Ексклюзив

«Моя доля була в руках клубу, проте…»: Бєляєв розповів про прощання з Олександрією та зірваний варіант в УПЛ

Олександр Карпенко
250
Олександр Бєляєв, колаж: «Український футбол»
Він став срібним призером УПЛ, а зараз – без клубу. Ексгравець Олександрії Олександр Бєляєв розповів «УФ», як тривають пошуки нової команди.
Зміст

ФК Олександрія минулого тижня розірвала контракт з півзахисником Олександром Бєляєвим, який виявився непотрібним новому тренерському штабу віцечемпіона УПЛ. 25-річний футболіст травмувався на старті передсезонки, проте свого шансу проявити себе не дочекався.

Сайт «Український футбол» поспілкувався з віцечемпіоном УПЛ в складі Олександрії Олександром Бєляєвим, який підбив підсумок дворічного перебування в таборі «містян».

Як Олександрія попрощалась з Бєляєвим? «З боку керівництва клубу ніхто зі мною не контактував»

– Саша, як проходить час без футболу?

– Працюю з персональним тренером Сергієм Фальштинським, який 2 роки мене тренує. Фізично, можливо, я не відчуваю себе так, як хлопці в тижневому циклі з командою, але я сподіваюся, що пауза без футболу не буде дуже тривалою. 

Зараз з'явилася можливість більше часу проводити з моєю дружиною. Так як ми жили на відстані останній період, то зараз радіємо цій можливості.

– Здавалося, що відхід лідерів минулого сезону відкриває тобі шлях в основу Олександрії. Що пішло не так?

– Приїхав на збори, все було нормально. На четвертий день отримав пошкодження литкового м'яза. Я повинен був повернутися через пару тижнів. За кілька днів до від'їзду в Австрію головний тренер повідомив мені, що на мене не розраховує, і сказав мені йти і вирішувати питання з керівництвом. Ми потиснули руки і більше не розмовляли.

Олександр Бєляєв, фото: ФК Олександрія

– Тоді чому вільного агента отримав у вересні, а не в розпал міжсезоння?

– З боку керівництва клубу ніхто зі мною не контактував. Комунікацію вів спортивний директор Євгеній Кочерга, спілкуючись з моїм агентом.

Куди міг перейти Бєляєв і чому зірвався трансфер? «Була зацікавленість з боку Вереса»

– Була можливість з дублем тренуватись?

– Я не міг тренуватися з першою командою. Був момент, коли я працював індивідуально, і тренер з фізичної підготовки передав мені слова Кирила Олександровича, що він не хоче мене бачити, поки команда перебуває на полі. Потім я пояснив ситуацію Віктору Григоровичу Бицюрі. Я дуже вдячний йому за можливість отримувати тренувальний процес  До моменту розірвання контракту я підтримував форму в Олександрії-2.

– Олександрія могла тебе продати за символічні кошти?

– Ми з агентом займалися пошуком клубу, ще коли я був діючим гравцем Олександрії. Як видно, потрібно було розривати контракт раніше, коли клуби комплектувалися.

– До тебе був інтерес від інших клубів?

– Перед завершенням попереднього сезону була зацікавленість з боку Вереса. Моя доля була в руках клубу, проте справа до конкретики не дійшла, адже я не розумів, як ситуація розвиватиметься в Олександрії. В підсумку на моє місце був підписаний Віталій Бойко і я вже не був потрібен. 

Зараз іде активний пошук нової команди. Всіх деталей розкривати не можу. Сподіваюсь, що все вирішиться якомога швидше. На сьогодні я хочу продовжувати кар'єру в Україні, щоб в новій команді отримувати більше ігрового часу. 

Минулий сезон для мене персонально не був стабільним. Я не так часто потрапляв в основу. 

«Ротань і Кравченко – великі авторитети для мене»

– Якими для тебе видались 2 роки в Олександрії?

– Я дуже радий, що допоміг Олександрії переписати історію клубу. Можливість попрацювати з Русланом Петровичем і його штабом. Будучи дитиною, я приходив на стадіон і дивився на Ротаня та Кравченка в старому Дніпрі, а потім із Сергієм Сергійовичем ділив роздягальню в Дніпрі-1.

Руслан Ротань і Сергій Кравченко, фото: ФК Олександрія

Для мене вони два великі авторитети. Кравченко був професіоналом до мозку кісток, працюючи на базі з ранку і до 5 вечора. У чомусь Сергійович послужив для мене прикладом працювати індивідуально крім тренувального процесу з командою, стежити за собою і старанно працювати. Вони показали, що у нас можна грати в сучасний футбол: робота з м'ячем, інтенсивність. Я міг чомусь навчитися як футболіст, що допоможе мені в подальшій кар'єрі.

Робочий день у тренерів починається о 9:30, і до пізнього вечора в їхньому кабінеті горить світло. Вони дивляться різні чемпіонати, вивчають фішки, які можуть дати своїй команді, тактичні заготовки, стандарти. Я не знаю, хто ще з тренерів у нас так фанатично ставиться до своєї роботи.

– В чому був феномен Олександрії часів Ротаня?

– Футболу Петровича потрібен час, щоб його ідеї принесли результат. Кожен футболіст повинен розуміти, що робити на футбольному полі. Таймінг, структура... Щось одне випадає і все руйнується. Футболістам потрібно довіряти тренерському штабу. Руслан Петрович дуже злився, коли траплялися факапи в простих ситуаціях. Він міг закрити очі на помилку, але якщо ти неправильно відкрився, не встиг добігти в правильну точку – дуже лютував.

У мій перший сезон команда була переважно молодою, потім підтягнулися досвідчені хлопці, які збалансували її, і це дало результат. Їм не знадобилося багато часу, щоб вписатися в ідею Ротаня. Незважаючи на те, що ми готувалися до сезону без Ротаня і Кравченка, вже через місяць кожен гравець в ідеалі знав свої функції на полі. 

– Персональний хайлайт можеш назвати?

– Я назву обидві гри з Поліссям за їх напруженням, емоціями та тим, що брав участь у цих зустрічах. 

Що сталося з Ковальцем в Олександрії? «Всі футболісти поважають Кірю»

– Зараз Олександрія далека від минулорічного зразка. Не думав, що падіння буде настільки болючим?

– Такого піке я не очікував, що команда впаде. Говорити про причини і наслідки я не можу, оскільки не був з командою в роздягальні.

– Конфлікт Нестеренко-Ковалець міг закласти бомбу уповільненої дії, яка має вибухнути?

– Я не можу сказати, чим керувався Кирило Олександрович цим рішенням. Він головний тренер і він несе відповідальність за результат. Всі футболісти в команді поважають Кірю Ковальця. Мігел дуже добре знайшов спільну мову з українцями і виступає містком для легіонерів, добре розмовляючи англійською.

Кирило Ковалець, фото: ФК Олександрія

– Що дала тобі Олександрія, з точки зору зростання?

– Всі знають, що досконалості немає меж. Олександрія в мої часи виділялася не окремими виконавцями, а командою на полі. Всі знали, що потрібно робити на полі. У цій команді виділятися занадто важко через те, що є тренерська ідея. У жодній команді, де я грав, не приділялося так багато уваги тактичним моментам. Можливо, Дмитро Михайленко в Дніпрі-1 ще. Якісь прості речі, які потрібно відточувати на постійній основі. 

Я став краще розуміти футбол у плані того, як команди переміщуються, пресингують тощо.

– У Ротаня з помічниками вийде реалізувати свої ідеї в Поліссі?

– У Поліссі зібрані досить висококласні футболісти. Результат не такий, як всі очікували, але роз'їзди, ротація, яка набагато більша, ніж була в Олександрії. На зборах я не сумніваюся, що вони вловили ідею Петровича і пауза на збірні повинна їм допомогти зараз надолужити прогалини.