ми зрозуміємо. Може, нам бракує досвіду, захоплюють емоції, але ми зрозуміємо.

Але коли ми безпосередньо звертаємося до Комітету арбітрів, відповіді немає жодної. Або вони не знають, що відповісти, чи просто ігнорують такі клуби, як ми. 

У нас чудові стосунки з арбітрами. І в суддівському корпусі дуже багато кваліфікованих і порядних людей.