СК Полтава вийшла в УПЛ напряму, та перше міське дербі не гарантовано. Ось яка команда є конкурентом Ворскли
86 
Місто Полтава точно матиме представництво в УПЛ 2024/25 – такий висновок можна зробити з ендшпілю чемпіонату. Ворскла буде захищати своє місце в Прем’єр-лізі в плей-офф проти ФК Кудрівка, а от СК Полтава за спортивним принципом здобула пряме підвищення в класі й готується до дебюту на новому рівні.
Таким чином, за ідеальних для Полтави обставин, вона може отримати перше в історії дербі в УПЛ. А ще може відбутися перше за 29 років протистояння на вищому рівні двох команд з цієї області – в сезоні 1996/97 Ворскла на злеті в дебютному сезоні в Вищій лізі завоювала бронзові медалі, а Кремінь на спаді вилетів із передостаннього 15-го місця.
Саме час познайомитися із очікуваним дебютантом УПЛ – СК Полтава. Сайт «Український футбол» розповідає:
- Хто здобув для СК Полтава путівку напряму в УПЛ
- Як оцінювалися шанси клубу до старту сезону
- Яким був шлях СК Полтава до Прем’єр-ліги
- Хто стоїть за цим клубом
- З ким не треба плутати СК Полтава
СК Полтава шостий сезон на всеукраїнському рівні – пройшла від сенсації Кубка України серед аматорів до сенсації Першої ліги
Клуб, який зараз дійшов до УПЛ, починав на всеукраїнському рівні в сезоні 2019/20 – ще до коронавірусної пандемії. Тоді за його плечима були тільки обласні чемпіонство та кубок, але за команду під керівництвом Сисенка вже грали зірковий оборонець Ворскли та Шахтаря Олександр Чижов, колишній форвард азербайджанських грандів Юрій Фоменко та кілька гравців, які дійшли з командою аж до УПЛ.
Із тодішнього складу залишається 26-річний захисник Вадим Підлепич, 28-річний півзахисник Дмитро Щербак і головний тренер Володимир Сисенко – цей унікум в клубі працює практично від заснування, від 2011 року з перервою на той короткий період, коли клуб тимчасово призупиняв виступи ще серед аматорів.
Так от, у сезоні 2019/20 ми сприймали СК Полтава як велику сенсацію Кубка ААФУ: вони почергово вибили LS Group (Верхня Сироватка, Сумщина) – непогану на той час команду з провідними гравцями своєї області, Скіф (Шульгинка) із Луганщини та в важкій боротьбі програли Таврії (Новотроїцьке) із Херсонщини. До 1/4 фіналу вони дійшли прямо-таки на куражі.
Непогано вони виглядали наступного сезону в чемпіонаті України серед аматорів, де в дебютному сезоні фінішували п’ятими серед 12 учасників східної Групи 3. Вище фінішували Мотор (Запоріжжя) Чанцева, ФК Вовчанськ Березовчука, ФК Суми Куценка, Скорук (Томаківка) Степанова.
То був класний сезон – Касьянов і Акімов у Вікторії, Запорожан у Лівому Березі, Сторчоус, Насонов, Норенков - у ЛНЗ, Шаврін - у Сумах, Шандрук і Гайдучик – в ОДЕКу, купа легіонерів. Відроджені Карпати в першому складі, який дуже мало хто бачив. Зірками СК Полтава були вінгери рудий Кірпіченко, Горжуй і Куімов, атакувальний хав Місяйло. А Щербака, який у п’яти перших матчах чемпіонату оформив п’ять результативних дій, Максимов навіть забрав у Ворсклу. Втім, як забрав – так і залишив у запасі, й пізніше забивний футболіст повернувся в СК Полтава.
Гравці СК Полтава святкують гол. Фото: СК Полтава
А от до повномасштабки за крок до УПЛ зупинилася ФК Полтава. Це вона перейменувалася на СК Полтава?
Полтава багато років претендувала на дербі на вищому рівні. Був такий реальний шанс у 2018 році, коли ФК Полтава навіть виграла плей-офф, але сама відмовилася від цього шансу. Єдиний сезон, коли Полтавська область мала дербі в Вищій лізі, завершився вильотом старожила дивізіону Кременя та бронзовими медалями Ворскли, яка на той час дебютувала в еліті. Ворскла тоді двічі обіграла сусідів по області – 2:0 вдома та 4:0 на виїзді, в обох матчах на стадіоні записали по 8 тисяч глядачів.
Могла зіграти в УПЛ із Ворсклою ФК Полтава – і багато хто її плутає з нинішньою командою.
Я співчуваю тим, хто не в темі, проте захоче розібратися – вона заплутаніша за «Гру престолів». Отже, коротко: СК Полтава – це не ФК Полтава, яка сім років тому стала віце-чемпіоном Першої ліги та перемогла в плей-офф за місце в УПЛ Чорноморець. В тому клубі президентом був Леонід Соболєв, головним тренером – Анатолій Безсмертний. А от СК Полтава в минулому десятилітті ще грала на аматорському рівні.
Ось що розповідав мені виконавчий директор СК Полтава Станіслав Майзус про перші роки клубу:
«У 2011 році команду створили тренер Володимир Сисенко та ваш покірний слуга. Чотири сезони ми грали на обласному рівні, виграли за цей час чемпіонат Полтавщини та Суперкубок області. Проте рухатися далі без грошей було неможливо, навіть на аматорському рівні.
У 2019 році президентом клубу став великий шанувальник футболу та патріот рідного краю Сергій Іващенко. Завдяки його зусиллям цікавий футбольний проєкт відродився і отримав нове життя».
На той момент СК Полтава ще тільки грала в аматорських змаганнях – спершу дійшла до чвертьфіналу Кубка України серед аматорів 2019/20, потім дебютувала в чемпіонаті держави серед любителів. Сезон 2021/22 СК Полтава почала в професіональному статусі – як новий член ПФЛ, стартувала з Другої ліги. На зимову перерву пішла на шостому місці серед 16 учасників східної Групи Б.
Але потім почалася повномасштабна фаза війни.
Низка клубів знялася зі змагань чи тимчасово призупинила виступи через бойові дії в регіонах. Тож СК Полтава зі свого шостого місця підвищилася в класі – що ж було робити, в 2022 році Перша ліга набирала учасників, а не відбирала. Той же Яруд, майбутній ФСК Маріуполь і нинішній Фенікс-Маріуполь, взагалі вийшов із Другої ліги з 11-го місця.
«Рухаємося вперед крок за кроком, за спортивним принципом», – декларували тоді в полтавському клубі. Так вийшло, що з Другої ліги в Першу вони «стрибнули» екстерном – але вини СК Полтава в цьому нема, навпаки, молодці, що продовжили виступи, тоді як дехто з західноукраїнських команд призупинив.
Зараз із ПФЛ в УПЛ цей клуб перейшов за спортивним принципом і справді заслужив цього побільше від декого з записних фаворитів.
СК Полтава в Другій лізі пережила найбільший розгром, але вирівнялася й не втратила шанс після повномасштабного вторгнення
У ПФЛ адаптація СК Полтава була не такою простою. Вже в п’ятому турі команда зазнала краху в Херсоні. Кристал розгромив «містян» – 6:0, при тому, що за нього вже не грали, наприклад, майбутні провідні гравці Інгульця захисник Малиш і форвард Сітало, а також молодий талант Шевцов, який пізніше потрапить у Чорноморець.
Також містяни програвали Скоруку, Енергії (Нова Каховка), запорізькому Металургу, сімферопольській Таврії, Вікторії (Миколаївка – зараз Суми). Із показником 9 перемог, 4 нічиїх і 7 поразок це був середнячок, але обставини склалися так, що в Першу лігу довелося добирати учасників. Так там опинилася й СК Полтава.
На відміну від багатьох інших клубів, які в лютому 2022 року були на закордонних зборах і повернулися в вигляді кількох чоловік із персоналу та кількох гравців, СК Полтава в загальних рисах залишила свій бойовий склад зразка до вторгнення. І ця зіграність, цілісність команди допомогла їй на дистанції.
До того ж, традиційно не закупляючи великої кількості гравців, команда якісно посилилася. Взяли екс-воротаря збірної Вірменії Валерія Восконяна, відомого за виступами в МФК Миколаїв – він видав таку потужну серію, що здобув звання найкращого гравця вересня 2024 року в Першій лізі від «УФ» та ПФЛ.
Після об’єднання Ниви (Бузова) та ФК Кудрівка залишився поза справами досвідчений захисник Місюра – СК Полтава не просто повернула його в гру, Євген набив шість (!) голів, граючи в центрі оборони.
Вінгер Денис Галенков виявився непотрібним Карпатам і його не залишив у себе Агробізнес – у Сисенка він набив п’ять результативних дій, зокрема, ставши героєм матчу в Волочиську.
І така історія – натурально в кожного гравця СК Полтава. Тут нема простих ситуацій. Кожного гравця підіймали з максимально складних точок кар’єри й виводили на рівень, коли про нього знову всі починали говорити. Як приклад – Одарюк, Марусич і Щербак, свого часу великі таланти полтавського футболу. Де вони не бували, де не пробувалися, а ніде не мали настільки переконливих і стабільних особистих результатів і ніяк не могли зачепитися в УПЛ.
А зараз – їх час.
Головний тренер СК Полтава переїхав в Україну через війну в Таджикістані, але в останніх турах викликав багато чуток
Той самий Володимир Сисенко, який від 2011 року очолює СК Полтава, колись був добротним футболістом. На позиціях захисника та півзахисника пограв за узбецький Динамо (Самарканд), Кривбас і Ворсклу, казахстанський Жетису, а також кілька клубів, про які зараз не прийнято говорити без злих епітетів (зокрема, Кубань і Рубін).
Але головна команда його життя - душанбинський Памір, з яким він дуже багато пограв у союзному чемпіонаті, аж до Вищої ліги. Серед його тренерів – зірка Динамо Сергій Доценко, "коваль тренерів" Ігор Волчок, відомий пілігрим Іштван Секеч, а також Юрій Сьомін, який не потребує особливих представлень. Серед одноклубників Сисенка - досить відомі персонажі: Вазген Манасян, Мухсін Мухамадієв, Рашид Рахімов, Іван Шарій...
Це величезний досвід, і Сисенко був традиційно в трійці найстарших тренерів Першої ліги. Цього сезону емоційний, вибуховий за характером спеціаліст раптово пропав із технічної зони, що навіть викликало питання, куди він подівся і чи це не відставка? Втім, у клубі чітко пояснили «УФ» – Сисенко на лікарняному, його асистент Ігор Тимченко його підстраховував через хворобу. Добротний в минулому форвард рівня ПФЛ видав меметичну фразу:
«У Буковини підібрані гарні футболісти, команда намагається показувати структурний футбол, виходити через білд-ап. Але проблема Буковини в тому, що наші гравці не знають, що таке структура, білд-ап.
Вони знають, що є м’яч – його треба відіграти. Є боротьба – її треба виграти. Є чужі ворота – в них треба забити, є свої ворота – в них треба не дати забити. Я пишаюся своєю командою».
Чув від інших тренерів, що Тимченку аплодували за цей публічний тонко-товстий тролінг.
Ну, ось такий буде новачок у Прем’єр-лізі:)
