«Сагайдак вимагала вибачень за грубу силу, якої не було»: Олександр Шевченко – про конфлікт з членкинею команди Павелка
Нещодавно в УАФ розгорівся конфлікт між віцепрезидентом організації Олександром Шевченком та фінансовим директором Євгенією Сагайдак – нібито через гроші, які збірна України заробила за вихід на Євро 2024, та їх направлення на футзал. Сагайдак не дозволила цього зробити, за що отримала, за її словами, порцію словесних образ і погроз з боку Шевченка. За справу взявся комітет з етики та КДК, на який Сагайдак скерувала дві доповідні зі звинуваченнями на адресу віце-президента УАФ.
А що скаже інша сторона конфлікту? Олександр Шевченко в ексклюзивному інтерв'ю сайту «Український футбол» розповів про:
- Скандал в УАФ і кому це вигідно
- Звільнення Сагайдак та призначення нового фіндиректора УАФ
- Долю Суперкубка, Меморіалів Баннікова та Лобановського
- Несподівані нові призначення в УАФ
- Навіщо керівний склад УАФ збирається по середах.
«Я взагалі не зрозумів питання пані Сагайдак – про які гроші мова?»
– Олександре Яковичу, давайте відновимо хронологію подій епопеї з пані Сагайдак.
– Давайте. Готовий відверто і детально розповісти, як виник цей конфлікт. Того дня у нас з першим віце-президентом УАФ Павлом Бойчуком і генсеком Ігорем Грищенком у кабінеті останнього відбувалась нарада. Невдовзі до нас долучився президент Асоціації футзалу України Сергій Владико з питанням щодо додаткових витрат по виїзду збірної України з футзалу на турнір в Литву, де є можливість зіграти проти потужних збірних Франції, Бразилії і господарів. Це міжнародні змагання, які є важливим підготовчим етапом до ЧС в Узбекистані. Треба було знайти 140 тисяч грн, аби забезпечити виїзд збірної на цей турнір.
Це витрати на обслуговування команди, на що Ігор Валерійович запропонував долучити до нашої розмови пані Сагайдак, на той момент фінансового директора УАФ. Пані Сагайдак одразу сказала, що грошей на це в бюджеті нема. Загалом на футзал виділялося близько 50 тисяч євро на рік за програмою «Хет-трик» від УЄФА. В зв'язку з тим, що за поведінку наших вболівальників під час півфіналу Євро-2022 проти кацапів ми були оштрафовані на 20 тисяч євро, утворилася діра в бюджеті. Слід зазначити, що до цього футзал в нашій країні з боку УАФ або фінансувався за залишковим принципом, або не фінансувався взагалі.
Були моменти, коли мені особисто доводилось включатися у процес, тому що збірна з футзалу фактично нікому не була потрібна. Так, після турніру з Іспанії вони прилітали до Варшави і далі на них вже просто не звертали увагу. Тож я оплачував автобус, також організовував допомогу з боку футбольних клубів тощо.
Я поцікавився у пана Грищенка: «Ми маємо право залучити інші кошти з бюджету УАФ і скерувати на футзал»? «Чи може одна національна збірна допомогти іншій»? Мова йшла про 9,2 млн євро за вихід національної збірної з футболу на Євро-2024. Було запропоновано взяти невеличку частину з цих коштів, аби покрити вищевказані витрати. На що Грищенко ствердно відповів: «Так, можемо». На той час ці кошти ще навіть не надійшли на рахунки УАФ. Пані Сагайдак відразу почала заперечувати. Сказала, що вона не буде цього робити. Я іронічно, з посмішкою перепитав: «Я маю з власної кишені дістати 140 тисяч гривень»? Вона відповіла: «Ви б гроші в касу поклали, а то ви довгий час обіцяєте». Я взагалі не зрозумів того питання – про які гроші мова? Пані Сагайдак відповіла: «Ви ж сказали, що покладете гроші в касу». Після чого вона втекла з кабінету.
Я так і не зрозумів, про які гроші вона говорила? Звісно, це мене обурило. Я потім помітив її в кабінеті пані Белбек і перепитав: «Які гроші?» Вона повторила: «Ви обіцяли гроші, то давайте гроші!» Я кажу: «Я ніякі гроші не обіцяв, такого не було. Про що мова?» Вона відповіла: «Я взагалі вам не підпорядковуюсь і розмовляти з вами не буду». Знову ж таки, мене це дуже обурило і вже на підвищених тонах я пояснив, що ніякі гроші не брав і повертати не буду. Я після засідання комісії, яка зібралася після інциденту, перепросив в неї за підвищений тон. Вона при всіх сказала, що вимагає вибачень за грубу силу, яку я до неї начебто застосував, щоб це було записано під протокол.
Олександр Шевченко. Фото: Google
– Ви для себе розумієте природу цього конфлікту?
– Так, звісно. Мені все чудово зрозуміло. Це не внутрішній, а інспірований, розкручений ззовні конфлікт. Зокрема, слова: «Під протокол визнайте», щоб я вибачався буцімто за «грубу силу», дають підстави говорити, що вона це робила за чиєюсь вказівкою чи рекомендацією. Коли емоції вляглися, я зрозумів, що це було зроблено навмисно, щоб, по перше, спровокувати мене, а по друге, очорнити нову команду, яка зайшла в УАФ.
Ми прийшли сюди, щоб принести зміни і реформи, яких вже давно зачекався наш футбол, навести лад не лише в самому Будинку футболу, а й у футболі загалом. Що для мене означає порядок в українському футболі? Щоб правила, прописані в Регламентах і Статутах, почали працювати однаково стосовно всіх, без можливості стороннього врегулювання у «кабінетах». Ми прагнемо, щоб такого в нашому футболі не було в принципі. Цей конфлікт – абсолютно штучний і створений виключно для того, щоб відволікти нас від роботи та дискредитувати нове керівництво УАФ. А ще, на мою думку, відволікти усіх від головного – масштабного аудиту діяльності УАФ минулого скликання.
Пані Сагайдак, яка була в попередній команді Асоціації фінансовим директором, має безпосередній стосунок до проблем, які вийшли назовні вже після попередніх результатів аудиту УАФ. Давайте не забувати, що Євгенія Сагайдак у кримінальних справах проти експрезидента УАФ Андрія Павелка досі перебуває під слідством і навіть була домашнім арештом.
«Медіакіллери на службі у Павелка»
– Які зовнішні сили ви маєте на увазі?
– Олександре, як Ви думаєте, звідки на публіці з'являються внутрішні документи? А з’являються вони від «ручних» журналістів та блогерів, наближених до колишнього керівництва УАФ.
Зокрема, два всім відомі та яскраво виражені медіакіллери працювали на Павелка. В одного з них навіть була посада в УАФ, а інший постійно знаходився в орбіті УАФ, маючи тісні стосунки з Андрієм Васильовичем і виконуючи різні доручення. Сумніваюсь, що безкоштовно.
Ми можемо навіть згадати нашумілу прес-конференцію Павелка з підвалу Будинку футболу. Те, як поводили себе на ній ці два «кришталево чистих й незалежних журналісти», прекрасно ілюструє, що вони максимально лояльні до експрезидента Асоціації та повністю заангажовані під нього. Такі собі українські футбольні кисельов і соловйов.
Заради справедливості треба зазначити, що не лише один Павелко був вселенським злом для українського футболу. Там були й інші люди, які контролювали різні процеси і вчиняли різні дії. Дуже сподіваюсь, що поглиблений аудит діяльності діячів минулого складу УАФ дасть футбольній спільноті вичерпні відповіді на питання, хто і чим займався в Будинку футболу у попередні роки.
У той же час один з інфокіллерів вищезгаданий конфлікт подав як те, що я ніби то хотів привласнити 9,2 мільйона євро та віддати їх на футзал. Для мене це смішно! Викривлені факти, нісенітниці й нічого більше.
– Чому пані Сагайдак не прибрали відразу після Виконкому?
– Євгенія Сайгайдак залишилась на певний час, щоб можна було провести аудит за попередню діяльність, а також передати справи новій людині. У футбольному господарстві одразу не розберешся, якщо ти прийшов з держслужби чи з приватного сектору, тож потрібно пояснити, розтлумачити як працює цей механізм.
Час показав, що Євгенію Сагайдак треба було звільнити відразу. Коли почався процес звільнення людей попередньої команди, які, на нашу думку, причетні до сумнівних оборудок, пані Сагайдак приходила до чинного першого віце-президента, виправдовувала їх і просила залишити на роботі. В результаті, нещодавно було прийнято рішення призначити в УАФ нового фінансового директора. Ним стала Наталія Осколок, кваліфікована спеціалістка, яка працюватиме в інтересах українського футболу, а не окремих людей, як було до цього.
Цей конфлікт не має під собою особистої неприязні. Мене цікавить розвиток футболу, і щоб гроші йшли саме на футбол. Наприклад, під час останньої Асамблеї регіонів виявилося, що УЄФА стабільно виділяло кошти на школу молодого арбітра. Ви будете здивовані, але з 2015 року на місця не було переказано жодної копійки – на регіони не виділялося нічого!
– Оце так-так...
– На Асамблеї пан Безсмертний, який очолює Кропивницьку асоціацію (Кіровоградська обласна асоціація футболу, – прим. «УФ»), підняв це питання. Сергій Лисенчук, який відповідає за цей напрям зараз, сказав, що з 2015 року не було виділено жодної копійки. Ігор Іщенко, який курував цей проєкт раніше, неодноразово звертався до пані Сагайдак, щоб платили гроші, але кошти так і не були виділені. В результаті пан Іщенко прийняв для себе рішення взагалі звільнитись з УАФ, бо програма не мала засобів і шансів для існування.
Ще раз підкреслюю: цей конфлікт не має особистого підтексту. Мене цікавить лише те, щоб український футбол розвивався, а гроші з бюджету УАФ йшли виключно за цільовим призначенням: на потреби футболу.
«Людина грає актрису і жонглює фактами»
– Пані Сагайдак в другій доповідній стверджує, що ви давали неправдиві свідчення комісії, яка проводила внутрішнє розслідування вашого інциденту. Йшлося про грубу силу…
– З цим я категорично погодитись не можу! Ніякої «грубої сили» до пані Сагайдак я не застосовував. І взагалі застосовувати фізичну силу під час вирішення професійних питань, а особливо – стосовно жінки – неприпустимо і неприйнятно. Це суперечить моїм життєвим принципам і цінностям.
– Це можна зрозуміти, як нанесення шкоди ментальному здоров'ю.
– Це вже маніпулювання фактами. Пані Сагайдак чудово грає свою роль та просуває вигідну їй та її попереднім роботодавцям версію подій.
– Ще цитата: поряд з її кабінетом постійно знаходяться озброєні чоловіки, які, за її припущенням, є охоронцями Олександра Шевченка…
– У мене була охорона ще до початку повномасштабного вторгнення. Волію не говорити зараз про цю тему, а більше про це можна буде розповісти вже після нашої Перемоги над агресором. Ті, хто мене знають, розуміють про що йдеться. Водночас пані Сагайдак трактує це так, аби додати ситуації драматизму та демонізувати мій образ.
Олександр Шевченко. Фото: Google
– Ви підбурювали її чи ще когось в УАФ писати доповідні?
– Це нісенітниця. Не маю жодного стосунку до цього. Комісія, яка займається справою, буде опитувати людей, які пояснять поведінку пані Сагайдак та її діяльність протягом всього часу роботи в УАФ.
– Чому перші особи УАФ одразу не прокомунікували це в публічній площині?
– Для нас це зрозуміла історія. Цю лінію поведінки обрано свідомо. Створена комісія, щоб всередині вирішити це питання, а після того виходити в паблік. Комісія взяла до уваги наші свідчення, а також провела спільну зустріч зі мною та пані Сагайдак. Я тричі перепросив за надлишкові емоції, тоді як вона у наказному, безапеляційному тоні продовжувала наполягати на своїй версії.
Не виправдовую свій тон, але маю пояснити й свій емоційний стан – нікому не приємно, коли публічно кажуть «Внесіть у касу гроші», тоді як за мною не просто нема жодних боргів, а я ще й власні кошти, коли потрібно було, вкладав у футбол.
«Андрій Миколайович переконав мене, що хоче очистити наш футбол»
– Олександре Яковичу, ви були одним з віце-президентів при попередній команді. Як ви знайшли спільну мову з Андрієм Шевченком?
– Ініціатива надійшла від Андрія Миколайовича. Він запропонував мені приєднатися до команди на тлі моєї роботи в Асоціації футболу Львівської області. Я був одним з віце-президентів при каденції Павелка, але всі мої ідеї або блокувались, або ігнорувались. Я поцікавився в Андрія Миколайовича: «Що ми будемо робити»? Він переконав мене, що хоче очистити наш футбол, підняти на новий рівень роботу Асоціації та увесь український футбол, щоб ми стали показовим прикладом здійснення ефективних реформ.
– За які напрямки відповідає в УАФ Олександр Шевченко?
– Розпочну з того, що головною керівною і об’єднуючою силою в УАФ є наш Президент Андрій Шевченко. Далі повноваження й обов’язки розподілено між віцепрезидентами. Сергій Ребров опікується національними збірними, Павло Бойчук – юридичними та фінансовими питаннями. Я ж наразі займаюся питаннями дитячо-юнацького футболу та намагаюся налагодити комунікацію між всіма відділами. Наша мета – об'єднати всіх людей, які дотичні до футболу і працюють в УАФ. Ми були здивовані, що один відділ в УАФ не розумів, за що відповідає інший.
Сьогодні ми вибудовуємо класну команду, яка працює в одному напрямку. Люди, яких привів Андрій Миколайович, не працювали до того в УАФ, це нові кадри. Значну роль приділяємо й тімбілдінгу, наприклад, по середах працівники Асоціації збираються та грають у футбол, спілкуються, здружуються. Розуміємо, що нам треба побудувати класний мікроклімат у колективі, який дасть поштовх для розвитку українського футболу. Я міг би цілий день розповідати про роботу, але хочеться провести вихідні в колі родини, яку я бачу лише зрідка, адже більшість часу проводжу на роботі в Києві.
Андрій Шевченко. Фото: УАФ
– Родина ваша у Львові?
– Так.
– Ви є віцепрезидентом УАФ на громадських засадах?
– Відтоді, коли я очолив Львівську обласну асоціацію футболу, працював виключно на громадських засадах. І в УАФ попередньої каденції також. Але 25 квітня цього року я підписав контракт з УАФ, який діятиме до завершення моїх повноважень. Було прийнято рішення, що усі найвищі посадові особи в УАФ також працюватимуть за контрактом і за винагороду, починаючи від Президента. Щоб ні в кого не було жодних запитань і непотрібних припущень. Кожна робота повинна оплачуватись. І кожна людина повинна нести відповідальність за свою роботу згідно посадових обов’язків та наданих повноважень.
– Ви залишаєтесь головою Асоціації футболу Львівської області?
– Так. На Львівщині я працюю на громадських засадах. Всі процеси добре налагоджені, тож наша обласна асоціація працює на тому рівні, як і раніше. Проводяться всі традиційні турніри, делегуються команди у всеукраїнські змагання. У нас досить масовий і широко представлений обласний футбол, який, не побоюся цього слова, нині є зразком для інших регіональних асоціацій.
«УАФ активно розробляє методологію виховання юних футболістів»
– Розкажіть детальніше про вашу роботу у Львівській асоціації футболу.
– Насамперед хотілося навести лад в дитячому футболі, тому що це фундамент. Поставили собі завдання залучити до занять футболом якомога більшу кількість дітей, сприяли створенню футбольних секцій та відділень. Станом на сьогодні на Львівщині відбувається, мабуть, найбільше як обласних, так і всеукраїнських дитячих і юнацьких турнірів, чемпіонатів, на які з’їжджаються команди з усіх куточків країни.
На дорослому рівні також збільшили кількість учасників змагань в обласному чемпіонаті та престижність наших турнірів – Кубка Мікльоша, Кубка весни, Меморіалу Ернеста Юста, в якому беруть участь понад 70 команд з різних областей. Нині на Львівщині добре організована структура обласних змагань у Прем’єр-лізі області, Першій, Другій і Третій обласних лігах, в яких фактично представлені усі райони.
Багато було нововведень, щоб арбітри та клуби порозумілися. Жеребкування призначення арбітрів, публічність роботи Комітету арбітрів (коментування арбітрами та керівництвом Комітету своїх рішень), першими і єдиними на сьогодні запровадили так званий «СамоВАР», власну систему відеоповторів для арбітрів, яка також сприяла прийняттю справедливих рішень в ключових матчах.
Коли ти дивишся футбол з трибун, то помічаєш, що арбітра завжди звинувачують. Коли я прийшов в Асоціацію, то зрозумів, що мені потрібно підняти їхній авторитет, щоб до рефері була повага. Протягом 1,5 року ми плідно над тим працювали, збирали клуби, арбітрів, спілкувалися. Мені дуже в цьому допоміг Андрій Шандор, який очолював комітет арбітрів. Зокрема, вдалося налагодити діалог.
Також почали відновлюватися клуби з історією і традиціями, такі як Галичина (Дрогобич), Скала-1911 (Стрий), Шахтар (Червоноград). Стрияни минулого року відновили виступи серед професіоналів, Куликів-Білка ось буде заходити в Другу лігу. Президенти клубів повірили нам і почали перезавантаження цих команд. Це говорить, що ми підняли футбол на вищий рівень та зацікавили аудиторію, що зробило змагання привабливішими для всіх учасників.
Щодо дитячого футболу, то я хотів, щоб на Львівщині проходило якомога більше турнірів. Тоді діти б розвивалися в конкурентному середовищі – ти не станеш професійним футболістом, коли ти граєш лише спаринги чи двосторонки. Потрібно перевіряти себе на фоні інших команд у змагальному процесі. Так ти ростеш, прогресуєш у всіх аспектах. За 7 років мого керування обласною Асоціацією активна позиція по дитячому футболу привела до того, що на Львівщині з’являються багато хороших футболістів і вони демонструють хороші результати.
– Це добре, а що робити з тренерами-ретроградами, яких цікавить тільки результат? Будь-яка нестандартна дія прибивається і потім діти бояться обігрувати один в один елементарно.
– Потрібна повага тренера до гравців та інших учасників процесу. Щоб на дітей не тиснув результат, ми говорили про те, що діти мають грати в своє задоволення, бути зацікавленими. Потрібно пояснювати дітям філософію футболу, виховувати їх, розвивати не лише ігрові, а й людські якості дитини, сприяти тому, щоб дітки навчались.
Майже місяць тому в УАФ ми запросили Богдана Городнюка з академії Лівого берега, який розробив методологію виховання дітей рік за роком. Як треба їх адаптовувати у футболі. Зараз він очолює відділ дитячого футболу. Богдан також буде спілкуватись з іноземними фахівцями, адже необхідно вивчати успішні міжнародні проєкти та адаптувати їх до наших умов. Цей симбіоз має принести результат. І ми найближчим часом повинні запропонувати нашій футбольній спільноті Програму виховання і підготовки футболістів, починаючи з найменших діток.
Ми для того й прийшли в УАФ, щоб наші досягнення в довгостроковій перспективі принесли результат та змінили український футбол в кращу сторону.
– Жеребкування арбітрів, поліграф, преміювання. Які нововведення від УАФ варто чекати невдовзі?
– Ви зараз бачите те, що можна показати одразу. Все це робиться, щоб прибрати негатив по відношенню до арбітрів та коректної поведінки з боку учасників футбольного дійства. Втім це лише верхівка айсбергу, адже попереду ще багато невидимої роботи, яка дасть, сподіваюсь, позитивний результат.
Ми почали співпрацювати з новими партнерами. Так, вже є домовленість з Adidas про екіпірування. Також з'явиться автомобільний партнер. Багато інвесторів не хотіли працювати зі старою командою, тому що за ними тягнувся негативний шлейф. Поставив собі за ціль, що доки буду працювати в УАФ, робитиму все залежне від себе, щоб в УАФ не відбувалось некоректних платежів, нецільового використання коштів, неправомірних дій щодо суб’єктів футбольних відносин – гравців, арбітрів тренерів тощо. Наша спільна мета – щоб наш футбол показував приклад українському суспільству та став зразком для світової спільноти.
Вже нині запроваджено в УАФ багато змін в системі закупівель матеріально-технічних цінностей та послуг. Започатковано прозорі тендерні процедури в цих питаннях. І це вже починає позитивно позначатись на фінансовому стані організації. Як приклад можу навести ситуацію з використанням футбольних полів та майданчиків, які перебувають на балансі УАФ. За останні два місяці на рахунки Асоціації вже поступило більше двох мільйонів гривень безповоротної фінансової допомоги. В той час як раніше кошти з цього виду діяльності зникали в невідомому напрямку.
Хочу також звернутись й до журналістів та блогерів: не слід хайпувати на негативі. УАФ відкрита до діалогу і готова вислухати і критику, і пропозиції. Водночас хочеться, аби люди почали говорити й про наші здобутки, футболістів, соціальні історії. Щоб українці пишалися тим, що вони – футбольна нація, популяризували наш улюблений вид спорту.
– Все залежить від нової команди УАФ.
– Я розумію, що негативу не уникнути. Не можна закривати очі на кричущі випадки. Якщо стануться неправомірні дії, махінації з грошима тощо – ніхто не буде закривати очі. Сьогодні важливо, щоб люди повірили в наш футбол.
Наші бійці з фронту мені надсилали фото, як на одному екрані відпрацьовують безпілотником, а на другому показують матч збірної України. Це ж яке піднесення для всієї нації, якщо говорити про вихід на Євро! Я хочу, щоб все більше українців відчувало, щоб футбол є складовою, який приносить позитив нашому народу. Це дуже мотивує працювати ще краще!
«Думаємо над тим, щоб створити Інститут футболу»
– Нова команда УАФ думає над тим, як вирощувати кадри і зробити поріг входу в наш футбол відкритим?
– Так, звичайно. Працюємо над тим, щоб з часом створити профільний Інститут футболу, в якому будуть навчати фахівців, аби вони опановували професії, які необхідні для футболу.
– Ваші попередники також ініціювали появу такого навчального закладу. Схожу концепцію я чув від платформи PASS та її засновника Гліба Платова. Ви не обговорювали це?
– Я знайомий з Глібом, але ми це ще не обговорювали. Більшість бюджету УАФ складається з платежів ФІФА та УЄФА. Я бачу, що наша Асоціація має перспективу самостійно заробляти гроші, які можна буде потім спрямувати і на цей проєкт.
– Цього літа одразу чотири наших збірних будуть представлені на різних форумах. Можете підтвердити, що під час Євро-2024 наша національна команда базуватиметься у Вісбадені?
– Так. Команда буде там жити й звідти їздитиме на матчі групового етапу у Дюссельдорф, Штутгарт і Мюнхен.
– Цього року 20-та річниця з моменту першого розіграшу Суперкубка України, проведення якого залишається під питанням. Не розглядаєте варіант з його проведенням за межами України? За приклад можна взяти Італію та Іспанію, які це робили в Саудівській Аравії.
– Ми розглядаємо різні варіанти і наразі остаточного рішення по Суперкубку немає. Нова команда УАФ тримає руку на пульсі, Сергій Станіславович Ребров так само до цього залучений, тому що він опікується інститутом збірних. Постійно з нами на контакті УПЛ, клуби. Також важливо почути позицію гравців. Тільки після того вже буде прийматись фінальне рішення.
– Як зробити так, щоб Україна привезла на Олімпіаду-2024 найсильніший склад? Не всі клуби захочуть підпускати гравців, коли має стартувати новий сезон.
– Потрібно дограти клубний сезон. Я знаю, що Руслан Петрович Ротань веде перемовини з клубами. Будемо виходити з того, як розвиватимуться події. В нашій країні достатньо футболістів, щоб олімпійська збірна гідно виступила у Франції. Всі учасники процесу ведуть постійний діалог. Є напрацювання. Ми з повагою ставимося до побажань Руслана Ротаня та клубів. Більше конкретики буде вже ближче до завершення сезону.
Руслан Ротань. Фото: УАФ
– Яка доля Меморіалів Лобановського та Баннікова, виходячи з сьогоднішніх реалій?
– Ми будемо намагатися проводити якомога більше змагань, якщо не буде вагомих причин, які можуть цьому завадити. Насамкінець, хотів би усім нагадати, що цьогоріч маємо потужну ювілейну дату в історії українського футболу. 14 липня 1894 року, рівно 130 років тому, у Львові було зіграно перший футбольний матч на теренах України. Постараємось також до цієї дати провести гарний футбольний захід, турнір чи якийсь пам’ятний матч. Попри непрості часи, футбол повинен демонструвати незламність нашої нації і бути одним з носіїв українства у світі.