«Саньоль ставить збірній Грузії футбол, який мені не подобається»: Демченко дав прогноз на групу України в Лізі націй

Переглядів 9654
автор Андрій Піскун Андрій Піскун
4 голоси
«Саньоль ставить збірній Грузії футбол, який мені не подобається»: Демченко дав прогноз на групу України в Лізі націй
Віллі Саньоль і Андрій Демченко, колаж: «Український футбол»
Головний тренер Динамо (Батумі) Андрій Демченко ексклюзивно для «УФ» прокоментував жеребкування для України у Лізі націй, де нашими суперниками стануть: Чехія, Албанія та Грузія.

Збірна України учора дізналась своїх суперників у Лізі націй. За путівку до елітного дивізіону наша команда побореться з Чехією, Албанією та Грузією.

Сайт «Український футбол» звернувся до українського тренера Андрія Демченка, який привів Динамо (Батумі) до чемпіонства в Грузії, щоб він розповів про майбутнього суперника та оцінив шанси збірної України у Лізі націй. Говоримо про:

  • Кварацхелію та Цітаішвілі
  • Саньоля та його роботу в Грузії
  • українців у Першій лізі Польщі, які не по кишені чемпіону Грузії

«Особисто мені не подобається оборонний футбол, який ставить збірній Грузії Віллі Саньоль»

– Андрію Анатолійовичу, як оціните жеребкування Ліги націй для України? Які в нас шанси на вихід в елітний дивізіон?

– Гідна група, всі рівні команди. І албанці, і чехи, і грузини можуть піднести сюрприз. Але для мене фаворит – Україна. У нас хороший тренер і я очікую, що команда з Ребровим спрогресує. У збірної України зараз хороший сплав молодості та досвіду. 

– Що скажете про інші команди?

– Думаю, найнезручнішим суперником буде Чехія, у них непогані футболісти. Албанці – «рогаті», одним словом, мужики – буцаються і б'ються до останнього. Грузію теж не потрібно скидати з рахунків. Поважати потрібно всіх суперників, але клас гравців України найвищий у цій групі.

Збірна України, фото: УАФ

– Із четвертого кошика, крім Грузії, нам могли випасти Туреччина, Греція і Казахстан. Грузія – це оптимальний варіант?

– Туреччина стоїть осібно, це найсильніша команда з четвертого кошика. Батумі розташований поруч із Туреччиною, іноді вдається подивитися матчі Суперліги, і можу сказати, що це сильний чемпіонат. Туди прийшли кваліфіковані іноземні фахівці, легіонери і рівень місцевих гравців почав стрімко зростати.

Грузія, Греція, Казахстан – це приблизно команди одного рівня. Казахстан зараз на підйомі, ця команда теж не подарунок. Прийшов новий тренер, який викликав фурор. Вони непогано пошуміли у відборі на Євро.

– Розкажіть про збірну Грузії, як грає ця команда?

– Особисто мені не подобається оборонний футбол, який ставить команді Віллі Саньоль. З перших днів він обрав захисну схему – 5-4-1 або 5-3-2. Саньоль мотивує це тим, що в нього не швидкісні та вікові центральні захисники. 

Але атакувальна міць у збірної Грузії дуже сильна, попереду грають класні хлопці, тому мені не подобається, що Саньоль ставить їм футбол від глухої оборони. Збірній України можна грати з грузинами і перемагати їх. 

– Виходить, нам доведеться зламувати насичену оборону суперника?

– Саме так. Грузія сяде у своєму штрафному, закриваючи вільні зони, буде позиційна гра. У нас є індивідуально сильні футболісти, які можуть обіграти один в один, тому думаю, Грузія не завдасть нам багато проблем. Але у футболі буває всяке, потрібно поважати суперника і добре підготуватися до матчу.

– Кого з гравців можете виділити у збірній Грузії, кого нам слід побоюватися?

– Найкращий футболіст Грузії – це, звісно, Кварацхелія з Наполі. Також відзначу Давіташвілі з Бордо, Мікаутадзе, який виступає в Меці на правах оренди з Аякса. Є непогані крайні хави і крайні захисники. Наприклад, із Шахтаря – Азаров і Гочолейшвілі, які включають латералів.

Георгій Гочолейшвілі, фото: ФК Шахтар Донецьк

– Яка слабка сторона у цієї збірної Грузії?

– Це двоє досвідчених центральних захисників – Квірквелія і Кашія. Вони вже вікові хлопці, всім за 30, і в них невисока швидкість. Наша команда повинна цим скористатися. 

«Цітаішвілі отримує багато ігрової практики, можна сказати, перезаряджає свою батарейку і повертає колишні кондиції»

– Хто викликається з вашої команди до збірної Грузії?

– Правий захисник Мамучашвілі, раніше викликали ще Гіо Цітаішвілі. 

– Розкажіть про них?

– Це провідні гравці Динамо (Батумі). Мамучашвілі – це стабільний міцний хлопець, дуже сильний футболіст. Недарма його постійно викликають у збірну. Зараз на його позиції в національній команді більше грає Гочолейшвілі, але я впевнений, що цього року Мамучашвілі буде йому гарним конкурентом, він росте на очах.

Цітаішвілі довгий час ходив по орендах, але зараз ситуація «устаканилася», і ми йому довірили місце в основному складі. Гіо отримує багато ігрової практики, можна сказати, перезаряджає свою батарейку і повертає колишні кондиції. Він – талановитий хлопець.

– Чому Цітаішвілі не викликали до збірної Грузії на останні матчі?

– Не знаю. Може, були сильніші футболісти або Цітаішвілі не вразив головного тренера. Але в моїй команді Гіо працює добре, я ним задоволений.

Гіо Цітаішвілі, фото: ФК Динамо Батумі

– Не думаєте, викупити його контракт у київського Динамо?

– Динамо (Батумі) – це більше плацдарм у Європу. Якщо ми побачимо, що зможемо перепродати його за більші гроші, ніж купили, то чому й ні? Футбол – це теж бізнес. Подивимося, як воно буде. Спочатку треба, щоб він стабільно грав, забивав і його цінник почав зростати. 

«Роналду теж рік сидів у запасі у Фергюсона, а потім засяяв у МЮ. Мудрику потрібен час, я впевнений, у нього все вийде»

– Від якого гравця збірної України ви чекаєте яскравої гри в Лізі націй?

– У нас зараз дуже багато футболістів грає в топ-чемпіонатах – Забарний, Миколенко, Зінченко, Мудрик, Яремчук, Малиновський, Циганков, Довбик, Трубін, Лунін. Є хороші гравці і з українського чемпіонату – Судаков, Матвієнко, нестаріючий Степаненко, який досі тримається на рівні, мені він дуже подобається.

Уявляєте, яка у нас банда? Думаю, під керівництвом Реброва з кожним роком збірна ставатиме ще сильнішою. Зараз у нас не команда, а мрія. Кожен тренер хоче попрацювати з таким матеріалом. Усі грають за кордоном, на провідних ролях. 

Єдиний виняток – Мудрик, але він ще молодий хлопець, шукає себе. Він перестрибнув дуже багато сходинок, перейшовши з Шахтаря в Челсі. Важко перебудуватися за такий короткий проміжок часу. Але Мудрик – молодець, б'ється, бореться. Мені подобається. 

– Чи не позначаться психологічно на Мудрику невдачі в Челсі?

– На нього чиниться серйозний тиск, тому що в Англії найкращий футбол у світі – найсильніші критики, журналісти та вимогливі вболівальники. Тому в таких умовах психіка має бути міцною. Про Мудрика іноді таке пишуть, що навіть мені не дуже приємно читати. Англійці просто звикли, що на такому рівні й за великі гроші вони мають бачити вже готового футболіста, який робить результат.

– Але Мудрик уже рік у Челсі. Скільки вже можна чекати?

– Роналду теж рік сидів у запасі у Фергюсона (насправді 40 матчів, 6 голів, 8 асистів у сезоні 2003/04, – прим. «УФ»), а потім засяяв у МЮ. Мудрику потрібен час, я впевнений, у нього все вийде.

Михайло Мудрик, фото: Getty Images

«Умови в Динамо (Батумі) кращі, ніж у Ділі, але конкурувати з польськими клубами за українських гравців ми все одно не можемо»

– Шахтар нещодавно підписав 19-річного грузинського захисника Лацабідзе, який зіграв за першу команду Динамо (Тбілісі) лише дві гри. Що скажете про нього?

– Я його взагалі не знаю і жодного разу не бачив. Можливо, Динамо (Тбілісі) випускало його наприкінці чемпіонату, в іграх, які вже нічого не вирішували. Але проти моєї команди він точно не грав. 

– Лацабідзе майже не грав за основу Динамо (Тбілісі), але за інформацією Тransfermarkt, Шахтар заплатив за нього 700 тисяч євро.

– Протягом останніх 15 років Шахтар дуже рідко помилявся в трансферах. Відсотків 70 вони завжди б'ють у точку і стріляють у десятку. Так, бувало, що деякі «бразики» не загравали, але загалом потік іде правильно. Думаю, там уже рука набита і просто так гроші ніхто платити не буде. Значить, вони побачили в Лацабідзе потенціал.

– Чи не плануєте ви посилити Динамо (Батумі) українськими футболістами?

– Зараз українці більше задіяні в Польщі та інших чемпіонатах, де більше платять. Ось нещодавно ми грали товариську гру проти Термаліки, яку очолює Маріуш Левандовскі. Це команда з Першої ліги Польщі, там виступають четверо українців (Путівцев, Завійський, Домбровський, Полярус, – прим. А.П.). І рівень зарплат у Термаліці вищий, ніж у нас.

Хоча умови в Динамо (Батумі) кращі, ніж у моїй попередній команді – Ділі, але конкурувати з польськими клубами ми все одно не можемо.