Одногрупник Блохіна в Динамо-легенда Шахтаря, лідер Маріуполя: 10 травня — цей день в історії українського футболу

Переглядів 394
Владислав Лютостанський Владислав Лютостанський
2 голоси
Одногрупник Блохіна в Динамо-легенда Шахтаря, лідер Маріуполя: 10 травня — цей день в історії українського футболу
В’ячеслав Чурко. Фото: Маріуполь
«УФ» — часопис, який кожен день представляє вам найкращих українських футболістів і тренерів, пригадує пам'ятні події та матчі. Отже, хто святкує сьогодні день народження, що цікавого сталося в цей день в минулому?

10 травня 1952 року у місті Київ народився Віктор Кондратов – вихованець Динамо, захисник донецького Шахтаря та львівського СКА, володар Кубка СРСР.

Починав займатися футболом в ДЮСШ Динамо, потрапивши у 1962 році в одну групу з Олегом Блохіним, Валерієм Зуєвим та Олександром Даміним. Після випуску з академії виступав, переважно, за дублюючий склад. За першу команду біло-синіх Віктор провів за весь час (1969-1974) лише 22 гри, забивши один гол.

У 1975-му перебрався у донецький Шахтар, з яким вже у перший сезон завоював срібні нагороди Вищої ліги СРСР. 

«Мене поміняли на Анатолія Конькова: його Лобановський хотів бачити в Динамо, а мене відправили в Донецьк як компенсацію. У Шахтарі я грав із 1975 по 1981 рік, став найтитулованішим лівим захисником донецького клубу. 

Мені пощастило грати з легендами Шахтаря, під керівництвом Володимира Салькова і Віктора Носова. А з Михайлом Соколовським ми навіть куми», – пригадував ексзахисник «гірників».

У подальшому Кондратов ще тричі стане срібним призером та одного разу здобуде бронзові медалі. Найвищим досягненням захисника у Шахтарі сміливо можна вважати перемогу в Кубку СРСР у 1980 році. Загалом за «гірників» провів близько 230 матчів, відзначившись одним забитим м’ячем.

Останнім клубом кар’єрі Кондратова став СКА (Львів), за які він виступав до 1983 року. Пізніше покинув українську землю, перебравшись за кордон, де був граючим тренером групи радянських військ у Чехословаччині.

У 1988 році розпочав роботу в ДЮСШ Динамо. Після повернення Валерія Лобановського до Києва Кондратову став тренером Динамо-2. Пізніше був старшим тренером дубля, очолював третю команду біло-синіх, що виступала в Другій лізі, а з 2010-го працював у селекційному відділі.

Мар’ян Марущак. Фото: ФК Львів

10 травня 1979 року у місті Дрогобич (Львівська область) народився Мар’ян Марущак – воротар ФК Львів, київських Динамо та ЦСКА, голкіпер молодіжної збірної України.

Перші кроки у дорослому футболі робив у складі першолігового ФК Львів, дебютувавши у стартовому складі у віці 17 років. Протягом п’яти років у клубі награв близько 80 поєдинків. 

Транзитом через львівські Карпати у 1999 році опинився в структурі київського Динамо. За першу команду біло-синіх так і не дебютував. Натомість Марущак провів близько 30 матчів за Динамо-2 та Динамо-3. 

Після короткотривалих періодів виступів за Кривбас та Оболонь голкіпер на чотири роки осів у київському ЦСКА. За «армійців» Марущак відіграв у 56 поєдинках: 52 пропущених голи, 26 «сухих» матчі.

В другій половині сезону 2006/07 повернувся до ФК Львів. Пізніше також виступав за Севастополь, а кар’єру завершив у складі Арсеналу (Біла Церква) у 2013 році.

У складі молодіжної збірної України (2000) Марущак пропустив 12 м’ячів у всіх шести поєдинках, в яких брав участь. Надалі зробив кар’єру в освітянській сфері, став кандидатом наук.

10 травня 1993 року у місті Ужгород народився В’ячеслав Чурко – вихованець Шахтаря, ветеран Маріуполя, вінгер Колоса та луганської Зорі, бронзовий призер УПЛ.

У структурі «гірників» Чурко перебував з 2007 по 2021 рр. За цей тривалий період В’ячеслав так і не провів бодай хвилини за першу команду донеччан. Доводилося проявляти себе в орендах – і це вінгера виходило. За цей час в Україні Чурко пограв за Іллічівець (потім Маріуполь), харківський Металіст, ужгородську Говерлу та ковалівський Колос.

Найкраще заявити про себе В’ячеславу вдалося в маріупольському клубі, за який він загалом провів 115 поєдинків: 18 голів, 13 результативних передач. У Європі вінгер пограв у таких країнах, як Угорщина (Академія Пушкаша та Мезйокйовешд) й Італія (Фрозіноне – Серія В). 

З 2022 року Чурко є гравцем луганської Зорі. Наразі в активі вінгер вже 40 матчів за клуб, у яких він забив два голи та оформив шість результативних передач. У сезоні 2022/23 завоював бронзові нагороди УПЛ, посівши з командою Патріка ван Леувена третє місце в чемпіонаті.

Борис Крушинський. Фото: Полісся

10 травня 2002 року у селі Садковичі (Львівська область) народився Борис Крушинський – вихованець ПФК Львів, захисник та півзахисник житомирського Полісся, переможець Першої ліги в складі житомирян.

Свій шлях у футболі починав у ДЮСШ Мостиська, звідки у 2018 році перебрався до академії ПФК Львів. Через два роки був переведений до першої команди та дебютував у її складі 28 квітня 2021 року в матчі УПЛ проти Руху (1:1). Усього ж за львів’ян виступав протягом трьох років, зігравши за цей час 31 матч та забивши один гол.

Взимку 2023-го ПФК Львів продав Крушинського в Полісся за 100 тисяч євро. Разом з житомирським колективом Борис здобув перемогу у Першій лізі, отримавши путівку в еліту. Усього в активі Крушинського вже 32 поєдинки за «вовків», у яких він забив два голи та оформив дві результативні передачі.

У складі молодіжної збірної України дебютував наприкінці березня 2024-го в товариській зустрічі з Марокко (1:0). Відтоді за команду Унаї Мельгоси Крушинський так більше і не грав.

1910 — нар. Бернар Ворхоф (Бельгія) — легенда «Льєрса», найкращий бомбардир збірної Бельгії, учасник усіх довоєнних ЧС.

1946 — нар. Некула Радучану (Румунія) — найкращий румунський воротар 1960–70-х, провів 61 матч за збірну.

1952 — нар. Вандерлей Люкшембурго (Бразилія) — один із найкращих бразильських тренерів, у сезоні-2004/2005 тренував мадридський «Реал».

1969 — нар. Денніс Бергкамп (Нідерланди) — в недавньому минулому лідер атак «Арсеналу» та збірної Нідерландів на прізвисько Нелітаючий голандець, яке дістав за те, що боявся пересуватися повітрям.

1973 — нар. Рушту Рекбер (Туреччина) — легенда «Фенербахче» та збірної Туреччини, рекордсмен збірної за кількістю зіграних матчів — 120. Бронзовий призер ЧС-2002.

1974 — нар. Сільвен Вільтор (Франція) — віце-чемпіон світу-2006, чемпіон Європи-2000. Зіграв 92 матчі за збірну Франції, забивши в них 26 м’ячів.

1978 — фінал 23 розіграшу КЄЧ. «Ліверпуль» (Англія) — «Брюгге» (Бельгія) — 1:0 (Дал-
гліш, 64).

1989 — фінал 29 розіграшу КВК. «Барселона» (Іспанія) — «Сампдорія» (Італія) — 2:0 (Салі-
нас, 4, Лопес Рекарте, 80).

1995 — фінал 35 розіграшу КВК. «Сарагоса» (Іспанія) — «Арсенал» (Англія) — 2:1 (Еснайдер, 68, Найім, 120 — Хартсон, 77).

1996 — пом. Адемір (Бразилія) — найкращий бомбардир ЧС-1950.

1997 — пом. Хасінто Кінкосес (Іспанія) — найкращий захисник ЧС-1934, тренував збірну Іспанії та «Реал» (Мадрид).

2004 — пом. Орварк Бергмарк (Швеція) — віце-чемпіон світу-1958, багаторічний капітан команди.

2006 — фінал 35 розіграшу Кубка УЄФА. «Севілья» (Іспанія) — «Міддлсбро» (Англія) — 4:0 (Луїс Фабіано, 27, Мареска, 78, 84, Кануте, 89).