Брагару офіційно став гравцем Динамо: цей трансфер більше схожий на кейс Антюха чи Кабаєва? Ось які перспективи одесита в Києві

Переглядів 7397
Артур Валерко Артур Валерко
11 голосів
Брагару офіційно став гравцем Динамо: цей трансфер більше схожий на кейс Антюха чи Кабаєва? Ось які перспективи одесита в Києві
Максим Брагару і Олександр Шовковський, колаж: «УФ»
Керівництво Чорноморця підтвердило: вже вирішено, що Максим Брагару сезон 2024/25 почне в Києві. Що чекає одесита в Динамо? Доля ноунейма, який не виправдав сподівань, що їх і не було? Чи звання відкриття та приємного сюрпризу, який здатен підсилити команду Шовковського?

Всю зиму в УПЛ тільки й говорили, що Динамо посилиться вінгбеком Чорноморця Брагару. Коли ж перехід не стався напередодні весняної частини сезону, про Максима призабули. Аж до моменту, поки генеральний директор Чорноморця Анатолій Місюра підтвердив, що починаючи з наступного сезону Максим Брагару виступатиме за київське Динамо.

«Щодо Брагару, є підписаний документ: він допрацює до кінця сезону і перейде в Динамо», – сказав Місюра в ефірі УПЛ ТБ.

Тепер у Динамо залишається кілька місяців, щоб обдумати, як краще використовувати одеського універсала, а у нас – можливість спрогнозувати це, а також пояснити, чому саме Брагару вибрали в посилення Шовковському. На сайті «Український футбол» – стаття-розбір щодо ролі Максима в Динамо та причин його придбання.

І не кажіть, що в Динамо не було трансферів

Під час зимової перерви сезону 2023/24 в УПЛ тільки один клуб не здійснив жодного вхідного трансферу. Це не якийсь безамбітний середняк або клуб зі скромними можливостями та амбіціями. Це – Динамо, яке наразі вийшло на друге місце та має всі шанси завершити сезон із медалями вперше після початку повномасштабної війни. 

Кияни не є командою без проблем – час від часу вони виринають у всій гостроті на місцях центрального захисника, опорника, одного з вінгерів, не кажучи вже про те, що дехто із завсідників стартового складу грає на космічній віддаленості від очікувань і досягнень Динамо попередніх десятиліть. 

Гравці Динамо, фото: ФК Динамо Київ

Брагару мав опинитися в столиці ще взимку, натомість, має час дограти сезон у Чорноморці та підготуватися з усіх можливих аспектів до вирішального переходу. Важко сказати, що краще – перейти й витратити півроку на адаптацію чи знати, що перейдеш, але догравати сезон у команді, де ти вже відбувся й усе довів. 

Маршрут «Одеса – Київ»

Із Чорноморця в Динамо, не рахуючи обміну між дублюючими складами та транзиту через інші клуби, перейшло 22 футболісти. Тепер 23. Серед них – воротар Микола Трусевич і півзахисник Йосиф Ліфшиц у 30-ті, воротар Олег Макаров у 40-ві, захисник Володимир Щегольков і нападник Валерій Поркуян у 60-ті, захисник Стефан Решко, півзахисник Леонід Буряк, нападник Анатолій Шепель і воротар Юрій Роменський – у 70-ті, Ігор Бєланов у 80-ті, Василь Кардаш – у 90-ті. 

Серед сучасних динамівців – уродженці Одещини Георгій Бущан, Костянтин Вівчаренко, Володимир Шепелєв, Владислав Кабаєв, Владислав Супряга. Тих, хто встиг у різні роки пограти і за Динамо, і за Чорноморець – десятки. Від Каневського, Лобановського та Базилевича – до Ваната та Андрієвського в нинішньому складі.

При цьому на рівні фанів усе інакше – коли Динамо віддало в оренду низку молодих гравців із тим же Ванатом, Цитаішвілі та іншими зірочками, вболівальники влаштовували акції протесту та не сприймали цих новачків. Як із таким бекграундом відбуватиметься перехід Брагару? Чи стане він гідним спадкоємцем Буряка, Бєланова та Бущана? Чи не приживеться, як, наприклад, Заболотний, Нікіфоров або Москаленко? 

Це наступне питання нашого розбору. 

Рольова модель «Кабаєв, Гусєв, Ярмоленко»

«Я готовий підсилювати команду, але тільки футболістами, які посилюватимуть нашу гру, а не підписувати заради кількості чи для галочки… Наш внутрішній ринок ми теж розглядаємо, але я не бачу тут тих футболістів, які могли б суттєво підсилити нас. Тільки у Шахтарі», – заявив Ігор Суркіс у середині грудня 2023 року Профутбол Digital.

Зараз ми дізнаємося, що першим новачком команди при Шовковському буде саме гравець із УПЛ. 

Максим Брагару, фото: ФК Чорноморець

Власне, завжди місцевий чемпіонат був постачальником кадрів для киян. Не лише із Чорноморця, Шахтаря, Дніпра, Зорі чи Карпат – а із Вінниці, Ужгорода, Єнакієвого, Шепетівки та багатьох інших міст і містечок переходили гравці, які ставали в майбутньому володарями Кубка кубків, Суперкубка Європи, учасниками Ліги чемпіонів і збірниками.

Звісно, коли з кінця 90-х пішов радикальний підйом фінансів у Вищій лізі, українцям стало важче пробиватися в супер-клуб. Проте й у часи топ-легіонерів гравцями основного складу Динамо стали, приміром, Тарас Михалик із першолігового ЦСКА, Андрій Ярмоленко із першолігової Десни (Чернігів), Олег Гусєв – із друголігового Фрунзенець-Ліга-99 (транзитом через столичний Арсенал, не забуваємо про це).

В усі роки Динамо шукало посилення глибоким скаутингом. Можна сьогодні пригадати, що кияни зверталися також і до Тараса Степаненка часів запорізького Металурга, Андрія Русола ще після кіровоградської ДЮСШ, Анатолія тимощука, коли той перебував у РВУФК. То чому зараз не спробувати посилитися гравцем із УПЛ?

Якщо розглядати Брагару як вінгера, свіжий приклад Владислава Кабаєва може здатися невдалим. У 47 матчах за Динамо досвідчений уже гравець оформив всього лише 8 результативних дій (3 голи та 5 асистів), причому, лише на другий сезон виступів відкрив рахунок своїм забитим м’ячам. На нестачу ігрової практики йому не доводиться скаржитися – продаж Циганкова, відхід Вербича та Де Пени, демарш Цитаішвілі, слабкий прогрес колишніх зірок юнацького складу – все це відкрило Кабаєву шлях у основну команду. Грає він досить регулярно (61% матчів у стартовому складі, задіяний в 57% ігрового часу команди). 

Проте молодший на вісім років Волошин у 25 матчах забив 8 м'ячів і оформив 5 асистів (13 результативних дій), а ветеран Ярмоленко навіть з урахуванням травми в 14 матчах має 9 результативних дій (шість голів і три асисти). Кабаєв просто не може повернутися до своєї праймової форми й заграти, як у часи Зорі. Не він один – із Зорі кияни періодично повертають гравців, які трішки виблиснули, і навіть такі яскраві, як Леднєв, не реалізовуються тут повною мірою. 

Владислав Кабаєв, фото: ФК Динамо Київ

Брагару від 2020 року регулярно грає за першу клубну команду Чорноморця. В 111 матчах у всіх турнірах має лише 20 результативних дій (9 голів і 11 асистів), хоча флангового захисника почав постійно грати тільки після повномасштабного вторгнення – з минулого сезону. За молодіжну збірну в 21 матчах Максим відзначився лише одним голом. Це точно ті показники, які дають надію на конкуренцію з Ярмоленком, Волошиним чи навіть Кабаєвим? А якщо згадати, що на контракті в Динамо ще є Жерсон, Вітіньо, Булеца, Лонвейк, Цитаішвілі, Перріс, Дуеллунн, В.Волошин – і раптом швидко закінчиться війна, і вони повернуться, що тоді?

Рольова модель «Баль, Дмитрулін, Караваєв»

Другий варіант використання Брагару – це його задатки універсалізму. Максим взагалі починав нападником, по юності міг зіграти під нападником, а на флангах може зіграти буквально скрізь – лівого та правого вінгера, лівого захисника, лівого вінгбека (латераля), кажуть, навіть правого захисника. 

Ця спокуса скористатися багатоформатністю гравця – притаманна Динамо. Тут ще в довоєнні часи той же Махиня успішно переходив від атаки до ролі крайнього захисника. Андрія Баля та Володимира Безсонова, доволі сильних атакувальних гравців, у Лобановського перекували в захисників і півзахисників, і навіть оборонного плану. А якою була роль того ж Дмитруліна, який за великим рахунком закривав п’ять різних точок під час своєї кар’єри!..

Проте з Брагару все не так просто. 

«Можливо, у Романа Григорчука було своє бачення гри та він хотів, аби флангові захисники активно діяли в атаці. Тому він пересунув його на позицію крайнього захисника. У Брагару є швидкість, щоб грати там, але в нього, на мою думку, не надто добре розвинена навичка індивідуального відбору м’яча. Все ж таки він більше налаштований на атаку», – сказав в інтерв’ю «УФ» Леонід Гайдаржи, який працював із Максимом на юнацькому та аматорському рівні. 

Важко не погодитися. Проте додамо до цього, що Брагару є ще й невисоким футболістом (всього 175 см). Таким важко вигравати верхову та силову боротьбу, команди зі спрощеним переходом від оборони в атаку просто перебивають невисоких фулбеків акцентованими довгими пасами та діагоналями за спину. 

Максим Брагару, фото: ФК Чорноморець

Також в інтерв’ю «УФ» детально розібрали способи використання Брагару знакові тренери в його кар’єрі – Анатолій Мацанський, Альберт Ковальов, Сергій Ковалець та Володимир Пятенко. Консенсус – для Максима вміння зіграти лівого захисника є хорошим додатковим фактором, але навряд чи він кращий у цьому компоненті за Дубінчака та Вівчаренка. Як сказав off the record один дуже відомий тренер, – «якби в Григорчука були Соболь, Михайліченко, Корнієнко чи Цуріков, ви думаєте, йому довелося б ставити в оборону вінгера?».

Брагару з літа буде в Динамо. Це – факт. Тепер питання, навіщо?

Так що змусило Динамо запросити гравця з оціночною вартістю 700 тисяч доларів у рік завершення його контракту з попереднім клубом? Чому саме Брагару, а не, наприклад, Таловєров, Батагов, Сич, Слюбик або Желізко, опинився в столичному клубі? Якщо ми вже беремо до уваги героїв Євро-2023 та кандидатів на участь в Олімпійських іграх. 

Причини запрошення Брагару в Динамо – очевидні. Ось вони:

  • Брагару – молодий і прогресуючий футболіст. 

Чинний гравець олімпійської та молодіжної збірної, який з великою вірогідністю візьме участь у цих фінальних турнірах. За 3,5 роки вартість Максима зросла від 75 тисяч доларів до 700 тисяч – і ні разу поки що не падала. Це навіть суто номінально хороша інвестиція.

  • Брагару – українець, якому не треба пояснювати принципи динамівського футболу. 

Він грав із низкою динамівців під керівництвом Ротаня і грає тепер у екс-динамівця Мельгоси в молодіжній збірній України. В нього буде багато вже давніх знайомих у складі, так що є надія на значно швидшу адаптацію в команді, аніж це було б із легіонером його віку та досвіду. 

  • Брагару – дійсно універсальний футболіст. 

Вже на дорослому рівні він встиг немало пограти як правий і лівий вінгер, а також лівий оборонець. У юнацькому футболі мав досвід гри чистого нападника та центрального атакувального півзахисника. Це вже досить серйозні навички універсалізму, що дає йому додаткові опції в боротьбі за стартовий склад.

Максим Брагару, фото: ФК Чорноморець

  • У Максима є дуже багато хороших якостей, які можуть зіграти свою роль у боротьбі за місце в основі.

Брагару станом на зараз – лідер УПЛ за кількістю обіграшів один в один (причому із суттєвим відривом від будь-кого з динамівців), за кількістю ривками з просуванням (тут найближчий переслідувач якраз Кабаєв), на ньому дуже часто фолять (у трійці найкращих за кількістю зібраних порушень правил суперників, а отже й зароблених стандартів).

Хто є конкурентами Брагару в Динамо зразка 2024 року?

  • за місце лівого захисника – Владислав Дубінчак, Костянтин Вівчаренко, Олександр Караваєв (другорядна роль), Іван Котуха (юнацький склад)
  • за місце лівого вінгера – Владислав Кабаєв, Назар Волошин, Самба Діалло, Віталій Буяльський (другорядна роль), Беніто (другорядна роль), Георгій Цитаішвілі (в оренді), Богдан Редушко й Андрій Маткевич (юнацький склад)
  • за місце правого вінгера – Андрій Ярмоленко, Олександр Караваєв, Владислав Кабаєв (другорядна роль), Назар Волошин (другорядна роль), Кахім Перріс (в оренді), Дмитро Кремчанін (юнацький склад)

І де тут Брагару?

Проте. Якщо враховувати, що Максиму лише 21 рік, а Динамо готове продавати гравців, цілком можливо, що цей список скоротиться впродовж 2024 року. До того ж, універсалізм гравця дозволяє сподіватися на свій шанс відразу на кількох позиціях. Та й ніхто не відміняв фактор швидкого прогресу – ще в першій половині сезону 2019/20 ніхто не бачив Брагару в складі Чорноморця в Першій лізі, а прийшов Ковалець, довірився йому – і ми маємо зараз кого обговорювати в рубриці «головний трансфер місяця». А прийшов Григорчук – і виявилося, що невисокий вінгер може входити в список найкращих гравців сезону на позиції флангового захисника.

Те, що ми зараз маємо сумніви стосовно перспектив Брагару, лише підкреслює складність завдання Максима та тренерського штабу Динамо. Проте вони вирішили співпрацювати, отже з двох сторін вірять в успішність місії. Наступний сезон покаже, які насправді можливості в цього гравця й у тренерів, які беруться знайти йому місце в своїх тактичних побудовах. А багато хто з конкурентів Динамо відверто заздрить зараз, тому що він посилив би будь-яку команду нижче другого місця, і навіть вище – збільшив би вибір і глибину складу.