Косово надсилає для ЗСУ снаряди, хоча Україна не визнає їх державності. Ось десятеро футболістів-косоварів, які грали в УПЛ
2565 
Косово грало з Україною, в УПЛ виступали їхні легіонери і навіть уже наші бували в косовському чемпіонаті (Влад Хомутов, наприклад). Але не лише футболом пов’язані дві європейські країни.
В лютому 2008 року парламент Косова в односторонньому порядку проголосив незалежність. До того ця територія входила в склад Республіки Сербія. 104 держави-члени ООН визнали незалежність Косова, а 79 – ні. Україна серед другої когорти. При тому, що після анексії Криму в 2014 і початку повномасштабної війни в нашій країні Косово запроваджує санкції проти росії і підтримує нашу територіальну цілісність. А віднедавна ще й допомагає Україні постачанням снарядів.
Коментатор Кирило Круторогов у статті на сайті «Український футбол» розповідає про косоварів, які грали або навіть зараз грають в чемпіонаті України.
Найперший приїхав з Греції, грав у тепер вже давно окупованому місті, а потім спробував сили в Лізі чемпіонів
Першовідкривачем України для косоварів був 25-річний Сергєй Тица. У 2000 році він перебрався з Паніліакоса, що виступав у грецькій Суперлізі, до алчевської Сталі. Звісно, він тоді ще не мав паспорта Косова та був заявлений як боснієць. Дебютував у матчі проти Карпат, загалом провів у нашій Прем’єр-лізі лише сім матчів і після сезону, в якому команда на той час майбутнього президента ФФУ Анатолія Конькова вилетіла в Першу лігу, поїхав до боснійського Железнічара, в складі якого дебютував у кваліфікації Ліги чемпіонів, зіграв проти Ньюкасла, а потім – проти Малаги в Кубку УЄФА. З 2004 проживає в Німеччині, де встиг пограти за різні команди з регіональних ліг. Нині має громадянство Косова та Боснії і Герцеговини.
Ворскла мала активний селекційний вектор з Балкан та, зокрема, п’ятьох косоварів
У 2004-му полтавський клуб мав назву Ворскла-Нафтогаз. Саме того року вони відкрили для себе балканський вектор селекції. Зокрема придбали за 400 тисяч євро Арменда Даллку. Наступного року в команді з’явився Ісмет Муніши. Ще ра зік – Дебатік Цуррі, а у 2007-му – 18-річний форвард Ахмед Янузі. Всі вони приходили як албанці. Але наразі кожен має також громадянство Косова. Ба більше, всі вони наразі живуть та працюють чи працювали нещодавно саме в цій країні.
Армен Даллку та Євген Коноплянка. Фото: УПЛ
Арменд Даллку став легендою Ворскли, зігравши за полтавців 337 матчів. Після завершення ігрової кар’єри він очолював Приштину. А з 2020 року є головним тренером Дукаджині з чемпіонату Косова, з якою цього сезону навіть грав у кваліфікації Ліги конференцій. А ще чутки сватали його на посаду головного тренера Ворскли минулої зими, однак вакансію закрили його колишнім партнером по команді Сергієм Долганським.
У Приштині асистентом Даллку був ще один ексворсклянин Дебатік Цуррі, потім отримав статус виконуючого обов’язки, а далі й головного тренера. Щоправда, з 2023-го перебуває без роботи. Тоді як Ахмед Янузі у свої 35 продовжує кар’єру та грає за команду Лапі з чемпіонату Косова. Transfermarkt не зараховує це тріо до косоварів, які грали в Україні. На відміну від Ісмета Муніши, який провів у Полтаві лише півроку і поїхав влітку 2005-го. За останні роки встиг попрацювати керманичем кількох команд з Прем’єр-ліги Косова.
Зате той-таки Transfermarkt позначає косоваром, який провів найбільше матчів в УПЛ, молодшого брата Ахмеда Далку – Ардіна. Він прийшов до Ворскли за протекцією брата у 2012-му, провів на контракті сім років і зіграв за цей час 48 матчів. Наразі виступає під керівництвом Ахмеда і є ключовим гравцем Дукаджині.
Гравець з прізвищем, яким можна лякати дітей, провів кілька матчів за Зорю, а інший цілком непогано виступав за Олімпік
Передусім мова про Шпетіма Бабая, якого ви навряд чи пам’ятаєте. До луганської команди він приєднався взимку 2008-го з чемпіонату Албанії. Зіграв шість матчів і поїхав до Шахтаря… щоправда, з Караганди, а невдовзі повернувся на батьківщину. У 2011-му ледве не приїхав в Україну вдруге. Був на перегляді в Севастополі, але щось зірвалося. Останні роки грав у чемпіонаті Косова та в 2017-му завершив ігрову кар’єру.
А у донецькому Олімпіку був Бетім Халімі. Височенний зі зростом у 204 сантиметри воротар перейшов взимку 2019-го з естонської Нарви-Транс. В УПЛ та Кубку зіграв 19 матчів та лише один на нуль. Розглядався як гравець молодіжної збірної Косова, а потім дебютував за першу і майже одразу залишив Олімпік. Пограв в Албанії, згодом опинився на батьківщині, а наразі відновлюється від травми хрестоподібної зв’язки коліна.
Хайдін Саліху. Фото: ЛНЗ
Косово під час війни постачає нам не лише снаряди, а й двох гравців своїх збірних
Під час повномасштабної війни, минулої зими, в УПЛ приїхало одразу двоє косоварів та обидва приєдналися до ЛНЗ. 26-річний центрхав Мухаррем Яшарі коштував 50 тисяч євро, має в послужному списку три матчі за національну збірну своєї країни та стабільно виступає у складі команди з Черкас. Щоправда, поки що без результативних дій. А 22-річний центрбек Хайдін Саліху грав за юнацькі збірні Косова та викликався, однак не дебютував у складі молодіжної. Його ЛНЗ купили в Дріти за 250 тисяч євро і він вже встиг забити два голи в УПЛ.
