«У нас іноді на війну списують багато речей»: Федорчук – про перипетії та інтриги Другої ліги 2024/25

Друга ліга, як і Перша, не вирізняється особливою стабільністю. Тут ще більше молоді, але ще менше стабільності. Наприклад, у після попередньої кампанії з футбольної карти України зникли одразу два з трьох призерів чемпіонату: Дружба (Мирівка) та Звягель.

Попри важкість для прогнозування, в інтерв’ю сайту «Український футбол» колишній головний тренер низки вітчизняних команд Олег Федорчук спробував розібратись майбутнім цього дивізіону. Ми говорили про:

• фаворитів сезону;
• те який регіон України може «вистрілити» в Другій лізі;
• хороші та погані моменти від участі у чемпіонаті одразу сімох дублюючих команд;
• те чому «поглинання» Штурму (Іванків) не є корисним для Колоса;
• клуби, які можуть опинитись у низу таблиці.

Нагадаємо, що велика стаття «УФ» до старту Другої ліги доступна для прочитання тут. 

На нашому сайті ви також можете прочитати повне прев’ю Першої ліги сезону 2024/25 та опитування експертів, які неодноразово здобували медалі змагань ПФЛ – Ігоря Жабченка та Олега Федорчука.

«На заході України збирають хороші команди. Може бути неочікуваний і швидкий результат»

– Олеже Вікторовичу, наставники Тростянця, Скали 1911 та Локомотива заявляли мені про амбітні цілі своїх команд, а кого фаворитом у Другій лізі вважаєте ви?

– Мені подобається, як працює ФК Чернігів (покинули Першу лігу за підсумком минулої кампанії). Вони практично зберегли свій склад, але разом із цим працюють з молоддю та роблять бізнес, бо віддають своїх гравців у інші клуби.

Також зараз бачимо проекти на Закарпатті та у Львівській області, але по Скалі 1911 я цього не бачу. Це, швидше, команда для розвитку, а не для вирішення завдань. По Локомотиву… Так у Лазоренка є амбіції, але ж ми бачили від команди дуже невпевнений сезон (Вадим Лазоренко прийняв команду у ході минулого чемпіонату. Тоді, після 10 туру, Локомотив йшов останнім з одним заліковим балом в активі, однак фінішував десятим – прим. «УФ»), могли у будь-кого виграти, а також і програти. 

У Бакалова – так, з’явилися досвідчені футболісти. Але команда змінюється – і невідомо, як вона далі буде. Це ж прифронтове місто і туди не кожен поїде грати. Теж невідомо, яка ситуація буде з фінансовим забезпеченням.

Юрій Бакалов. Фото: ЛНЗ

– Щодо Закарпаття та Львівщини. За ким звідти нам потрібно слідкувати?

– На Заході України збирають хороші команди СК Вільхівці, Куликів, Пробій (останній – з Івано-Франківщини). Ми ще не звикли до цих назв, але там дуже вправні футболісти. Наприклад, Дмитро Нємчанінов, який гратиме за Вільхівці.

Якщо будуть ресурси і досвідчені тренери – буде неочікуваний і швидкий результат. Може статися як із Агробізнесом, який колись несподівано почав демонструвати хороші показники.

– Згаданий вами ФК Чернігів вилетів з Першої ліги за підсумками минулого сезону. Разом із ним у класі понизився Гірник-Спорт. Чи зможуть ці команди знову підійнятись у дивізіонах?

– На рахунок Гірника ми чуємо, що зараз там краще стало з фінансами. Окрім цього, у них є можливість «пограбувати» сусідів. Перш за все це стосується клубу з Кременчука. Так, у Кременя зараз не найкраща ситуація, але Кременчук – велике місто і хороша футбольна школа. 

Попри це, я поки не бачу позитивних змін у Гірнику-Спорт. А от ФК Чернігів може. Він має хороше футбольне розташування через наближеність до столиці. Тому за потреби вони можуть знайти 5-6 хороших футболістів, здатних вирішувати завдання.

– Хто ще, окрім Чернігова?

– ФК Тростянець, Вільхівці. І я маю сумніви, але хотів би бачити серед лідерів вінницьку Ниву. Чемпіонат видається конкурентним. Проблема полягає у тому, що в цьому чемпіонаті у нас багато «двійок».

«Якщо керівництво Полісся перемкнеться на двійку – можуть вийти у Першу лігу»

– От якраз про «двієчки». Участь у Другій лізі 2024/25 візьме одразу сім резервних команд: Рух-2, Полісся-2, Нива-2 (Тернопіль), Колос-2, Олександрія-2, Ворскла-2, Металіст 1925-2. Чи можуть у цих команд бути реальні амбіції?

– Лише у декількох. Насамперед – у Полісся-2. Ми бачили, що коли Полісся допомагало Звягелю, тоді цей клуб був на провідних позиціях. Тепер, якщо керівництво житомирян перемкнеться на двійку – можуть вийти у Першу лігу.

Також має ресурси Рух. Там є і фінанси, і дуже багато власних вихованців. Але для чого їм це – я не розумію. Ну і ще може бути Колос-2. Ось ці три колективи можуть претендувати на вихід у Першу лігу.

І насправді командам вигідніше, аби їхні дублі були в Першій лізі. Коли «двійка» грає з дорослими, тоді росте твоя молодь, а окрім цього, ти ще й дивишся за суперниками. Одна справа, коли скаут переглядає, а інша, коли тренер зі свого стадіону.

– Футболісти цих резервних складів потрапляють у ситуацію, за якої вони грають у Другій лізі, але знаходяться у системі клубу УПЛ чи Першої ліги. Наскільки тут важливим є бажання пробитись?

– Так, прагнення проявити себе, звісно, присутнє. Окрім того, це офіційне змагання, люди заробляють кошти. 

Проте зараз два-три місяці – невеликий час. Якщо ти демонструєш хорошу гру, про тебе пишуть у пресі, показують на YouTube. Про таких гравців дізнаються і з'являється можливість перейти на лише у першу команду свого клубу, а й деінде. І ще невідомо, який варіант буде кращим.

– А чи отримають ці клуби користь від того, що молодь грає на третьому щаблі українського футболу?

– Так, загалом, добре, що ці команди є на професійному рівні, бо чемпіонат U-19 – це дуже мало. Ми більше подібні до Польщі та Німеччини, де гравцям все ж десь до 23 років дають час на розвиток. Ось це зараз і робить сім клубів.

– У лізі з'явився Колос-2 переважна частина виконавців якого ще навесні грала за аматорський Штурм (Іванків). Олексій Дитятьєв, один з ветеранів колективу розповідав про солідні амбіції. Як ви оцінюєте перспективи цієї команди?

– Якщо для Штурму це крок уперед, то, на мою думку, для Колоса це не надто правильне рішення, адже це іміджева втрата. Ось чи можемо ми уявити, щоб у Динамо-2 чи Шахтарі-2 грав Штурм? Ні. Серйозний клуб так не робить. Швидше за все, це пов'язано з дружніми відносинами президентів команд, але виглядає трохи по-юнацьки.

На рахунок перспектив, не знаю. Там є досвідчені гравці. Але у них бували проблеми й із аматорами (вони так не стали ні чемпіонами України, ні володарями Кубка серед аматорів, – прим. «УФ»). Тому невідомо, як це буде виглядати.

«Серед найгірших будуть дублі»

– Ще трошки про проблеми. Ми розуміємо, що у Другій лізі рівень гри та організації нижче, ніж у першій. Що може стати на заваді хорошій грі, окрім моментів пов'язаних з війною?

– Тут два моменти. Перший – плинність кадрів. Другий – тренувальний процес пішов на другий план. Зі сторони я бачу, що тренування в командах не надто інтенсивні.

Це видно навіть за кількістю. У команд майже немає дворазових тренувань. Виходить, що покладаються на майстерність футболістів. У нас іноді на війну списують багато речей. Виходить, що війна в країні й тепер можна не тренуватись.

Знаю, що у недільних тренувальних циклах клубів замість шість-сім занять є по три-чотири. І це недостатньо, бо в місяць у професіоналів їх має бути не менше 30, а не 12-15. Згодом це позначається на майстерності, на тому, що м'яч «не слухається» гравців. Про такі речі не пишуть, але вони є.

– Хто пастиме задніх?

– Двійки. Там є кому. А з тих, хто був раніше, мене непокоїть Чайка. Надто багато провідних гравців втратили. Хоча, варто віддати належне цьому клубу, розкрили цікавих футболістів вони дуже багато – і не лише в роки в Другій лізі, а й на обласному та аматорському всеукраїнському рівні.

Окрім цього, зараз прогнозувати те, кому буде погано – не найкраща справа. Хто б міг подумати, наприклад, що з чемпіонату зніметься Звягель?

Звягель – Поділля. Фото: Звягель

– Коли ми говорили про Першу лігу, ви сказали, що там визначити майбутнього бомбардира дуже важко. А в Другій?

– Те саме. Це неможливо прогнозувати. Минулого сезону знову виграв Загорулько з вінницької Ниви, але після першої частини сезону лідирував нікому не відомий Ндукве, який до Звягеля, здається, і в атаці ніколи не грав.