Ісландія – суперник України: партнер Малиновського по Дженоа, російський слід і збірна, яку не можна недооцінювати

Переглядів 2150
автор Кирило Круторогов Кирило Круторогов
6 голосів
Ісландія – суперник України: партнер Малиновського по Дженоа, російський слід і збірна, яку не можна недооцінювати
Гравці збірної Ісландії та Оге Харейде. Колаж: УФ
Визначальний матч у відборі на Євро-2024 команда Реброва зіграє проти представника Скандинавії. Що собою являє збірна маленької острівної країни – в матеріалі «УФ».

26 березня у Вроцлаві відбудеться фінал плей-оф відбору Євро-2024 Україна — Ісландія. Із цією збірною ми не зустрічалися з 2017 року, і за цей час багато змінилося. Ісландію очолює тренер, який зробив з Данії топову команду та недавно відзначився антиізраїльськими випадами, у збірній запалює партнер Малиновського по Дженоа та якісь маловідомі хлопці, з якими варто познайомитися.

Коментатор Кирило Круторогов у статті на сайті «Український футбол» детально розбирає склад збірної Ісландії. 

Тренер програвав Шахтарю в ЛЧ та збудував топову збірну Данії, але не поїхав на Євро через контракт

70-річний норвежець Оге Харейде – типовий вікінг від футболу. Так, під час ігрової кар’єри він трохи пограв в Англії за МанСіті та Норвіч, але в якості тренера працює виключно у скандинавських країнах. Здобував чемпіонство Швеції з Гельсинборгом та Мальме, Норвегії – з Русенборгом, Данії – з Брондбю. 

До речі, працюючи з Мальме, він перетинався з Шахтарем в груповому раунді Ліги чемпіонів у сезоні 2014/15 років. Це був перший рік для «гірників» у статусі «вимушених переселенців». Окрім цих двох команд, у групі були Реал та ПСЖ. Тоді на Арені Львів команда Луческу розбила Харейде і його підопічних (4:0), а у Швеції нинішній тренер збірної Ісландії переміг (1:0). Однак результативна перемога в одній із зустрічей тоді вивела представника України в плей-оф Ліги Європи і залишила Мальме за бортом єврокубків. З футболістів нашої головної команди в тих матчах брав участь тільки Тарас Степаненко. 

Оге Харейде. Фото: Google

Згодом Оге Харейде очолив збірну Данії, яка пережила з ним справжній підйом – пробилася на Мундіаль-2018, потім вийшла з групи, де вилетіла у серії пенальті від майбутніх фіналістів – хорватів. 

Саме Харейде вивів данців на Євро-2020 і повіз би команду на турнір, якби його не перенесли на рік через пандемію. Його контракт сплив, тож команда грала вже під керівництвом його колишнього асистента Каспера Г’юлманда і дісталася півфіналу, що багато хто називав, зокрема, й досягненням екстренера.

Повернення до клубного футболу і робота з Русенборгом та Мальме по другому колу не принесло результатів. А от збірну Ісландії, яка переживає зміну поколінь і встигла пристойно провалитися, Харейде реанімував та хоче вивести на Євро. Ми проти!

Олдскульна тактика, загалом не надто переконливі результати, але розтрощили Ізраїль

Очоливши ісландців навесні 2023-го, Харейде переключив їх зі схеми 4-3-3 на 4-4-2, причому вона має доволі атакувальне спрямування. Сказати, що це дає їм 100% результат, не можна. Під керівництвом норвежця наші суперники по 5 разів перемогли та програли і лише раз зіграли внічию. Причому, перемоги були над Боснією і Герцеговиною (окей, непростий суперник, ми переконалися в цьому на власній шкірі), Ліхтенштейном, Гватемалою і Гондурасом (ці два матчі взагалі були неофіційними). 

Однак ізраїльтян острів’яни, беззаперечно, розбили в одні ворота (4:1 в гостях). Причому Ісландія пропустила першою, але на перерву йшла з перевагою (2:1). А після того, як суперник залишився в меншості на 73-й хвилині, скористалася цим і влаштувала розгром.

Не менший розгром Гарейде учинив і в пресі, вкотре довівши, що змішувати футбол і політику – це не тільки можливо, а постійно буває. «Якщо ви хочете почути мою точку зору, я хотів уникнути гри проти Ізраїлю, враховуючи те, що вони роблять з жінками, дітьми та тисячами невинних мирних жителів у Газі.  Особисто я не хотів, але ми все одно повинні були грати, інакше наслідки для Ісландії були б серйозними», – заявив Оде. Цікаво, що ніяких штрафів чи хоча б засуджень вкрай неоднозначного, політично забарвленого висловлювання людини, яка зайнялася не своєю справою, не послідувало. Поки?

Фото: Alex Nicodim

Воротар без ігрової практики, вікові латералі, маловідомі центрбеки

Основний голкіпер збірної Ісландії віднедавна є партнером нашого Єгора Ярмолюка у Брентфорді. 22-річний Хакон Вальдімарссон цієї зими перейшов туди зі шведського Ельфсборга за скромні для АПЛ 3 мільйони євро. І це один з небагатьох ісландських футболістів, що виступає в топ-чемпіонаті. У минулому сезоні його було визнано найкращим воротарем Швеції, але окрім матчу проти ізраїльтян ігрової практики він не має з листопада минулого року. Це нам в плюс. 

Будемо відвертими, їхня лінія захисту – не дуже топова. Лівий латераль Торарісон у свої 31 виступає за ОФК Кріт у Греції. Центрбеку Гретарссону – 28, піком його кар’єри були 3 матчі в Чемпіоншипі за Блекпул кілька років тому, але там він все ж таки не заграв. Після був Шльонськ, до речі, з Вроцлава, а тепер він виступає за Сьондерйюске в Данії. У збірній грає в парі з Інгасоном. Той у 2017 перебрався з Гранади до Ростова за 1,8 млн.євро, за 2 роки росіяни продали його в ПАОК вдвічі дорожче (4 млн.), а ще за чотири Сверріра купив Мідтьюллан за ту ж суму. Трансфермаркт оцінює Інгасона в ті ж 4 млн., і за такою вартістю він – серед найдорожчих гравців збірної Ісландії 

Праворуч грає Віктор Палссон з бельгійського Ейпена. Між іншим, номінальний центральний захисник. Конкурує з ним за цю позицію фуллбек Твенте Сампстед. Він, до речі, грав проти Зорі в обох матчах Ліги конфедерацій 2021-22 у складі Буде/Глімт. 

Звертаємо увагу на важливу деталь: Палссону – 32, Торарісону – 31, тож латералі у ісландців вікові і вже не надто швидкісні.

Футболіст Фонсеки, вихованець Аякса, білоруський і російський слід 

В опорній зоні проти Ізраїлю грала пара Харальдсон-Траустасон. Перший – 20-річний номінальний вінгер, минулого літа його у Копенгагена купив Лілль Паулу Фонсеки, причому за 15 мільйонів євро. За оцінкою Трансфермаркт – це другий гравець Ісландії. 

Траустасон забив другий гол у ворота збірної Ізраїлю перед перервою, але на 63-й хвилині зазнав ушкодження і його участь в матчі з нами під питанням. Арнор – пограв у Норвегії, Швеції, Австрії, Греції та США, а нині виступає за шведський Норчепінг. Для центру поля в команді є також Крістіан Хлінссон, один з найдорожчих ісландських гравців (7 млн. на Трансфермаркт), який виховувався в академії Аякса, а тепер грає у складі першої команди (22 – 6 – 1 – у цьому сезоні). Однак він центрхав більш атакувального плану, тож у схемі команди Харейде з двома опорниками для нього просто не знаходиться місця. Також заслуговує уваги 20-річний центрхав Ісак Йоханессон. Він за контрактом належить Копенгагену, але грає на правах оренди за Фортуну з другої Бундесліги. Статистика цього сезону в хлопчини непогана – 2+5 у 22 турах чемпіонату та 3+4 в 4 іграх Кубка Німеччини. 

За один з флангів у півзахисті відповідав Віллюм Віллюмссон. У 2019 він змінив рідний клуб Брейдаблік на білоруське БАТЕ. Від початку повномасштабного вторгнення в Україну цей клуб не залишив, але в липні 2022 вирушив у Нідерланди, де виступає за Гоу Ехед Іглз. На його рахунку 8 результативних дій (6+2) у 24 матчах Ередивізії. Замінив його Торстеінссон – у нього 9 результативних дій (4+5) у 28 матчах бельгійської Ліги Жюпіле. 

На протилежному фланзі розташовується Арнор Сігурдссон (не плутати з легендарним Гілфі). У 2018-му його купив московський ЦСКА з Норчепінга за 4 мільйони євро. Влітку 2021-го він поїхав у оренду в Венецію, проте в Серії А не зачепився. В росії не грав з того часу, хоч і залишався на контракті у армійського клубу. Повертався у Норчепінг, а новий, 2024 рік, розпочав у статусі гравця Блекберна з англійського Чемпіоншипа, куди перейшов у статусі вільного агента. У матчі з Ізраїлем зазнав ушкодження на 78-й хвилині. 

Партнер Малиновського по Дженоа, а ще – син та онук ісландських легенд

Абсолютна зірка сьогоднішньої збірної Ісландії – Альберт Гудмундссон. 26-річний гравець є партнером нашого Руслана Малиновського по Дженоа і в матчі проти Ізраїлю він вистрілив хет-триком, який і приніс успіх острів’янам разом з путівкою. 

Поточний сезон – справжній бенефіс у його кар’єрі. Про це свідчать 12 голів та 4 асисти у 29 матчах Альберта чемпіонату та Кубку Італії, а також конкуренція за нього з боку Ювентуса та Інтера. 

Альберт Гудмундссон. Фото: Alex Nicodim

У парі з ним проти Ізраїлю грав 19-річний форвард Копенгагена Орі Оскарссон (31 матч, 8 голів, 7 асистів із урахуванням усіх турнірів, у яких бере участь його команда). Звісно, йому поки що не зрівнятися з Гудмундссоном, але на роль «другого пілота» в підіграванні зірці цілком тягне. На 62-й хвилині матчу з Ізраїлем його замінив Андрі Гудйонсен. 22-річний хлопчина, син легенди ісландського футболу, Ейдура Гудйонссона. Народився у Лондоні, коли його батько грав за Челсі. Ейдур провів у складі збірної Ісландії 88 матчів, а от його батько, дідусь Андрі – Арнор, 73 поєдинки. Тож династія в них дай боже!