Цей день в історії

Бомбардир Металіста, збірник Гваделупи та воротар-голеадор: 2 березня – цей день в історії українського футболу

817
Артур Валерко
3 голоси
Руслан Фомін. Фото: ФК Шахтар
«УФ» – часопис, який кожен день представляє вам найкращих українських футболістів і тренерів, пригадує пам'ятні події та матчі. Отже, хто святкує сьогодні день народження, що цікавого сталося в цей день в минулому?

2 березня 1985 року народився Євген Боровик – український воротар, який розпочав уже тренерську кар'єру. Уродженець міста Прилуки, що на Чернігівщині, займався в столичному РВУФК, але ще в 18 років отримав перший легіонерський досвід – у російському Торпедо-Металурзі. Заграти в складі москвичів не зумів, а тому повернувся додому й у рідному місті підтримував форму в аматорській команді Європа. 

Звідти перейшов у вінницьку Ниву і з нижчих ліг розпочав свій підйом. Не загравши в Металісті, з яким підписав контракт, надалі пограв за такі клуби, як Кривбас, Дніпро, Арсенал (Київ), Металург (Запоріжжя), Чорноморець, Карпати. Також у біографії голкіпера були Болгарія (клуб Черно море) та Казахстан (Акжайик). Догравав у клубі Оболонь-Бровар, який на той час ще тільки збирався в УПЛ. 

Завершивши виступи в 2019 році, працював тренером воротарів у Чорноморці, попрацювавши з такими фахівцями, як Сергій Ковалець, Олексій Антонов і Юрій Мороз. Найбільш примітна подія в біографії Боровика - гол після кутового в ворота столичного Арсеналу, який Євген провів, виступаючи за Кривбас восени 2010 року. З гри до нього в УПЛ голкіпери ще не забивали.

Євген Боровик. Фото: ФК Карпати

2 березня 1986 року в селі Руська Лозова, що на Харківщині, народився відомий бомбардир Руслан Фомін. Ще школярем він дебютував у харківському Арсеналі, де Красников і Рахаєв із колишнього захисника та півзахисника, де він грав у ДЮСШ, зробили затребуваного нападника. 

В 2004 році Шахтар придбав юного нападника в «канонірів», довго тримаючи його на контракті. За цей час Руслан виграв три золотих медалі чемпіонату України, виступав у єврокубках. Втім, не зумівши пробитися в основний склад «гірників», Фомін відправлявся в оренди в Металіст, Зорю та Іллічівець, поки аж у 2014 році підписав контракт із Чорноморцем. 

Пізній період одеситів був уже не настільки успішним, і Руслан слідом за Григорчуком відправився в азербайджанську Габалу. Втім, виступи в цьому клубі йому не вдалися - 15 матчів без голів, і того ж 2015 року Фомін перейшов у казахський Атирау, а наступні півроку провів у грецькому Аполлоні Смірніс.

Повернувшись з-за кордону без особливих досягнень і зі збитим прицілом, досвідчений бомбардир залишався потрібним у чемпіонаті України. Багато забивав за ФК Маріуполь, заслуживши навіть сенсаційне повернення в Шахтар у 2018 році, а після азовців догравав у рідній області. За Металіст, який повертався в УПЛ, у 36 матчах Фомін відзначився 11 голами. Саме ветеран забив переможний м'яч у ворота Поділля в фіналі Другої ліги 2021 року.

Окремо відзначимо міжнародні виступи Фоміна. За збірні України різних вікових категорій аж до молодіжної він провів 33 матчі, забивши 12 м'ячів. У 2006 році став срібним призером чемпіонату Європи U-21, що на той час було найвищим досягненням молодіжного футболу України. Наразі працює в тренерському штабі Металіста, допомагаючи Андрію Аніщенку в боротьбі за першолігову прописку.

Руслан Фомін. Фото: ФК Металіст

2 березня 1995 року в Києві народився Дмитро Луканов – яскравий талант Зорі та юнацької збірної України, який рано завершив виступи через травму. Якщо ви навіть не чули про такого футболіста, прочитайте вогняне інтерв’ю вінгера сайту «УФ». 

Дмитро Луканов. Фото: ФК Зоря

2 березня 1995 року в Парижі народився майбутній гравець збірної Гваделупи та Руху Анже-Фредді Плюмен (у нашому чемпіонаті грає під нікнеймом «Плюман» на футболці). Юний вінгер подавав великі надії й із скромного клубу Сен-Дені Космос отримав запрошення в одну з топових академій Франції – Ланс. У складі «канарок» зіграв 23 матчі, відзначившись одним голом. Щоправда, на той час Ланс грав у Лізі 2. 

Цього вистачило, щоб 18-річного француза запросив клуб АПЛ Фулхем. У самій Прем'єр-лізі Англії Фредді не встиг дебютувати, зате два матчі відіграв у Кубку Футбольної асоціації. Сендерос, Таарабт, Ріісе, Карагуніс, Дафф, Стекеленбург, Бент, Демпсі – ось які люди на той час грали за «дачників»! Навіть скандальний екс-дніпрянин Дерек Боатенг на той час був одноклубником Плюмена. 

На жаль, надалі здібний футболіст не підіймався на такий високий рівень. Пограв за скромні французькі Ред Стар, Седан і Руан, пробував сили в турецькому Самсунспорі, бельгійському Вестерло, а по-справжньому знайшов себе в ізраїльському футболі. За Хапоель (Хадера та Тель-Авів), Бейтар, Несс-Зіона та Бней-Сахнін Фредді грав багато та забивав немало.

Вперше в Україні Плюмен опинився вкрай невчасно – всього за місяць до старту повномасштабного вторгнення. Тож спершу Рух віддав свого новачка в оренду, проте повернув і отримав підсилення. Граючи на різних позиціях в групі атаки, Фредді зіграв 13 матчів, відзначившись одним голом і одним асистом. 

Фредді Плюмен. Фото: Google

Від 2022 року Плюмен регулярно викликається та грає за збірну Гваделупи, яку очолює легенда Марселя, Інтера та Валенсії Жослен Англома (чемпіон Іспанії та Франції, володар Кубка чемпіонів 1993 року в складі Олімпіка). Фредді як збірник - цілком в порядку: в 16 матчах відзначився сімома голами та трьома асистами, часто творить справжню магію на кшталт дальніх ударів, технічних передач і всього такого, що люблять фани.