Зірка Шахтаря та Емполі, легенда Дніпра, матчі Динамо в ЛЄ: 14 лютого — цей день в історії українського футболу

Переглядів 7089
Владислав Лютостанський Владислав Лютостанський
2 голоси
Зірка Шахтаря та Емполі, легенда Дніпра, матчі Динамо в ЛЄ: 14 лютого — цей день в історії українського футболу
Віктор Коваленко, фото: Getty Images
«УФ» — часопис, який кожен день представляє вам найкращих українських футболістів і тренерів, пригадує пам'ятні події та матчі. Отже, хто святкує сьогодні день народження, що цікавого сталося в цей день в минулому?

14 лютого 1961 року у місті Воронеж народився Валерій Городов – легендарний воротар Дніпра, чемпіон та володар Кубка СРСР.

Розпочинав кар’єру воронезькому Салюті, за який виступав на рівні Другої ліги СРСР. У 1985 році після завершення військової служби перебрався до Дніпра, де затримався на довгі сім років. 

За увесь час в дніпровському клубі Городов завоював дві срібні медалі чемпіонату СРСР та став чемпіоном Союзу у 1988 році. За рік після здобуття золотих нагород до свого активу воротар заніс ще й перемогу в Кубку СРСР. У дебютному футбольному чемпіонаті за часів незалежної України разом з Дніпром став бронзовим призером першості. Усього за дніпрян Городов провів близько 190 поєдинків. 

Після відходу з Дніпра виступав за марокканський Ренессанс Сеттат, російські Уралмаш та Факел, а закінчив кар’єру у 1998 році, бувши гравцем Кривбасу. 

Саме у Кривому Розі Городов і розпочав свій тренерський шлях. Окрім Кривбасу ексворотар також працював у тренерському штабі Нафтовика-Охтирка та Дніпра.

Валерій Городов, фото: СК Дніпро-1

Наразі Городов є тренером воротарів у СК Дніпро-1. На початку сезону 2023/24 виконував обов’язки головного тренера команди: дві нічиї, одна поразка. 

Самостійно та одноосібно очолював лише одну команду – Нафтовик-Укрнафту з Охтирки (2007-2008): 14 перемог, 12 нічиїх, 19 поразок. 

14 лютого 1985 року у місті Ставрополь народився Сергій Самодін – володар Кубка УЄФА в складі московського ЦСКА, нападник Дніпра та Кривбасу.

З 2002 по 2006 рік захищав кольори ЦСКА (Москва), забивши шість м’ячів у 29 матчах, ставши володарем Кубка УЄФА (2004/05) та дворазовим чемпіоном Росії (2003, 2005). 

Наступним клубом Самодіна стало Дніпро, якому він належатиме протягом чотирьох років. За увесь час Сергій провів 67 матчів за дніпровську команду, провів 15 голів та оформив сім результативних передач. 

Також на правах оренди нападник виступав за такі українські колективи, як Кривбас, Арсенал (Київ), Чорноморець. Непогано себе проявив Самодін і у криворізькому клубі, забивши 18 м’ячів за 50 поєдинків.

Сергій Самодін, фото: pobeda.od.ua

Після 2014 року російський форвард виступав виключно у себе на батьківщині. Найбільше матчів провів за ярославський Шинник: 110 ігор, 34 голи, 10 асистів. Влітку 2021-го Самодін оголосив про завершення професійної кар’єрі. У 2023 році брав участь у чемпіонаті Москви дивізіону «А», захищаючи кольори ФК Куркіно.

14 лютого 1996 року у місті Херсон народився Віктор Коваленко – найталановитіший гравець академії Шахтаря, півзахисник збірної України та Аталанти.

Кожен, хто грав разом із Коваленком чи проти Коваленка під час його виступів у ДЮФЛ, може підтвердити, що Віктор був найсильнішим гравцем свого покоління. Не даремно у Шахтарі на нього покладалися такі надії. Саме Коваленко став першим гравцем академії «гірників», що дебютував в головній команді протягом останніх п'яти років.

На юнацькому рівні Віктор досяг фіналу Ліги УЄФА, де поступився лондонському Челсі (2:3). У тому поєдинку півзахисник записав на свій рахунок один забитий м’яч.

Детальніше про академію Шахтаря часів Коваленка, Зінченка та Матвієнка читайте в ексклюзивному матеріалі сайту «Український футбол».

Не можна сказати, що Коваленко не заграв у Шахтарі. Все-таки на його рахунку 199 матчів за «гірників» (32 голи, 12 асистів). Однак від Віктора чекали ще більшого. Поки його партнер по академії Олександр Зінченко пробивався до стартового складу Манчестер Сіті, Коваленко особливо феєрив на рівні чемпіонату України. І це при тому, що саме Віктор вважався головним талантом того покоління.

У 2021 році за символічні 600 тисяч євро півзахисник перейшов до італійської Аталанти. Проте за бергамасків хавбек провів лише декілька хвилин в одному з матчів Серії А. На правах оренди з Аталанти Коваленко пограв за Спецію (47 матчів, один гол та п’ять асистів), а нині виступає за Емполі (11 матчів, гол та асист).

Віктор Коваленко, фото: ФК Емполі

У складі молодіжної збірної України Коваленко ставав найкращим бомбардиром чемпіонату світу-2015, забивши п’ять голів. Стільки ж було в угорця Бенсе Мерво. 

За національну команду Віктор провів 33 поєдинки, оформив один асист. На Євро-2016 півзахисник взяв участь у всіх трьох матчах групового етапу: без результативних дій.

14 лютого 1999 року у місті Полтава народився Віктор Корнієнко – вихованець Шахтаря, захисник Ворскли та збірної України.

До «гірників» Корнієнко потрапив у віці 17 років. На правах оренди виступав за маріупольський Іллічівець та полтавську Ворсклу.

 За першу команду Шахтаря Віктор провів загалом 30 поєдинків, забив один гол та оформив чотири результативні передачі. Повноцінно розкритися у донецькому клубі лівому латералю заважали важкі травми. Наприклад, у сезоні 2022/23 Корнієнко розірвав хрестоподібні зв’язки коліна та вибув на 203 дні.

Нинішній сезон Віктор проводить на правах оренди у Ворсклі: 13 матчів, один гол, одна результативна передача. 

Віктор Корнієнко, фото: ФК Ворскла

Також в активі оборонця дві гри за національну збірну України. Вже у своєму дебютному матчі проти Чехії Корнієнко відзначився забитим м’ячем на останніх хвилинах, принісши синьо-жовтим нічию у контрольній зустрічі. 

14 лютого 1999 року у місті Полтава народився Владислав Кучерук – вихованець Динамо, переможець молодіжного чемпіонату світу, воротар Чорноморця.

На рівні ДЮФЛ Кучерук стабільно виступав у складі київського Динамо. Пізніше воротар захищав біло-сині кольори на рівні юнацької та молодіжної команди, брав участь у матчах Юнацької Ліги УЄФА. Однак провести бодай одну офіційну гру за Динамо у Владислава так і не вийшло.

В українській Прем’єр-лізі Кучерук виступав за такі клуби, як Чорноморець, Колос та Зоря. Найбільше поєдинків зіграв за «моряків» – 15 матчів, 28 пропущених голів, один матч «на нуль». За луганський клуб голкіпер протягом другої частини сезону 2022/23 так і не дебютував. З літа 2023-го Кучерук перебуває у статусі вільного агента.

Владислав Кучерук, фото: ФК Динамо Київ

Разом з молодіжною збірною Олександра Петракова став чемпіоном світу у 2019 році. На самому мундіалі Владислав провів лише одну гру проти збірної Колумбії, відстоявши на нуль – 1:0. Конкурентом Кучерука на турнірі був голкіпер мадридського Реалу Андрій Лунін.

14 лютого 2001 року у місті Тбілісі на стадіоні імені Бориса Пайчадзе пройшла контрольна гра, в якій збірна Грузії приймала команду України.

Поєдинок пройшов без забитих голів. Команди обмінялися попередженнями – Дмитрулін на 42-й та Сілагадзе на 90-й. Що цікаво, за результатами жеребкування, грузинська команда буде суперником синьо-жовтих у групі Ліги націй сезону 2023/24.

Відомий український тренер Андрій Демченко, що очолює батумське Динамо, в ексклюзивному інтерв’ю сайту «Український футбол» розповідав детальніше про сучасну збірну Грузії. 

Контрольна гра

Грузія – Україна – 0:0 (0:0)

  • Грузія: Гварамадзе, Сілагадзе, Кобіашвілі (Тодуа, 46), Рехвіашвілі, Кемоклідзе, Каладзе, Кавелашвілі (Цкітішвілі, 66), Кецбая, Джамараулі (Ашветія, 60), Арвеладзе (Ментеташвілі, 52), Хізанішвілі.
  • Україна: Шовковський, Старостяк (Попов, 50), Несмачний, Головко, Ващук, Дмитрулін, Лисицький, Тимощук, Кардаш (Венглинський, 68), Воробей, Мелащенко (Хома, 81).

14 лютого 2013 року у місті Київ на НСК «Олімпійський» пройшов матч 1/16 фіналу Ліги Європи, в якому місцеве Динамо приймало французький Бордо.

Рахунок у грі відкрили підопічні Олега Блохіна – на 20-й хвилині гол провів півзахисник Лукман Аруна. Проте французький клуб за три хвилин зумів вирівняти своє становище – взяття воріт оформив Людовік Обраньяк.

Вже під кінець гри чудовий шанс принести перемогу своїй команді мав Олег Гусєв, однак з пенальті ветеран біло-синіх поцілив прямо у поперечину.

Також у цій грав за Бордо брав участь майбутній захисник киян – Бенуа Тремулінас. За Динамо французький захисник провів 17 ігор, у яких оформив шість асистів.

Ліга Європи, 1/16 фіналу

Динамо – Бордо – 1:1 (1:1)

Голи: Аруна, 20 – Обраньяк, 23

Нереалізований пенальті: Гусєв, 76

  • Динамо: Коваль, Велозу, Ярмоленко, Мехмеді (Рубен, 78), Михалик, Безус (Гармаш, 69), Кранчар (Гусєв, 61), Аруна, Тайво, Хачеріді, Віда.
  • Бордо: Каррассо, Енріке, Сане, Планю, Тремулінас, Плашіл (Поко, 90+2), Фобер, Сертік, Обраньяк, Бельон (Севе, 61), Моріс-Беле (Ролан, 66).

14 лютого 2019 року у місті Пірей на стадіон «Георгіос Караїскакіс» пройшов матч 1/16 фіналу Ліги Європи, в якому Олімпіакос зустрічався з київським Динамо.

У першому таймі команди забили тричі – два голи за Олімпіакосом (Ахмед Хасан та Жіл Діаш) та один за Динамо (Віталій Буяльський). Здобути нічийний результат на виїзді підопічним Олександра Хацкевича вдалося вже наприкінці гри – Беньямін Вербич відзначився з передачі Віктора Циганкова. У підсумку рахунок 2:2, а матч-відповідь у Києві відбувся рівно за тиждень. 

Нагадаємо, що цей поєдинок став дебютним для іспанського нападника Франа Соля у футболці київського Динамо. В ексклюзивному інтерв’ю сайту «Український футбол» іспанець розповів, чому в нього так і не вийшло заграти в Україні.

Ліга Європи, 1/16 фіналу

Олімпіакос – Динамо – 2:2 (2:1)

Голи: Хассан, 9, Діаш, 40 – Буяльський, 27, Вербич, 89

  • Олімпіакос: Са, Меріа, Вукович, Сіссе, Цімікас, Камара, Гільєрме, Діаш (Масурас 86), Фортуніс (Натхо 69), Поденсе (Лазарос 81), Хассан.
  • Динамо: Бойко, Кенджора, Бурда, Шабанов, Миколенко, Шепелєв, Шапаренко (Гармаш, 82) Буяльський, Вербич, Циганков, Соль (Русин, 82)

X