У Йовічевича — божевільна статистика джокерів. Це досягнення Шахтаря чи помилки зі стартовим складом?
140656 
Тренерську роботу оцінити нібито легко – для цього є турнірний результат, але насправді тут стільки нюансів, що тільки той, хто прожив життя в футболі, зуміє зрозуміти всю важкість місії фахівця. І ніхто не скаже точно – що важче? Виграти чемпіонат із найсильнішою командою турніру чи посісти восьме місце складом, якому всі прогнозували виліт. І навіть в успішній команді зі сторони важко розібратися, чи це тренер створив такий успіх, чи він просто експлуатує надане роботодавцем.
Йовічевич – лідер УПЛ за результативними замінами, і в єврокубках його заміни також спрацьовують
Один із критеріїв успішності тренера – те, чи керує він грою, чи вміє керувати її перебігом. Серед складників, які це показують – успішні заміни. Наприклад, в УПЛ сезону 2022/23 тільки один тренер все ще не досягнув голів «джокера» ‒ Віталій Пономарьов, та й то тому, що зовсім недавно очолив першу клубну команду Руху. Лідери чемпіонату України за кількість голів від гравців, які вийшли на заміну:
- 10⚽ ‒ Ігор Йовічевич (Шахтар)
- 7⚽ ‒ Патрік ван Леувен (Зоря)
- 6⚽ ‒ Олександр Кучер (Дніпро-1)
Для прикладу, в Романа Григорчука (Чорноморець) ‒ три «джокери», у Мірчі Луческу (Динамо) ‒ два, у Юрія Вернидуба (Кривбас), Руслана Ротаня (Олександрія) та Віктора Скрипника (Ворскла) ‒ тільки по одному.
Причому, досягнення Йовічевича ще крутіше, тому що, враховуючи єврокубки, в Шахтаря 12 «голів із лавки запасних».
І звідси питання – це Ігор Йовічевич настільки вдало реагує на хід гри чи він систематично помиляється з вибором стартового складу?
У Шахтаря повно не тільки голів «джокерів», але й асистів і просто успішних дій
Один із показників вдалого керування грою – якщо тренер підмічає тенденції й оперативно на них реагує. Це – про Йовічевича. Часто він не лише перетрушує гру замінами, а й приймає небанальні, неочікувані рішення, які впливають на результат. Яскравий приклад – епічний виїзд у Лейпциг.
Сама поява Шведа не зовсім читалася, а тим більше його особлива тактична роль. Мар'ян постійно мінявся зонами з Зубковим, багато роботи виконував без м'яча, пресингував, шукав свій шанс. І в підсумку забив два перших м'ячі "гірників", які багато в чому й зламали Ред Булл. Причому тренерський штаб впевнено реагував на результат. Забивши другий м'яч, кинув у гру трьох "свіжих" гравців. Один із них, Траоре, через 15 хвилин після виходу на заміну забив четвертий м'яч. Щойно закріпишви перевагу, Йовічевич заспокоїв гру виходом Кривцова. Логічні кроки, які в потрібний момент спрямовувалися на підтримання темпу та пресингу, в наприкінці гри через ветерана зосередили увагу команди на утриманні результату та контролі протидії.
4:1 на старті групового етапу Ліги чемпіонів – це класика Йовічевича. Й одна із причин, чому його Шахтар заслужив навіть місцями більшу загальну повагу, ніж більш зіркові, більш гламурні, більш яскраві склади супер-клубу.
Йовічевич – це історія про своєчасність і рішучість замін. Перезавантажити обидва фланги, наситити додатково опорну зону – без проблем. Отже, за самою механікою дій можна констатувати, що штаб Шахтаря дійсно керує грою.
Успіх «гірників» через заміни не хаотичний або випадковий, а системний
У чемпіонаті України вдалі заміни Йовічевича 10 разів змінювали гру голами. Потрібні приклади? Будь ласка.
• 4 тур. Важкий матч із Чорноморцем, який вів у рахунку, але в кінці не втримався – 2:1.
Після перерви Траоре замінює Петряка (на фланг сідає Швед), пізніше Очеретько виходить замість Зубкова, який трішки «наївся» гри. Як наслідок замін, Шахтар спрощує – більше ударів, більше тиску. В складному, навіть сказати б – посередньому матчі удар Очеретька влучає в Траоре і від Лассіни рикошетить в ворота – 2:1. 90+6 хвилина.
Чи помилився зі «стартом» Шахтар? Напевно, так. Через чотири дні після складного виїзду в Німеччину була часткова ротація, але команда явно грала на фоні втоми після Лейпцига.
• 5 тур. Нищівна перемога над Металістом – 6:1.
Забили «з лавки» Траоре та Джурасек, останньому асистував Швед, який теж вийшов на заміну.
Чи помилився зі «стартом» Шахтар? Ні. Вже в першому таймі все в матчі було вирішено, заміни пройшли планові, просто «спраглі» люди довели справу до тотального розгрому – їм треба, вони б’ються за місце в основі.
• 7 тур. Вигране «класичне» – 3:1.
Сікан замінив Траоре на 59-й хвилині, через десять на ньому вилучився Забарний, ще через п’ять Данило забив з пасу Мудрика.
Чи помилився зі «стартом» Шахтар? Ні. Навіть незважаючи на те, що той же Траоре не забив пенальті, він виконав свою функцію як силовий форвард – і став співавтором голу Зубкова (відкрито рахунок на 29-й хвилині). Замінити його на Сікана було логічно – елементарна втома плюс негатив від програшу дуелі Нещерету, вийшов свіжий і швидкий молодий форвард.
• 8 тур. Перемога над Колосом – 3:0.
Після першого тайму був хиткий рахунок, але Тейлор, який замінив Коноплю, забив уже на 47-й хвилині чи не першим дотиком.
Чи помилився зі «стартом» Шахтар? Не сказати, що хтось провалився, і Шахтар вів у рахунку – просто Тейлор розвинув успіх і задав темп другому тайму.
• 10 тур. Нічия з Олександрією – 2:2.
Петряк на 67-й хвилині замінив Зубкова, а через 15 хвилин видав гольову передачу на Мудрика. Асист «джокера» врятував Шахтар від поразки.
Чи помилився зі «стартом» Шахтар? Знову ж таки, «гірники» вигравали, все було по плану.
• 11 тур. Розгромлено Інгулець – 3:0.
Та сама історія: 1:0 після першого тайму, на 57-й хвилині виходить Сікан і встигає відзначитися дублем.
Чи помилився зі «стартом» Шахтар? Знову ж таки, «гірники» вигравали, все було по плану.
• 16 тур. «Винесли» Металіст 1925 – 7:0.
Петряк замінив Зубкова в перерві й через 12 хвилин забив. Це був шостий у матчі гол донеччан.
Чи помилився зі «стартом» Шахтар? Ні, на момент замін все було вирішено (4:0 після першого тайму).
• 17 тур. Перемогли Кривбас – 3:0.
Це той випадок, коли Шахтар забезпечив результат саме замінами. Хитка перемога за серйозного опору господарів була закріплена саме з замінами – Келсі забив на 80’ хвилині, Швед – на 83-й’ з пасу Криськіва, який теж виходив з лави запасних.
Чи помилився зі «стартом» Шахтар? Можливо, кілька гравців (Сікан, Джурасек) не дуже добре ввійшли в гру. Шахтар відкрив рахунок уже після перерви й надалі розвивав успіх.
• 6 тур. Перенос зі Львовом виграли «на зубах» – 2:1.
Переможний гол – Келсі з асисту Сікана, обидва нападники вийшли під час матчу для посилення тиску в атаці.
Чи помилився зі «стартом» Шахтар? Цілком імовірно. Матч проходив важко, після автоголу гості-донеччани навіть програвали, заміни перевернули хід поєдинку.
У чому ж причина вдалих замін Шахтаря та Йовічевича?
Це не спишеш на випадковість – надто багато та надто систематично Шахтар ламає хід гри через заміни. Це не поясниш помилками зі стартовим складом, тому що в більшості випадків або замінені гравці заслужили на хороші оцінки, або результат уже мав намітки й команда вела в рахунку.
Істинна причина – це велика «глибина» складу та малодосвідченість гравців, якої раніше просто не було в Шахтаря. За останні роки клуб продав найбільш статусних гравців – включаючи Мудрика, також відпустили додому заслужених ветеранів (як Тайсон, Марлос, Мораес, Алан Патрік).
Дуже давно Шахтар настільки не опирався на молодих гравців, а молодості притаманна нестабільність. Часто, навіть роблячи очевидний вибір у стартовому складі, тренерський штаб змушений «знімати» гравців, які перегоріли чи не ввійшли належним чином у гру.
В Йовічевича – це добре та погано одночасно – є набір більш-менш однакових футболістів, кожен яких може вистрелити, а може й провалитися. І великий тренерський дар – вгадати, коли прорве Сікана, коли видасть бенефіс Бондаренко чи Судаков, а в який момент навіть вихід глибинного запасного може бути корисним.
За таких обставин Йові тасує склад, проводить системну ротацію, сміливо коригує гру через заміни. Часто це спрацьовує – 12 гольових замін у всіх турнірах (і ще кілька асистів від «джокерів») ‒ це гарантія, що перед нами не випадковість.
Колись усі ці молоді хлопці – Трубін із Різником, Бондаренко із Судаковим, навіть все ще залежний від емоцій Сікан – стануть досвідченими футболістами, які відзначатимуться стабільністю та прогнозованістю. Тоді, можливо, вирішальним буде внесок стартового складу, і навпаки – Йові затягуватиме з замінами, як Фоменко чи Сьомін, знаючи, що все найкраще в нього вже на полі, а кожна зміна – це ризик. Зараз же він може робити сміливі вчинки – тому що кожен його вчинок у матчах з Динамо, Реалом або ж Лейпцигом апріорі повинен бути сміливим.
Поряд із ось таким от Шахтарем – Дніпро-1 чи Зоря, в яких, навпаки, обмаль варіантів, обмежені кадри. Тому ван Леувен змушений експериментувати – як на старті сезону, коли Бутко грав лівого захисника, а центрхав Нагнойний – форварда, чи як пізніше – коли Кирюханцев замість місця правого захисника грав вінгера, навіть правого форварда. Чи тепер, коли замість Нагнойного підміняв Герреро інший півзахисник – Мишньов.
Йовічевичу не треба дуже експериментувати (залишимо за дужками окремі виходи Коноплі лівим оборонцем, Михайліченка лівим хавом, або ж Шведа – «фальшивою дев’яткою»). У нього є «глибина» складу, добротно вкомплектовані всі позиції, скрізь є вибір – хай і не очевидний, перевірений.
Команда в Шахтаря молода, але їх з дитинства готували до елітного футболу, і всі разом, вони зараз отримують досвід, до якого йшли все життя. А Йові, схоже, справляється з роллю педагога – і вдалі заміни це теж про це.
Напевно, їм усім – і колективу, і їхньому головному тренеру – пощастило, що вони знайшли одне одного в потрібне місце й потрібний час.
