Дніпро-1 з Динамо зробив саме те, що мав би робити з АЕКом. Ось чому в Кучера це вийшло. Точка зору Федорчука
2439 
Я можу привітати Євгена Краснікова та Олександра Кучера – вони ретельно проаналізували матчі за вихід у Лігу Європи. Проти київського Динамо Дніпро-1 зіграв саме так, як мав би зіграти з АЕКом. І в цьому рецепт успіху дніпровців у кожному матчі проти прямих конкурентів і в єврокубках.
Поясню на такому прикладі.
Коли у вас є набір деталей до конструктора, але нема картинки, в що саме їх можна зібрати, включається фантазія. З «лего» можна зібрати літак, автомобіль або будиночок.
Саме на це схожий початок роботи з новою командою.
Ви вивчаєте гравців, які у вас є, і тоді вже робите висновок, яка тактична схема та спосіб ведення гри вам під силу.
Так от, в футбол «на удушення» з тотальною ігровою перевагою та постійним володінням м’ячем міг дозволити собі грати Металіст із Балулі, Пейшоту, Поблете та Касаресом. У них навіть Банада, який стільки забивав за Олександрію, сидів у запасі.
Коли ж Металіст вимушено омолодився, він успішно зіграв проти Руху швидких атаках і при 45% володіння м’ячем виграв у Львові. Це – приклад адаптивної статистики, прагматичного підходу до своїх можливостей.
Точно так само – нинішній Дніпро-1.
Він буде одним із фаворитів сезону в Україні, проте 2-3 матчі за одне коло навіть на внутрішній арені йому доведеться вміти зіграти на контратаках. Тому що, маючи Гуцуляка, Назаренка, Бланко та швидких флангових захисників, гріх не користатися цією своєю перевагою.
Коли Дніпро-1 вийшов грати з АЕКом, проблема українського представника в єврокубках була в тому, що він взявся вести гру. Навіть пропустивши першим, навіть програвши перший матч.
А можна було скористатися опцією гри на контратаках і таким чином мати цілком реальні шанси в матчі-відповіді проти далекого від ідеалу суперника.
Дніпро-1 в єврокубках витрачав багато сил на підготовчу роботу. Якщо суперник витрачав на передачі на Дюрчо або Альтмана 2-3 передачі та 3-5 секунд, то українці перекатували м’яч, шукали ближнього, виходили через пас. Це – стратегія сильної команди. Але найсильніша команда завжди адаптивна.
У матчі з Динамо ми побачили, що потенціал Дніпра-1 досить високий. При суттєвій перевазі киян у володінні м’ячем і небезпечних атаках, підопічні Кучера значно гостріше проводили свої атаки. Практично кожну так чи інакше завершували ударом. А саме це й визначає гостроту гри.
Так, безперечно, Динамо більш втомлене після трьох раундів єврокубків і спустошене після поразки від Бенфіки. Проте навіть цим не можна пояснити підсумок матчу. Просто якщо Кучер із Красніковом зробили висновки з АЕКа, то Динамо залишилося рівно тим самим після Бенфіки.
Способи змінити гру в Луческу є навіть з цими кадрами. Проте, судячи зі всього, для змін потрібна була саме така гучна поразка. Динамо лише три рази програвало в УПЛ з таким рахунком. Це має його струсонути. Ну що ж, навіть із лимона буває лимонад. Якась має бути користь і з такої поразки.