«Судакова ми хотіли взяти в Десну разом з Мудриком, але Шахтар не відпустив»: Рябоконь – про себе та український футбол
З початку повномасштабного вторгнення росіян на нашу землю Олександр Рябоконь, не роздумуючи, вступив до лав ЗСУ, хоча тренеру 59 років. Цей вчинок заслуговує на повагу.
Його рідна Десна, як і ФК Маріуполь, призупинила свою діяльність, футбольна інфраструктура Чернігова повністю знищена окупантами. Редактор сайту «Український футбол» Андрій Піскун поговорив з Олександром Рябоконем про службу, Десну, український футбол, Мудрика, Філіппова та інших зіркових експідопічних тренера.
«Для остаточної перемоги треба знищити корінь зла – Путіна. Поки він живий і при владі, війна буде продовжуватись»
– Олександре Дмитровичу, де ви зараз, чим займаєтесь?
– У моєму житті нічого поки що не змінилось. Я знаходжусь у ДФТГ «Лівий Берег» у підпорядкуванні 112 Бригади ЗСУ, несу службу в Києві та області.
– Війна триває вже другий рік. Чи немає у вас психологічної втоми?
– Ми не маємо права на втому і на звернення до психологів. Зараз усім важко, особливо тим, хто на Східній та Південній частині України. У Києві в цьому плані трохи легше, тому я не звик жалітись.
– Ви вже довгий час у ЗСУ. Якою ви бачите нашу перемогу і коли?
– Хочеться, щоб якнайшвидше, але на це питання ніхто не зможе дати чіткої відповіді, тому що не все залежить від України. Нам потрібна допомога всього цивілізованого світу – щоб нам швидше та більше давали сучасного озброєння. Для остаточної перемоги треба знищити корінь зла – Путіна. Поки він живий і при владі, війна буде продовжуватись. Це моя особиста думка.
- Читайте також: «Зараз найкраща форма українця – камуфляж»: Рябоконь відверто розповів про службу в ЗСУ та свій статус у Десні
Треба звільнити всю нашу територію від окупації ворога. Якщо воїни та командування ЗСУ кажуть, що потрібно не спішити, значить, їм видніше. Спочатку ми думали, що за рік-півтора справимось з окупантами, але, як виявилося, потрібно більше часу. Перемога все одно буде за нами і рано чи пізно настане мирне життя без Путіна.
«Спочатку Десна планувала виступати в Прем’єр-лізі, потім з’явилась ідея заявитись у Другу лігу, але щось не склалось і керівництво вирішило взяти паузу»
– Давайте поговоримо про вашу рідну команду. Десна вже пропустила сезон в УПЛ, і не заявилась на цей рік. Чи спілкуєтесь ви з керівництвом чернігівського клубу, є шанс, що ми наступного сезону побачимо Десну в чемпіонаті України?
– З керівництвом Десни я спілкувався приблизно два місяці тому. Спочатку були обнадійливі сподівання – що цього сезону команда повернеться, але потім, очевидно, плани помінялись і керівництво взяло паузу. Вирішальним моментом буде осіння атестація клубів. Тоді стане зрозуміло, відновить Десна свою діяльність чи клуб пропаде назавжди.
– За Десною зберігається місце в УПЛ. Чи є якась конкретика від керівництва, у якому дивізіоні Десна планує виступати в разі свого відновлення?
– Спочатку планували виступати в Прем’єр-лізі. Команду хотіли зібрати у січні цього року і вести підготовку до чемпіонату. Але взимку нереально зібрати команду, адже всі футболісти були задіяні в інших колективах.
Тому з’явилась ідея заявитись у Другу лігу, щоб була хоча б молода основа футболістів, а вже наступного сезону повернутись в УПЛ.
Але щось не склалось і керівництво Десни вирішило взяти паузу. Думаю, що восени все стане зрозуміло, коли розпочнеться атестація клубів.
– Інфраструктура Десни у Чернігові повністю зруйнована. Чи є розуміння того, що робити далі: реконструювати стадіон та базу або будувати нові споруди?
– Все так і стоїть зруйноване, ніяких робіт не ведеться. Важка ситуація і мені боляче на все це дивитися.
Олександр Рябоконь і розбитий стадіон Десни, колаж: «Український футбол»
– Де команда планувала грати, якщо б заявилася на цей сезон?
– Розмова йшла про Київ та область, але до конкретики так і не дійшло. Не знаю, які у керівництва плани на майбутнє, але поки що нічого не робиться.
«Були розмови з агентами щодо зарубіжних клубів, але такі варіанти я навіть не розглядаю. Я себе бачу зараз тільки в Україні»
– Є приклад Юрія Вернидуба, який також служив в ЗСУ, але повернувся до тренерської діяльності, очоливши Кривбас. Чи є у вас бажання знову повернутись до роботи?
– Коли надійде якась пропозиція, то буду розмірковувати, а зараз немає сенсу про щось мріяти та будувати плани. Перш за все, я сподівався на повернення до Десни, зараз я готовий розглянути більш-менш пристойну пропозицію.
– В мене є інсайдерська інформація, що вашу кандидатуру розглядає Ворскла у разі відходу Скрипника. Це правда?
– Багато кого розглядають. У чомусь я в курсі, у чомусь – ні. Поживемо-побачимо. Одне можу вам сказати точно: Ворскла зі мною не контактувала.
– Не повірю, що за увесь час ви не отримували жодної пропозиції.
– Були розмови з агентами щодо зарубіжних клубів, але такі варіанти я навіть не розглядаю. Я себе бачу зараз тільки в Україні. В найближчий час я за кордон не поїду.
– З яких чемпіонатів до вас був інтерес?
– Скажу тільки, що це не чемпіонати топ-п’ятірки (сміється, – прим. А.П.).
– Вам цікава робота з клубами УПЛ чи готові розглянути варіант і з Першою лігою?
– Я готовий до будь-якого амбітного проекту.
«Більше всіх сьогодні мені подобається Рух. Львівська команда нагадує мій Борисфен найкращих часів»
– Чи є у вас час дивитись український футбол?
– Так, я бачив майже всі матчі нинішнього чемпіонату та можу охарактеризувати гру будь-якої команди, але часу тоді на інтерв’ю не вистачить (сміється, – прим. А.П.).
– Хто вам сподобався по грі з команд за перші три тури?
– У минулому сезоні гарну гру та результат продемонстрували Шахтар, Дніпро-1 та Зоря. У цьому році у боротьбу за єврокубкову зону зобов’язані втрутитись: Чорноморець, Кривбас, Колос, Олександрія, Полісся та Ворскла. У кожній з цих команд є досвідчені тренери та гравці.
Ну і Динамо повинно реабілітуватись за минулий сезон. Я вважаю киян головним фаворитом у боротьбі за чемпіонство. Але в Динамо є проблема – лише один центральний нападник – Ванат. Мені не зрозуміло, чому вони нікого не підписали на цю позицію.
Владислав Ванат, фото: ФК Динамо
Шахтар поки що виглядає розбалансованим та гіршим, ніж минулого року. Мабуть, ван Леувену потрібен час.
Більше всіх мені подобається Рух. Львівська команда нагадує мій Борисфен найкращих часів – така ж молода, зубаста, мобільна, швидка, дисциплінована та безкомпромісна команда. Відсутність досвіду гравці компенсують величезним бажанням грати. Кучук заклав міцний фундамент і проект успішно розвивається. Рух цього сезону – як свіжий ковток повітря в УПЛ.
– Рух при Кучуку критикували за нудний футбол.
– На кожному етапі є своя гра. Тепер настав час давати результат, гравці ростуть. Климчук став справжнім лідером команди, за ним приємно спостерігати. Таким хлопцям просто необхідно давати шанс у збірній.
– Ви казали, що в Динамо не вистачає форвардів. Климчук зміг би потягнути рівень киян?
– Зайвим би точно не був. У центрі нападу Динамо, окрім Ваната, нікого немає. А якщо, не дай Боже, Влад отримає травму, хто його замінить?
«В цьому сезоні Динамо – більш згуртована команда і є претендентом номер один на золоті медалі»
– Вас здивувало звільнення Йовічевича з Шахтаря?
– Так, здивувало, тому що Йовічевич створив міцний колектив. Шахтар з ним став чемпіоном та достойно виступив у єврокубках. Напевно, була якась попередня домовленість, треба знати ситуацію з середини.
– Наскільки я чув, Рината Ахметова не влаштовувала гра Шахтаря при Йовічевичу.
– Можливо, так і є. Шахтар грав комбінаційно і трохи задовго виходив з оборони в атаку, розігрував квадрати та трикутники біля свого штрафного, а президент хотів більш вертикального футболу.
Але мені подобалася жвава гра Шахтаря, футболісти росли при Йовічевичі. Він зі своїм штабом провів гарну роботу.
– Чого не скажеш про Луческу та Динамо минулого сезону. Як ви гадаєте, румун себе вже вичерпав у київській команді?
– Я так не вважаю. Дай Бог, щоб всі тренери не тільки працювали, як Луческу, а хоча б дожили до його років. Треба враховувати, що Луческу переніс операцію, йому було важко, ще й довгі переїзди давались взнаки.
Також багато ключових гравців Динамо травмувалось: Бущан, Шапаренко. Свою роль зіграв і продаж Циганкова, Вербича, Кендзьори. Це досить суттєві втрати. А молодь, напевно, трохи розгубилася, тому й вийшов такий результат.
В цьому сезоні Динамо – більш згуртована команда і є претендентом номер один на золоті медалі. Але треба укріпити позицію нападника та центральну лінію захисту. З відходом Забарного, Бурди і Боля будь яка травма захисника викличе проблему.
Шахтар же не цурається повертати досвідчених гравців – Ракицького, Чигринського. Сьогодні це тільки плюс для українського футболу.
Дмитро Чигринський, фото: ФК Шахтар
– Динамо теж повернуло Ярмоленка. Він ще здатен допомогти команді на полі чи його рівень вже не тягне і він буде лідером тільки в роздягальні?
– Будемо сподіватись, що буде лідером і на полі, і в роздягальні. Ярмоленко вже допомагає Динамо набирати очки. Що сточується збірної, то все залежить від нього, адже там гратимуть найкращі. Останні пару сезонів в АПЛ він грав не так багато, тому від його віку пару років можна відмінусувати.
В даній ситуації такі зіркові футболісти просто необхідні УПЛ. Це правильна практика, коли клуби повертають своїх великих гравців. Впевнений, що Андрій стане окрасою нашого чемпіонату.
– Ким, на вашу думку, Динамо може підсилити центр захисту?
– Мені дуже подобається Батагов із Зорі, у цього хлопця хороше майбутнє. Я б такого гравця на місці Дніпра-1 не відпускав. Арсеній дуже виріс за минулий рік. Значну роль у його становленні зіграв партнер у центрі захисту – досвідчений Імереков, який раніше виступав у Десні.
«Свого часу ми хотіли взяти Судакова в Десну в оренду разом з Мудриком, але Шахтар його не відпустив»
– Хочу запитати про двох ваших колишніх підопічних, які проявили себе з жахливої сторони. У колишнього гравця Десни Олександра Масалова знайшли російський паспорт і під час повномасштабного вторгнення він поїхав на перегляд в Уфу, а зараз виступає в окупованому Криму.
Екс-захисник Оболоні Андрій Соломатін взагалі пішов на війну, вступивши до лав армії окупантів. Що можете сказати про цих персонажів?
– Я здивувався, коли почув про Масалова. У Десні він був завжди тихим, спокійним, не проявляв ніякої позиції. Можливо, на нього вплинуло те, що він родом із Севастополя. Але, на жаль, таких випадків багато.
Мене більше здивувала зрада від більш знаменитих наших футболістів, «великих патріотів» у невоєнний час, які хизувались жовто-блакитними стрічками, а зараз працюють у росії. Я маю на увазі Тимощука.
Стосовно Соломатіна, тут все очевидно. Я навіть не хочу коментувати цю гидоту. Давайте краще говорити про тих хлопців, які залишились в Україні у цей непростий час.
– Давайте. Назвіть українців з УПЛ, які вам найбільше імпонують прямо зараз?
– Перший, хто приходить на думку, це Судаков. За минулий сезон він дуже виріс. Свого часу ми його в Десну хотіли взяти в оренду разом з Мудриком, але Шахтар його не відпустив. Михайло дружив із Судаковим і дуже компліментарно про нього відгукувався.
Бондаренко з кожним матчем прибавляє і став лідером Шахтаря. Вікентій Волошин добре грав в Десні, але трошки загальмував в Олександрії. Сподіваюсь, у нього все вийде в Зорі.
Також мені дуже подобається Батагов. У Динамо відмічу Буяльского, Ваната. У Тимчика є всі дані, щоб грати на хорошому рівні. Думаю, згодом його продадуть за кордон за хороші гроші.
Богдан Білошевський має себе проявити в Олександрії, у нього є всі дані, але, на жаль, заважають травми. Велика група гравців на чолі з тренером ростуть в Руху.
– Першим ви назвали Судакова. Як ви вважаєте, він вже переріс рівень УПЛ, Шахтарю потрібно його продавати?
– Як мінімум рік ще нехай пограє в Україні, за ним приємно спостерігати. У Шахтарі він основний гравець і навколо нього в’яжеться гра. Можливо, через рік Шахтар продасть його за великі гроші, як і Мудрика, але загадувати не буду, побачимо.
Георгій Судаков, фото: ФК Шахтар
– А хто вас розчарував? Можливо, очікували від когось більшого, але гравець не зміг себе проявити.
– Мене розчарували більше не гравці, а виступи наших команд в єврокубках. Ворскла, Дніпро-1 зіграли дуже слабко. У Динамо шанси залишаються і вони просто зобов’язані проходити Аріс.
– Що чекаєте від Шахтаря у Лізі чемпіонів?
– Оптимізму малувато, але можна згадати, як Зоря починала сезон під керівництвом ван Леувена. Луганська команда без шансів програла Університаті 0:3, виглядаючи просто безпомічно. А потім набрали хід і здорово виглядали протягом сезону.
Можливо, у ван Леувена є якісь секрети підготовки і згодом Шахтар заграє так само здорово, як Зоря у другому колі.
«У Філіппова було декілька варіантів продовження кар’єри за кордоном, але він обрав Україну. Це варте поваги»
– Давайте поговоримо про ще одного знайомого вам футболіста. Філіппов в інтерв’ю «УФ» спростовував навіть самі перемовини в Дніпро-1, а через день-два туди перейшов. Чи зможе Олександр замінити у Дніпрі-1 Артема Довбика?
– Це гравці зовсім різного стилю, але Філіппов може бути корисним, як і Довбик. Сашко дуже сильно грав за Десну, забивав багато голів на будь-який смак у тому числі всім нашим грандам.
Може, я суб’єктивний, але Філіппов для мене один з найкращих нападників України. Коли він тільки перейшов до Десни, то йому навіть часу на адаптацію не знадобилось, одразу забив у першій грі. Також він стійкий до травм.
– Чому у Філіппова не пішло в бельгійському Сент-Трюйдені?
– Спочатку він отримував достатньо ігрового часу, але потім у клубі змінився тренер, який не особливо розрахував на Філіппова. Олександр пішов в оренду до Риги. У латвійському клубі були штучні поля, на яких не кожен футболіст може грати. У цьому також була проблема.
Я розмовляв з Філіпповим за тиждень до його переходу в Дніпро-1. У нього було декілька варіантів продовження кар’єри за кордоном, але він обрав Україну. Це варте поваги. Я буду вболівати за нього і сподіваюсь, що Олександр проявить себе у Дніпрі-1.
«Після Шахтаря Мудрику все подобалось у такому скромному клубі як Десна. Він ніколи не висував вимоги і не цікавився грошима»
– Михайло Мудрик, якого ви тренували у Десні, поки що не може розкритись у Челсі. Як ви думаєте, у чому його головна проблема?
– Причини відомі. По-перше, Челсі лихоманило на протязі всього минулого сезону і в такій атмосфері важко заграти. По-друге, Михайло ‒ молодий гравець, і йому потрібна довіра від головного тренера, а цього не було.
Очевидно, що Почеттіно на нього розраховує, десятий номер Челсі тому підтвердження. Думаю, за Михайла не потрібно хвилюватись, все буде добре. Він принесе користь Челсі і збірній України. У нього для цього є всі дані: і в ногах, і в голові, і в серці.
– Чим вам Мудрик запам’ятався в Десні? Яким він тоді був футболістом?
– Михайло був дуже врівноваженою і спокійною людиною. Він здивував мене своєю працездатністю, жодне тренування для нього даремно не пройшло.
Михайло Мудрик, фото: ФК Десна
На жаль, у Десні у Мудрика були проблеми зі здоров’ям, через які він пропустив декілька ігор. Потім довго відновлювався. Стабільної дистанції він з нами не пройшов, але були матчі, які він витягував і був корисним для команди.
Після Шахтаря йому все подобалось у такому скромному клубі як Десна. Він ніколи не висував вимоги і не цікавився грошима чи ще чимось, був повністю зосередженим на футболі. Думаю, Мудрику пішов на користь час проведений у Десні, як і Юхиму Коноплі. Він також діяв дуже впевнено, хоча в нього був дуже сильний конкурент – Денис Фаворов.
– Як вам гра Коноплі за Шахтар?
– Минулий сезон Юхим дуже добре відіграв, був основним гравцем Шахтаря і чудово проявив себе у єврокубках. У матчі з Ренном він взагалі був лідером на полі у додатковий час.
– Зараз у Коноплі травма, а на його позиції у «гірників» сяє Гочолеішвілі, який у матчі з Олександрією віддав два асисти. Які шанси у Юхима повернути собі місце в старті після відновлення?
– Конкуренція ще нікому не заважала. У Юхима сильний характер, і я впевнений, що він своє місце у старті відвоює.
«Основним кістяком збірної України будуть гравці, які грають за кордоном»
– Давайте поговоримо трохи про збірну України. Що скажете про гру нашої національної команди під керівництвом Реброва у порівнянні з Петраковим?
– У Реброва було замало часу, але команда при ньому взяла максимум очок, це найголовніше. Від збірної України всі чекають виходу на чемпіонат Європи, тому треба здобувати перемоги у кожному матчі. У наш важкий час потрібний тріумф на всіх фронтах. Були б очки, а гра прийде.
Основним кістяком нашої команди будуть українці, які грають за кордоном – Циганков, Довбик, Мудрик, Миколенко, Забарний, Зінченко. Мені також подобається Ярмолюк, можливо, вже прийшов його час заявити про себе.
Думаю, призначення Реброва – це гарний вибір і у збірної з ним буде все гаразд. Єдине, що мені трохи не сподобалось – це призначення Мельгоси тренером молодіжки. На мою думку, команду повинен тренувати українець. У нас є багато молодих розумних спеціалістів, яким потрібно довіряти. Напевно, між УАФ та Ребровим була попередня домовленість щодо призначення іспанця.
– Зараз іде багато дискусій, чи потрібно повертати вболівальників на трибуни. Яка ваша думка з цього приводу?
– Важке питання, адже ми не відповідаємо за безпеку на стадіоні, щоб озвучувати свою думку. Звичайно, хочеться, щоб вболівальники були присутні на трибунах під час матчів, це буде справжнє свято, але ми не знаємо, чого чекати від підступного ворога.
– Також багато розмов навколо телепулу, адже клуби так і не об’єднались. Деякі команди декларують безоплатний показ матчів, інші – вже у найближчий час хочуть продавати трансляції. Яка ваша думка з цього приводу?
– Я не розумію, чому клуби не можуть домовитись, щоб всім було зручно і вигідно. Логіки тут немає. Скандали і чвари у воєнний час недоречні.
У минулому сезоні мені зручно було дивитись футбол на Сетанті, у підписку входив чемпіонат України, АПЛ, Бундесліга. Я вважаю, що цей пакет коштував своїх грошей, для мене це нормально, але щоб бути об’єктивним, треба опитати пересічних громадян, чи готові вони платити.
Поки що вирішили, що трансляції УПЛ будуть безкоштовними, але знову ж таки, люди, у яких немає інтернету не можуть дивитись матчі чемпіонату України. Наприклад, у мого знайомого є кабельний провайдер, 80 каналів, але футболу там немає.
– Як ви дивитесь футбол?
– Мені подобається оновлений сайт ПФЛ, дуже зручний, всі матчі Першої та Другої ліг транслюються в Ютубі. УПЛ я дивлюсь на SWEET TV, а чемпіонат Англії ‒ на Сетанті.
– Наостанок ‒ ваші побажання українцям.
– Вірте в ЗСУ, ми обов’язково переможемо ворога. Українці показали, що ми – єдина нація, і нас нікому не зламати. Сподіваюсь, на повернення Десни та Маріуполя у чемпіонат України. Вболівальники цих міст заслуговують на великий футбол.