15 річниця перемоги Шахтаря в Кубку УЄФА, репресований капітан Динамо: 20 травня — цей день в історії українського футболу

20 травня 1905 року у місті Миколаїв народився Валентин Прокоф'єв – капітан та нападник київського Динамо, срібний призер чемпіонату УРСР.

Свій футбольний шлях форвард починав у команди миколаївського заводу Наваль, пізніше виступав за місцевий гранд НСК, отримував запрошення до збірної Миколаєва. У 1923 році Прокоф’єв переїхав до Одеси, де виступав за тамтешню збірну та Местран. З 1924-го грав за московські клуби Красная Прєсня, Піщевік, Динамо, Промкооперація.

Останнім клубом в кар’єрі нападник стало київське Динамо, за яке він виступав з 1932 по 1934 рік, був капітаном команди. За часи своєї кар’єри тричі ставав чемпіоном Одеси та Москви, двічі досягав подібного на першості Миколаєва.

Тричі Прокоф’єв входив до списку найкращих футболістів сезону СРСР, двічі займаючи перші місця у номінації (1926, 1930). Взяв участь у двох поєдинках збірної Союзу проти Туреччини.

У 1937-му нападник був заарештований та отримав п'ять років таборів. Все через невдалий жарт динамівця під час розпиття спритного. Нападник промовив тост: «За здоров’я Гітлера!», який почув міліціонер. Свою провину на суді Валентин визнав. Через два роки після арешту Прокоф’єв помер унаслідок зараження крові у віці 33 років.

20 травня 1949 року у Львові було створено місцевий «армійський» клуб СКА – чемпіон та дворазовий володар Кубка УРСР, бронзовий призер Першої ліги СРСР.

Саме цього дня була створена головна команда Львову до появи у місті Карпат. Серед відомих футболістів, які виступали у складі цієї команди є такі гравці, як Олег Лужний, Василь Турянчик, Анатолій Пузач, Володимир Капличний та Йожеф Беца.

Найвищим досягненням команди у чемпіонатах СРСР є третє місце у Першій лізі сезону (1984 та 1985). Далі 1/4 фіналу Кубка Союзу львівським колектив не доходив. У чемпіонатах УРСР СКА одного разу святкувало перемогу (1965) та двічі здобувало бронзові нагороди (1979 та 1980). П’ять разів «армійці» були у фіналах Кубка УРСР і двічі ставали тріумфаторами поєдинків (1966, 1968).

За часи свого існування клуб змінив низку назв, почавши з БЧА (Будинок Червоної Армії). Пізніше колектив також називався ОБО (Окружний будинок офіцерів), ОСК (Окружний спортивний клуб) та СКА Карпати.

Своє існування «армійський» клуб Львову припинив у 1989 році.

Леонід Гайдаржи, фото: скріншот YouTube

20 травня 1959 року у селі Дмитрівка (Одеська область) народився Леонід Гайдаржи – захисник херсонського Кристалу, одеського Чорноморця та вінницької Ниви, переможець Першої ліги СРСР.

Свою кар’єру розпочинав у Чорноморці, звідки транзитом через одеський СКА потрапив до херсонського Кристалу. Там Гайдаржи став справжньою легендою клуба, провівши близько 230 матчів (44 голи). 

Також левову частину своєї кар’єри оборонець провів у вінницькій Ниві за яку виступав з 1992 по 1996 рр. За цей період Гайдаржи зіграв у 134 поєдинках та забив 15 м’ячів.

До цього Леонід отримав шанс проявити себе у першій команді Чорноморця, з яким став переможцем Першої ліги СРСР. Усього за «моряків» провів 51 поєдинок.

Також за часи своєї кар’єри Гайдаржи пограв за Металург (Запоріжжя) та чернігівську Десну.

Найбільшим тренерським досягненням ексзахисника є перемога у Другій лізі України на чолі МФК Миколаїв. Тривалий час Гайдаржи працював у структурі Чорноморця: був головою молодіжного департаменту та входив до тренерського штабу команди. Останнім місцем роботи фахівця була одеська Перлина, де він працював спортивним директором та виконувачем обов’язків головного тренера. Також він плідно працював на ниві дитячо-юнацького футболу, зокрема, зробив великий внесок у розвиток найбільшого таланта сучасного Чорноморця – Максима Брагару (про це – в окремому інтерв’ю «УФ»).

Анатолій Нурієв, фото: ФК Минай

20 травня 1996 року у місті Мукачевому народився Анатолій Нурієв – нападник кам’янської Сталі, Миная та ковалівського Колоса, який нині виступає за азербайджанський Сабах.

Вихованець закарпатської школи футболу на професійному дорослому рівні дебютував у складі Сталі, за яку загалом провів сім матчів (один асист). З 2018 по 2021 рр. Нурієв захищав кольори Миная: 74 матчі, 36 голів. Разом із закарпатським клубом ставав срібним призером Другої ліги та переможцем Першої.

Влітку 2021 на правах вільного агента приєднався до Колоса. За ковалівців Анатолій провів лише 16 матчів: гол та асист. На правах оренди виступав за азербайджанський Сумгаїт. З літа 2022-го виступає за Сабах, у складі якого забив 10 голів та віддав 12 результативних передач у 69 поєдинках.

Наприкінці березня 2021 року дебютував за збірну Азербайджану в поєдинку відбору на ЧС-2022 проти Португалії (0:1). Загалом за національну команду цієї країни провів 14 матчів, забивши лише один гол.

20 травня 2009 року на стадіоні «Шюкрю Сараджоглу» (Стамбул) відбувся фінал останнього в історії Кубка УЄФА, в якому донецький Шахтар зустрічався з німецьким Вердером.

Рахунок у матчі відкрив Луїс Адріано, який елегантно перекинув голкіпера бременців. А далі була помилка Андрія Пятова, який не зумів відбити м'яч після потужного удару зі штрафного від Налдо – 1:1.

Переможний гол донеччан було забито вже в першому овертаймі. Даріо Срна прорвався правим флангом та виконав простріл на Жадсона, який в один дотик відправив м'яч у сітку воріт.

Таким чином Шахтар завоював перший у власній історії єврокубок та став першим українським колективом, який здобув саме Кубок УЄФА.

Кубок УЄФА, фінал

Шахтар – Вердер – 2:1 (1:1)

Голи: Луїс Адріано, 25, Жадсон, 97 – Налдо, 35

• Шахтар: Пятов, Кучер, Фернандінью, Жадсон (Дуляй, 112), Ілсінью, (Гай, 100), Луїс Адріано (Гладкий, 90), Левандовський, Вілліан, Рац, Чигринський Срна.
• Вердер: Візе, Беніш, Налдо, Бауманн, Фрітц (Пасанен, 95), Розенберг (Хунт, 78) Озіл, Предль, Фрінгс, Пісарро, Наймаєр (Ціоліс, 103).

1903 — нар. Йоханн Хорват (Австрія) — форвард легендарної «вундертім», 28 влучень у 46 матчах.

1952 — нар. Роже Мілла (Камерун) — найкращий футболіст Африки 1976 і 1990 рр., найстарший бомбардир у історії ЧС (забивав у 42 роки).

1964 — нар. Міодраг Белодедічі (Румунія) — переможець КЄЧ 1986 і 1991 рр., один із найкращих захисників Румунії.

1981 — нар. Ікер Касільяс (Іспанія) — чемпіон світу та Європи, один із найкращих воротарів сучасності.

1981 — нар. Петер Чех (Чехія) — конкурент Касильяса за звання найкращого голкіпера світу.

1981 — Матч-відповідь фіналу 10 Кубка УЄФА: АЗ (Нідерланди) — «Іпсвіч» (Англія) — 4:2. Перший матч — 0:3.

1987 — Матч-відповідь фіналу 16 Кубка УЄФА: «Данді Юнайтед» (Шотландія) — «Гетеборг» (Швеція) — 1:1. Перший матч — 0:1.

1992 — фінал 1 ЛЧ: «Барселона» (Іспанія) — «Сампдорія» (Італія) — 1:0.

1998 — фінал 7 ЛЧ: «Реал» (Іспанія) — «Ювентус» (Італія) — 1:0.

2007 — у матчі «Васку да Гама» — «Спорт» — 3:1 — на 48-й хвилині з пенальті Ромаріо забив свій 1000-й м’яч у кар’єрі.

2009 — фінал 38 (останнього) Кубка УЄФА: «Шахтар» (Україна) — «Вердер» (Німеччина) — 2:1.