Ексклюзив

Відверте інтерв’ю Данила Ігнатенка із Слована: «Тата поранили на війні. Бабуся й дідусі щодня під обстрілами»

Крістіна Пастухова
291
Данило Ігнатенко, колаж: «Український футбол»
Свого часу Ігнатенко належав Шахтарю, виступав у складі Бордо в Лізі 1 і грав за національну збірну України. Зараз Данило виступає за Слован – і ми поцікавилися в нього, як справи. Розповідь легіонера «УФ» була щирою й пронизливою.
Зміст

Вихованець запорізького футболу Ігнатенко шість років провів на контракті в Шахтарі, вигравав чемпіонат Угорщини з Ференцварошем і Словаччини зі Слованом, а в складі Бордо спробував свої сили в чемпіонаті топ-5 - французькій Лізі 1, де тепер у складі ПСЖ грає Ілля Забарний. 

Проте від 2023 року Данило не виступав за збірну, а за цей час встиг пограли в Лізі чемпіонів (навіть проти Манчестер Сіті) та здобути другий за час виступів за кордоном чемпіонський титул. До того ж, у Словані його новим одноклубником став земляк – український нападник Микола Кухаревич. 

Данило Ігнатенко відверто розповів в ексклюзивному інтерв’ю сайту «Український футбол» про амбіції Слована, особисту мотивацію під час війни та про те, де бачить своє майбутнє – і чим можливе повернення в УПЛ.

Як грається з Кухаревичем і які завдання в Слована? «Завдання було потрапити до групового етапу Ліги чемпіонів»

– До команди приєднався ваш земляк Кухаревич. Як грається разом?

– Поки ми не так багато матчів провели разом, але наразі все нормально.

– Як змінився клуб і які завдання стоять на поточний сезон?

– Цілі залишаються тими ж: виграти чемпіонат Словаччини, Кубок Словаччини та пройти якомога далі в Лізі конференцій.

– Коли готувалися до матчів у Лізі чемпіонів, які внутрішні очікування ставили перед собою та командою?

– Завданням було потрапити до групового етапу Ліги чемпіонів. Ми розуміли, що це можливо, але удача була трохи не на нашому боці (Слован програв казахстанському Кайрату по пенальті, а потім, двічі програвши в один гол, вибув і з Ліги Європи, поступившись швейцарському Янг Бойз, – прим. «УФ»). Так буває у футболі.

Чому Слован вилетів із Ліги Європи? «Ми більше заслуговували на груповий етап, ніж Янг Бойз»

– Ваша команда вже чимало пограла в єврокубках цього сезону. Проти кого було найскладніше грати і чому?

– Якщо говорити про кваліфікацію, то, мабуть, проти Янг Бойз. Це дуже хороша команда: силова, з якісною грою з м’ячем і без нього, з кваліфікованими футболістами (чи нам не знати? Ось Шахтар при Фонсеці від них теж вилітав, – прим. «УФ»). Думаю, що саме з ними було найважче. Але ми їм не поступалися: моментами навіть перегравали. Я впевнений, що ми більше заслуговували своєю грою потрапити до групового етапу Ліги Європи, ніж Янг Бойз.

Данило Ігнатенко, фото: ФК Слован (Братислава)

– Ще не так давно ви грали в Лізі чемпіонів. Чи може Ліга конференцій стати шансом для Слована перегрупуватися і вибудувати щось більш стабільне?

– Думаю, що так. Щороку клуб підсилюється новими гравцями. Зараз ще рано щось прогнозувати, але подивимося, що буде далі.

– Який матч проти топ-команди дав вам найбільше уроків?

– Важко виділити один. Усі ігри в Лізі чемпіонів були важливими для мого досвіду.

«Війна в Україні на мене дуже вплинула, бо мій тато воював і отримав важке поранення»

– Ви граєте за кордоном – повномасштабне вторгнення застало вас у Бордо. Як війна в Україні впливає на ваші футбольні рішення та мотивацію?

– Вона дуже на мене вплинула. Мій тато воював і отримав важке поранення. Бабуся та два дідусі залишилися в Україні й щодня перебувають під обстрілами. Це боляче й вибиває з рівноваги. Багато моїх друзів та колишніх тренерів зараз у небезпеці. Я думаю про них щодня. 

Так само — про наших солдатів, серед яких багато хлопців мого віку, які сидять в окопах і боронять країну. Це дає мені ще більшу мотивацію грати заради них і показувати, що Україна сильна й незламна.

– Слован не є топ-клубом за ресурсами, але показує гідний рівень у Європі. Де межа його росту?

– Думаю, з можливостями Слована клуб має щороку грати в Лізі чемпіонів.

– Навіть так! А якщо подивитися на матчі проти Ман Сіті, Селтіка, Динамо (Загреб) і Мілана, хто був найбільшим викликом для вас?

– Звісно, Манчестер Сіті. Хоча Ліга чемпіонів – це такий турнір, де кожен матч – важливий і повчальний.

Данило Ігнатенко, фото: ФК Слован (Братислава)

– Як оцінюєте власний прогрес цього сезону?

– Я не люблю оцінювати себе. Завжди є над чим працювати.

Що Ігнатенко думає про збірну України? «Зараз безпосереднього контакту немає»

– Ви другий сезон у Словані, вже пограли в Лізі чемпіонів і здобули золоту медаль. Якщо б ви могли обрати ідеальний європейський клуб для наступного кроку, який би це був?

– Не хочу виділяти конкретний клуб, але це точно англійська Прем’єр-ліга. Це найкраща ліга світу. Думаю, кожен футболіст мріє спробувати себе там.

– Вдома ви пограли за рідний Металург, Шахтар, ФК Маріуполь, СК Дніпро-1. Чи надходили пропозиції з УПЛ?

– Було багато пропозицій. 

– Судячи з того, що ви не в Україні, здогадуюся, що ви відповідали. Але все ж – чому не зрослося?

– Зараз я хочу грати лише в європейських чемпіонатах.

– Коли востаннє спілкувалися з тренерським штабом збірної України?

– Останній раз із Сергієм Ребровим спілкувався два роки тому, коли був у збірній. Зараз безпосереднього контакту немає, але я з великою повагою ставлюся до штабу і працюю, щоб своєю грою доводити, що готовий допомагати збірній.

– Що скажете про останні матчі збірної України?

– Завжди дивлюсь і вболіваю. Є моменти, які можна покращувати, але вірю в потенціал команди. Всі ми хочемо бачити перемоги, і я роблю все можливе, щоб своєю працею допомагати українському футболу.

Збірна України, фото: УАФ

– Кого можете виділити серед гравців збірної?

– Не хочу виділяти когось одного. Думаю, що всі гравці віддаються на 100%.

Як відпочиває Ігнатенко та чи прижився вже за кордоном? «Для мене дім — це Україна»

– Чи маєте хобі, які допомагають відновлювати енергію?

– Іноді люблю пограти з друзями на ноутбуці в Counter-Strike. Це допомагає відволіктися й розслабитися.

– Якби не футбол, у якій сфері могли б себе уявити?

– Чесно кажучи, не думав про це. Дуже радий, що я футболіст і отримую задоволення від своєї роботи. Кар’єра гравця недовга, тому згодом доведеться вирішувати, чим займатимуся після неї.

– Що для вас означає «дім» під час життя за кордоном?

– Для мене дім — це Україна. Це моя сім’я, друзі, близькі люди. Де б я не був, завжди думаю про Україну й відчуваю, що саме там мій справжній дім.