«Не хотів би грати з Шахтарем перед фіналом Кубка України»: Степанюк – про випробування Ворскли на шляху до мрії

Ворскла вдруге за чотири роки дісталася фіналу Кубка України, в якому зіграє проти Шахтаря. Перед півфіналом проти Полісся команда Сергія Долганського «згоріла» вдома Динамо (1:5), а після тріумфального вояжу до Житомира знайшла в собі сили відібрати очки в Кривбасу (1:1).

Саме гол Степанюка допоміг Ворсклі поїхати з Кривого Рогу з очками та з хорошим настроєм підійти до найближчої гри проти Шахтаря. Ця виїзна зустріч стане не тільки центральною в 24-му турі УПЛ, а й генеральною репетицією фіналу Кубка України за місяць. Початок – неділя, 14 квітня, 13:00.

Журналіст сайту «Український футбол» Олександр Карпенко поспілкувався з Русланом Степанюком про:

• Марафон трьох матчів на тиждень;
• Півфінал Кубка проти Полісся;
• Матч із Кривбасом, який пішов на користь Шахтарю;
• Та ін.

«Полісся не створило жодного моменту біля воріт Ворскли»

– Ворскла подолала марафон трьох матчів за тиждень. Наскільки команда впоралася з цим викликом?

– Ми на відмінно впоралися. З Динамо рахунок був не по грі. Хто не бачив футбол, той буде думати, що нас переграли у всіх аспектах. Тренерський штаб сказав на теорії, що ми свої моменти не забили, а Динамо забило все, скориставшись нашими помилками.

Для нас найважливішим матчем сезону був півфінал Кубка з Поліссям. Виконали завдання, вийшли в фінал. З Кривбасом ми розуміли, що на всю гру нас не вистачить, тому нічия в Кривому Розі для нас була за щастя.

– Полісся після зміни тренера сильно змінилося?

– Ми так і розраховували, що вони робитимуть ставку на стандарти. Побачивши склад на гру, стало зрозуміло, що для нас правильно зіграти надійно. З гри я не пригадаю, щоб у Полісся були моменти.

Гравці Полісся і Ворскли, фото: ФК Полісся

– У вирішальний момент Ворсклу виручив Павло Ісенко, як і чотири роки тому у півфіналі КУ з Маріуполем.

– Паша – майстер пенальті! Я з ним треную свої удари, йому дуже важко забити. Ісенку це дано. Він нам дуже допоміг своїм талантом вийти в фінал. Красень!

– Керівництво Ворскли обіцяло преміальні за вихід до фіналу?

– Була премія, яка платиться за Кубок.

– Складно було емоційно відійти від півфіналу, маючи кілька днів на підготовку до Кривбасу?

– Складно зараз нашим Силам Оборони на фронті. Ми виконуємо свою роботу. Кривбас на даний момент – одна з кращих команд чемпіонату. Такі матчі мають показувати свій рівень, продавати себе.

– В першому колі Кривбас не залишив вам жодних шансів (1:4 в Полтаві). Що стало в нагоді, аби відібрати очки в Кривому Розі?

– Самовіддача, гра в обороні. Доля везіння, звичайно, була на нашому боці. Кривбас розумів, що ми граємо одним складом третій матч поспіль. Вони ввімкнули максимум в перші 15-25 хвилин і забили гол. На щастя, нам швидко вдалося відновити паритет. На другий тайм ми вийшли в 5 захисників, розуміючи, що нас не вистачить на 90 хвилин.

– Багато суперечок було щодо рішення судді Деревінського призначити пенальті, при цьому не скориставшись VAR. Це могло психологічно вдарити по Ворсклі?

– Якщо були б якісь питання по пенальті, рефері пішов би і подивився. Значить, там були підстави.

– Якби Ворскла не відігралася досить швидко, важко було б на щось сподіватися?

– Після пропущеного голу хотіли відігратися. Всі пам'ятали гру в Полтаві. Перед виїздом у Кривий Ріг тренерський штаб також на цьому наголошував. Ми повністю провалили той матч.

«Зараз у Ворскли більше шансів виграти Кубок України»

– Як змінилася Ворскла, коли замість Віктора Скрипника її очолив Сергій Долганський?

– Некоректно буде порівнювати Скрипника і Долганського. Я скажу лише, що в нас з'явилися нові виконавці, обкаталася молодь. В команді зараз прекрасна атмосфера, сплав молодості та досвіду. Наше керівництво хоче розвивати молодь і продавати їх. Ми розуміємо, що всі мають наробити своїх помилок, щоб це перерости.

– Ви на старті кар'єри пройшли через першу хвилю міграції легіонерів. В сьогоднішніх реаліях ви б мали більше можливостей заявити про себе на старті?

– Я до 2014 року взагалі не грав. Ми з хлопцями сміялися, що якби не поїхали легіонери, то я б ніколи не грав в такій команді, як Ворскла:) Зараз молодь має шанс рости, прогресувати, їхати в інші чемпіонати на підвищення.

Інший бік медалі полягає в тому, що в мій час тебе брали тренуватися за першу команду з дубля і це було за щастя, а зараз я бачу, що це менше цінується. Ніби це так і повинно бути.

– Далі на Ворсклу чекає генеральна репетиція фіналу Кубка України проти Шахтаря. Перемога в першому колі додає вам впевненості?

– Готуємося з бойовим настроєм. Будемо виходити і битися за результат. Тим більше, що нас прийдуть підтримати наші вболівальники. Очікую непростий матч, адже по обіді має бути спека.

Я вірю в позитивний результат, партнерів, тренерський штаб, нашого вболівальника. Я так налаштовуюсь на кожну гру, незалежно від обставин. 

Чи є в нас рівень давати опозицію Шахтарю? Будемо сподіватися на краще.

Руслан Степанюк і Ярослав Ракицький, фото: ФК Шахтар Донецьк

– Шахтар після зміни тренера змінився з точки зору погляду на футбол?

– Шахтар залишається Шахтарем, хто б не був тренером. Ніхто не ставить під сумнів клас гравців, який у них є. Вони стараються грати в атакувальний футбол. Нам потрібно буде грати другим номером і використати свої моменти. Я впевнений, що в нас будуть шанси відзначитись.

– Очна дуель Ворскли та Шахтаря в чемпіонаті перед фіналом Кубка – в плюс чи мінус для вас?

– Я б не хотів, щоб ми грали з Шахтарем перед фіналом. Палиця з двома кінцями. Час покаже.

– Для вас це буде другий фінал з Ворсклою. Це досягнення можна вважати ознакою класу?

– Не кожна команда може похизуватися другим фіналом за чотири роки. Зараз у нас більше шансів виграти Кубок України, ніж у хлопців, які перемагали 15 років тому. Тоді Шахтар був дуже сильний. Та команда виграла Кубок УЄФА. Цим все сказано.

«Хочу грати до 40 років, якщо Бог дасть мені здоров'я»

– Руслане, ваша гра привертає увагу багатьох клубів. Доводилося читати про інтерес з боку Карпат, Металіста 1925, Дніпра-1. Як ви це прокоментуєте?

– Минулого літа я мав розмову з керівництвом Ворскли про те, що хочу відпрацювати останній рік за контрактом з максимальною віддачою, а далі будемо сідати і вирішувати. Якщо будуть пропозиції – сядемо та з родиною проаналізуємо, і я вирішу.

– Контракт у вас незахищений. Ви можете спокійно підписати попередню угоду і планувати майбутнє в довгостроковій перспективі...

– Так, незахищений. Всі дивляться в паспорт. Нема сенсу платити гроші за футболіста, якому 32 роки, контракт якого спливає влітку.

Я не буду підписувати попередній контракт з іншим клубом, тому що маю повагу до нашого керівництва. В нас відкритий діалог. Кар'єру завершувати не планую. Хочу грати до 40 років, якщо Бог дасть мені здоров'я.

Руслан Степанюк, фото: ФК Ворскла

– Якщо влітку у вас буде вибір – піти на підвищення або повернутися у Верес і на епічній ноті закінчити, що оберете?

– Зараз я повністю сконцентрований на Ворсклі. Після 30 червня все буде вирішено. Я сумніваюсь, що команди з амбіціями, враховуючи мій бекграунд, стоятимуть в черзі. Буду ухвалювати рішення, яке буде зручним для моєї родини. Донька піде в школу, а син – в садочок. Фактор родини буде ключовим.

– Ваша історія з Ворсклою триває чотири роки. Цікаво почути вашу думку стосовно розвитку клубу та його намірів.

– Зі мною чи без, але Ворскла була і залишатиметься. Полтава – футбольне місто. Тут є все для розвитку футболістів. Молодь, яка з нами працює, вона може багато чого досягнути.

– З команди часто насміхаються в контексті єврокубків, коли Ворскла вилітає від очевидного ноунейма.

– Нехай інші в спортивній боротьбі доведуть, що вони кращі за нас, і спробують пройти цей шлях. Так складається. Ми ж не перестанемо старатись потрапляти в єврокубки лише тому, що з нас сміються.

– Наскільки добре Ворскла себе почуває в фінансовому плані після історії з екстрадицією почесного президента клубу Костянтина Жеваго?

– Керівництво намагається знаходити рішення проблем. Нам гріх жалітися, зважаючи на ситуацію в країні. Навіть якщо і є заборгованості, все одно ми гроші отримуємо. Я не маю право на щось скаржитися. В мене язик не повертається говорити про це в поганому ключі. На даний момент в команді все стабільно. Ворскла не є кризовою командою.