Ексклюзив

Новий головний тренер Полісся Імад Ашур: «Задоволений тим, що вимальовується на наступний сезон. Але це на папері»

6396
Олександр Петров
11 голосів
Імад Ашур. Фото: ФК Полісся
Хто це – Імад Ашур? Таке запитання було найпопулярнішим після резонансної прес-конференції президента Полісся Буткевича. «УФ» розпитав особисто нового головного тренера житомирян про його призначення та плани в клубі.

Президент ФК Полісся Геннадій Буткевич на заміській навчально-тренувальній базі клубу оголосив, що новим головним тренером команди він призначив Імада Ашура, який до цього працював з юнацькою командою U-19 Дніпра-1. 

Кореспондент «УФ» через 20 хвилин після призначення поспілкувався з новим головним тренером ФК Полісся. Імад Ашур в ексклюзивному інтерв’ю для сайту «Український футбол» розповів про таке:

  • коли і від кого надійшла пропозиція очолити Полісся, 
  • чи пропонував він президенту Полісся гравців, яких би хотів бачити у команді,
  • про новачків Полісся Гуцуляка і Бабенка, яких він дуже добре знає,
  • про те, чи добрим було прощання з Дніпром-1,
  • коли збираються після відпусток гравці Полісся, 
  • чи є вже завдання на новий сезон 

«Пропозиція очолити головну команду – від керівництва Полісся»

– Коли ви вперше розпочали обговорювати варіант переходу у Полісся? 

– Перемовини щодо мого переїзду у Житомир, тривали певний час. 

– Це місяці чи тижні? 

– Часові рамки зараз мені дуже важко згадати. Ще у п’ятницю (24 травня, – прим. О.П) я був зосереджений на тому, щоб завершити сезон з молодіжним складом U-19 Дніпра-1. Взагалі, останні тижні та дні були вкрай насиченими. Що стосується пропозиції стосовно посади головного тренера першої команди Полісся, то воно надійшло трохи пізніше. Його ініціювало керівництво Полісся. 

Геннадій Буткевич та Імад Ашур. Фото: ФК Полісся

– Як ви це сприйняли? 

– Як сприйняв? Вважаю, що з мого боку було б безглуздим відмовитися від такого амбітного проекту. Безумовно, треба тверезо оцінювати свої сили. Однак на даний момент вважаю, що у цьому плані все буде добре. 

– Вам спочатку пропонували очолити молодіжний склад Полісся – це так? 

– Так. Були такі розмови. Ця інформація пройшла у пресі. Як все це доходило до засобів масової інформації, я не знаю. Можу сказати, що розмови були різні. Обговорювалися усякі варіанти. Тобто, були достатньо тривалі перемовини. Як бачите, у підсумку прийшли до того, що є на даний момент. 

«У якості головного тренера я ще не спілкувався з гравцями Полісся»

– Минуло двадцять хвилин, як президент клубу Геннадій Буткевич оголосив вас головним тренером команди. Що відчуваєте у якості керманича команди Прем’єр-ліги? 

– Ви знаєте, все дуже відносно і залежить від того, як ти ставишся до цих речей. Матч – це матч. Це та сама гра, яку ми моделюємо протягом тижня. Віддаємося щоденно, кожну хвилину, кожну мить, коли знаходимося у тренувальному процесі. А потім – сама гра, де ми прагнемо бути кращими у кожному ігровому епізоді. 

Яким вийде цей матч? На мою думку, це лише поверхневі речі. Особисто я намагаюся сконцентруватися виключно на процесі. Хочу, щоб переважна більшість людей, яка у ньому приймає участь, знала ціну цього процесу. Бо процес підготовки показує, наскільки ми відкриті для того, щоб сприймати щось нове. Дізнатися про себе такі речі, про які ти не знав і навіть не уявляв. Це все впливає на результат. 

– У вас була вже можливість поспілкуватися з гравцями команди у якості головного тренера? 

– Поки ні. 

– Саме зараз гравці роз’їжджаються у відпуску. До якого часу вони відпочиватимуть? 

– Я оголосив, що ми збираємося тут, на заміській базі, 16-17 червня. Приблизно з цих чисел починаємо займатися тренувальним процесом. 

– Що ви знаєте про футболістів, про склад команди, з якими вам доведеться працювати? 

– Зараз я можу лише суб’єктивно оцінити свою глибину знань про команду, але останнім часом я дуже ретельно спілкувався як з керівництвом, так і з тими хто бере участь у трансферній діяльності клубу. Багато часу я вже приділив на спостерігання та дослідження не тільки команди в цілому, але й індивідуальних якостей гравців, які створюють загальну картину на полі. 

«Я тут для того, щоб тренувати – кадрами наразі займаються інші люди»

– Нові придбання Полісся – Гуцуляк і Бабенко – вам добре відомі. Це ваша ініціатива – придбання їх у команду? 

– Я добре знаю цих хлопців, ми тривалий час знаходилися у Дніпрі-1, жили разом на одній базі. В якийсь момент я навіть був у штабі першої команди – хоча нетривалий час. Однак участі в цих трансферах я не брав – це прерогатива клубу.

Олексій Гуцуляк. Фото: СК Дніпро-1

– Як і інші оголошені придбання

– Безумовно. 

– Ви хотіли б, щоб команду ще хтось підсилив? Може, у вас є список тих гравців, кого ви готові запропонувати президенту? 

– Наразі я дуже задоволений тією картиною, яка вимальовується у Поліссі на наступний сезон. Але це лише на папері. Далі, безпосередньо у процесі, ми вже будемо дивитися, як насправді виглядає ця картина. Зсередини буде більше ясності, більше свідомого розуміння, що до чого. 

– Тобто, на даний момент у вас нема вимог по придбанню ще когось, з тих виконавців, кого б ви хотіли бачити у команді? 

– Наразі про це мова з президентом ведеться іншими людьми. А я тут, щоб тренувати – виконувати свою першочергову функцію. 

«Прощання з Дніпром-1 було нетривалим, але близьким до ідеального»

– А яким було у вас прощання з футбольним клубом Дніпро-1? 

– У той день ми були в Одесі. Знаєте, попри все, емоції нікуди не можуть подітися. У момент їх виникнення ми лише обираємо що з ними робити. Так ось, у той момент мені було важко обрати щось інше, окрім зовнішньої емоційності. Прощання, на жаль, було не дуже тривалим, але близьким до ідеального, враховуючи всі ті події, які відбувалися у нас протягом сезону. 

У Дніпрі-1 я провів три роки. Скажу відверто – мені там було дуже комфортно. У нас були всі умови для роботи.

– Труднощі, про які ви кажете – це безпосередньо ті «прильоти», які відчули юні хлопці, перебуваючи безпосередньо на базі? 

– Звісно, це так само впливало на них. Ми неодноразово були на заміській базі у ті моменти, які могли викликати велике хвилювання. Але всім їм треба віддати належне. Ми дуже часто говорили з гравцями про те, що життя ні в чому не відрізняється від того, що відбувається на футбольному полі. Ті самі страхи, та сама невизначеність, ті самі проблеми, які треба подолати. 

Сподіваюся, що з нашої сторони якийсь вплив на цей процес був. Це примусило хлопців виважено, тверезо та спокійно далі працювати. Хоча ми розуміємо, що ми були трохи в інших умовах.

– Ті хлопці, з якими ви три роки працювали в Дніпрі-1, здатні поповнити головну команду, враховуючи те, що у Дніпрі-1 будуть серйозні кадрові втрати? 

– Я в це вірю. Підготовка резервістів у головну команду Дніпра-1 – це було моє першочергове завдання. На мою думку, результати які ми показували, особливо після зимової перерви, лежать на поверхні (СК Дніпро-1 в юнацькій першості УПЛ посів третє місце, – прим. «УФ»). Вони свідчать про те, що ми отримали те, що усі хочуть бачити. 

Кількість гравців, які протягом чемпіонату залучалася до першої команди, до лав збірних, постійно зростала. Це той показник, який можна зовнішньо, оцінити. Це саме те, через що будуть пам’ятати наш процес. 

«У мене закінчився контракт, який у Дніпрі-1 не стали продовжувати»

– Можете назвати кількох підопічних, які, на вашу думку, вже повністю доросли до рівня Прем’єр-ліги? 

– Наразі моя думка, на жаль, не буде об’єктивною:) Рішення залучати того чи іншого виконавця до головної команди має прийматися тренерським штабом Дніпра-1. Можу відверто сказати, що прогрес у хлопців є. 

Хлопці змінювалися майже щоденно. Не завжди, ці зміни були такими, як би ми хотіли. Бували хвилі, але це те, що нас розвиває, особливо якщо ці хвилі йдуть вниз. На мою думку, хлопці повністю адаптовані до більшості ситуацій, які їм пропонує футбольне поле. 

Звісно, у кожного з них є свої обмеження. Ми всі не є супергероями: маємо як сильні, так слабкі сторони. Є речі, які нам вдаються, а є такі, на які ми неспроможні. Зі своєї сторони, я переконаний у тому, що хлопці зроблять все, від себе залежне, щоб скоріше наблизитися до дорослого загалу. При цьому, так чи інакше, їм потрібна довіра – це найважливіше. Адже кожна людина має право на помилку. Якщо таке сталося, то це не повинно означати, що довіра має відразу зникнути. 

– Продовжити співпрацю з Дніпром-1 вам не пропонували? 

– Ні. У мене просто закінчився контракт, і мені не запропонували варіанту його продовження. Чому? Наразі вважаю, що це не варто коментувати. 

– З Русолом ви часто спілкувалися? 

– З Андрієм Анатолійовичем ми постійно були на зв’язку. Наше спілкування не було якоюсь подією. 

Андрій Русол. Фото: СК Дніпро-1

«Офіційні заяви на сезон мають іти від президента»

– Можливо, нову угоду вам не запропонували через фінансові проблеми Дніпра-1? 

– Ви знаєте, я дуже полюбляю футбольне поле. Моя мрія – працювати на ньому, мінімально відволікаючись на інші речі. Особливо ті, в яких я не є компетентним. Тому я не впевнений, що можу скласти якусь об’єктивну картину. 

– Однак фінансові питання у футболі – справа дуже серйозна. 

– Так само, як і у звичайному житті. Ми живемо у такому світі, в якому просто не можемо взяти і відмовитися від матеріальних благ. На жаль – це так. Але, знову ж таки, це залежить від нашого ставлення до цього питання. Для когось – це ситуація, яка є критичною. Для іншого – вона є нормою. Все залежить від точки зору даної людини, від ставлення до життя. 

– Давайте повернемося до сьогодення. Перед вами вже поставили завдання на майбутній сезон? 

– Відносно цього ми спілкувалися неодноразово. Але офіційно такі заяви мають йти від президента. Від себе можу сказати, що для мене кожен матч – це нова подія, нова битва, з якої так чи інакше хочеться виходити переможцем.