Андрій ПОЛУНІН: «У Охтирці немає проросійських настроїв»

Переглядів 215
UkrFootball.ua UkrFootball.ua
0 голосів
Директор «Нафтовика» детально розповів про причини невтішного старту в другому колі, відчинені двері щодо інформації про договірні матчі, прем’єрлігові амбіції та ситуацію в місті

— Андрію Вікторовичу, наша редакція дещо здивована дебютом «нафтовиків» у другій частині змагань: дві поразки, ще по одній нічиї та поразці. Як керівництво ФК і ви, зокрема, оцінюєте виступи охтирців?

— Знаєте, тут потрібно розглядати це все не в загальному розрізі, а окремо по поєдинках. Тим паче, що перші дві грі для нас були непоганими в плані результату, позаяк за дві гри здобули чотири залікові пункти. Хоча далі більше й не заробляли очок, та все одно демонстрували непоганий футбол. Спочатку програли вдома «Геліосу»: наші гравці пропустили м’яч на перших хвилинах, а потім не змогли оговтатись од такого швидкого та болючого удару. Намагалися створювати моменти, контролювати хід поєдинку, проте до логічного завершення ситуації не доходило. Тут два припущення, через які, зрештою, поступилися: потрібно було більше створювати гостроти поблизу воріт харків’ян або краще реалізовувати свої нагоди відзначитись. У наступній грі наші проблеми в нападі лише загострились. Водночас, «Украгроком», до якого ми завітали на вихідних у Олександрію, показав нам майстер-клас з використання реальних шансів. Відтак усе завершилось із таким неочікуваним рахунком — 0:3. Я не намагаюся шукати відмовок, утім, варто розуміти, що все має логічне пояснення. Попри все сказане, зрозуміло, що функціонерам охтирського ФК не подобається, як команда розпочала виступи навесні.

— Отож головна проблема щодо відсутності стабільності полягає в реалізації?

— У такій розмові більше слів і пояснень має головний тренер Колесник, адже він відповідає за результат і зміст гри. Вище я висловлював свою позицію та думки, як колишнього футболіста, котрий немало грав у футбол. Якщо почати копати глибше, то зразу зіштовх­немось із ще одним моментом: поки що в нас немає сталого основ-
ного складу. Коли відбувається ротація, то складно «зловити» той ідеальний набір гравців, який виходить на поле з перших хвилин.

— Може, причини спаду слід шукати в зимовій підготовці? Чи все із запланованого на антракт удалося виконати, якщо виникають такі проблеми?

— Ви маєте слушність. У нас був запланований повноцінний збір у Криму, проте через усім відомі події на півострові нам довелося вносити корективи в раніше спланований календар підготовки. Хоча перше зібрання все ж провели повністю, та наступного разу туди поїхати не вдалося. Відтак вирушили до Новомосковська, що на Дніпропетровщині, де були не такі умови, в яких тренувались у Євпаторії. У АРК у нашому розпорядженні було безліч полів чудової якості та різного покриття. Натомість у Новомосковську до всіх проблем додалася й відсутність гідних спаринг-партнерів, серед яких були лише дубль «Дніпра» та команди обласних змагань. Думаю, погодитеся, що це далеко не ті команди, котрим ми протидіє­мо у чемпіонаті першої ліги.

— До речі, на початку сезону виникали розмови стосовно суддівства «Нафтовика». Чи зараз арбітри впливають на підсумок двобоїв?

— Подібна ситуація виникала ще влітку, проте згодом усе виправилося. Таким чином, ніяких претензій чи нарікань на дії Феміди під час наших виступів у мене немає.

«Ми із середини жовтня не виграємо у своїх пенатах»

— Тепер трішки неприємного. Якщо завітати на місцеві форуми, то можна знайти чимало міркувань на тему договірних матчів за участі «Геліоса», з яким недавно грали. Як думаєте, чому в рідних уболівальників виникають такі здогадки?

— Це — вічна тема. Колись особ­ливого розголосу набрав домашній матч із «Миколаєвом» — начебто договірний. Утім, окрім слів і припущень, справа далі не пішла. Подивіться на становище у цій площині в прем’єр-лізі: скільки турів пройшло, а балачки лише про одне — здача когось комусь-то. Уважаю, що це не правильно. Давайте говорити про футбол. Нашим уболівальникам через інтерв’ю я вже давно сказав: якщо маєте підтвердження або факти договірного поєдинку, мої двері завжди відчинені. А просто говорити на вітер може кожен, створюючи, як зараз модно говорити, fake («фейк» — обман, який легко спростувати). Їм краще швидше зрозуміти, що такі слова на користь команді не йдуть. Позаяк після таких вигуків гравці чи працівники клубу читають їх, а потім думають, що, можливо, вони про щось не знають, що хтось щось приховує. Таким чином, у колективі можуть виникати конфлікти й негаразди. Ще раз кажу: якщо маєте факти, то можете йти навіть не до нашого ФК, а одразу — в дисцип­лінарні органи футболу чи навіть ФФУ. У такому разі ми самі будемо зацікавлені, щоби розібратись із винними в цьому. Загалом, таких людей можна називати «доброзичливцями», адже постійно щось комусь не подобається.

Напевне, якщо переможете наступного опонента — «Полтаву» — все повернеться на свої звичні місця?

— Безумовно. Ми давно (із середини жовтня. — Є.Д.) не виграємо у своїх пенатах, потрібно, нарешті, подарувати свято рідним глядачам. Після цього громадськість повинна збагнути, що в клубі всі прагнуть прогресувати та, зрештою, виконати завдання, яке стоїть перед футболістами у цій першості: бути в п’ятірці.

— Нині щільність турнірної таблиці досягала неабиякого рівня. На ваш погляд, це не завадить посісти місце на чолопку турнірки?

— Найперше, така ситуація мобілізує гравців, оскільки всі усвідомлюють: програли гру-другу, відтак можемо суттєво опуститися, навіть опинитися за межами чільної десятки. Таким чином, кожна гра набуває більшого значення для нашого клубу. Так, ми неодноразово втрачали очки, втім, іще всі їх також втрачатимуть. Нам же пот­рібно виправити ситуацію, в якій опинилися після чотирьох турів навесні.

— Узимку не було передумов до коригування мети на завершення сезону?

— Усе залежить од фінансового становища ФК. Для того, щоби поставити собі за мету вий­ти в еліту, необхідно мати відповідні можливості. Ще одна окрема розмова — інфраструктура. Ми не хочемо зіткнутись із тими проб­лемами, які постали торік перед «Сталлю», коли там не було потрібних умов, які дозволяють виступати під егідою УПЛ. Навіщо й нам наступати на такі граблі? Спортивна складова має підкріплюватися матеріальною базою. По-іншому ніяк. До того ж, це навіть не все, що має бути в клубі. У прем’єр-лізі команди утримують три колективи: старший, молодший
(U-21) та юніорський (U-19). У нас, на жаль, таких можливостей немає, а це ж усе лише обов’язкові норми регламенту. Коли буде відповідний бюджет, тоді й говоритимемо на такі теми. Зрозумійте, ми всі хочемо, щоби «Нафтовик» повернувся до прем’єр-ліги. Найкращим доказом такого прагнення для керівництва стане гра нашої команди. Вірогідно, що тоді щось зміниться, а позиція буде чіткою: «Нам пора туди!».

— А погіршень у фінансовій площині, випадково, немає?

— Ні, в охтирському ФК усе стабільно. Усе, зумовлене контрактами, виконується. Із проживанням, тренуванням і виїздами теж не виникає проблем.

— Часом, ситуація на схо-
ді країни
не позначається на життєдіяльності «Нафтовика-
Укрнафти»?

— Ні, все абсолютно спокійно в нашому місті: всі люди безпроб­лемно працюють, як і раніше. Ніяких заворушень немає.

— А яка позиція охтирських функціонерів стосовно подій у державі?

— Ми беремо участь у чемпіо­наті України, позаяк це — наша країна. Відтак у клубі хочуть, щоби держава була цілісною, багатою та щасливою. А щоби все розвивалося, необхідний спокій на наших теренах і правильні рішення керівництва держави.

— Отож ніяких проросійських настроїв у клубі немає?

— Авжеж!

Євген ДЕМЯН.

X