Цитаїшвілі вийшов із Грузією в плей-оф, а ще недавно грав за збірні України: ми щось втратили?
3756 
Один з наших чемпіонів світу у складі команди Петракова вирішив виступати за збірну країни, з якої походить. Сталося так, що його партнери по чемпіонській молодіжці Лунін, Бондар і Конопля навіть не вийшли з групи, а він – сенсаційно продовжує виступ.
Коментатор Кирило Круторогов у статті на сайті «Український футбол» аналізує виступ Георгія Цитаїшвілі та розповідає, чи допоміг би він нашій головній команді.
Все ще належить Динамо, тож завдяки його виступу на Євро-2024 Ігор Суркіс має змогу заробити
Гіо провів шість років у структурі Динамо, поки не підписав професійний контракт зі столичним клубом у 2018-му. Вважалося, що він стане заміною Циганкову, коли того за шалені гроші продадуть в якийсь топ-клуб. Однак Віктор довго не залишав Динамо, Цитаїшвілі встиг провести за київську команду сумарно 24 матчі, переважно під керівництвом Михайличенка, і його навряд чи могло задовольнити таке становище. Він з’їздив у оренди в Чорноморець та Ворсклу. Пройшов збірні України від U-17 до молодіжної, а у 2021-му був заграний за збірну Грузії.
На той час, будемо відвертими, кар’єра Гіо на клубному рівні зовсім не сприяла виклику до збірної України. Хоча талант його був очевидним і запрошення туди могли би зробити хіба що «щоб іншим не дістався». Однак він нібито сам був дуже рішуче налаштований грати за Грузію. Принаймні розумів, що перспективи там куди прозоріші.
Георгій Цитаїшвілі. Фото: ФК Динамо
Коли почалася повномасштабна війна, Цитаїшвілі вже як легіонер поїхав в оренду у Польщу. Спершу краківську Віслу, потім Лєх з Гданська. Але річ у тім, що і в цьому чемпіонаті він особливо себе не проявив (сумарно 31 матч, 2 голи, 4 асисти).
З літа минулого року Гіо грає на правах оренди за Динамо (Батумі). Там статистика краща, але теж не шедевральна (38 матчів, 6 голів, 10 асистів – майже всі з яких у далеко не найсильнішій лізі Грузії).
А його контракт ще цілий рік належатиме київському Динамо. Повертатися в Україну він не бажає через війну. Та й чи сильніший він від Волошина, у якого є конкуренція з наддосвідченим Ярмоленком або прогресуючим Кабаєвим – те ще питання.
Тож якщо після виступу на Євро-2024 на Цитаїшвілі виникне попит, що сформує трансферну пропозицію, у Ігоря Суркіса з’явиться доволі несподівана можливість підзаробити.
- Читайте також: «Більше не дам інтерв'ю українським ЗМІ»: чемпіон світу й екс-підопічний Петракова образився на журналістів
Гіо має виставитися перед українським тренером, який нарешті розкрив його з іншого боку
В український період кар’єри зі збірними включно Цитаїшвілі був правим атакувальним хавом, інвертованим вінгером, який зміщується в центральну зону і б’є робочою лівою ногою. У Польщі його точково використовували ліворуч, однак вкрай рідко. Коли він приєднався до Динамо (Батумі), український тренер Андрій Демченко спершу почав задіювати його за звичкою праворуч, а потім спробував на лівому фланзі, де гра хлопця пішла значно краще, тож і на чемпіонат Європи він поїхав в якості лівого вінгера.
Цікаво, що кваліфікацію на Євро Гіо проводив в якості глибоко запасного гравця. Однак фінальний раунд турніру почав вже у ролі основного. До того ж, збірна Грузії Вілі Саньоля грає за схемою 3-5-2, де латералі пашуть по всьому флангу і Цитаїшвілі не виключення (можна сказати, що в стартовому складі своєї національної команди він і Лочошвілі перекрили дорогу «гірнику» Азарову, який в УПЛ і єврокубках цілком гідно виглядав за Шахтар, – прим. «УФ»).
Проти Туреччини він вийшов в основі та відіграв 74 хвилини. Від Sofascore отримав найнижчу оцінку з-поміж гравців стартових складів обох команд (6.4): жоден навіс з чотирьох не був точним, обидва єдиноборства у повітрі програв, одна його помилка призвела до пропущеного голу. Передач зробив загалом небагато, але з показником точності у 78%.
У матчі проти Чехії відіграв 64 хвилини. Цей же портал поставив йому 6.7 балів – це четверта найгірша оцінка серед грузинської збірної. 12 з 13 передач (що загалом вкрай мало) Гіо були точними (98%), жоден з шести навісів не досягнув мети.
Проти Португалії Саньоль залишив Цитаїшвілі в запасі, зробивши ставку на класичного флангового захисника Лочошвілі. Гіо вийшов на заміну на 63-й хвилині і діяв в низькій точці, тобто також фактично в ролі захисника. Встиг зробити лише 4 паси (точні – 2), єдина спроба навісу знову не знайшла адреси. Оцінка 6.6 від Sofascore – одна з найгірших з-поміж усіх гравців збірної Грузії в цьому матчі. Фірмові раніше спроби дриблінгу на Євро він робить зовсім не часто, знову таки, через відсутність позиційної свободи і потребу концентруватися на оборонній роботі. А коли намагається, то виходять вони у нього з перемінним успіхом (в середньому – менше половини вдалих).
Георгій Цитаїшвілі. Фото: УЄФА
Простими словами – загалом Цитаїшвілі на цьому турнірі, м’яко кажучи, не феєрить.
Попри те, що Гіо продовжує брати участь у Євро, а вся збірна України – вже ні, він навряд чи міг би принести їй користь
В цьому пункті доведеться мислити умовним способом, але що ж поробиш… Уявімо, Гіо не має громадянства Грузії, але раптово виступає за Динамо (Батумі) з тією статистикою, що має наразі в наявності. Чи викликав би Сергій Ребров його бодай на один матч навіть до Євро З ЧЕМПІОНАТУ ГРУЗІЇ? Дуже малоймовірно. Хіба що якби статистика ця була би значно переконливішою.
Чи мав би теоретично Цитаїшвілі шанси поїхати на Євро у складі збірної України? В якості правого вінгера, де є Циганков, Ярмоленко та Зубков – точно ні. В якості лівого вінгера, де є лише Мудрик? Цікаво. Відсутність гравця в збірній України «під Мудриком» – очевидна проблема. Але! Чи переконливіше з індивідуальної точки зору він виступає на клубному рівні за інших наших кандидатів на цю позицію – Гуцуляка або Кабаєва? Дуже сумнівно. А вони не поїхали. Чи настільки блискучий виступ Гіо на цьому Євро, що, дивлячись трансляції матчів збірної Грузії, ми кусаємо лікті з думками «а от би він грав за нас!», незважаючи на клубний виступ і таке інше? – НІ!
Завіса…
