«Григорчуку неможливо диктувати, кому виходити в основі»: батько форварда Чорноморця Штогріна

Переглядів 22605
Антон Терехов Антон Терехов
6 голосів
«Григорчуку неможливо диктувати, кому виходити в основі»: батько форварда Чорноморця Штогріна
Віталій Штогрін, фото: скріншот з YouTube
В ексклюзивному інтерв'ю для «УФ» батько нападника Чорноморця Віталій Штогрін розвіяв чутки та домисли щодо того, що його син Андрій перебуває в команді завдяки батьковому заступництву.

Серед одеських уболівальників існує декілька стійких стереотипів. Про те, що сезон вдалий, лише якщо під час чемпіонату обіграно київське Динамо. Що судді обов'язково працюватимуть проти Чорноморця. Існували й упередження проти конкретних футболістів. Одне з них стосувалося форварда та вихованця Чорноморця Штогріна. Нібито він у команді лише через заступництво його впливових батьків. 

На сайті FanDay.net ви також можете ознайомитися з інтерв'ю сина харківського забудовника Володимира Барилка, який разом із братом Сергієм потрапляв під стереотип, що їх нібито тримають у Металісті через впливового батька.

Однак цього сезону Штогрін здивував усіх, на рахунку нападника в чемпіонаті та кубку вже дев'ять голів + два асисти. Ми зв'язалися зі Штогріним-старшим – Віталієм, щоб внести ясність у це питання.

Андрій Штогрін, фото: ФК Чорноморець

В ексклюзивному інтерв'ю для сайту «Український футбол» відомий одеський бізнесмен Віталій Штогрін розповів про те:

  • Чи можна диктувати склад Роману Григорчуку
  • Як виник стереотип про те, що Андрія до складу тягнуть батьки
  • До якого віку Штогрін-старший фінансував команду сина в академії
  • Що відчуває батько, коли Андрія хейтять на трибунах уболівальники
  • Яку участь бере у процесі мати Андрія, відомий іміджмейкер Олена Штогріна
  • Чи спонсорує Штогрін-старший Чорноморець
  • Що говорять у бізнес-колах Одеси про фінансування команди Кауфманом та Грановським

«Андрій сказав мені: «Тату, не заважай, я медитую», він був з дитинства серйозним»

– Віталію, вас здивувало те, як іде зараз сезон у Андрія? Минулого сезону у вінгера Штогріна – 17 матчів і жодної результативної дії. І взагалі, без урахування цього чемпіонату, за шість сезонів – 80 матчів, а результативні дії лише у Першій лізі – 6 голів + 5 асистів. Як так сталося?

– Андрій здивував, мабуть, усіх. Але мене він не здивував, мене він просто втішив. Я завжди знав його силу та потенціал.

– А що ви відчували, коли бачили ці голи та передачі?

– 21 листопада у грі з Минаєм Андрій зробив свій перший дубль. І ще віддав гольову передачу. Я був на стадіоні і відчув, знаєте, почуття задоволення. Я його відводив до секції СДЮШОР Чорноморець у 2006-му. Я з ним пройшов шлях від найменшого футболіста до професійного майстра.

Мені було приємно, що нарешті він реалізовує свої можливості.

– А коли Андрій зробив хет-трик у Кубку?

– Я, на жаль, був у відрядженні, у дорозі. Намагався встигнути на матч із Зорею (4:1). Я був навіть шокований результатом та хет-триком Андрія. Причому це була наступна гра після Минаю. Як сказав коментатор того матчу – «Андрій у вогні».

– Андрій в академії Чорноморця з 2006 року?

– Так, я всіх його тренерів знаю добре. Декому вдячний особливо. Першим тренером був Савелій Тимофійович Семенов. Дякую і В'ячеславу Миколайовичу Єрємєєву. Геннадій Олександрович Нижегородов повірив в Андрія один із перших.

Пам'ятаю, звісно, і тренерів у професійному футболі – Юрія Леонтійовича Мороза з київського Динамо та Сергія Івановича Ковальця. Але особливо Андрій розкрився, звичайно, за Романа Йосиповича Григорчука. Один із найвибагливіших тренерів, наскільки я знаю. Він у нього повірив і дав розкритися цього сезону. Вдячний йому на все життя.

– Ця велика вимогливість допомогла Андрію?

– Андрій завжди ставився до справи дуже серйозно. Дуже багато працює.

Пам'ятаю, Андрію було шість років, я зайшов до нього до спальні перед сном. Він у цей момент медитував у позі лотоса. Сказав мені: «Тату, я медитую, не заважай мені». Дуже серйозним був ще тоді.

Пацани у дитячому футболі називали його «тихий гігант». Він скромний та вихований хлопець. Але якщо його роздратувати, то зупинити практично неможливо. Ось це пробудження «тихого гіганта» я побачив цього сезону.

«Син приніс мені на край поля молочний зуб і сказав: «Потримай, він заважає мені грати»

– Якщо вірити останнім чуткам, які курсують в одеському футболі, Григорчук розвинув у Андрії футбольну ігрову агресію. Чи так це?

– Є таке. Андрій ніколи не показував, як він сприймає те, що чує. Багато хейту часом лилося. Вболівальники досить критично щодо нього ставилися – десь заслужено, десь незаслужено.

Андрію треба довіряти та дати увійти в ігровий тонус. Можливо, зіграло на руку і те, що в Чорноморці зараз коротка лава. Андрій став виходити в основу постійно.

У Григорчука дуже високі, можливо, навіть завищені вимоги. Він дуже хороший психолог, може розкрити у гравці його потенціал.

Роман Григорчук, фото: СК Дніпро-1

– Ще колеги та вболівальники кажуть, що Андрій перестав уникати зараз єдиноборств. Помічали це?

– Не думаю, що це в останньому сезоні. Пам'ятаю, Андрію було 7-8 років, грали в дощ та сльоту на середньому полі бази в «Одраді». Я стояв на краю поля, син підбігає. Він прямо на полі вирвав собі молочний зуб, простягає його мені і каже: «Тату, потримай, він мені заважає грати». Я тоді зрозумів, що з нього може вирости серйозний чоловік, який може зробити вчинок.

– Ви, звичайно, самі вболівальник? Мріяли, що син заграє у команді?

– Звичайно. «Чорноморець назавжди», – як кажуть. Чесно, навіть не мріяв. Але потім побачив, що Андрій живе футболом. Уся кімната була обклеєна постерами із гравцями. Люстра у вигляді футбольних м'ячів, вся обстановка. І вдвічі приємніше, що заграв у Чорноморці, допомагає команді.

«Коли Андрій потрапив до U-19, я сказав: «Далі ти можеш розраховувати лише на себе»

– Віталію, в одеських футбольних колах та за їх межами є стереотип, що Андрій у Чорноморці завдяки вашому заступництву. Чи так це?

– В Одесі, як-то кажуть, «усі про все знають, але неточно». Про заступництво мова точно не йдеться. Андрій всього добивається сам, виключно своєю працею.

Коли Андрій почав виступати за U-19, я сказав: «сину, все що я міг, я вже зробив». Я допомагав його віку в академії з формою, міг купити м'ячі, спонсорував їхні поїздки на дитячі турніри. Але коли він став професіоналом я сказав – «тепер ти можеш розраховувати тільки на мою моральну підтримку, але не на мою допомогу, всього ти добиватимешся тільки сам». Він все зрозумів чудово і почав працювати вже без огляду на мене.

Конспірологічні теорії – це добре. Але, можу запевнити, світовий уряд не керує Чорноморцем :-)

Віталій Штогрін, фото: Facebook

І ще. У Чорноморці зараз зібрався такий колектив, починаючи від власників та тренерського штабу. Я не думаю, що Григорчуку хтось може вказувати, кого ставити, а кого – ні. Та власникам Чорноморця, Борису Кауфману та Олександру Грановському точно ніхто не вказує, що робити.

– Правильно розумію, що, коли Андрій грав на дитячо-юнацькому рівні, ви брали участь у житті академії?

– Іноді купував форму команді. Купував футбольні м'ячі, бутси, щитки. Іноді оплачував деяким хлопцям їхні потреби. Були й інші потреби команди, які я закривав, дуже докладно розповідати про це, не хотів би. У поїздках купував команді шоколадки, цукерки, напої, щоби підняти настрій команді.

Взагалі не хотів би концентруватися на своїй участі. Якщо хочете розповісти про розвиток дитячого футболу в Одесі, краще напишіть, наприклад, про Леоніда Васильовича Гайдаржи. Він був директором СДЮШОР, до якої прийшов Андрій. Чорноморець не повинен забувати таких людей.

– Є стереотип, що футбол – гра для дітей із небагатих сімей. Такі хлопці готові викладатися на тренуваннях. Чи так це?

– Це не про Україну та не про український футбол. Такий стереотип міг виникнути на інших полях. Може, в африканських країнах. У нас я не бачив великого розшарування між дітьми. Відмінності є, але я не сказав би, що вони на щось впливали.

Андрій виріс у нормальній родині. Ми з дружиною працюємо у бізнесі, заробляємо. Нестачі не було. Андрій дуже невибагливий та скромний хлопець. І жодної мажорної поведінки собі не дозволяв. У нашій сім'ї це неприпустимо.

Андрій Штогрін, фото: ФК Чорноморець

«В Андрія в будинку було своє літнє поле та зимовий спортзал»

– Майже всі діти хочуть грати у нападі, забивати голи. Андрій також?

– Він завжди хотів і був нападником із перших днів у футболі. Ми дуже багато займалися, у нього в будинку був свій спортзал, свої фішки, тренажери, м'ячі. У нас було міні-поле за будинком, де він багато відпрацьовував. Плюс на цокольному поверсі нашого будинку було виготовлено майданчик для його зимових тренувань.

– Злі язики казали, що Андрій у команді, тільки тому, що його родина спонсорує Чорноморець? Це так?

– Ні. Скажу, на жаль, ні. Я не маю можливості фінансувати клуб так, щоб це мало значення на тлі тих коштів, що виділяють нинішні власники. Це суто конспірологічна історія.

Може, це все тягнеться через дитячий футбол. Тому що команді 1998 року народження я з 2006 року багато допомагав. І вболівав за них, і мало не бився за них із уболівальниками супротивників.

Був одного разу турнір у Чернівцях, де нас у фіналі засудили. Ми були явно сильнішими за господарів турніру. У групі обіграли всіх. У фіналі у нас два вилучення, як мінімум три непризначені пенальті у ворота суперника. Та два чи три пенальті призначили на наші ворота.

Я єдиний поїхав із Одеси до Чернівців вболівати за Чорноморець-1998. Там мені навіть довелося, як то кажуть, «взяти биту» і трошки когось поганяти.

Віталій Штогрін, фото: Facebook

– «Взяти биту» – ви кажете образно?

– Так, звичайно  – образно. Подробиць не розповідатиму. Хлопці 1998 року пам'ятають цю історію. Я Чорноморець відстояв. Усі запам'ятали, що з Чорноморцем так чинити не можна.

На жаль, цього сезону я теж бачу несправедливе суддівство матчів Чорноморця.

«Коли чую хейт, встаю та виходжу, щоб хтось не випав з балкона»

– Ви часто присутні на матчах. Як вам було чути хейт і грубі вигуки на адресу Андрія?

– Я ходжу на ігри. Часто вболівальники довкола не знають, що я батько Андрія. У таких випадках, щоб ніхто ненароком не випав з балкона, я встаю і виходжу. Я розумію, що це емоції.

Ми ось недавно програли вдома Руху 2:3. Мені було так неприємно, що вболівальники, які ще позаминулого матчу співали оди команді та тренерському штабу, дозволяють собі кричати такі грубості! Це навіть не фанати. Ну, хочеш кричати матом, скажи це про себе. Але виливати це все на команду, яка реально робить багато – це неправильно, коли сьогодні ти любиш команду, а завтра готовий витирати об неї ноги.

– Ваша дружина Олена Штогріна – відомий іміджмейкер. Вона давала поради Андрію, як займатися його іміджем?

– Можна сказати, вона є родоначальником цього напряму в Україні. Вона була першою, пройшла серйозну школу навчання у Мілані та Лондоні. Вона професіонал, творить красу. Особлива людина у нашій родині.

Думаю, Андрій просто слухав і дивився те, що робить Олена, сприймав це. Спеціально іміджем Андрія вона точно не займалася. Коли Андрій був у U-16, вона зробила фотосесію для команди в стилі «Одного разу в Америці». Назвала її – «Одного разу в Одесі». Підібрала костюми, вийшло чудово. Хлопці виглядали шикардосно, солідно та стильно.

– Я бачив ваше мотиваційне відео, в якому ви говорите про закони успіху в бізнесі. У футболі ті самі закони?   

– Я вважаю, що вихованням хлопчиків у сім'ї має займатися батько. З дитинства я часто розмовляв із ними, як із дорослими. Розглядав із ними й бізнес-кейси. Чоловічі стратегії присутні і у бізнесі, і у футболі. Базові чоловічі принципи – вони однакові.

– Андрій уже готовий до виклику до збірної?

– У нас дуже сильна збірна. Андрію ще треба посилити свою роботу на полі. І Андрій це розуміє.

– Звертаєте увагу на цифри у Transfermarkt? Андрій за ці півсезони подорожчав уп'ятеро до півмільйона євро. Він уже досяг стелі у Чорноморці?

– На ці цифри не звертаю жодної уваги. За такої якості та рівня тренувального процесу, який є у Чорноморці, Андрію ще є куди зростати.

– У спонсорів Чорноморця Бориса Кауфмана та Олександра Грановського зараз непрості часи – арешти, судові позови, інші розгляди. Що говорять в одеських бізнес-колах, вони продовжуватимуть фінансувати клуб?

– Скажу, що я дуже хотів би, щоб у них все вийшло так, як вони задумують. Борис Кауфман та Олександр Грановський – відомі бізнесмени в Одесі. Вони – одесити, які багато зробили для міста. Вони дали перспективу клубу Чорноморець, яку клуб на якийсь час втратив. Хотілося б, щоби вони продовжили свою справу.

X