Останній гол Ракицького за збірну, нічия з чемпіонами світу: 27 березня — цей день в історії українського футболу

27 березня 1975 року у місті Дніпропетровськ, нині Дніпро, народився Геннадій Мороз – вихованець Дніпра, півзахисник Кривбасу, київського Динамо, срібний та бронзовий призер чемпіонату України. 

Дебютний сезон на вищому рівні Мороз провів у складі Кривбасу, а вже з наступного року був гравцем Дніпра. У своїй першій грі за дніпрян у Вищій лізі Геннадій відзначився забитим голом у ворота київського Динамо (1:2). За усю свою кар’єру в складі Дніпра провів 143 матчі, забив 29 голів та оформив 11 результативних передач. У сезоні 1992/93 разом з дніпровським клубом став срібним призером чемпіонату України.

У футболці Кривбасу Мороз за увесь час провів 80 поєдинків: 20 голів, 14 асистів. Разом із криворіжцями двічі завойовував бронзові нагороди чемпіонату.

В сезоні 1995/96 український хавбек виступав за австрійський клуб Адміра-Ваккер, який вважався середняком місцевої Бундесліги. Взяв участь у 35 матчах та забив один м’яч.

Геннадій Мороз, фото: Команда №1

З 2000 по 2001 рік Мороз був гравцем київського Динамо, однак переважно виступав за фарм-клуб. У складі першої команди біло-синіх провів 13 матчів, забив три голи та відзначився однією результативною передачею, освоїв позицію центрбека.

Також за свою кар’єру українець встиг пограти за такі клуби, як ЦСКА-Борисфен та Оболонь (Київ). За національну збірну України Мороз провів шість матчів, дебютувавши в історичному поєдинку команди Йожефа Сабо з росіянами на стадіоні «Лужники» (1:1).

27 березня 1991 року у місті Володимир-Волинський, нині Володимир (Луцька область) народився Роман Карасюк – півзахисник луцької Волині, дніпродзержинської Сталі, угорської Кішварди та вірменського Пюніка.

Свою дорослу кар’єру розпочинав у складі Волині, за яку провів 23 матчі у всіх турнірах, оформивши дві результативні передачі. У 2013-му на правах оренди виступав за алчевську Сталь.

Вже у 2014 році Карасюк захищав кольори «сталеварів» Дніпродзержинська, пізніше Кам’янського. Саме у складі цієї команди хавбек провів найбільше матчів у власній кар’єрі – 91 (чотири голи). Сезон 2017/18 Романа відіграв у футболці рівненського Вереса, після чого вперше став виступати за іноземний клуб.

З 2018 по 2020 рік Карасюк був гравцем угорського клубу Кішварда, взявши участь у 70 поєдинках, однак результативними діями не відзначався. Після виступів за львівський Рух (2021-2022) півзахисник знову покинув Україну, підписавши контракт з вірменським Пюніком.

З літа 2023-го Карасюк є футболістом словацької команди Міхаловце. Цього сезону в складі нового клубу українець провів 18 матчів у всіх турнірах: без результативних дій.

27 березня 1999 року у муніципалітеті Катандува народився Маркіньйос Сіпріано – вихованець Сан-Паулу, півзахисник і захисник донецького Шахтаря, швейцарського Сьону та кіпрської Омонії, дворазовий чемпіон України.

Маркіньйос Сіпріано, фото: ФК Шахтар Донецьк

Влітку 2018 року Сіпріано за 1 млн євро перейшов з бразильського Сан-Паулу в донецький Шахтар. За п’ять років на контракті в українському клубі бразилець провів усього 26 матчів, забив гол та оформив дві результативні передачі.

 Саме у складі «гірників» з часом перекваліфікувався з півзахисника на флангового оборонця. Разом з донеччанами двічі ставав переможцем чемпіонату та одного разу Кубка України.

На правах оренди Маркіньйос виступав за такі клуби, як Сьон та Крузейро. У 2023-му підписав контракт з бразильським Аваі, однак вже того ж року приєднався до лав кіпрської Омонії. У складі останніх Сіпріано грає пліч-о-пліч з українським півзахисником Романом Безусом.

Цього сезону Сіпріано провів 25 матчів за Омонію, в яких відзначився двома забитими голами.

27 березня 1999 року на «Стад де Франс» пройшов матч четвертого туру відбору на ЧЄ-2000, в якому збірна України приймала зустрічалася з Францією.

Нічия з чинними чемпіонами світу для підопічних Йожефа Сабо точно може вважатися позитивним результатом. Тим більше, що (забігаючи наперед) у цьому відбірковому циклі їх було дві. А ось якби хоча б в одному з цих поєдинків українська збірна здобула перемогу (а був же шанс у Шевченка, який пробив точно в Бартеза!), то могла б сміливо з першого місця виходити на Євро-2000. Тоді б не було того трагічного протистояння зі Словенією, та й «Сашко», можливо, б не погуляв там, де не слід було цього робити.

Відбір на чемпіонат Європи, четвертий тур

Франція – Україна – 0:0

• Франція: Бартез, Тюрам, Лізаразю, Петі (Богоссян, 78), Блан, Джоркаефф, Дешам, Десаї, Анелька, Пірес (Вікаш, 84), Дюгаррі (Вільтор, 69).
• Україна: Шовковський, Лужний, Микитин, Головко, Ващук, Гусін (Скрипник, 86), Попов, Ковальов (Косовський, 55), Скаченко (Максимов, 69), Шевченко, Ребров.

27 березня 2015 року на «Рамон Санчес Пісхуан» пройшов матч п’ятого туру відбору на ЧЄ-2016, в якому команда Іспанії приймала збірну України.

Єдиний гол у цій зустрічі було забито вже ближче до кінця першої половини гри. Андреас Ін’єста виконав передачу на Коке, який закинув м’яч на хід Альваро Мораті. Нападник іспанської збірної зумів продавити центрально захисника української команди Євгена Хачеріді та перекинути Андрія Пятова, відправивши м’яч у сітку його воріт.

Таким чином підопічні Вісенте дель Боске святкували мінімальну перемогу над командою Михайла Фоменка.

Відбір на чемпіонат Європи, п’ятий тур

Іспанія – Україна – 1:0 (1:0)

Гол: Мората, 28

• Іспанія: Касільяс, Хуанфран, Піке, Серхіо Рамос, Хорді Альба (Бернат, 79), Бускетс, Давід Сілва, Коке, Іньєста (Касорла, 74), Іско, Мората (Педро, 65).
• Україна: Пятов, Федецький, Хачеріді, Кучер, Шевчук, Тимощук , Степаненко (Гармаш, 76), Ярмоленко, Ротань, Коноплянка, Зозуля (Кравець, 32; Будківський, 90+1).

27 березня 2018 року на стадіоні «Моріс Дюфран» у бельгійському місті Льєж пройшов контрольний поєдинок, в рамках якого зустрічалися збірні України та Японії.

У середині першого тайму на удар з дальньої відстані наважився центрбек синьо-жовтих Ярослав Ракицький. Його постріл трохи скоригував Уеада, однак м’яч досяг цілі, опинившись у сітці воріт. Це був останній гол Ярослава за національну команду.

Наприкінці першої половини гри японці зрівняли рахунок – це Томоакі Макіно відправив м’яч головою у ворота Андрія Пятова після подачі зі штрафного. Проте підопічні Андрія Шевченка все ж зуміли здобути позитивний результат у контрольній зустрічі.

Автором переможного голу української збірної став Олександр Караваєв, який підібрав м’яч поблизу штрафної та увігнав його у сітку воріт японської команди, встановивши остаточний рахунок у грі.

Контрольний матч

Японія – Україна – 1:2 (1:1)

Голи: Макіно, 41 – Ракицький, 21, Караваєв, 69

• Японія: Кавасіма, Сакаї, Уеда, Макіно, Нагатомо, Хасебе (Місао, 82), Шібасакі (Накадзіма, 80), Харагучі (Усамі, 88), Ямагуті, Сугімото (Кобаясі, 56), Хонда (Кубо, 65).
• Україна: Пятов, Ордець, Соболь (Матвієнко, 62), Ракицький, Бутко (Караваєв, 62), Коноплянка (Циганков, 80), Малиновський (Буяльський, 62), Марлос (Петряк, 90+3), Зінченко (Ротань, 79), Степаненко, Бєсєдін.

1921 — нар. Моасір Барбоза (Бразилія) — віце-чемпіон світу-1950, найкращий воротар у історії клубу «Васко да Гама».

1950 — нар. Антон Ондруш (Чехословаччина) — чемпіон Європи-1976, легенда братиславського «Слована».

1969 — нар. Джанлуїджі Лентіні (Італія) — найдорожчий футболіст світу станом на 1992 рік, але страшна автокатастрофа перекреслила його кар’єру.

1972 — нар. Джиммі Флойд Хассельбайнк (Нідерланди) — найкращий бомбардир чемпіонатів Англії 1999, 2001 рр.

1974 — нар. Гаїска Мендьєта (Іспанія) — лідер «Валенсії» 1990-х, тричі виходив у фінали єврокубків і тричі програвав їх.

1988 — фінал 16-го Кубка Африки: Камерун — Нігерія — 1:0 (Конде, 55, пен.).