Марлос завершив кар’єру, яким він був? Переходив у Металіст з мутного клубу, гроші за нього від Шахтаря привласнив Курченко
3227 
Без Марлоса було важко уявити спершу Металіст, а потім Шахтар. Далеко не всі приймали його виклики до збірної, адже він не говорив жодного слова не те що українською – навіть російською. Однак слід визнати, що він був дійсно дуже талановитим футболістом, а ще – максимально скромною та тихою людиною.
Коментатор Кирило Круторогов у статті на сайті «Український футбол» розповідає про визначні моменти кар’єри бразильського українця.
Починав під керівництвом нинішнього головного тренера збірної Бразилії та видавав по результативній дії в кожному третьому матчі
У своєму першому сезоні на професійному рівні Марлос грав за Курітібу під керівництвом Дорівала Жуніора. Певною мірою, саме цей тренер повірив у великий потенціал юнака і пустив його у дорослий футбол. Той віддячив, як і мав – 3 голи та 8 асистів у 33 матчах бразильської Серії А зробили його найкращим асистентом команди і другим за результативністю в її складі.
Зірок у тій Курітібі не було геть зовсім і Марлос дійсно вирізнявся, до речі, разом з Кейріссоном, який тоді видав неймовірно гольовий сезон і за кілька років перейшов у Барселону, а потім потрапив до рейтингу найбільших трансферних провалів у історії каталонського клубу.
Тим не менш Дорівал зробив із абсолютно скромної команди впевненого середняка чемпіонату. За рік вони обидвоє пішли – Марлос у Сан-Паулу, а тренер – у Васко да Гаму. Загалом Дорівал 25 разів міняв команди, не залишаючи межі Бразилії, у 2022-му виграв Копа Лібертадорес з Фламенго, а на початку нинішнього очолив «селесао».
Марлос. Фото: ФК Шахтар
Грав разом із легендарним воротарем-бомбардиром, 5-разовим переможцем Ліги чемпіонів, зірками Тоттенгема та Атлетико
Клуб, в якому Марлос зробив собі ім’я для від’їзду в Європу, – Сан-Паулу. У його складі майбутній українець, що народився у штаті Парана, не здобув жодного трофея. Але пограв із крутими футболістами. Зокрема, легендарним голкіпером Рожеріо Сені, який забив (так, ви прочитали правильно!) 103 голи за кар’єру.
Також Марлос ділив роздягальню з Каземіро. Це зараз опорник ганьбиться разом зі своїм МЮ, а після Сан-Паулу він здобув п’ять трофеїв Ліги чемпіонів у складі мадридського Реалу. Був їхнім одноклубником Лукас Моура, якого продали до ПСЖ за 40 мільйонів євро, але він круто виступав не лише в Парижі, а й Тоттенгемі, а зараз повернувся в рідний клуб.
Багато років Марлос грав спільно з Жоао Мірандою, який потім приєднався до Атлетико (Мадрид) і складав круту пару центрбеків з Дієго Годіном. А ще можна згадати Оскара, який непогано виступав за Челсі, а потім вирушив звідти до Китаю за 60 мільйонів євро. З усіма ними поталанило грати в молодості Марлосу (або їм із ним), перш ніж всі вирушили в Європу і засвітилися в Лізі чемпіонів.
Перед тим як приєднатися до Металіста він став частиною угоди доволі мутного агентського клубу з Уругваю
У кар’єрному списку Марлос є доволі дивна оборудка. 1 січня 2011-го він залишає Сан-Паулу на правах вільного агента і стає гравцем уругвайського клубу Рентістас (дослівно перекладається як «рантьє» в множині, а це люди, які дають гроші в кредит під великі відсотки). Через місяць, 1 лютого, він вирушає в Сан-Паулу на правах оренди. В останній день того ж року оренда буцімто завершується і ще через 11 днів він саме з Рентістас за 4 мільйони євро переходить до харківського Металіста.
Це не підтверджені факти, але за чутками Рентістас є так званим агентським клубом, які через нього проводять такі мутні схеми з трансферами. З інших прикладів можна навести колишнього лівого захисника Атлетико (Мадрид) та Челсі Феліпе Луїса. В молодості бразилець перейшов з Фігейренсе до Рентістас, провів на контракті чотири роки, не зігравши жодного матчу, і потім був проданий в Депортиво саме звідти. За схожим рухом проходили й інші менш відомі бразильські футболісти.
Запалював на флангах півзахисту з Тайсоном в Металісті, а потім у Шахтарі
Фланги команди Мирона Маркевича з Тайсоном ліворуч та Марлосом праворуч були великим козирем яскравих харків’ян. Хоча Марлоса спершу розглядали і як 10-го номера, враховуючи наявність в команді двох класних вінгерів – аргентинців Хосе Ернесто Соси та Себастьяна Бланко.
Прекрасна техніка та низький центр тяжіння як фізіологічна особливість Марлоса робили його вкрай важким для суперників з точки зору відбору – перехопити чисто або навіть ціною фолу в нього було вкрай непросто.
За 2,5 сезони у складі «жовто-синіх» бразилець провів 76 матчів, забив 13 голів та зробив 18 асистів. Причому в команді президента Ярославського він провів лише рік, решту – вже у клубі Курченка, який розвалювався. Але він ще був тим легіонером, якому поталанило зіграти на Донбас-Арені. У 2013-му, коли харків’яни розписали нічию з Шахтарем (1:1).
У липні 2014-го Марлос перейшов у донецький клуб за 8 мільйонів євро, тобто вдвічі дорожче, аніж за нього заплатив Металіст. Вочевидь, гроші від цього трансферу тодішній власник харківського клубу Курченко просто вивів за кордон.
Гірникам він був потрібен в якості майбутньої заміни Дугласа Кости, якого готували до продажу. І Шахтар став головним клубом в житті Марлоса. Він зіграв за «гірників» 287 матчів, забив 74 голи і зробив 65 асистів, тобто відзначався результативною дією більш ніж в кожному другому матчі.
З найбільш пам’ятних в єврокубках – дубль в ворота Феєнорда, який сприяв останньому на сьогоднішній день виходу Шахтаря в плей-оф Ліги чемпіонів. За цей час чутки сватали Марлоса в Інтер, Рому та Бешикташ. Але з України ще до початку повномасштабної війни він поїхав в Атлетико Паранаенсе, останній матч у складі якого зіграв 28 вересня 2022-го. Залишив команду 1 січня 2023-го і лише зараз оголошено про завершення його ігрової кар’єри.
Другий бразилець в історії збірної України – зате з найбільшою кількістю матчів у її складі
Першим натуралізованим бразильцем національної команди України був Едмар. Він дебютував за збірну ще в 2011-му за каденції Олега Блохіна. Другим став саме Марлос. Його натуралізували і він отримав виклик від Андрія Шевченка у 2017-му. За нашу головну команду відіграв 26 матчів. І це найбільша кількість серед трьох бразильців у її історії (третій – Жуніор Мораес).
Марлос. Фото: УАФ
Їздив на Євро-2020, але конкурувати з Ярмоленком йому було важко, плюс через низку травму йому не вдавалося набрати колишню форму, суттєво погіршилася швидкість, тож тодішній тренер гірників Луїш Каштру та керманич збірної Шевченко більше використовували його на позиції 10 номера, де він фактично пішки та стоячи продовжував обігрувати будь-кого, раз по раз демонструючи свою фантастичну футбольну магію.
Разом з тим Марлос завжди був максимально тихим і безконфліктним. Майже не давав інтерв’ю і не публікував якихось надто емоційних відео в Інстаграм. В молодому віці посивів, але неодмінно сяяв, коли отримував м’яч. Тож скажемо просто: дякуємо за все, Марлосе!
