Оцінки за гру Шахтар – Динамо: «Якби можна не давати Кубок жодній з команд – це було б правильне рішення»
У середу, 14 травня, Шахтар в серії післяматчевих пенальті здолав київське Динамо (1:1, по пен. 6:5) у фіналі Кубка України 2024/25, завоювавши свій 15 трофей. Для керманича ж біло-синіх Олександра Шовковського дебютний фінал в ролі головного тренера завершився поразкою.
Оглядач сайту «Український футбол» Владислав Лютостанський задля оцінки подій на полі звернувся до колишнього тренера Таврії та Оболоні Олега Федорчука.
«За емоціями та напругою Класичне вийшло вдалим, за грою – максимум на трієчку»
– Два тайми, додатковий час, серія пенальті – весь кубковий асортимент був задіяний в Житомирі. А як щодо якості гри обох наших грандів?
– Я мав вищі очікування від цієї зустрічі. Мені здавалося, що команди продемонструють яскравішу гру, ніж ми побачили. Особливо мав більші очікування від Шахтаря, для якого нинішній сезон склався дуже невдало й у єврокубках, й у чемпіонаті України. Скажу так, матч за напруженням та емоціями вдався (особливо в другому таймі), але саме по грі та індивідуальних діях – це максимум на трієчку годиться.
Якщо проводити аналогію між футбольною командою та оркестром, то колективна гра є вирішальною. Проте в будь-якому видатному оркестрі є видатні виконавці, перші скрипки. А в цій грі перші скрипки Динамо – Шапаренко та Буяльський – продемонстрували дуже бліду гру. Лідери Шахтаря – Кевін і Судаков – теж нічим особливим не відзначилися.
Гравці Шахтаря і Динамо, фото: ФК Шахтар Донецьк
– Тобто можна сказати, що попереднє Класичне в УПЛ вийшло більш вдалим за кубкове?
– Так. Я перед нашою розмовою думав, а кого взагалі серед гравців цього матчу можна відзначити? Ну, крім Попова, який виклався на всі 120-150%. Навіть м’язи не витримали навантаження. Денис з першої секунди був зарядженим на боротьбу.
Футболістів, які так само віддавалися б грі, я більше не побачив.
– Якщо говорити про те, кому з команд був потрібніший цей трофей – це певно більше про Шахтар, який, швидше за все, фінішує третім в УПЛ. Сезон провалено, але здобуття Кубка – це все одно подія. Чи все-таки втішний приз?
– Я розумію, на що ти натякаєш. Але були сезони, коли Шахтар звільняв тренерів навіть після здобуття трофеїв (наприклад, у сезоні 2022/23 Ігор Йовічевич став чемпіоном з Шахтарем, після чого був відправлений у відставку – прим. «УФ»). Я все-таки продовжую наполягати на тому, що зміна нинішнього тренерського штабу Шахтаря – це логічне рішення.
Найголовніше: ми не бачимо шляхів виходів з тієї кризи, в яку потрапила донецька команда. Нинішній Шахтар не має свого малюнку гри. Навіть сучасні бразильці «гірників» несуттєво переважають гравців Динамо у технічній складовій, а деякі з ними на рівні. Виникає питання: а яка доцільність таких легіонерів?
Якщо Шахтар і надалі рухатиметься в кому ж темпі, то це заведе клуб в тупик.
– Як оціните роботу суддівської бригади на чолі з Миколою Балакіним, який дозволяв грати обом командам, іноді навіть на межі дозволеного?
– Миколу я знаю дуже-дуже давно. Напевно, років з п’яти. Я вчився у його діда, добре товаришую з його батьком. Можу сказати, що Балакін прогресує. Йому дуже важко, бо він киянин, який виріс у столиці, але жодних симпатій до Динамо я не побачив. А це дуже важко. По-друге, він був послідовним. Так, були моменти, де за емоції він міг роздати карток. Згадується епізод, коли він міг показати другу жовту Ванату.
Балакін став режисером гри, відсудивши на відповідному рівні.
Ти помітив, як багато він рухався? Опинявся в епіцентрі епізодів. Це виглядало дуже професійно. Мені здається, що на сьогодні він №1 серед арбітрів в Україні. Хоча я стримуюся від того, аби давати оцінки там, де не дуже розуміюся в деталях.
Микола Балакін у матчі Шахтаря і Динамо, фото: ФК Динамо Київ
– Доля поєдинку вирішувалася у серії післяматчевих пенальті, де схибив Олександр Караваєв. Вам не здалося, що динамівець ще під час підходу до позначки виглядав не досить впевненим у собі?
– Це про відповідальність… Найяскравіший приклад для мене – це Андрій Шевченко. У фінальній грі Ліги чемпіонів 02/03 він забив вирішальний пенальті Буффону і його Мілан переміг Ювентус, а через два роки він схибив – тоді Ліверпуль переміг у тому стамбульському фіналі. Раз на раз не приходиться.
Буває таке, що гравець потрапляє у шторм, з якого не вийти. Це не тренується, це стан нервової системи, ніхто не знає наперед, як почуватиметься в такій ситуації. Караваєв відрізняється тим, що може завалити гру, а може і витягнути її. Це говорить про його не сталу психіку. Мені здається, це зіграло свою роль. А так я відзначив би дуже хороше виконання пенальті усіма іншими гравцями Динамо та Шахтаря.
– Ви вже згадали про самовіддачу Попова, який наприкінці поєдинку боровся з судомами. Говорять, що з наступного року в Кубку України вже будуть скасовані овертайми, а команди, які не виявили переможця в основний час, пробиватимуть пенальті. Як оціните таке рішення?
– Якби у футболі й надалі було дозволено лише три заміни, то я був би двома руками за те, аби не грати овертайми. Але якщо зараз дозволено робити п’ять замін, фактично пів складу, то потрібно грати. Можливо, треба ввести правило, аби в овертаймі обидві команди могли зробити ще дві заміни, тоді проблем взагалі не буде.
Я за те, аби доля матчів вирішувалася саме під час гри.
«Пара захисників Шахтаря нічого не дала зробити Ванату»
Дмитро Різник – 7.2
Олег Федорчук: Впевнена гра, практично без помилок. Але це не тільки його заслуга, оскільки Динамо створило не так багато моментів, які завершилися ударами в площину воріт. Відбив вирішальний (і єдиний нереалізований) післяматчевий пенальті – за це заслуговує на відзнаку.
Педро Енріке – 6.5
Олег Федорчук: Я очікую від нього та усіх інших бразильців кращої гри. Те, що ми зараз бачимо в їхньому виконанні – це дуже консервативно, без емоцій. Нічого особливого вони не демонструють.
Валерій Бондар, Микола Матвієнко – 7.0
Олег Федорчук: Пара центрбеків Шахтаря провела хороший матч. Я б не став когось з них виокремлювати, обидва – гравці збірної України. В цьому матчі вони нічого не дали зробити Ванату.
Микола Матвієнко, фото: ФК Шахтар Донецьк
Вінісіус Тобіас – 6.8
Олег Федорчук: Він зіграв у цьому поєдинку краще, ніж в попередньому Класичному. Проте якісної гри на атаки від нього не вистачало.
«Судаков думками вже в іншому клубі, він значно підсів наприкінці сезону»
Марлон Гомес – 6.0
Олег Федорчук: Не скажу, що це його найгірший поєдинок, але цю гру собі в активі він занести не може. Марлон вміє грати набагато краще. Динамо забило гол саме з його зони. До нього можуть бути претензії в тренерського штабу.
Георгій Судаков – 6.8
Олег Федорчук: Мені взагалі здалося, що він подумки вже в іншому клубі. Це не той Судаков, який коштує 20-30-40 чи 50 мільйонів. Він значно підсів наприкінці сезону. У матчі з Динамо Судаков не мав вигляд лідера команди.
Артем Бондаренко – 6.5
Олег Федорчук: Бондаренко дуже багато працював, що для нього незвично. У деяких моментах він міг зіграти агресивніше в атаці. Думаю, це не його найкраща гра, були помарки позаду, хоча в попередніх матчах він був одним із найпомітніших гравців Шахтаря.
«Всі гравці Шахтаря грали дуже обережно попереду»
Кевін – 6.8
Олег Федорчук: Багато бігав, але без загострення. Не вистачає від нього агресії попереду. Дуже обережно грали всі гравці Шахтаря – Кевін не виключення.
Педріньйо – 6.5
Олег Федорчук: Ще раз можу повторити, що від бразильців завжди очікуєш творчої гри з родзинкою. Легіонери мають відрізнятися якістю від вітчизняних гравців, інакше навіщо вони потрібні? Я поставлю йому середню оцінку. Взагалі оцінка гравців залежить не тільки від того, як футболіст зіграв, а й від ресурсу, який в нього вклали, очікування від нього. Так от, це дорогий і досвідчений гравець – а його внесок у сезоні не відповідає цьому статусу.
Педріньйо у матчі з Динамо, фото: ФК Шахтар Донецьк
Егіналду – 6.5
Олег Федорчук: Взагалі не був помітний на полі. Кауан Еліас вийшов – забив, хоча теж не сказати, що провів якийсь феєричний поєдинок. Я от з тобою зараз розмовляю і навіть не можу пригадати яскравих моментів, за які можна було зачепитися.
«Попов заслуговує на найвищу оцінку, Михавко додає в надійності»
Руслан Нещерет – 7.0
Олег Федорчук: Коли Нещерет був другим воротарем Динамо після Бущана, то в його грі було чимало нервових моментів: він помилявся, виглядав невпевнено. Але зараз в ролі основного голкіпера він виглядає дуже стабільно та врівноважено. Як на мене, у цій грі він діяв практично без помилок. Не сказав би, що він слабкіший за Бущана. Мені здається, Нещерет навіть кращий внизу, ногами грає дуже добре.
Владислав Дубінчак, Олександр Тимчик – 6.5
Олег Федорчук: Вони трішки притримували себе, оскільки побоювалися швидких бразильців, більше працювали на оборону. Тимчик іноді йшов доволі високо, але не догравав до кінця. Я б однаково оцінив їхню гру. Вони старалися, хоча нічого особливого не продемонстрували.
Тарас Михавко – 6.7
Олег Федорчук: Початок – жахливий. Три помилки під тиском, потім виправся. Тарас ще не зрілий емоційно, що заважає йому. Але в цьому сезоні в нього були й гірші матчі. Від Михавка завжди очікуєш першої передачі, а в цій грі практично не було подібних епізодів. Скоріше за все, це заслуга Шахтаря, який розумів, як потрібно грати проти нього. Загалом я бачу прогрес Михавка саме в надійності в обороні.
Денис Попов – 7.5
Олег Федорчук: Я поставлю йому найвищу оцінку з обох команд. Попов дуже багато боротьби вигравав, був лідером у мікроепізодах. Його емоційність заряджала, але м’язи не витримали. Денис терпів, його характер – великий плюс. Він цим вирізнявся ще в юнацькому футболі. Але багато травм, треба щось робити з м’язами.
«Шапаренко відзначився на користь обох команд, Михайленко надійніший за Бражка»
Микола Михайленко – 7.0
Олег Федорчук: Михайленко надійний, чого не було в Бражка. Він цементував, виходить вже на лідерські позиції. Хотілося, аби він був помітнішим в грі на атаку. А так, він виконав великий обсяг чорнової роботи.
Микола Михайленко у матчі з Шахтарем, фото: ФК Динамо Київ
Микола Шапаренко – 6.0
Олег Федорчук: Він відзначився на користь обох команд:) Спершу зробив гол для Динамо, який забив Ярмоленко. Потім після його втрати м’яча рахунок зрівняв вже Шахтар. Загалом сезон у Шапаренка видається не дуже стабільним – цей матч як ілюстрація.
Віталій Буяльський – 6.0
Олег Федорчук: Ще місяць назад він літав на полі, але ось вже друге Класичне поспіль лишається зовсім непомітним. В жодному небезпечному епізоді поблизу воріт Шахтаря Буяльський не був помічений. Від нього завжди очікуєш загострень, тонких дій, а в цій грі Віталій не продемонстрував нічого подібного.
«Ярмоленко – це лідер, серце і дух Динамо»
Владислав Кабаєв – 6.0
Олег Федорчук: Не сподобалася його гра в плані атаки. Виглядає так, що все залежить від настрою Кабаєва: попадає в гру – літає, не попадає – його не видно на полі. Це його вада, відсутність стабільності. Тим більше, що він вже досвідчений футболіст, Кабаєв має вже стабільно грати.
Андрій Ярмоленко – 7.0
Олег Федорчук: Ярмоленко забив дуже важливий гол, але обсяг роботи в нього був дуже скромний. Крім цього гольового моменту він більше нічим не запам’ятався. Але він дійсно лідер команди, її серце та дух – це помітно.
Владислав Ванат – 6.5
Олег Федорчук: Ванат був дуже емоційним, що йому заважало. Балакін його просто пошкодував, коли не показав другу жовту картку. Взагалі атакувальна ланка більше бігала, ніж грала. І це стосується обох команд.
– Кого відзначите серед гравців Шахтаря, що вийшли на поле з лави для запасних?
– Мені здається, що заміни в такій обережній грі були спрямовані швидше на те, аби дотягнути до серії 11-метрових. У Шахтарі ж знають, що Різник – дуже хороший пенальтист, що він і довів, взявши пенальті від Караваєва.
Дмитро Різник бере пенальті, фото: ФК Шахтар Донецьк
Десь трішки Назарина втрачав м’яч, а Криськів працював. А! Мені дуже сподобався цей молодий із Шахтаря… Цуканов. Він дуже впевнено виглядав, думаю, це майбутнє Шахтаря. Цуканов не розчинився у грі, вступив у жорстку дуель з Поповим, хоча і поступався Денисові в габаритах. Мені сподобалися його дії. Можна сказати, що потенційна заміна Судакову вже є.
– А щодо динамівців?
– Відзначив би дуже непогану якість гри Бражка. Після того 11-метрового, який він забив Буковині, схоже, в нього з’явилося більше впевненості. Бражко виглядав яскравіше за Шапаренка. Динамо грало з двома опорниками і добре виглядало, це знову ж таки говорить, що лідери не попали в гру.
– Підсумовуючи все сказане, можна стверджувати, що обидві команди скоріше не награли на Кубок, ніж заслужили на нього, враховуючи саме фінальну зустріч?
– Мене це дуже здивувало та засмутило. Всі очікували яскравої гри від Шахтаря, вважали донеччан фаворитами. А в підсумку ми побачили абсолютно дві рівні команди. Якби можна було нікому не віддавати цей Кубок – краще б не давали. Але у спорті так буває: коли дві рівні команди грають між собою, то не завжди глядачі можуть подивитися на яскравий поєдинок.