«Чорноморець платив за Брагару 25000 грн, а може отримати сотні тисяч баксів». Історія гравця, який (поки?) не у Динамо

Переглядів 6220
Антон Терехов Антон Терехов
4 голоси
«Чорноморець платив за Брагару 25000 грн, а може отримати сотні тисяч баксів». Історія гравця, який (поки?) не у Динамо
Максим Брагару, фото: ФК Чорноморець
В ексклюзивному інтерв'ю для «УФ» тренери Анатолій Мацанський, Альберт Ковальов, Сергій Ковалець та Володимир Пятенко розповіли про становлення Максима Брагару та його майбутнє у грандах.

Про те, що гравець Чорноморця Максим Брагару переходить у київське Динамо, повідомили вже багато інсайдерів та фахівців, у тому числі тренер одеситів Роман Григорчук. Втім, швидше за все, Максим дограє весну в Одесі, а до столиці переїде влітку. Не зовсім зрозуміло, й на яку позицію його запрошують, бо у молодіжній збірній Брагару грає на флангах нападу, а у клубі – ліворуч в обороні.

Щоб точніше розібратися з усім, що пов'язане з Брагару, ми поговорили відразу з чотирма фахівцями. 

  • Анатолій Мацанський, тренер Брагару в ДЮСШ-11 з 2014 до 2019 року, розповів про те, як Максим у шкільному віці переїхав із містечка за 300 км від Одеси та жертвував усім заради свого розвитку у ДЮСШ-11. 
  • Альберт Ковальов, тренер U-21 у Чорноморці, працював із Брагару у 2019-2021 роках, помітив Брагару у випускному класі ДЮСШ і одразу запропонував тому місце у U-21 Чорноморця.  
  • Володимир Пятенко, помічник старшого тренера та головний тренер Чорноморця у 2018-2019 роках, наполягав на тому, щоб Червенков говорив про компенсацію за Максима з президентом клубу. 
  • Сергій Ковалець, головний тренер Чорноморця у 2020-2021 роках, згадав ту команду, яка рвалася повернутися до УПЛ та кістяк якої зараз грає в основі.

В ексклюзивному інтерв'ю для сайту «Український футбол» фахівці розповіли про те:

  • Чому Брагару розкрився пізніше за інших
  • На якому рівні приймалося рішення про купівлю Брагару Чорноморцем із ДЮСШ-11 та за які суми йшов торг 
  • Чи можна було купити місце у дублі Чорноморця
  • Чому Максима відправляють у Динамо, а не Шахтар
  • На якій позиції гратиме бачить його Динамо

«Ми хочемо бачити – хлопчик НЕ ПРОТИ заграти у футбол чи реально ХОЧЕ заграти»

- Максим Брагару став призером молодіжного Євро-2023 та отримав інтерес від Динамо, хоча він все ще в Чорноморці. А як Максим потрапив до одеської ДЮСШ-11?

Анатолій Мацанський: Я з Максимом на зв'язку практично щодня :-) В курсі всього. Він добре провів 2023 рік. Заслужив на увагу клубів вищого рівня.

2014 року був турнір обласного рівня. Максим грав за місто Рені (300 км від Одеси на півдні Одеської області – прим. А.Т.). Хлопчик розумний, але не можу сказати, щоб він виділявся у своєму віці. Хоча я бачив хороший матеріал для роботи. Загалом він не виділявся аж до року випуску. Тільки у 2019 він почав семимильними кроками рухатися та додавати. Проявилося і розуміння гри, й індивідуальна майстерність.

Нормастеникам складно у дитячо-юнацькому віці, коли їм 12-15 років. На полі правлять акселерати. На величезному полі вони домінують (нормастеники - люди середнього зросту та статури, акселерати - з прискореним, раннім розвитком, зараз у Максима 175 см та 70 кг, – прим. А.Т.). А ось ближче до випуску, коли це велике поле стає для них уже не таким уже й великим, вони починають наздоганяти.

– У Максима футбольна родина?

Анатолій Мацанський: Наскільки я знаю, тато грав. Не скажу, що на найвищому рівні, але займався. Хороша сім'я, це важливо. Важливу роль відіграв і тренер Юрій Буга, який працював із Максимом у Рені до 12 років, прищепив йому любов до футболу.

Анатолій Мацанський, фото: ХОАФ

Батьки приїжджали відвідати Максима в Одесу, якийсь період працювали тут. Максим навчався та жив у П'ятому ліцеї-інтернаті. Там навчалися хлопці з ДЮСШ-11 різного віку, з різних міст і сіл. Перспективні та талановиті хлопці.

– Як Максим ставився до тренувань?

Анатолій Мацанський: Ми, тренери, намагаємося одразу розглянути – хлопець НЕ ПРОТИ заграти у футбол чи він ХОЧЕ заграти у футбол. Це різне. Максим саме хотів заграти. Є багато чинників, що збивають, але якщо ти бачиш, що дитина готова чимось жертвувати – часом, працею, іноді всупереч навчанню, все підкорити футболу. Видно, як ставиться до ігор. 

Ближче до його випуску 2019 року, коли йому виповнювалося 17 років, було яскраво виражено, що у Максима все підпорядковане футболу. Він жертвував усім: комп'ютерними іграми та багатьом іншим.

Дивишся, один хлопець прямо перед грою бере пиріжок та їсть. Такий, як Максим, не тільки не їстиме безпосередньо перед грою, але ще й товариша поправить. Деякі діти грають за рахунок природного багажу. А є ті, хто щодня намагаються стати кращими, у чомусь додати.

Я розумів, що Максим справді хоче заграти у футбол, тому у його останній рік у ДЮСШ я досить багато з ним працював додатково. Він часом не йшов на уроки, і додатково працював на полі.

«Бути креативним можна і на позиції захисника»

– Кажуть, усі діти хочуть бути нападниками. Брагару також?

Анатолій Мацанський: Таке є. Є думка – вмієш грати, то йди у нападники, трохи гірше – у півзахист, ще гірше – у захист, і найгірший – у ворота :-) Хоча, якщо ти хочеш вигравати, у тебе в команді всі лінії мають бути на рівні.

Так, переважна більшість дітей хоче творити і креативити. Великі лаври одержують нападники. Максим має якості творчого гравця. Незважаючи на те, що у Чорноморці він зараз грає у захисті. У молодіжній збірній він мав більш атакувальну роль. 

Хоч у клубі він і крайній захисник, але багато розганяє атаки. Багато дриблінгу, причому успішного. Входить до десятки найкращих молодих дриблерів світу (за даними Міжнародного центру спортивних досліджень, – прим. А.Т.). Треба віддати належне Роману Григорчуку, найкращі якості Максима він інтегрує у гру своєї команди. Це і приклад іншим хлопцям – можна бути креативним, і граючи крайнього захисника. Це сучасний футбол.

Максим Брагару, фото: ФК Чорноморець

– Григорчук – перший тренер, який почав ставити Максима в захист?

Анатолій Мацанський: Так. У мене він грав або «десятку», або вінгера. Максим додав у оборонній грі за той час, що його Григорчук ставить на фланг захисту. Добре навчається. Додав у відборі, у єдиноборствах зараз рідко програє. Щодо вибору позиції – не те щоб ідеально, але досить непогано виглядає. Над грою головою – треба ще працювати та працювати.

– Вам не здається, що у Брагару, як для захисника, не так багато відбирань?

Анатолій Мацанський: Важко сказати. Можливо, бачать, що гравець досить швидкий і не так часто йдуть його обігравати. В українському футболі, можливо, й не так багато добрих дріблерів.

– А як ви тренували дриблінг Максима?

Анатолій Мацанський: Це ціла наука. Розповісти практично неможливо, треба показувати. Щось робиться інтуїтивно, а щось усвідомлено.

– Чорноморець непогано грає саме «другим номером», а у грандах доведеться грати у позиційний напад. Як Максим адаптується до цього?

Анатолій Мацанський: Не певен, що це буде легко. Сподіваюся, що його рівень просторового та фізичного інтелекту дозволить легко інтегруватись у гру Динамо, коли цей трансфер відбудеться.

Альберт Ковальов: Він різноплановий гравець. Хороший у контратаках, бо має швидкі ноги. Максим нечасто перетримує м'яч, вчасно віддає передачі. Знає, коли брати на себе, обіграв одного-двох і віддав, це шалена якість що створює перевагу.

Сергій Ковалець: Максим рано себе виявив, у дуже молодому віці став гравцем основи Чорноморця. Думаю, він зможе посилити Динамо. Звісно, він не захисник. Він більше є півзахисником, правим чи лівим. Може у середині грати. Дуже швидкісний гравець.

Сергій Ковалець, фото: ФК Інгулець

У Динамо, гадаю, потрібні саме флангові швидкісні гравці, що атакують. Його беруть в атаку, а не захисником.

– Сергію Івановичу, чому ви пішли з Чорноморця у 2021-му?

Сергій Ковалець: Керівництво ухвалило рішення змінити напрямок розвитку клубу, запросити з Динамо гравців та тренерський штаб. Хоча мені приємно, що молоді гравці, які тоді були у Чорноморці, ті ж Брагару, Путря, Авагімян, Штогрін і Варакута, усі зараз грають у стартовому складі. Вони з тієї групи молодих гравців, які були у Чорноморці ще до того, як із Динамо прийшли тренер та футболісти. Путря та Авагімян, я думаю, вже зараз могли б посилити наші топ-клуби чи європейські команди.

– У Штогріна дев'ять голів за осінню частину сезону. Вас здивувало, що він відкрився лише в цьому чемпіонаті?

Сергій Ковалець: Андрій – порядний хлопець. Він і на тренуваннях і після робив усе, що від нього вимагав тренерський штаб. Мав велике бажання. Я дзвонив, вітав Штогріна та Брагару з успішними матчами. Його праця дала йому гарну віддачу.

Данило Варакута багато працював після тренувань. Теж пробився в основу цього сезону. Але йому ще в кожному матчі доведеться доводити своє право бути першим воротарем.

«Бущан, Вівчаренко та Шепелєв поїхали в Дінамо ще у 13-14 років, тому що виділялися вже у цьому віці»

– Максим – правша, і коли він у нападі зі свого флангу зміщується до центру, то нерідко б'є по воротах із правої. Чи відпрацьовували з ним це?

Анатолій Мацанський: Я не сказав би, що саме цей елемент у Брагару на високому рівні. Над ударом треба працювати та працювати. Часто виходить на ударну позицію, але голів могло б бути більше. Зараз у Чорноморці із захисту рідше доходить до чужого карного майданчика, і після довгого ривка може не вистачати ні сили, ні прицільності удару.

У збірній він більше грав правого вінгера, заточений на передачі з правої. Над подачами теж варто попрацювати. Не знаю, на якій точно його позиції використовуватимуть у Динамо. Орієнтовно вони шукають правого вінгера.

– Максим буде вже четвертим одеситом Динамо?

Анатолій Мацанський: Ви від Леоніда Буряка (у Динамо з 1973 по 1984) рахуєте? :-) Ну, давайте рахувати. Бущан, Шепелєв, Кабаєв, Вівчаренко, а також Супряга з Одеської області. Брагару буде шостим, виходить.

– Ви ж знаєте, що одеські вболівальники дуже болісно сприймають переходи саме до Динамо. Це створить проблеми Максиму?

Анатолій Мацанський: Як досягнути, щоб одесити грали у Чорноморці? Треба зробити клуб, який боротиметься за єврокубки. Гравці думають про свій розвиток. Динамо – постійний учасник єврокубків.

– Воротар Динамо Георгій Бущан – також вихованець ДЮСШ-11. Він займався у вас?

Анатолій Мацанський: Ні, у Віталія Гуцалюка до 13 років. Рік чи два Бущан займався з Олександром Єрмаковим, нашим тренером воротарів. І також із тренером воротарів – Андрієм Чернишовим. Той кілька років прищеплював йому воротарські навички. Бущан пішов у Динамо після першого ж чемпіонату України у ДЮФЛ у 13 років.

Георгій Бущан, фото: ФК Динамо Київ

Теж приблизно у 13-14 років пішли із Чорноморця Вівчаренко та Шепелєв. Вони не затримувалися. Але Вівчаренко, Бущан та Шепелєв, на відміну від Брагару, виділялися в цьому віці. Максим у 13-14 був ще середнім за задатками гравцем, одним із багатьох. За ним ще не полювали академії.

«Якщо гендиректор Чорноморця запропонує мені премію за Брагару – не відмовлюся»

– У 2019 році Максим пішов із ДЮСШ-11. Чорноморець заплатив компенсацію, яка належить за регламентом за молодого гравця?

Анатолій Мацанський: Заплатив. Я, як тренер, не вирішував ці питання. Це питання до керівників. Вони домовились. На яку суму – я точно не знаю, не брав участі.

Можу лише поділитися чутками, які лунали тоді. Це були символічні 25 000 грн. За регламентом мало бути близько 100 000 грн. Цей регламент тим більше стверджувався, коли курс долара був 1 до 8. На жаль, з того часу знецінилася тренерська праця.

Знову ж таки, як я чув, Чорноморець навіть 100 000 грн не готовий був платити. 25 000 грн у результаті – це майже задарма.

Альберт Ковальов: Не люблю фінансові питання, ну ок. Як я знаю, не 25 тисяч, а 20 тисяч грн. Намагався підрахувати, наскільки він подорожчав із 2019 року, якщо за нього, як пишуть, Динамо півмільйона доларів платить. Не відмовився б, якби гендиректор Анатолій Місюра подзвонив би мені і сказав: «Альберте Сергійовичу, дякую що Брагару привів», ну хоча б так :-) Премію теж би сприйняв із задоволенням :-) Все-таки я якийсь вклад зробив. Я впевнений, що якби не у Чорноморці, то в іншій команді Максим заграв би 100%. Така дитина талановита за 20 000 грн, це дуже пощастило Чорноморцю.

Чорноморець неохоче платив за гравців. Я запросив на Брагару подивитись головного тренера Ангела Червенкова та його помічника Володимира Пятенка. Червенков мав добрі стосунки з власником Чорноморця Леонідом Климовим, вони розмовляли. Ось на цьому рівні вирішувалося питання.

Леонід Климов, фото: з відкритих джерел

Загалом, повинні платити по 15 000 гривень за рік навчання у тому ж самому ДЮСШ. За п'ять років вийшло б 75 тисяч грн. Але, щоб вимагати ці гроші, школа мала надати документи за всі періоди. Припустимо, у 2014 році витратили на збори, харчування, екіпірування, зарплату тренерам. Але оскільки документів не було, то знайшли такий компроміс – 20 000 за п'ять років. Торгувалися: ДЮСШ-11 спочатку просило 80 000 грн. Але потім там щось змінилося і вирішили відпустити за 20 000. Куди ці гроші в ДЮСШ пішли, на м'ячі чи на зарплати, точно не знаю.

Зараз можна у контракті з молодим гравцем будь-яку суму прописати. Наприклад, 300 000 грн, адже школам треба виживати таки. В іншому випадку, якщо у договорі цього немає, можуть виплатити по 15 000 за рік та забрати гравця.

У Брагару в Динамо і зарплата буде значною, але меншою, ніж йому у Поліссі пропонували.

– Чорноморець стежив за Брагару, коли той грав у ДЮСШ-11?

Анатолій Мацанський: Ні, у ньому довго не бачили нічого особливого. Останні півроку, восени 2018-го, він почав розкриватися, ми багато працювали індивідуально. Максим уже розпочинав грати на чемпіонаті Одеси за дорослу команду Soho.net. Це аматорський рівень, дитина там може спокійно грати. Правильно – поступово входити у дорослий футбол.

І лише навесні 2019 року вже було щось видно. До літа стало зрозуміло, що він вирізняється мисленням, нестандартністю, дриблінгом.

Чорноморець узяв п'ятьох людей у U-19, і його в тому числі. І Макса практично одразу почали підтягувати до першої команди.

«Я так боровся за перехід Брагару, але мені його давали лише на тайм»

– Як і коли ви помітили Максима та вирішили його запросити до Чорноморця?

Альберт Ковальов: У нас на початку 2019 року була запланована гра з U-17 ДЮСШ-11. Я Максима одразу помітив. Десь із 10-ї хвилини я розумів, що цього хлопця хочу бачити у своїй команді. Дізнався після гри, що йому лише 16 років.

Я пішов вирішувати питання з тренерами першої команди – Ангелом Червенковим та Володимиром Пятенком. Мені вдалося викликати Брагару на кілька днів зборів до себе в дубль. Він спричинив просто фурор! Червенков доповів генеральному директору Анатолію Місюрі: «Треба хлопця брати». І його відразу почали награвати з першою командою. Я так боровся за його перехід із ДЮСШ-11, але мені його давали рідко, на один тайм, щоби не зламався.

У сезоні-2019/2020 Чорноморець грав у Першій лізі, і Максима починали випускати на заміну, а потім і в основі (Брагару дебютував за Чорноморець коли йому було 17 років і один місяць, а всього у своєму дебютному сезоні відіграв 15 матчів, забив два голи та віддав два асисти, – прим. А.Т.).

Володимир Пятенко: Ми побачили Брагару у грі за ДЮСШ-11, йому 16 років було. І відразу захотіли запросити його до себе. Дуже сподобалося, що він технічний, все на швидкості. Відразу почали його підтягувати до команд старшого віку. Без U-17, відразу у U-19 і вище.

Володимир Пятенко, фото: ФК Динамо Київ

Хлопець не розпорошується, відразу видно, що футбол у нього на першому місці. Багато в Динамо залежатиме від довіри тренера. Якщо тренер зацікавлений, готовий чекати на результат, поступово підпускати до основи – то все вийде. Але за технікою, за мисленням, за всіма показниками взагалі Максим гідний грати на рівні цього клубу.

«Швидкість та непередбачуваний дриблінг – таке є в одиниць»

– Які у Брагару найкращі ігрові якості вже зараз?

Анатолій Мацанський: Інтелект, дриблінг і техніка роботи з м'ячем. І ще у нього дуже хороші людські якості – соціальний інтелект. Це дуже важливо, футбол – командна гра. Футболісти без цього, є багато прикладів, часто швидко здувались. Важливе вміння розуміти не лише футбол, а й життя загалом.

Альберт Ковальов: Перше – це швидкість. Божевільний і непередбачуваний дриблінг. Дуже швидкісне мислення – це напрочуд важливо. Таке – в одиниць. Топовий футбольний інтелект. По молодості Макс був вибуховим, іноді отримував необов'язкові картки. Нині вже цього немає.

Григорчук його награє у захисті. Але я бачу його вище, і його тягне вперед. У Чорноморці він майже латераля виконує, грає по всій протяжності флангу, може на чужому кутовому прапорці опинитися.

– Що найважливіше посилити Максиму?

Анатолій Мацанський: Удар із обох ніг. Удар головою. Варто ще покращити розуміння гри. Передачі з лівої ноги – простріли та навіси з флангу. Ліву ногу ще можна прокачувати. Хлопець працьовитий, футбол любить, певен, буде шукати можливості для розвитку.

– Хто ще із клубів виходив на Максима?

Анатолій Мацанський: Шахтар також цікавився Брагару. Взагалі, з літа 2023 року Максимом цікавилися обидва гранди.

«Навіть якби Брагару йшов вільним агентом, за нього було б сплачено компенсацію»

– Якщо вірити інсайдерам, Чорноморець і Брагару зробили вибір на користь Динамо. Чому?

Анатолій Мацанський: Як я розумію, вони були наполегливішими і конкретнішими. Динамо, на мою думку, все-таки більш заточене на українських футболістів. Так, у Шахтарі зараз українців більше, але в принципі атакуючі позиції у клубі – легіонерські.

І, наскільки я знаю, Динамо, на відміну від Шахтаря, бачить Максима відразу гравцем стартового складу. Думаю, якби Динамо запропонувало йому бути гравцем ротації, то далі розмов й не пішло б.

Максим Брагару, фото: ФК Чорноморець

– На лівому фланзі атаки Брагару доведеться конкурувати з іншим одеситом Владом Кабаєвим. Хто сильніший?

Анатолій Мацанський: Не стану робити вибір. Можливо, Максим гратиме правого вінгера.

– Як думаєте, у Максима вийде в Динамо?

Анатолій Мацанський: Сподіваюся, що вийде. І, гадаю, що це для нього буде шлях і до національної збірної.

Альберт Ковальов: Я думаю, Максим уже готовий до Динамо. І, гадаю, ще півроку-рік – і його викликатимуть у національну збірну. Я не здивуюсь, якщо за ним уже й скаути із Європи стежать. На молодіжному Євро Брагару у кожному матчі виходив на поле, зробив свій внесок.

– Який у Брагару настрій, коли він за крок від Динамо – і питання тільки «зараз» чи «влітку»?

Анатолій Мацанський: Я думаю, це хвилююче. Динамо постійно грає у єврокубках, у команді багато гравців збірної. Не до кінця ще ясно, коли саме Брагару гратиме у Динамо. За моєю інформацією, найбільша ймовірність, що він до літа ще у Чорноморці. Але Максим готовий до переходу і зараз все може бути. І невеликий шанс зберігається, що Максим залишиться в Чорноморці і після літа, особливо якщо команда вийде в єврокубки.

– ДЮСШ-11 щось отримає за трансфер Максима з Чорноморця до Динамо?

Анатолій Мацанський: Точної інформації я не маю, але скоріш за все – ні. Наскільки я розумію, якщо Чорноморець викупив його у нас навіть за мізерну суму, то таким чином вони сплатили за весь етап його розвитку на дитячо-юнацькому рівні. Але паперів я не бачив, можливо, вони проплатили ці 25 000 гривень і прописали, що ДЮСШ щось належить після переходу.

Чорноморцю, за те, що Брагару займався у них з 17 до 21 року, все одно потрібно компенсувати, що у разі продажу, що у разі відходу вільним агентом після закінчення контракту. Такий регламент. Точної суми я не знаю, але рахунок йде на сотні тисяч доларів.

– У ЗМІ озвучуються цифри – 500 000 доларів за перехід Максима до Динамо. Це так?

Анатолій Мацанський: Так, чув про це. До кінця мені не ясно, яка сума буде озвучена, а яка фактично заплачена.

«Про кожного другого ходили чутки, що він у дублі Чорноморця не просто так»

– Хто ще заграв із того U-21 Чорноморця?

Альберт Ковальов: Штогрін заграв, розкрився цього сезону. Він завжди був перспективним. Можливо, раніше тренери були не його. Працював на тренуваннях добре.

Андрій Штогрін, фото: ФК Чорноморець

– Про Штогріна ходили чутки, що йому місце у складі купує його батько, чи це так?

Альберт Ковальов: Я працював в Одесі півтора роки – чоловік «прийшлий», зі сторони. Дуже багато чув, але не саме про Штогріна. Андрій уже тоді був машиною, був готовий до УПЛ, але щось не виходило. Вийшло зараз.

Подібні ситуації бували. І пропонували, і говорили та радили. Я ціную свою репутацію і такими справами ніколи не займався. У мене все за спортивним принципом. Але чутки про те, що в дублі Чорноморця хлопець грає завдяки протекції, ходили про кожного другого.

– Скасування чемпіонату U-21 в Україні: це добре чи погано?

Альберт Ковальов: Вважаю, що це неправильно. Я зараз виховую дітей у київському Олімпійському коледжі імені Піддубного. У 17 років випускаємо. Якщо після цього хлопець не потрапив до якогось клубу до команди U-17, вважай, можна закінчувати з футболом. А з аматорів важко кудись вилізти. Те саме після 19 років – уже повинен заграти у першій команді. А там дорослі дядьки бігають за гроші, у них сім'ї, спробуй пробийся. Будь U-21, хлопець ще один-два роки має. А інакше, якщо у 19 років не потрапив до основи, то що, закінчувати з футболом? Я сам почав грати на найвищому рівні лише у 24-25. А у нас футболістів «ховають» у 17-18 років.

«Не чіпайте Попова, нехай він веде гру» – і кожен другий м'яч в аут»

– Коли ви працювали, хто добре розкрився завдяки турніру U-21?

Альберт Ковальов: Валерій Бондар у Шахтарі виділявся, хоча йому ще працювати та працювати. Мені здається, він зарано повірив у свої сили. Якщо в УПЛ це проходить це, то в Лізі чемпіонів, єврокубках – забагато недозволених помилок. Бондарю до стабільності того ж таки Степаненка ще треба зростати. Нехай не ображається. Є й авантюрні дії. То не встигає, то позицію неправильно зайняв, для Ліги чемпіонів це дитячі помилки. Концентрація у ЛЧ потрібна на 200%. Якщо граєш проти швидкісного нападаючого, не треба шпагу викидати вперед, тобто ногу. Потрібно пласуватися до кінця, доки воротар не скаже – «зустрічай». Маєш розуміти, коли вставляти ногу. Бо якщо нападник іспанець, аргентинець чи бразилець – він спеціально прокине тобі під цю ногу і зробить пенальті. 

Денис Попов у Динамо грав за дубль. Але мені здається, що він ще повністю не розкрився. І не знаю, чи й розкриється. Став неповоротким, я розумію, що він не виходить з тренажерного залу. Це занадто. Так – машина, так – вгорі рівних немає.

Денис Попов, фото: ФК Динамо Київ

Ну а що на початкових стадіях атак? Пам'ятаю, ми грали з Чорноморцем проти Динамо U-21 у Конча-Заспі. Ми діяли від оборони, але повністю не сідали. У центрі захисту у Динамо були Ахмед Алібеков та Денис Попов. Я їх вивчив. У Алібекова світла голова, дружить із передачею. Я Штогріну якраз казав – більше крити Алібекова. Хоча веде гру Попов. Але у нього з передачею не дуже, може обрізатись. Ми так побудували тактику, що Попов вів гру, вірніше, намагався, але у нього кожна друга передача – в аут. Я кричу Штогріну: «Андрюха, не чіпай Попова, хай Попов веде гру». І Попов знову б'є в аут. Їхній тренер Юрій Мороз із подивом на мене дивився (а потім очолив першу клубну команду Чорноморця, – прим. «УФ»).

– Влад Супряга грав за Динамо?

Альберт Ковальов: Так, але коли проти нього грали він не те, що не вразив – розчарував. Готувалися до гри із захисниками, відпрацьовували страховку, блокування, боротьбу. Супряга дуже слабо зіграл, його поміняли в перерві.

Дані в нього шалені. Може він як Штогрін, потім розкриється. Швидкість, техніку має, є чуйка на гол. Чистий нападник. Можливо, треба на свого тренера потрапити.

Його потрібно обслуговувати, давати хороші передачі, а він тікатиме від захисників. У контратаках гарний, може хитнути захисника та втекти. Позиційний напад – це трохи не для нього. У нього кількість ТТД, зустрічей із м'ячем – мінімальна. Йому треба створювати моменти, він реалізовуватиме. Але в нього ККД має бути високий, висока реалізація моментів. Є такі нападники – Жиру, чи Шукер. Вони мають мало дотиків, але висока реалізація. А якщо гравець не має особливої участі у грі, та ще й реалізація не висока, то команді від нього мало толку.

– Микола Шапаренко у дублі Динамо теж вів гру?

Альберт Ковальов: Динамівцям було однаково з ким грати. А ми готувалися до суперника. Граємо в Одесі, дивлюся протокол – там Шапаренко та Калитвинцев. Але справа в тому, що вони вже тоді виходили іноді за основу, і для них дубль – це було як покарання. Грали на одній нозі, без самовіддачі. Ми у меншості програвали 1:3, але врятували гру – 3:3.

«Мудрик на наших очах відпрацьовував удари зі штрафного, а потім забив саме з цієї точки»

– Проблема багатьох атакуючих гравців академії Шахтаря у тому, що після U-19 та U-21 вони не могли пробитися в основу, бо там – легіонери. А з того Шахтаря U-21 хто вам запам'ятався?

Альберт Ковальов: Відтік легіонерів допоміг молодим, це їхній шанс. Судаков, Криськів, Кащук у часи, коли ми проти них грали, теж були в дублі. Той же Дмитро Криськів на полі нічим не вирізнявся. Пам'ятаю тільки, що тренер дубля Шахтаря, тоді Валера Кривенцов був, його «крисою» називав :-) Ми грали, я чую – «криса, криса», ну зрозуміло, що з прізвищем пов'язано, але все одно це якось занадто звучало.

Дмитро Криськів, фото: ФК Шахтар Донецьк

– А Мудрик виділявся на загальному тлі?

Альберт Ковальов: Так. Пам'ятаю, приїжджаємо до Києва грати із Шахтарем заздалегідь увечері, з ночівлею. На базі у Щасливому нам дали поле, провели передігрове тренування увечері. Після тренування хвилин десять є – перевзутися, попити чаю. І тут Мудрик заходить із сіткою, там м'ячів п'ятнадцять. Вибрав якусь точку і лупасить із неї штрафні – у ближній кут, верхом та низом.

Що найцікавіше, ось саме з тієї точки наступного дня Мудрик забив єдиний гол наприкінці матчу. Наче знав! Ми так оборонялися! 75 чи 80 хвилина, він лише ставить м'яч, а я розумію, що зараз буде гол.

Він тоді вже ходив трохи з короною, «зірковенький», татуювання на шиї. Були передумови, що людина не заграє. Вже любив себе та фарбував волосся. І спробуй тільки підійди до нього зі сторони. Але хлопець працював. Ну і що, що татуювання на шиї?

– З гри Мудрик вам таки не забив, у вас був план проти нього?

Альберт Ковальов: Проти Динамо, Шахтаря та Карпат у ті роки ми грали від оборони. 

– Карпати поряд із грандами?

– У Карпат тоді божевільний дубль був.

– Що з Мудриком, коли він уже розкриється?

Альберт Ковальов: Можливо, справа в психології. У нього то непогані матчі, а то провальні. Можливо, таки Челсі не та команда. Можливо, у команді розлад усередині, інакше як це – бути з таким складом на десятому місці. Може, в іншій команді вийде.

Мудрику простір потрібен. Він хоче щось показати, біжить уперед. Але проти нього не захищаються один на один. Підстраховку використовують, опорні хави підключаються, для них головне, щоб Мудрик стояв. Його помилка, що він продовжує йти на двох-трьох, хоче всім довести. Але зрештою, з десяти разів у нього це один раз виходить, що мало.

X