Основний захисник збірної на Євро-2012, ісландський бомбардир в УПЛ: 9 травня — цей день в історії українського футболу

Переглядів 433
Владислав Лютостанський Владислав Лютостанський
2 голоси
Основний захисник збірної на Євро-2012, ісландський бомбардир в УПЛ: 9 травня — цей день в історії українського футболу
Селін і Ібрагімович, фото: Imago Images
«УФ» — часопис, який кожен день представляє вам найкращих українських футболістів і тренерів, пригадує пам'ятні події та матчі. Отже, хто святкує сьогодні день народження, що цікавого сталося в цей день в минулому?

9 травня 1988 року у селищі Новоайдар (Ворошиловградська область) народився Євген Селін – захисник, відомий своїми виступами в складі харківського Металіста, полтавської Ворскли та київського Динамо, чемпіон та володар Кубка України, учасник Євро-2012.

Євген Селін, фото: ФК ЛНЗ

Перші кроки у дорослому футболі Селін робив у складі рідної алчевської Сталі, за першу команду якої провів один поєдинок. З 2007 по 2010 рр. виступав за харківський Металіст. Пізніше повернувся у цей клуб на правах оренди з Динамо. Загалом за харків’ян провів 23 поєдинки, оформивши одну результативну передачу.

Найкраще проявити себе Селіну вдалося в лавах полтавської Ворскли, яку тоді очолював Микола Павлов. За три роки у складі зелено-білих захисник зіграв у 86 матчах, забив шість голів та віддав чотири результативні паси.

Саме Селін був основним лівим захисником збірної України на Євро-2012. Євген відіграв у всіх поєдинках по 90+ хвилин та відзначився лише жовтою карткою в матчі з Францією (0:2). Усього ж за національну команду оборонець провів 15 поєдинків, забивши єдиний гол у своїй дебютній грі проти Болгарії (3:0) восени 2011-го.

Переконлива гра Євгена звернула увагу більш статусних клубів УПЛ, тому вже взимку 2013-го київське Динамо заплатило Ворсклі за оборонця 2 млн євро. Однак закріпитися в складі столичного гранду Селін не зумів. За три роки захисник взяв участь лише у 20 поєдинках та не відзначався результативними діями. На перепоні його успіху в Динамо стали важкі травми, через які він пропустив 153 матчі у сезоні 2013/14. Разом з киянами ставав чемпіоном та двічі володарем Кубка України.

Після Динамо Селін спробував свої сили за кордоном. Встиг пограти в Греції (Платаніас, Астерас), Угорщині (МТК) та на Кіпрі (Анортосіс). До українського чемпіонату повернувся вже у 2021 році, підписавши контракт з чернігівською Десною.

Пізніше грав за клуби елітного дивізіону – одеський Чорноморець та черкаський ЛНЗ. А ось вже взимку 2024-го підписав контракт з командою Другої ліги – ЮКСА (Тарасівка, Київська область).

Дмитро Хльобас, фото: з відкритих джерел

9 травня 1994 року у місті Лохвиця (Полтавська область) народився Дмитро Хльобас – вихованець київського Динамо, форвард полтавської Ворскли, чернігівської Десни та Урарту, з якими став переможцем Кубка та чемпіонату Вірменії.

Раніше вихованцеві академії біло-синіх пробитися до першої команди було набагато важче, ніж у наші дні. На собі це сповна відчув Хльобас, який зіштовхнувся з потужною конкуренцією в лінії нападу. За сім років на контракті в Динамо форвард провів лише два поєдинки з різницею у шість років! У своєму останньому матчі за киян Дмитро відзначився забитим м’ячем у ворота полтавської Ворскли (4:0) в сезоні 2017/18.

За Динамо-2 Дмитро провів 29 поєдинків, у яких забив 10 голів. На правах оренди з київського клубу виступав за ужгородську Говерлу, полтавську Ворсклу та мінське Динамо. За ворсклян Хльобас зіграв у 44 матчах, забивши 13 м’ячів.

Найбільше матчів у власній кар’єрі провів за чернігівську Десну – 51 (12 голів, чотири асисти). Після виступів за Колос у 2021 році перебрався за кордон. Спершу виступав за казахський Ордабаси, а у 2022-му перейшов до єреванського Урарту. Разом з цим клубом став переможцем Кубка та чемпіонату Вірменії в сезоні 2022/23. Усього ж за Урарту провів 42 матчі, забивши 13 голів.

Останнім клубом Хльобаса був казахський Кизил-Жар, який він покинув на початку 2024 року. Відтоді Дмитро перебуває у статусі вільного агента.

9 травня 1994 року у місті Рейк'явік народився Арні Вільхамсон – вихованець Брейдабліка, нападник одеського Чорноморця та ковалівського Колоса, чемпіон Ісландії та володар Суперкубка Литви.

До свого переїзду в Україну Арні виступав у скандинавських країнах – рідній Ісландії за Брейдаблік, у Норвегії за Ліллестрем та у Швеції за Єнчепінг Седра. Найбільше матчів у кар’єрі провів саме за Брейдаблік – 125 (53 голи, дев’ять асистів). У 2010 році ставав чемпіоном Ісландії.

Після успішних виступів за польську Термаліку в сезоні 2018/19 Вільхамсон на правах оренди перейшов у Чорноморець. У складі «моряків» провів 14 матчів, забивши сім голів. Наступним українським клубом ісландця став Колос. У складі ковалівського колективу Вільхамсон також демонстрував непогані показники результативності – п’ять голів та асист у 15 поєдинках УПЛ.

Транзитом через рідний Брейдаблік опинився у команді другого за силою дивізіону Франції – Родез. Забивши два голи у 13 матчах, перебрався до Жальгірісу, з яким завоював Суперкубок Литви. На початку 2024 року приєднався до Новари, яка виступає в італійській Серії С. За всім поєдинків у новому клубі результативними діями не відзначався.

За національну збірну Ісландії Арні провів один поєдинок, відігравши 12 хвилин у товариському матчі з Мексикою (0:1) в лютому 2017-го.

Роман Підківка, фото: скріншот YouTube

9 травня 1995 року у місті Львів народився Роман Підківка – вихованець Карпат, голкіпер київського Арсеналу, одеського Чорноморця та Інгульця.

За рідний львівський клуб воротар провів 59 поєдинків, у яких 15 разів залишив свої володіння у недоторканності, пропустивши 85 м’ячів. У 2019 році Підківка встиг зіграти 14 поєдинків за Арсенал-Київ, який за підсумками сезону 2019/20 вилетів до Першої ліги та зник з футбольної мапи України.

У сезоні 2020/21 захищав ворота одеського Чорноморця, що на той момент виступав у Першій лізі. За 14 матчів пропустив шість голів та вісім разів зіграв «на нуль».

Останнім клубом Підківки був Інгулець, за який він провів лише один матч у сезоні 2022/23. Відтоді Роман перебуває у статусі вільного агента.

У 2016 році Підківка був основним голкіпером молодіжної збірної України в кваліфікації на Євро, у двох матчах виходив з капітанською пов’язкою. Усього за молодіжку синьо-жовтих провів дев’ять матчів, пропустивши сім голів та п’ять разів зігравши «на нуль». 

1945 — нар. Юпп Хайнкес (ФРН) — легенда німецького футболу, один із найкращих бомбардирів бундесліги та неперевершений тренер.

1952 — нар. Зденек Нехода (Чехословаччина) — один із найкращих форвардів чеського футболу, чемпіон Європи-1976, зараз працює футбольним агентом.

1967 — нар. Фулвіо Колловаті (Італія) — чемпіон світу-1982, виступав за «Мілан», «Інтер» і «Рому». Загалом провів 368 матчів у серії «А».

1977 — нар. Марек Янкуловскі (Чехія) — один із найкращих чеських гравців сучасності, бронзовий призер ЧЄ-2004, у 2005-11 рр. виступав за «Мілан».

1984 — пом. Сергій Сальников (СРСР) — форвард московських «Динамо» та «Спартака», олімпійський чемпіон-1956.