Ексклюзив

«Якби грав, сказав би свою думку. А я дивився зі сторони»: С.Шестаков – про регрес Вереса та чому покинув клуб

21602
Олександр Карпенко
3 голоси
Гравці Вереса. Фото: НК Верес
Півзахисник Сергій Шестаков, який днями залишив Верес, дав ексклюзивне інтерв'ю сайту Ukrfootball.ua про виступи за рівненську команду, роботу під керівництвом Юрія Вірта, домашній стадіон «Авангард», преміальні, угорський етап кар'єри та багато іншого.

32-річний хавбек Сергій Шестаков перейшов у Верес влітку минулого року, але не зміг повноцінно проявити себе у рівненській команді та зіграв за неї лише дев'ять матчів. Разом із захисником Мірошником і нападником Сергійчуком він опинився в списку гравців, які покинули Верес.

В ексклюзивному інтерв'ю сайту Ukrfootball Шестаков розповів про причини того, чому не зміг закріпитися у складі Вереса, а також про тренера Юрія Вірта, домашній стадіон «Авангард» та преміальні у рівненському клубі.

«Закріпитися у складі Вереса мені завадили травми»

– Сергію, чому вам не вдалося закріпитися у складі Вереса?

– Насамперед, мені завадили травми. Як тільки прийшов у команду, буквально за один-два тижні я травмувався. А потім, коли відновився, залишалося лише кілька турів, вже наближалася відпустка. Чекав на наступні збори.

До наступних зборів відновився, був повністю готовим, але почалася війна. Усі команди, не лише Верес, сиділи без футболу до літа.

Потім, перед стартом нового сезону, пройшов збори з командою. Начебто все було нормально, але в першому ж турі у матчі проти Чорноморця забив стегно. А коли відновився – команда набрала обертів, показувала гарні результати.

Можливо, не хотіли нічого міняти, але мені майже не давали шансів. Був готовий грати, але зрештою просидів на лаві. Вважаю, що травми завадили мені заграти у Вересі.

– Як вам працювалося під керівництвом головного тренера Юрія Вірта?

– Вірт – гарний тренер, великий мотиватор. Не має значення, які футболісти зібрані в його команді – всі виходять і віддаються на полі на сто відсотків.

– У серіалі «Футболіст» з'явилося відео, на якому Вірт у роздягальні Вереса закликає гравців грати жорстко, і навіть брутально, із нападником Дніпра-1 Артемом Довбиком. Згадаєте цей епізод?

– Вважаю, що це нормально. Якщо тренер незадоволений деякими чинниками, то намагається мотивувати футболістів. Так само, як на футбольному полі гравці бігають і сваряться між собою під час матчу, а потім обіймаються та обмінюються футболками.

Серіал «Футболіст» тим і гарний, що намагається показати людям, що відбувається за межами поля. Під час телетрансляції всі бачать лише гру, а не те, що всередині. У роздягальні все зовсім по-іншому.

– Як загалом оцінюєте рівень української Прем'єр-ліги цього сезону?

– Із відходом легіонерів все трохи змінилося. Навіть якщо подивитися в турнірну таблицю – раніше лише Динамо та Шахтар билися за перші місця, а зараз усе змінюється. Чемпіонат загалом вирівнявся. Команди, у яких пішли легіонери, трохи знизили свій рівень, а ті, у кого легіонерів було мало, залишилися на колишньому рівні.

– Які завдання ставило керівництво Вереса цього сезону?

– Завдання-мінімум – місце у середині таблиці. Постаратися набрати якнайбільше очок, вигравати в кожному матчі, прагнути вищих місць. Вважаю, що Верес у першому колі виступив дуже добре.

– Наприкінці першого кола результати Вереса погіршилися – шість поразок у семи останніх матчах. З чим це пов'язано?

– Можливо, з тим, що було мало замін. Футболісти грали по 90 хвилин практично одним і тим самим складом. Було багато матчів, і гравці трохи «наїлися». Часу на відновлення між матчами було дуже мало. Можливо, десь недоналаштувалися.

Не знаю, якби я грав, міг би сказати свою думку. А так ‒ я дивився за грою зі сторони.

– Які у вас враження від домашнього стадіону «Авангард», який було відкрито у Рівному після завершення першого етапу реконструкції?

– Стадіон дуже добрий. Коли я приїхав туди вперше, то був дуже здивований. За тієї ситуації, що зараз в Україні, керівництво відбудувало стадіон за такий короткий час. Звичайно, там є дрібні недоліки. Але останнім часом я не бачив, щоб хтось в Україні зміг так швидко збудувати стадіон, причому не за державні, а за приватні кошти.

Є ще «Колос» – там теж стадіон хорошого рівня, гарний та затишний. Коли «Авангард» зможуть відвідати вболівальники – тоді взагалі буде цікаво.

– А як вам стадіон «Інгулець» у Петровому та стан газону на ньому? Як вважаєте, чи можна грати на полі такої жахливої якості?

– У порівнянні з «Авангардом» – це інший бік медалі. Це все залежить від керівництва українського футболу. Попередні матчі переносили з Петрового, а нашу гру чомусь не перенесли. У чому причина – я не знаю.

Але різниця величезна, коли граєш на такому полі, як на нашому стадіоні «Авангард», і на такому, як на «Інгульці» у Петровому. У матчі з Інгульцем футболу було замало.

«Система преміальних дуже стимулює всіх гравців Вереса»

– У вас із Вересом був контракт до літа наступного року?

– У нас була угода до зими. Ми могли продовжити контракт на півроку за взаємною згодою, але вирішили не продовжувати. Поговорили та вирішили, що так буде краще для всіх.

– Верес має заборгованість по зарплаті перед вами?

– З дня на день мають розрахуватися за останній місяць. З того, як Верес раніше розраховувався – знаю, що все виплатять. У нас ніколи не було великих затримок по зарплатні.

– Чи правда, що преміальні у Вересі можуть навіть перевищувати основну зарплатню?

– Звісно. Преміальні за останні півроку у більшості футболістів були майже вдвічі більші, ніж зарплата. Можливо, тому деякі гравці вирішили не залишатися і не продовжувати контракт. Бо премія виплачується тим, хто грає. А якщо не потрапляєш до складу – все зовсім інакше.

Система преміальних дуже стимулює всіх футболістів Вереса. Навіть якщо не проходиш до складу, прагнеш показати себе, щоб грати та отримувати хорошу премію.

«В Угорщині все не так, як у нас – там я відчув себе футболістом»

– Згадайте ваш угорський етап кар'єри, коли ви виступали за Діошдьйор.

– Все було добре, якщо не рахувати останнього сезону, коли команда вилетіла з Вищої ліги чемпіонату Угорщини. Там дуже часто змінювалися тренери – за останні півроку змінилося три наставники.

Загалом мені дуже сподобалося в Угорщині. Там все не так, як у нас. Все на дуже високому рівні – стадіони, ставлення до гравців, зокрема, за межами поля. Дуже задоволений угорським етапом кар'єри. Там я відчув себе футболістом.

– Як угорці ставляться до України та українців?

– Якщо ти граєш у футбол, добре себе показуєш – то вболівальники тебе люблять, незалежно від національності. Я віддавався на сто відсотків, бився за клуб – фанати все це бачили. Якщо потрібна була якась допомога, угорці завжди допомагали. До мене всі дуже добре ставилися.

– Які зараз у вас є варіанти для продовження кар'єри?

– Шукаю новий клуб, спілкуюся зі своїми агентами – вони розпочали роботу. Намагаємося знайти команду в українській Прем'єр-лізі. Поки складно щось конкретно говорити, адже перша частина сезону тільки-но закінчилася. У всіх попереду відпустка, ще більше місяця до початку зборів у команд.

– Варіанти із працевлаштуванням у закордонному клубі розглядаєте?

– Якщо буде варіант із закордонним клубом – теж розглянемо, якщо це буде перспективно. На поточний момент, наскільки я знаю, важко виїхати за кордон – потрібні документи, офіційне запрошення на роботу.

Андрій Каплун