«Усе в моїх руках»: Єрмаков – про повернення в УПЛ, перемогу ФК Харків над Вересом і збірну України
Провівши рік за кордоном у Маккабі (Хайфа), Георгій Єрмаков повернувся до України та приєднався до амбітного проєкту ФК Харків. У першому ж поєдинку чемпіонату голкіпер відстояв на «нуль» і допоміг своїй новій команді здолати Верес (1:0).
В ексклюзивному інтерв’ю сайту «Український футбол» Єрмаков розповів про період адаптації, успішний камбек в УПЛ та власні шанси знову отримати виклик до лав національної збірної.
«Хочеться бути частиною команди, яка ставить перед собою високі цілі»
– Георгію, це був твій перший матч в УПЛ після повернення в Україну. Коли дізнався, що вийдеш у стартовому складі на гру з Вересом?
– Про те, що вийду у стартовому складі, дізнався позавчора (30 липня, – прим. О.П.). До цієї гри готувався так само відповідально, як і до кожної іншої. Розумію, що ще не так давно приєднався до команди, тому намагаюся бути максимально зосередженим і зробити все, щоб якнайкраще виконати свою роботу.
– Як ти сприйняв запрошення ФК Харків? Що стало вирішальним у рішенні повернутися до України?
– Прийняв це запрошення з великою радістю. Я добре знав, які амбіції має президент ФК Харків і яке бачення розвитку клубу. Для мене це дуже важливо, адже завжди хочеться бути частиною команди, яка ставить перед собою високі цілі. Це справді надихає, бо коли бачиш, що амбіції клубу збігаються з твоїми, хочеться ще більше працювати й робити все, щоб разом досягати високих результатів. Саме тому я тут.
Георгій Єрмаков та Олександр Петров, фото: О.П.
«У матчі проти Вереса створювали достатньо моментів, але підводила реалізація»
– Чому, на твою думку, перемога над Вересом далася команді так важко?
– Не сказав би, що матч дався важко. Ми створювали достатньо моментів, але десь не вистачало останнього пасу, десь – завершального удару. Саме реалізація сьогодні була нашою головною проблемою.
– Готуючись до матчу, ви очікували саме такої гри від суперника?
– Ми знали, що Верес великими силами гратиме в обороні. Тому важливо було не панікувати, навіть коли довго не вдавалося забити й рахунок залишався 0:0. Ми продовжували робити свою справу, створювати тиск біля воріт суперника, і згодом це принесло нам результат.
– Які корективи тренерський штаб вніс у перерві?
– Так, корективи були. Вони мали тактичний характер і стосувалися розташування гравців на полі. Також між собою ми обговорили, як краще діяти в окремих ігрових епізодах. Думаю, це допомогло нам додати після перерви.
– Який із небезпечних моментів біля твоїх воріт був для тебе найскладнішим?
– Їх було два. Думаю, найважчим був момент у другому таймі. Після удару стався невеликий рикошет, м’яч трохи змінив траєкторію, тому довелося відбивати його ногою.
«Дуже скучив за Україною»
– Як проходить твоя адаптація і як ти пережив неспокійну ніч у Києві перед грою з Вересом?
– Ніч я провів разом із командою в готелі. Для мене вона минула спокійно – міцно спав. Дуже скучив за Україною. Приємно повернутися додому, а те, що в харківському клубі грає багато знайомих мені хлопців, значно полегшує адаптацію.
Георгій Єрмаков, фото: ФК Харків
– Хто є твоїми найближчими друзями в команді?
– Напевно, це Іван Калюжний, Олександр Мартинов і Артем Шабанов.
– Як ти зазвичай готуєшся до матчів? Чи є у тебе якісь забобони або власні ритуали перед грою?
– Напевно, найголовніше для мене – добре виспатися перед грою. Це для мене номер один. Намагаюся лягати й прокидатися в один і той самий час, а потім роблю ті звичні речі, які допомагають мені бути в тонусі. Далі – стандартна розминка з урахуванням особливостей суперника. Вона допомагає підготувати тіло, налаштувати реакцію і мати змогу швидко приймати правильні рішення під час гри.
«Збірна України? Зараз усе в моїх руках»
– Які плани на сьогоднішній вечір?
– Зазвичай після матчу головна увага приділяється відновленню. Якщо чесно, поки що ще не знаю, які плани на сьогоднішній вечір. Я в Україні лише три дні, тому ще є багато побутових справ, які потрібно владнати. Думаю, вечір проведемо з дружиною в сімейному колі. Можливо, підемо кудись повечеряти або замовимо їжу додому.
– Ти є кандидатом до національної збірної України. Чи вже спілкувався з головним тренером національної після свого повернення?
– Після останнього виклику до збірної контактів із головним тренером у мене ще не було. Я розумію, що все залежить насамперед від мене – від того, як я гратиму і який рівень футболу показуватиму. Тому зараз усе в моїх руках.