«На комітет арбітрів надії немає, нас системно вбивали ще у Першій лізі»: директор Оболоні Різниченко про суддівство гри з Динамо
Після поразки від Динамо (2:4) Оболонь звернулася до УПЛ та комітету арбітрів УАФ з клопотанням щодо розгляду роботи суддів матчу. А також опублікувала нарізку епізодів, з якого випливало, що матч міг би завершитися з рахунком 4:3 на користь пивоварів. Якби не сім помилок арбітра Юрія Іванова та його помічників.
В ексклюзивному інтерв'ю для сайту Український футбол директор Оболоні Олександр Різниченко розповів про багаторічні позови клубу к комітету арбітрів, зверхню реакцію на звернення клубу Лучано Лучі, постійну роботу суддів на користь лідерів УПЛ і ще більше свавілля у Першій лізі.
«Навіщо клуби платять за ВАР, якщо і з ВАР стільки помилок»
- Олександре Івановичу, подивився всю добірку спірних епізодів, яку опублікувала Оболонь після гри з Динамо. Незарахований гол, два моменти з пенальті біля обох воріт. Якби суддівство було нормальним, рахунок був би 4:3 на користь вашого клубу?
- Який був би рахунок – сказати складно. Якби був би зарахований чистий гол на десятій хвилині, який ми забили першими, невідомо, як би повернулася гра. Ми не розуміємо, навіщо тоді клуби сплачують великі гроші за ВАР, якщо й із ВАРом відбуваються такі моменти.
Динамо – це гранд, якому допомагати не потрібно. Минулого сезону жоден тур УПЛ не пройшов без скандалів. Хотілося б, щоб кваліфікація арбітрів була вищою. Ми завжди реагуватимемо на такі речі, мовчати не будемо. Шукатимемо однодумців, інші клуби, які мають такі ж проблеми.
«Лучано Лучі сказав: «Що вони хочуть?»
- Ваші очікування від комітету арбітрів УАФ?
- Комітет арбітрів – це закрите акціонерне товариство, закрите якоюсь європейською суддівською конвенцією. Не дають коментарів. Чекати на щось кардинальне надії немає. Але хотілося б бодай пояснень.
Якщо вони вважають, що суддя має рацію, то нехай тоді прокоментують кожен із моментів. Хоча я знаю реакцію керівництва, мені сказали, що Лучано Лучі сказав: «Що вони хочуть? Там арбітр все нормально відсудив».
Не вдалось завантажити відео.
Ми хочемо, щоб це була не лише наша думка, щоб реагували вболівальники та ЗМІ. Можливо, таким чином ми суддівську ситуацію зрушимо з місця. Це питання завжди має бути у фокусі уваги.
«Лідери звикають до такого суддівства, а потім у Європі мають проблеми»
- Ви сподіваєтеся хоча б привернути увагу вболівальників до питання?
- В УАФ повинні розуміти, що якщо допомагають клубам такого рівня (як Динамо), я не знаю – свідомо чи неусвідомлено, то потім це позначається на виступах у єврокубках.
Гравці звикають, що до них лояльно ставиться. А у єврокубках все інакше. Судді рівновіддалені. Але трапляються помилки. Ось учора м'яч влучив у голову Сироти, ВАРу не було, і дали пенальті на користь Аріса (у грі з Динамо).
- Сирота у тому епізоді з пенальті міг би вистрибувати, не так широко розкинувши руки.
- Про це й говорю. Він звик до суддівства у домашньому чемпіонаті. Звик до безкарності та, можливо, діє не усвідомлено. В Україні пропустять, а в Європі – ні.
- У минулому турі та у грі Шахтаря був спірний епізод: єдиний гол, який забив Матвієнко Вересу (1:1).
- Це також говорить про якість наших арбітрів. Мене дивує: іноземний спеціаліст (Лучано) багато років працює з нашими арбітрами, а покращень у їхній роботі ми не бачили. Ніхто, крім Катерини Монзуль, не судить серйозні міжнародні турніри. І за Колліни позитивних зрушень теж не було.
- У Першій лізі, де ви грали минулий сезон, все ще жорсткіше?
- Перша ліга вже років п'ять була цікавішою, ніж УПЛ. Набагато менш прогнозована.
Згадайте, коли до Першої ліги зайшов Металіст Ярославського (2021/22). Команда у восьми перших турах сім чи вісім разів била пенальті. Суперники усі вісім разів завершували матч у меншості. І потім вийшли до УПЛ. По нас у Харкові таким катком проїхалися арбітри! Ми й тоді писали, порушували питання.
Не вдалось завантажити відео.
Найстрашніше, що такі речі відбуваються під час війни у країні. Коли всі мають змінитись і жити по-іншому. Арбітрам дали можливість працювати та заробляти чималі гроші, а вони роблять таке. На рівному місці це не відбувається. Десь – низька кваліфікація. А десь знаходяться люди, які мотивують цей процес.
«Самі арбітри казали нам, що вони мали вказівку «мочити» Оболонь»
- Деякі журналісти кажуть, що Оболонь ‒ одна з небагатьох, не працювала з арбітрами у Першій лізі, тому мала труднощі з підвищенням у класі.
- Підтверджую. Таких матчів було багато. Після закінчення сезону, ми й самі знали, і самі арбітри нам казали, що вони мали вказівку «мочити».
Післяковідний сезон 2021/22 був дуже галасливим, якщо пам'ятаєте. Ми порушували питання, хотіли ухвалити рішення про зупинку чемпіонату. Коли сезон відновився, було дано вказівку арбітрам - «цю банду - Оболонь, Агробізнес, Інгулець і, здається, Металіст-1925 - мочити, щоб їх в УПЛ не було». Інгулець таки потрапив до УПЛ, завдяки пенальті в останньому матчі. Арбітр його призначив і відразу й закінчив кар'єру. Ми все це знаємо, між арбітрами також є різні люди, які розповідали нам це все.
В Оболоні такої практики немає, всі знають. Усі, хто їдуть до нас, знають, що ми таким не займаємось, і не будемо. Президент (Олександр Слободян) говорив: «Якщо я працюватиму з арбітрами, то навіщо мені тренер?».
«У Польщі з арбітрами розібралися за тиждень, кого розігнали, кого посадили»
- У вас багаторічний конфлікт із комітетом арбітрів?
- У нас багаторічна історія стосунків. Я б не сказав, що комітет постійно шле вказівки щодо Оболоні. Але є люди, які ініціюють арбітрів на певне суддівство. Ви ж розумієте, що відбувається у нашому футболі.
Якби арбітрів усунули, і вони відчували відповідальність, з цим питанням можна було б покінчити. У Польщі з цим упоралися за тиждень, кого розігнали, кого посадили. Хочеться, щоб і ми дожили до таких часів.
«У сезоні 2010/2011 ми віддали Шахтарю і Динамо тільки одне очко»
- У сезоні 2010/2011 Оболонь двічі обіграла Шахтар.
- Того сезону ми й у Динамо відібрали чотири очки. Ми завжди були незручними для цих грандів. Подивимося, як цього сезону. Докладемо всіх зусиль, щоб залишитися в УПЛ.
- У тій же грі другого туру проти Динамо у вас у першому таймі була перевага за кутовими 9-0. Як удалося так придавити Динамо?
- На Динамо та на Шахтар усі команди налаштовуються. Тренери добре підготували. Гравці не налякалися, не було паніки. Можливо, Динамо чекало, що ми поставимо автобус. Але ми зіграли зненацька для них, створювали моменти. У Динамо великі проблеми в обороні. Ми забили чотири голи, хоча два з них не були зараховані.
Оболонь – Динамо, фото: ФК Динамо
- Після перших двох турів тренер Колоса Вишняк та гравець Динамо Ванат мали претензії до газону вашого стадіону.
- У нас є проблема – немає автоматичного поливу поля. Ми поливаємо перед розминкою футболістів. Але перед самою грою чи у перерві не можемо. М'яч би рухався швидше. При можливості вирішуватимемо питання. Але я вважаю, що якість газону у нас достатня. Тим більше, на передматчевих нарадах перед Колосом та Динамо вони сказали, що питань немає.
- Чи задоволені початком сезону? Взяли очко у Колоса, мало не взяли очки у Динамо.
- 80% наших гравців ніколи не грали в УПЛ. Була знервованість. Результатом у принципі задоволені. Після гри з Динамо президент зайшов у роздягальню, подякував хлопцям, гра була гарна. Людям на стадіоні та глядачам гра сподобалася.
- А ось Чорноморець програв Колосу. Вам гратиме в Одесі 12 серпня.
- Так, ми саме в автобусі, їдемо туди. Буде непросто, обом командам потрібні очки. Тренери вивчили суперника. Подивимося, що зроблять футболісти.
- Яке завдання для команди на сезон?
- Бути в десятці, не нижче. А там життя покаже.
«Рибка в добрих кондиціях, крім того він наш, оболонський»
- Чи Оболонь задоволена новими гравцями, взятими влітку під УПЛ?
- Із гравцями в Україні зараз велика проблема. Багато хто не повернувся. Ми шукали молодих гравців, бо УПЛ це насамперед швидкість. 25-26 до 30 – золотий вік для гравця.
- Але є і серед новачків віковий воротар Олександр Рибка.
- По-перше, він наш, оболонський. Розуміли, що це досвід і для тих воротарів, що в нас були. Він ще у дуже добрих кондиціях. У будь-якому разі нам ще допоможе.
Олександр Рибка, фото: ФК Оболонь
- Що скажете про інші кадрові зміни?
- Ну, наприклад, напад. Єрмоленко у нас був. Василенко поки що в оренді до зими. УПЛ йому поки що зарано. Ми не могли розпочинати чемпіонат з одним Краснопіром. От і підписали новачка із Карпат. Тарануха має гарну швидкість, у грі з Динамо це було видно.
Ігор Мединський повернувся зі Словаччини. Він уже грав у нас. Технічний та швидкісний півзахисник. Дмитро Нагієв минулого сезону грав за Інгулець в УПЛ. Гарна швидкість. За ним стежили. Він не українець, хоч у нього наш паспорт. Але він дуже добре говорить українською, я із задоволенням з ним розмовляю, у нас здорово виходить.
«Всі гравці, які пішли від нас влітку, знайшли собі клуби у Першій лізі»
- Оболонь відпустила влітку десять гравців.
- Це чудові люди, але у їхньому віці вони вже не можуть допомогти команді. Хоча був і молодий Машталір, але він у нас не грав в основі минулого сезону, і ще один сезон тримати його на лавці не мало сенсу. Усі, хто пішов, залишилися у футболі, всі грають.
- Більшість пішли до клубів Першої ліги.
- Це хороші досвідчені гравці, і вони своїм новим клубам допоможуть.
- Команді легко адаптуватись до УПЛ?
- Футболісти нервують перед кожною грою. Але в нас дуже добрий колектив. І хороші умови, гравці можуть концентруватися лише на футболі.
Клуб був готовий, ми давно ставили за мету - повернутися до УПЛ. Єдине було незвичайно – комплектація жіночої команди.
- У 2005 в Оболоні грав росіянин Андрій Соломатін. А тепер він воює проти України. Пам'ятаєте про нього, чи спілкувалися з ним?
- Спілкування не було. І казати про нього не хочу. Його народила ця земля, а він іде вбивати людей. Такі люди не мають ні честі, ні совісті. Це наші вороги. До них усе повернеться тим боком, яким вони повернулися до нас. Наше завдання ‒ допомагати ЗСУ, наближати перемогу. Тим більше, що є ті, хто грав за Оболонь, і зараз воюють у ЗСУ, перебувають на передових позиціях. Вони звертаються до нас, ми їм допомагаємо всім необхідним, що вони просять. Це півзахисники Стас Дерев'янко (у системі Оболоні з 2010 по 2013), Артем Мірошниченко (за Оболонь та Оболонь-2 – 106 матчів, 19 голів). Допомагаємо їм та ЗСУ.
Андрій Соломатін, фото: Google
- Як вам здається, яким може бути майбутнє українського футболу?
- Занадто багато залежить від того, коли закінчиться війна. Яка буде економіка, і чи вигідно бізнесу вкладати в футбол кошти. Багато хто бачать тільки першу команду, але не думають, що клуб - це кілька команд, які потрібно утримувати.
Поки не вигідно підтримуватиме футбол, буде важко. Футбольним функціонерам хочу побажати думати більше про футбол та клуби.
«Підприємство Оболонь сплачує всі податки та утримує клуб, за який ще раз сплачує податки»
- Невже АТ Оболонь сумнівається, чи підтримуватиме та розвиватиме футбольний клуб надалі?
- Вже понад 25 років робимо це й плануємо продовжувати, хоча підтримки такого типу соціальної праці немає. Це частка насамперед нашого президента Олександра В'ячеславовича Слободяна. Це не лише любов до першої клубної команди, але й підтримка і дитячого футболу, і футболу загалом у країні. Без таких людей не буде майбутнього у нашому футболі насамперед.
Якщо клуб відчуватиме податкові пільги, то швидко розвиватиметься і йтиме вперед. У нас підприємство із свого прибутку виділяє кошти на футбольний клуб. З цих витрат також сплачує податки, а потім живе. Ми працюємо повністю прозоро. Тобто, ми вкладаємо прибуток після сплати всіх податків у ФК, а потім на зарплати футболістів потрібно сплатити ще 45% податків.
Минулого сезону ФК сплатив понад вісім мільйонів гривень податків. А наше підприємство – 2,6 млрд. грн. Ми постійно в такому навантаженні.
Кілька років тому Зеленським було підписано закон про меценатство у спорті. Але, на жаль, це аж ніяк не відображено у податковому кодексі.
- В Україні клуб може бути самоокупним?
- Це неможливо. Багато організацій пропонують ФК Оболонь свої послуги, банки та інші. Я їх питав, а допомогти клубу не хочете. Ні, кажуть, реклама та спонсорство на футболі себе не окупають.
Та й у Європі половина клубів – не самоокупні. Можливо, п'ять-шість клубів у кожній лізі заробляють на цьому, а про нас що говорити? Навіть Динамо та Шахтар в Україні ніколи не перекривали своїми доходами витрати.