Малиновському — 30: гравець збірної України, який сварився з Петраковим і ставав найкращим асистентом серії А

Руслан Малиновський народився 4 травня 1993 року у Житомирі у родині музикантів. Його батько – концертмейстер, а мати – соліст хору.

Малиновського звали до школи Динамо, але сім'я не мала грошей, щоб тричі на тиждень їздити до Києва на тренування. В академію Шахтаря взяли на повний пансіон, але після її закінчення вказали на двері. Погравши на першість Житомирської області у складі Легіону, Руслан повернувся до Донецька.

Перший гол на дорослому рівні забив у ворота алчевської Сталі у вересні 2012 року. Севастополь пробився до УПЛ, а Малиновський повернувся до Шахтаря. Хоча Мірча Луческу періодично брав його на збори, за першу команду гірників Руслан не зіграв жодного матчу.

Перший гол за синьо-жовту дружину забив у контрольному поєдинку з Італією 10 жовтня 2018 (1:1). Загалом провів за першу команду країни 52 гри, забив сім голів та віддав стільки ж результативних передач.

Сезон-2018/19 став для Генка чемпіонським, а сьогоднішній іменинник, який забив 13 голів і віддав 12 передач, був визнаний уболівальниками найкращим гравцем команди.

Вже влітку Генк продав Руслана в Аталанту за 13,6 мільйона євро, заробивши на його трансфері майже в сім разів більше, ніж було витрачено на два роки раніше.

У 143 матчах за Аталанту українець забив 30 голів та віддав 28 результативних передач. У її складі Руслан став найкращим асистентом Серії А (11 передач у сезоні-20/21), а також дебютував у Лізі чемпіонів. Перший гол у найпрестижнішому клубному турнірі Старого Світу забив у ворота Манчестер Сіті. Другий і поки що останній – Вільярреалу.

9 січня Малиновський був представлений як гравець Марселя. Наразі він виступає за французький клуб на правах оренди. Після цього сезону Олімпік зобов'язаний викупити контракт українця.

У 18 іграх за команду Ігора Тудора Руслан забив два голи (Ніцці – у чемпіонаті та ПСЖ – у кубку). Недільну гру з Осером наш футболіст пропустив через незначне пошкодження гомілкостопу.