Марсель – суперник Шахтаря: божевільна селекція, чемпіон світу на чолі. Що потрібно знати про команду Гаттузо
4062 
Єврокубки повертаються, а значить чергова зима близька до завершення. «Провансальці», хоч і вигравали Кубок європейських чемпіонів і багато разів ставали чемпіонами Франції, зараз переживають не найкращий період у своїй історії.
Коментатор Кирило Круторогов у статті на сайті «Український футбол» в деталях розповідає, чому Шахтар має хороші шанси на вихід у наступний раунд та дає привід для ностальгії.
126 трансферів за останні чотири роки та інвестиції в селекцію майже у 300 мільйонів євро
Влітку 2020 року на посаду спортивного директора Марселя замість легендарного Андоні Субісаретти вступив на той час 34-річний іспанець Пабло Лонгорія. Прихильник гри Football Manager, який здійснив мрію багатьох фанатів цього симулятора і став реальним футбольним менеджером. Працював скаутом в Ньюкаслі, Рекреативо, Аталанті та Ювентусі. Був спортивним директором Валенсії. А у лютому 2021 року пішов на відчутне підвищення і обійняв посаду президента Марселя.
Пабло Лонгорія, фото: Icon Sport
За неповні чотири роки він здійснив 126 трансферів, з яких 56 на вхід і 70 на вихід. Це коштувало клубу з Прованса 293,5 мільйонів євро. Сказати, що хтось з них став суперзіркою на Велодромі, хоча би вистрілив або приніс клубу великий прибуток на перепродажі не можна. А випадок з Русланом Малиновським взагалі красномовний – підписували під одного тренера, часу проявити себе не дали, тренер змінився і новому наш півзахисник виявився просто непотрібним. Де в цій історії така річ, як стратегія – відверто незрозуміло. 19 з цих 56 новачків уже встигли піти – в оренди або назавжди.
Також за цей час в команді працювало сім різних тренерів, більшість з яких доволі імениті – Андре Віллаш-Боаш, Хорхе Сампаолі, Ігор Тудор та Марселіно Гарсія Тораль. Турнірні підсумки – без трофеїв, 5, 2 та 3 місця в Лізі 1, жодного виходу в плей-оф Ліги чемпіонів, а в цьому сезоні ще й виліт з кваліфікації ЛЧ.
Тренує чемпіон світу, який не виграв нічого особливого, в атаці грають зірки, які мало забивають
Дженнаро Гаттузо – чоловік з крутим норовом. Таким він був на полі в складі топового Мілана початку та середини нульових, де грав з Андрієм Шевченком та виграв усе, що тільки можна. Таким був він і у складі збірної Італії, з якою у 2006 здобув кубок світу. Але як тренер Гаттузо поки що не зміг здобути нічого, окрім Кубка Італії з Наполі. При цьому він регулярно отримує серйозні виклики у пристойних командах.
Попри те, що на початку кар’єри алленаторе, працюючи зі швейцарським Сьоном, Палермо, Пізою та грецьким ОФІ, не мав показника перемог, вищого за 37,5%. Це не кажучи вже про якісь трофеї. З Міланом та Наполі навіть не потрапляв до зони Ліги чемпіонів, а після того, як йшов ці команди вигравали скудетто. Все погано в нього було і у Валенсії.
Тож запрошення до Марселя – це черговий великий прояв довіри, скоріше до імені зі славетною ігровою кар’єрою. Хоча і у Франції його справи складаються не найкращим чином.
Пабло Лонгорія і Дженнаро Гаттузо, фото: ФК Марсель
Перед зустріччю з Шахтарем «провансальці» йдуть на восьмій позиції чемпіонату з серією з п’яти турів без перемог серед яких чотири нічиї. До зони Ліги чемпіонів їм не вистачає вже семи очок і станом на зараз цей дефіцит видається неподоланним для Гаттузо та його підопічних.
Головними зірками сьогоднішнього Марселя можна назвати форвардів – П’єра-Емеріка Обамейянга та Хоакіна Корреа. Щоправда, у габонця 14 голів та 7 асистів у 30 матчах усіх турнірів, а у аргентинця – жодного успіху. Та і загалом «провансальці» не надто результативна команда. В Лізі 1 вони забили 29 голів, що є лише шостим показником у чемпіонаті.
Приємне дежавю на шляху до трофею «гірників», а Дрогба забивав за Марсель Дніпру
У Шахтаря Марсель має викликати приємні асоціації. Адже донецька команда доволі ефектно обіграла провансальців у тріумфальному сезоні перед здобуттям Кубка УЄФА.
В першому матчі тоді ще на РСК «Олімпійський» голи Гюбшмана та Жадсона принесли господарям впевнену перемогу (2:0). А у Франції на Велодромі Шахтар вийшов уперед в першому таймі завдяки голу Фернандіньо, однак Бен Арфа ще до перерви зрівняв рахунок. Луїс Адріано приніс перемогу голом за кілька миттєвостей до фінального свистка (2:1).
Це при тому, що 15 років тому у Марселя була вельми бойова команда, що виступала під керівництвом Еріка Геретса, з Манданда, Ньянгом, тим-таки Бен Арфа та майбутньою жертвою Бензема – Матьє Вальбуена у складі. До речі, лівий латераль тих матчів Тайє Тайво згодом перейде в київське Динамо.
До того Марсель ще двічі приїздив до України в рамках євротурнірів. Причому обидва рази суперником команди з узбережжя Середземного моря був Дніпро. У Франції єдиний гол з пенальті забив молодий Дід’є Дрогба. Через п’ять місяців він перейде в Челсі і стане зіркою світового рівня. А от друга гра в тоді ще Дніпропетровську завершилася нульовою нічиєю. Тож чемпіон світу-1998 Фаб’єн Бартез не пропустив від команди Євгена Кучеревського жодного голу. Вдруге той же Дніпро зустрівся з Марселем в Кубку Інтертото в 2006-му. Французи не перемогли, але завдяки двом голам, забитим на виїзді, пройшли в наступний раунд (0:0, 2:2).
