Найкращий тренер серпня у Другій лізі Ковалюк: «Відколи Пробій почав вигравати, гравці самі просяться до нас»
Володимир Ковалюк свого часу вже проходив цей шлях: колишній захисник Карпат, Дніпра, Динамо та Шахтаря вже виводив Прикарпаття з аматорів у Другу лігу та навіть підвищив цю команду в класі. На чолі НК Пробій (Городенка) він навіть перевершує попередні досягнення – після срібних медалей чемпіонату України серед аматорів його підопічні захопили лідерство і в Другій лізі.
Більше того, НК Пробій – остання команда Другої ліги, яка не втрачала очок і залишається в боротьбі за Кубок України. Серпень місяць городенківці пройшли без очкових втрат, що й спонукало журі «УФ» та пресслужби ПФЛ присудити номінацію саме Ковалюку.
В інтерв’ю сайту «Український футбол» головний тренер городенківського Пробою Володимир Ковалюк розповів про:
- найуспішніший рік за 100-літню історію клубів
- знахідку бомбардира та принципи комплектації
- найкращий і найгірший матчі – обидва виграні
- плани на сезон
«Нам не вистачало реалізації – підписали Оринчака, який забиває в кожній грі»
– Наскільки несподіваним та приємним для вас є визнання найкращим тренером серпня в Другій лізі?
– Кожному тренеру приємно, коли його визнають найкращим тренером місяця. Ми показали добрі результати, і визнання – це в першу чергу заслуга команди, яка досить непогано стартувала у новому сезоні. Вони викладалися в кожній грі.
Вісім матчів ми не програємо, цей показник – заслуга наших гравців. Ми, тренери, змогли до них донести, що граємо лише на перемогу, і воно так і вийшло. Футболісти зрозуміли для чого вони виходять на футбольне поле. Без них не було би ніяких здобутків.
НК Пробій. Фото: НК Пробій
– НК Пробій на старті сезону виграв всі свої матчі в чемпіонаті і вже вийшов до 1/8 фіналу Кубка України. Наскільки ці результати навіть для вас стали несподіваними?
– Зрозуміло, що ніхто не очікував, що ми можемо так стартувати. Все-таки Пробій є новачком Другої ліги. Перед стартом сезону були побоювання, адже ми не знали суперників, окрім тих, з ким перетиналися у чемпіонаті України серед аматорів. Зокрема, це Куликів-Білка, з якими ми добряче «награлись» і вивчили одне одного дуже добре.
Але інші команди – це молоді команди-«двійки» Нива-2, Полісся-2 та ін. Я побоювався їх, адже не знав, хто там буде грати - чи з першої команди, чи з U-19. В цілому, в нас вийшов вдалий старт. Хлопці відчули смак перемог і налаштовуються на кожну гру лише перемагати, адже ми граємо заради перемоги.
– Згідно із жеребом, ви будете у Кубку грати проти Буковини. Розчарувалися від того, що вам не випали гранди? Чи, навпаки, задоволені, адже є шанси пройти далі?
– Жереб для нас непоганий, адже прийматимемо Буковину вдома. Зрозуміло, хотілося, щоб до нас приїхали Динамо чи Шахтар, гранди українського футболу. А з Буковиною націлені дати бій та спробувати пройти далі. По-перше, це команда Першої ліги, а не УПЛ, по-друге, оскільки ми граємо вдома, є шанси поборотись за вихід до чвертьфіналу. Втім, до цієї гри ще майже два місяці і все може змінитись, але жеребом ми задоволені.
– За рахунок яких ігрових якостей вдається досягати результату?
– Скажу одне: в нас зараз непогано побудований колектив – у нас є і досвід, і молодість, і швидкість. Футболісти зрозуміли свою роль на полі та що від них вимагають тренери. Тож усе збалансовано в цьому плані.
Минулого року нам не вистачало реалізації – цьогоріч ми підписали Богдана Оринчака, який забиває в кожній грі. Не було достатньої дисципліни при обороні – залучили захисників, які допомогли нам стати більш організованими при захисті власних воріт. І станом на зараз пропустили всього два м’ячі у п’яти матчах Другої ліги. Це мене тішить, адже будь-яка команда будується від оборони і на даний час в цьому компоненті нам усе вдається.
«Найскладнішою була гра з аутсайдером»
– Яка гра особисто для вас була найбільш складною на старті сезону?
– Найскладнішою була гра з Реал Фармою. Можливо, наші гравці недооцінили суперника, хоча я попереджав, одесити грають від оборони, будують два-три ешелони захисту біля власних воріт. Так вийшло, що ми виграли 1:0. Шансів мали багато, але підводила реалізація, та й їхній воротар добре показав себе на лінії воріт. Але добре, що ми здобули три очки. Ми граємо на результат і це те, що потрібно було.
Ще можу виділити гру з Ужгородом. Молода, амбітна команда, показала зуби і ми з ними зіграли внічию. Сподобалося, як суперник бився на полі. Майстерності як такої ще бракує, але самовіддача на високому рівні, тож нам було складно.
– А яка гра найбільше сподобалась?
– Мабуть, судитиму за емоціями, тож це гра з Інгульцем в Кубку України. Ми грали з прем’єр-ліговим колективом і вболівальники гнали нас вперед. Матч складався дуже тяжко, перемагали 1:0, 2:1, а в підсумку зіграли внічию 2:2. В кінці перемогли по пенальті – це була шалена доза адреналіну для вболівальників, гравців, тренерів та керівництва клубу. Цікава гра і саме вона стала найбільш показовою серед всіх, які зіграли на старті сезону.
– Після того, як Пробій очолив турнірну таблицю групи А, суперники почали налаштовуватись на команду як на лідера. Чи додає цей статус відповідальності хлопцям на футбольному полі?
– Думаю, що так, адже на кожній передматчевій установці говоримо, що ми стартували дуже вдало. Суперники розуміють, що в нас досить хороший колектив і всі команди налаштовуються на те, щоб відібрати у лідера очки. І це треба доносити до наших футболістів. Десь вдається, десь ні. Досвідчені футболісти, що пройшли різні ліги ПФЛ, це прекрасно розуміють.
Звісно, є в нас гравці, які роблять лише перші кроки в професіональному футболі, але, думаю, що до них достукаємось і їм теж цікаво грати, коли суперник налаштовується на тебе з подвійною мотивацією.
– Наскільки ви загалом задоволені кадровим потенціалом команди? Погоджуєтеся, що, як для Другої ліги, маєте потужний склад?
– Будь-який тренер хотів би мати ще більш потужний склад, мати на кожну позицію по два рівноцінних виконавці, але це все залежить від фінансування клубу. Ми прекрасно розуміємо, що живемо в часи війни. Хотілось би запросити ще виконавців, але це все впирається у фінанси. Вважаю, що на даний час ми укомплектовані на 80% від того, якби я хотів.
Ми – молода команда, молодий клуб і лише формуємось у професіональному руслі. Наше керівництво робить все для того, щоб у нас були хороші умови, щоб гравці вчасно отримували заробітну плату, премії. Я задоволений селекцією, звісно, два-три футболісти нам би не завадили, але маємо 20 польових та 3 воротарів і з цими гравцями, якщо всі будуть здорові та уникатимуть травм, можемо вирішувати завдання, які нам ставить керівництво клубу. А завдання одне – перемагати в кожному матчі, адже ми граємо заради перемоги.
«Футболістів, яких ми б хотіли влітку підписати, але вони відмовилися, не було»
– У Пробою вистачає досвідчених гравців. Наскільки для вас важливо, щоб у команді були гравці, які мають досвід виступів в ПФЛ?
– Кожен тренер хотів би собі в команду побільше гравців, які пройшли Першу-Другу ліги чи УПЛ. У нас таких достатньо. Не хотілося би виділяти когось персонально, а хочеться виділити всю команду.
З багатьма нинішніми футболістами Пробою я раніше працював в Прикарпатті у Першій лізі. Вони знають мої вимоги, я знаю, що від них можна вимагати. Це й спрацювало, адже не потрібно достукуватись до гравців, пояснювати. Ми працювали довгий час, вони знають, що я хочу бачити на футбольному полі.
Хотілося, щоб не відставали і наші молоді гравці – скоріше адаптовувались, прогресували і робили здорову конкуренцію досвідченим виконавцям.
– Хто, на вашу думку, є лідером колективу як на полі, так і поза ним?
– Мені подобається Богдан Оринчак. Він має за плечима велику футбольну школу, грав за команди Прем’єр-ліги, Першої ліги, багато забивав.
Він прекрасно розуміє, що ми його запросили в команду на лідерські позиції. Нам не вистачало такого гравця, який може взяти на себе відповідальність та вирішити епізод на свою користь. Зараз він взяв на себе цю відповідальність що на футбольному полі, що поза ним. Нам це додає сил і бачимо, що він є справжнім лідером та виручає команду.
Можна сказати, що ми разом починали футбольну кар’єру – я як тренер, він як футболіст – в івано-франківському Прикарпатті. І в цілому мені подобається його підхід до футбольної справи.
Богдан Оринчак. Фото: НК Пробій
– Можливо, були такі футболісти яких хотіли влітку підписати, але вони відмовилися?
– Насправді таких футболістів не було. Влітку я запрошував до команди тих виконавців, яких я знаю. Більшість – це місцеві футболісти, які працювали в школі Прикарпаття, згодом грали у команді майстрів Прикарпаття, але, можливо, ще не доросли до Першої ліги. Ми їх взяли до себе, адже Друга ліга – це більше шансів заявити про себе, заграти, тут немає такої конкуренції. Тож всіх тих, кого я хотів, ми запросили.
Відверто, не хотіли брати гравців на великі зарплати. У нас клуб тільки формується і хотілося, щоб гравці розуміли, що вони мають бути патріотами команди Пробій. На даний момент я задоволений їхньою самовіддачею, роботою на футбольному полі. Зрозуміло, що без помилок нема футболу. Всі помиляються – я як тренер, гравці на футбольному полі, але ми вчимося, робимо висновки і намагаємось всі недоліки, які в нас є допрацьовувати чи на тренуваннях, чи на теорії, показувати, пояснювати, навчати.
Наразія дуже задоволений нашими футболістами, які з перших днів в команді професіонально ставляться до своєї справи. Вони хочуть грати і це найголовніше, адже коли є бажання, то все має вийти. Натомість завдання тренерів допомогти їм ставити кращими, майстернішими, професіональнішими і добиватись разом з нами перемог.
«Відколи Пробій почав вигравати, гравці самі просяться до нас»
– Пробій – одноосібний лідер. Чи відчули підвищений інтерес до команди після старту сезону?
– Ми – молодий клуб і про нас почали говорити лише влітку, коли ми потрапили до фіналу чемпіонату України серед аматорів. Спочатку дехто скептично ставився до нас, футболісти побоювалися, як буде розвиватись клуб, адже ми представляємо маленьке містечко Городенка. Та коли почали вигравати і показувати хороші результати, гравці самі просяться до нас.
Заслуга команди, що футбольна спільнота побачила, що тут серйозне керівництво, серйозний проект. Досить багато дзвонять мені агенти та футболісти з пропозиціями. Моя позиція на даний час – залучати якомога більше наших місцевих гравців з Івано-Франківщини. Наш край завжди був багатий на таланти. Зрозуміло, що з ними потрібно працювати, вчити. Але якщо вони мають бажання, то виростуть у хороших гравців.
Згадую, як я працював у Прикарпатті. Ми тоді теж починали з Другої ліги, сформували команду з гравців з області, молодих, які ще не нюхали пороху в професіональному футболі. Та з кожним роком ці хлопці прогресували. Той самий Оринчак, який виріс в хорошого футболіста, Назарій Воробчак, Владислав Семотюк. Ці хлопці хотіли грати в футбол і так само у нас зараз в Городенці – ті молоді гравці, що прийшли до нас, мають бажання прогресувати. Дай Бог, у нас в Україні все буде мирно і, сподіваюсь, за рік-два побачимо деяких гравців з НК Пробій в клубах УПЛ.
– Ви очолювали Прикарпаття, зокрема, коли воно грало у Другій лізі. Можете порівняти рівень тодішньої Другої ліги і нинішньої?
– Тоді рівень був трішки вищий, тоді було більше команд з іменами. Коли разом з Прикарпаттям ми поставили завдання виходу в Першу лігу, керівництво до кінця не розуміло, чи ми зможемо його виконати. Та в нас була боєздатна команда і коли ми вийшли в першу лігу, то здивували багатьох. Більшість тих команд, з якими ми боролись в Першій лізі, зараз виступають в УПЛ – Інгулець, Рух, Оболонь, Колос.
Зараз у Другій лізі багато «молодіжок» професіональних клубів, які не проти підвищитись у класі. Перша ліга на порядок вища за рівнем і для президентів, тренерів клубів УПЛ набагато краще, щоб молоді гравці «обкатувались» саме у Першій лізі. Так молодь швидше проходить процес адаптації до дорослого футболу і це все на благо першої команди.
В цілому, Друга ліга теж цікава – Полісся-2 непогано стартували, хочуть вигравати. І з кожним туром ставатиме все цікавіше і цікавіше. У нас починається розпал сезону і ми вже стаємо свідками несподіваних результатів. І це добре, бо футбол без несподіванок не футбол. Це приносить задоволення для вболівальників, адже футбол – це маленьке шоу. Зрозуміло, що зараз є обмеження у відвідуваності стадіонів через війну, але є трансляції і ті, хто не можуть потрапити на стадіон вболівають онлайн за Народну Команду.
– Наскільки у Городенці люди живуть футболом? Задоволені атмосферою на домашніх матчах команди?
– Мені дуже подобається городенківський вболівальник. Коли я прийшов рік тому, то до нашого тренерського штабу поставились з побоюваннями і не вірили, що ми можемо грати в Другій лізі. Ми з керівництвом клубу все узгодили, домовились і крок за кроком йшли до того, щоб спробувати свої сили у Другій лізі.
Ви самі бачили, яка атмосфера була на кубкових матчах проти Інгульця та Куликова-Білки. Наші вболівальники нас підтримують, женуть вперед. І це та енергія, що заряджає на перемогу. Тому хочу подякувати вболівальникам, ми граємо для них, ми граємо заради них. В такий складний час хочемо, щоб вони мали хоча б якусь частину усмішки та гарного настрою. Ми читаємо новини, бачимо що відбувається і зрозуміло, що цілий час негатив. Саме футбол допомагає трішки відволіктись від негативу і подій, які відбуваються в країні. Люди переживають і навіть деякі вболівальники підтримують нас в гостьових матчах. І це дуже приємно.