Україна – Італія: оцінки за матч. Як зіграли Судаков, Миколенко, Мудрик і суддя?

Переглядів 159912
Артур Валерко Артур Валерко
16 голосів
Україна – Італія: оцінки за матч. Як зіграли Судаков, Миколенко, Мудрик і суддя?
Віталій Миколенко. Фото: УАФ
«УФ» підсумовує найголовніший матч вітчизняного футболу в 2023 році: ось наші оцінки гравцям і тренерам збірної України, які дали бій у Леверкузені чинному чемпіону Європи – збірній Італії (0:0).

Збірна України вдесяте грала проти італійців – і так і не змогла здобути свою першу перемогу. При цьому матч проти чемпіонів Європи вийшов неоднозначним:

  • поступившись італійцям у володінні м’ячем, Україна зіграла, щонайменше, на рівні гостроти суперника
  • при більшій кількості ударів у суперника, українці пробивали точніше й частіше влучали в площину воріт
  • наприкінці гри суддя Хесус Хіль Мансаро навіть без ВАР вирішив, що фолу Крістанте проти Мудрика не було; відео показало зворотне

№12 Анатолій Трубін – 6,5

Незважаючи на суттєву перевагу в володінні з м’ячем, італійці не допрацьовували не тільки в завершенні, а навіть в останньому пасі. Трубін виручив, коли грамотно зіграв проти Фраттезі, який вивалювався з ним один на один, а також зреагував на хороший удар Барелли. Головне ж – під постійним тиском суперників Анатолій не помилявся. За точністю передач і акуратністю роботи з м’ячем він перевершив Доннарумму. Не підвів, не привіз, виправдав усі сподівання. 

Анатолій Трубін. Фото: Оксана Васильєва

  • Сильні дії: 

16’ потягнув прицільний удар Барелли; 22’ справився з подачею Барелли; 29’ виграв дуель із Фраттезі; 64’ встиг перехопити передачу, яка адресувалася Фраттезі

  • Слабкі дії: 

Не було

№2 Юхим Конопля >> (до 84’) ‒ 5,0

Давайте відразу розділимо дві принципово різні речі: рівень і можливості самого Коноплі та його суперників. К’єза зіграв на голову вище, ніж Дзаньоло на протилежному фланзі, так само цікавіше та креативніше Дімарко виглядав на всій протяжності флангу за Ді Лоренцо – зрозуміло, Юхиму дуже не поталанило з опонентами. Проте, якщо Миколенко давав серйозний бій Дзаньоло та навіть перегравав його, то слабкістю позиці Коноплі користалися ще й Барелла та Фраттезі, які охоче зміщувалися в його зону та допомагали К’єзі та Дімарко рвати цей фланг. На жовтій картці, пропустивши кілька гострих атак, Юхим витримав найбільш сильну опозицію за весь 2023 рік.

  • Сильні дії: 

38’ програючи фланг, ввімкнув жорсткість – чи не вперше фолом зупинив К’єзу, інколи треба грати й так, щоб вирівняти ситуацію із сильними візаві; 49’ вдало зіграв корпусом, випустивши м’яч на від воріт прямо під носом Дімарко; 51’ загострив через свій фланг, правда, простріл нікого не знайшов; 65’ з ауту вдало підключив Мудрика в небезпечну атаку

  • Слабкі дії: 

28’ відпустив Ді Лоренцо – добре, що той неточно замикав кутовий; 29’ через його зону розгорнулася атака з виходом на удар Фраттезі; 31’ К’єза, розігравшись із Дімарко, пошматував фланг Коноплі – на щастя, простріл пройшов безадресним; 38’ фол на К’єзі; 41’ фол на Жоржиньо; 54’ втратив м’яч, відкривши коридор К’єзі – добре, що без продовження; 59’ знову К’єза продерся через цю зону й небезпечно крутив; 79’ збив К’єзу й підсів на жовту картку

<< №19 Олександр Тимчик (від 84’) ‒ б/о 

Вийшов, щоб підтримати темп проблемного флангу, коли Конопля віддав усі сили та ще й отримав попередження. Часу на подвиги не мав, встиг виконати шість пасів і кілька разів зійтися в боротьбі з найбільш гострими суперниками. Ситуації на своїй бровці не погіршив.

№4 Олександр Сваток >> (до 90+1’) ‒ 7,0

Перед матчем пішли чутки, що Матвієнко не має змоги на 100% сил допомогти команді. Запевняли, що вийде з перших хвилин Бондар – але з’явився на полі Сваток. Представник Дніпра-1 не має великого досвіду виступів за збірну, але ще при Ротані він пережив матч із топ-суперником – Англією. Зараз Олександр максимально просто та надійно виконав свою роботу: вісім підбирань, три відбирання, непогана пасова робота. За роботою в заволодінні м’ячем Сваток виявився ефективнішим за пару Ачербі-Буонджорно!

Олександр Сваток. Фото: УАФ

  • Сильні дії: 

29’ класно підчистив після удару Фраттезі та сейву Трубіна – своєчасний винос

  • Слабкі дії: 

Не було

<< №8 Руслан Малиновський (від 90+1’) ‒ б/о 

Дуже сміливий хід на останні хвилини, проте шансу блиснути своїм козирем – дальнім ударом – Малиновському італійці не дали.

№13 Ілля Забарний ‒ 7,0

Збірна України підійшла до матчу з чемпіоном Європи без лівоногого центрального захисника – Ракицького чи Безкоровайного з УПЛ не викликали, Матвієнко, судячи зі всього, все ще не на оптимальному рівні фізики. Щось турбує його в плані готовності, не дає грати на 100%, а в такому матчі це не допускається. Тож Забарний вийшов лівіше від Сватка, вперше, здається, утворивши з ним тандем. Ілля відіграв дуже спокійно: гарно читав гру, не робив зайвих рухів, вступав у боротьбу лише будучи впевненим, що це потрібно й не погіршить ситуацію. Звідси – ніби скромні цифри щодо відбирань, підбирань і перехоплень, але при цьому значно спокійніша зона, ніж та, яку шматували К’єза, Дімарко та Барелла з протилежного краю.

  • Сильні дії: 

6’ блокував простріл К’єзи, небезпечна ситуація розрядилася кутовим; 51’ заблокував простріл К’єзи

  • Слабкі дії: 

Не було

№16 Віталій Миколенко ‒ 7,5

Взагалі, Дзаньоло – крутий суперник, Ді Лоренцо цілком здатен підтримувати його на тому ж рівні, що й Дімарко – К’єзу. Проте вони праворуч зіграли значно слабкіше, ніж колеги на протилежному фланзі. Чому? А ось тут заслуга Миколенка. Віталій гарно може грати на атаку, доведено в англійській Прем’єр-лізі. Проте цього разу він займався саме зупиненням своїх сильних суперників. Три відбирання, шість підбирань, три перехоплення – можливо, в атаці Дімарко крутіший, але в обороні Миколенко виступив значно крутіше, ніж обидва флангові оборонці Італії. Вклад Віталія в те, що збірна вперше з 2006 року не пропустила від цього суперника, величезний.

Віталій Миколенко. Фото: Оксана Васильєва

  • Сильні дії: 

18’ перервав подачу, яка адресувалася Дімарко; 28’ бездоганно обеззброїв Фраттезі – фактично викинув його за межі поля; 46’ сміливо кинувся сторчголов зупиняти Дзаньоло, зупинив суперника, ледве не отримавши травми

  • Слабкі дії: 

47’ втратив Скамакку, добре, що той бив і неточно, і з офсайду

№6 Тарас Степаненко >> (до 80’) ‒ 6,0

Це один із найважчих матчів для Тараса за останній рік – як за рівнем інтенсивності, так і за рівнем суперників. Жоржиньо, поруч із яким мали свободу дій і переміщень Барелла та Фраттезі – це страшний сон для будь-якого опорника. Степаненко зіграв проти чемпіонів Європи в своїй стилістиці – чіпко, непоступливо, жорстко. Кілька разів зривався на порушення правил. Менше, ніж Жоржиньо, володів м’ячем і допустив трішки більше за еталонного суперника браку в передачах. Але загалом у боротьбі Тарас зробив дуже багато, щоб вільніше почував себе той же Судаков.

  • Сильні дії: 

78’ пробивав по воротах італійців – неточно, але доречно

  • Слабкі дії: 

36’ сфолив проти Фраттезі на чужій половині поля; 77’ сфолив проти Барелли

<< №18 Олександр Піхальонок (від 80’) ‒ б/о 

Мав надто мало часу, щоб себе проявити, тим не менш, у самій кінцівці брався за штрафний.

№15 Віктор Циганков >> (до 80’) ‒ 5,5

Рівень очікувань від одного з лідерів, вибачте, одного з лідерів Ла-Ліги перевершив реальність. Насправді ж Дімарко з двома серцями встигав ефективно призупиняти Циганкова, а сам Віктор після несильного удару в бік Доннарумми не запам’ятався особливим загостренням. Не зайшли у нього подачі зі стандартів і передачі з гри на загострення. Так що в підсумку Циганков зіграв не гірше Дзаньоло, а отже, не на тому рівні, ніж оптимальна версія себе самого. 

  • Сильні дії: 

5’ удар у площину воріт Доннарумми – перший у матчі, хоча не настільки небезпечний; 66’ проводив перспективну атаку, але його передачу відпрацював Ачербі; 70’ обстукавши Дімарко, заробив кутовий

  • Слабкі дії: 

8’ невдала подача штрафного в руки Доннарумми – окремі статистики, можливо, зарахують це як удар; 40’ перспективну атаку не провів, наштовхнувшись на Бареллу; 57’ подавав з флангу, проте лише розім’яв Доннарумму

Віктор Циганков. Фото: Оксана Васильєва

<< №20 Олександр Зубков (від 80’) ‒ б/о 

Знову ж таки, заміна була запізнілою – і все ж Зубков у його непоганій клубній формі встиг віддати одну перспективну поперечну передачу з правого флангу в центр карного майданчика.

№7 Георгій Судаков ‒ 7,0

В світлі чуток про Юве Судаков грав і за збірну, і за власний престиж. Що ж, констатуємо – молодий гравець зіграв на рівні півзахисту чемпіонів Європи. Якщо порівнювати його з Бареллою та Фраттезі, Георгій був на рівні з ними в усьому – в баченні поля, в ударній перспективі, в тонкості дій. Хіба що допустив трішки більше браку в передачах – і то, на мою думку, більше через масштабність задумів і складність виконання окремих розрізних передач. По такій грі велике значення мали удари з дальньої та середньої дистанції, і якраз Судаков завдав найбільш небезпечних ударів у ворота італійців.

  • Сильні дії: 

14’ класний дальній удар змусив попрацювати Доннарумму; 44’ божевільне перехоплення від Судакова із, на жаль, безадресним прострілом не в темп Мудрику; 89’ ще один удар у площину воріт – хай не такий сильний, але стратегічно правильне рішення Георгі бити

  • Слабкі дії: 

2’ класно задумував пас на Довбика, проте виконав недостатньо сильно – і його перехопили; 57’ розім’яв своєю подачею Доннарумму; 73’ ще одна смілива за задумом передача не дійшла до адресата через перехоплення італійців

№17 Олександр Зінченко >> (до 85’) ‒ 5,5

Можливо, я помиляюся, але складається враження, що Зінченко з труднощами переходить від ролі фулбека до центрального півзахисника – в клубі він має регулярну ігрову практику на лівому фланзі захисту, в збірній гравець такого рівня потрібен у конструкції гри. Проте без постійної роботи на цій позиції важко ось так вийти і на чистовик відіграти на рівні Едегора чи Жоржиньо матч проти чемпіонів Європи. Зінченко на рівні італійців у чистоті та акуратності роботи – мінімум браку, мінімум інтервалу між прийняттям рішення та виконанням. Але в цьому матчі гравець із непоганим ударом і пасом відіграв без воріт і без загострень, більшою мірою зосереджувався на нівелюванні роботи Фраттезі – і, якщо згадати, які італієць грав проти України в першому матчі, тут Зінченко досягнув успіху. Проте – ціною меншої залученості в загострення гри. 

  • Сильні дії: 

П’ять відбирань і підбирань, висока точність пасової роботи – напевно, найвища в збірній України

  • Слабкі дії: 

24’ сфолив проти Дзаньоло в центрі поля, це відповідало логіці ситуації

Олександр Зінченко. Фото: Оксана Васильєва

<< №14 Данило Сікан (від 85’) ‒ б/о 

Це була смілива, проте запізніла заміна. Сікан просто нічого не встигав зробити – єдине, одна спроба пробити, заблокована суперниками в компенсований час.

№10 Михайло Мудрик ‒ 6,5

Мудрик був дуже активним у цьому матчі – проте більшою мірою метушливим, аніж гострим. Деякий час Михайло навіть випадав із гри, суперникам вдалося розрубати його зв’язки з Судаковим і центрфорвардом. Але хороша новина – Мудрик додавав під час матчу й під кінець гри міг визначити її долю. Тут говорю, перш за все, про момент із системною помилкою італійського захисту, коли після пересічного ауту Мудрик опинився перед воротарем і міг забивати – час вимагав швидкого рішення, воно виявилося недостатньо тонким, щоб відіграти Доннарумму. В кінці гри Мудрик, на мою особисту думку, заробив чистий пенальті. Проте в протоколах матчу ви цього не знайдете через обставини, незалежні ні від Михайла, ні від збірної України в цілому. 

  • Сильні дії: 

12’ непогано знаходив Коноплю поперечним прострілом, але Юхим не встиг замкнути; 60’ заробив кутовий; 65’ після ауту Коноплі несподівано опинився з м’ячем перед Доннаруммою – на жаль, пробити воротаря не вийшло, і ситуація динамічна, і обстріл грамотно перекритий; 90+3’ упав на газон у боротьбі з Крістанте – рефері проявив волюнтаризм, відразу ж відрубавши саму імовірність пенальті

  • Слабкі дії: 

56’ не вистачило тонкості в рішенні – пішов на кількох суперників і прогнозовано втратив м’яча; 62’ фолив проти Ді Лоренцо на фланзі

№11 Артем Довбик ‒ 5,5

Італійці також стежать за провідними чемпіонатами, вони добре знали наші сильні сторони й належно до них підготувалися. Давайте будемо відвертими, вони змогли виключити Довбика з гри. Артем – центрфорвард, він залежний від передач. Нашим фулбекам було не до того, щоб його постачати – тут би за К’єзою та Дзаньоло встигати. А от зв’язки Довбика з Циганковим і Мудриком рішуче переривали захисники гостей, які винятково сильно діяли на читанні гри та перехопленнях. У підсумку Довбик не завдав жодного удару по воротах Доннарумми, не зачепився за м’яч і не досягнув успіху в самостійних спробах щось створити. 

  • Сильні дії: 

7’ протягнув за собою Буонджорно, підсадивши суперника на жовту картку; 66’ пасом п’ятою здорово підключав до атаки Циганкова

  • Слабкі дії: 

Жодного удару по воротах, лише 22 дотики до м’яча.

Сергій Ребров ‒ 6,5

Перед тренерським штабом стояла одна глобальна проблема – збереження цілісності захисту в зв’язку з неготовністю Матвієнка. Його можна було спробувати замінити Бондарем – але новачок збірної ще не має належної зіграності з легіонерами захисту. Можна було займатися глибокою теорією – думати про переведення в центр оборони опорника Степаненка (а хто б виконав його відповідальну роботу?) або вперше з часів юності попросити зіграти в центрі Миколенка (хоча зліва за таких обставин могли б зіграти Зінченко, Дубінчак, насправді ніхто проти чемпіонів Європи не ставить у центр людину, яка постійно грає фулбека). Тож, виключивши всі неможливі варіанти, Ребров зупинився на Сватку – і той не підвів. Це сильне, важке рішення, яке спрацювало.

Сергій Ребров. Фото: Оксана Васильєва

Другий вибір – не такий очевидний, це сам спосіб ведення гри. Ребров не став підставлятися, вибрав обережну гру по супернику й не помилився. Єдине – трішки запізнився з замінами, проте, об’єктивно, ми впевнені, що Малиновський витримав би темпоритм, запропований надпотужною середньою лінією Італії?

Тому, зваживши наші можливості та слабкості, треба визнати – збірна зіграла проти Італії гідно. Можливо, сміливіше (і нервовіше) було б, якби Угорщина та Сербія не забезпечили нам достроковий вихід у плей-офф.

* * *

Останнє мало б бути – оцінка арбітра. Проте залишимо це практику. Арбітр ФІФА Мирослав Ступар у коментарі «УФ» пояснив, що насправді стояло за контактом Крістанте та Мудрика й чи правильно арбітр розсудив, не призначивши пенальті.