День народження раз на чотири роки: футболісти та тренери, що святкують 29 лютого – символічна збірна від «УФ»

Переглядів 326
Аватар Даниіл Вереітін Даниіл Вереітін
3 голоси
День народження раз на чотири роки: футболісти та тренери, що святкують 29 лютого – символічна збірна від «УФ»
Збірна 29 лютого. Коллаж: «Український футбол»
29 лютого – особливий день року. А як щодо футболу? Йожеф Сабо, Ферран Торрес та Мікель Баленсіага – у символічній збірній рідкісних іменинників від «УФ».

Високосний рік для фанатів спорту асоціюється із Олімпіадою та чемпіонатом Європи з футболу. Для більшості ж людей він нічим не відрізняється від інших, окрім кількості календарних днів – 366 замість 365. Саме 29 лютого, день, який міг би бути сьогодні, але 2025-й – звичайний рік. Але у цей рідкісний день світ футбол отримав чимало яскравих особистостей. 

Сайт «Український футбол» зібрав найголовніших уродженців 29 лютого у форматі символічної збірної.

Майкл Поллітт (1972)

Амплуа: воротар

Громадянство: Англія

Англійський воротар свого часу стояв на порозі Манчестер Юнайтед, але дебютувати за команду Алекса Фергюсона на початку 90-х не зміг. Поллітт шукав себе в різних клубах і в 1992-му став основним воротарем Лінкольна, де затримався на два роки. У 1994-му перейшов до іншого англійського клубу – Дарлінгтона, де також відіграв повноцінний сезон та у 1995 знову настав період невизначеності. Далі Полліт знову змінював клуби аж до 1998-го, коли став гравцем Ротерема, за який відіграв сумарно понад 270 матчів.

Олександр Шиманович (1944)

Амплуа: півзахисник

Громадянство: Україна

Легенда одеського футболу, якій минулоріч виповнилося 80 років. В 1967 році Шиманович став гравцем одеського СКА, а згодом перейшов до Чорноморця, у якому провів чотири сезони, зігравши 112 матчів та забивши 10 голів у радянських змаганнях. Після короткого вояжу до сімферопольської Таврії, Шиманович повернувся до одеського СКА, де відіграв ще чотири сезони (1972-1976).

Абдукодір Хусанов (2004)

Амплуа: захисник

Громадянство: Узбекистан

Футбол в Узбекистані живий! А обличчям цього слогану можна сміливо назвати Абдукодіра Хусанова. Хлопець, який пройшов узбекистанські та білоруські клуби, у 2023 році став гравцем Лансу. Надійність в обороні, яку Хусанов дав цьому клубу, дозволила Лансу гідно виступити у Лізі чемпіонів 2023/2024, зокрема, перемогти вдома лондонський Арсенал та Севілью. До Ман Сіті він перейшов цієї зими за 40 мільйонів євро.

Мікель Баленсіага (1988)

Амплуа: захисник

Громадянство: Іспанія

Цей гравець відомий своїми виступами за Атлетік Більбао. З 2013 по 2023 роки Баленсіага провів 10 поспіль сезонів у складі цього клубу. Хоча це була не перша спроба заграти в Більбао. Його дебютний період припав на 2008-2011 роки, але сумарно у Ла Лізі лівий захисник за три роки набігав аж 25 матчів, та й те, сезон 2009/2010 провів у Нумансії. З титулів – лише Суперкубок Іспанії 2021.У 2023 році Мікель перебрався до колись славетного клубу Депортиво, що нині переживає не найкращі часи.

Хьюго Ветлесен (2000)

Амплуа: центральний півзахисник

Громадянство: Норвегія

Ветлесен сьогодні – надія та опора бельгійського Брюгге. Цього сезону цей клуб досить успішно виступає у Лізі чемпіонів, у додатковому плей-оф раунді вибивши Аталанту. Ветлесен перейшов до Брюгге у 2023 році з Буде-Глімта. Трохи раніше Ветлесен дебютував за національну збірну.

Йожеф Сабо

Амплуа: центральний півзахисник

Громадянство: Україна

Екс-футболіст та головний тренер київського Динамо та збірної України, певне, найвідоміший представник футбольних людей, які народилися у високосний рік. Йожеф Йожефович не потребує особливого представлення, його знає будь-хто, хто цікавиться українським футболом. Лише нагадаємо його звитяги: чотири чемпіонства та два Кубки СРСР + бронзова медаль Олімпіади-1972 у якості гравця. А ще, два чемпіонства та два Кубка України із київським Динамо у якості головного тренера.

Йожеф Сабо. Фото: ФК Динамо

Євген Банада (1992)

Амплуа: центральний півзахисник

Громадянство: Україна

Хлопець з Нікополя, який пройшов клубну структуру донецького Олімпіка, на початку 2010-х опинився в Олександрії і тривалий час асоціювався із цим клубом. Вдумайтеся: Банада грав за Олександрію з 2012 по 2021 роки і вигравав бронзові медалі УПЛ у сезоні 2018/2019. Після цього Євген пограв за Металіст, Кривбас, ЛНЗ та Верес. Зараз 33-річний футболіст допомагає битися за виживання в УПЛ столичному Лівому Берегу. 

Йєспер Ліндстрем (2000)

Амплуа: вінгер 

Громадянство: Данія

Цей хлопець сьогодні – один із важливих гравців Евертона та партнер нашого Віталія Миколенка. У поточному сезоні Ліндстрем зіграв у 23 матчах АПЛ. І хоча результативними діями не відзначився, свій ігровий час має регулярно. Данський вінгер є продуктом клубу Брондбю, до системи якого потрапив у 2012 році. Яскраво заявивши про себе у головній команді в 2019 році, Йєспер швидко потрапив на олівець клубів з Бундесліги. Найконкретнішим з них виявився Айнтрахт, який і підписав гравця. 

Ставши переможцем Ліги Європи у 2022 році із німецьким клубом, Ліндстрем став бажаним гравцем вже для більш статусних клубів. У підсумку, Йеспер переїхав до Неаполя, за що Айнтрахт отримав 30 мільйонів євро. Поточний сезон він проводить в Евертоні на правах оренди. 

Ферран Торрес (2000)

Амплуа: вінгер

Громадянство: Іспанія

У свої 25 років Ферран Торрес виграв два юнацьких та один дорослий чемпіонати Європи, а ще ставав чемпіоном Англії та Іспанії. Така потужна кар’єра – наслідок величезного професіоналізму футболіста. Вже у шестирічному віці він пройшов жорсткий відбір до академії Валенсії, у якій і сформувався, як гравець. 

Дебютувавши на дорослому рівні у 2017 році, Ферран Торрес привернув до себе увагу Манчестер Сіті. У 2020 хлопець змінив Валенсію на Ман Сіті, але надовго в Англії не затримався: його не влаштовувала мала кількість ігрової практики на Туманному Альбіоні. Але у Каталонії футболіст розкрився по-новому. 

Олександр Паляниця (1972)

Амплуа: нападник

Громадянство: Україна

13 років активної ігрової кар’єри Паляниці включили в себе виступи за Дніпро, Кривбас, Верес, Карпати, Металіст, сумський Спартак та навіть австрійський ЛАСК. Найуспішнішими з них стали періоди у Дніпрі (53 матчі та 25 голів у 1995-1996 роках), Карпатах (1998-1999, 51 матч та 32 голи) та Кривбас (1999-2000, 48 матчів та 10 голів). 

В медальній скарбниці Паляниці – срібна медаль чемпіонату 1992/1993, п’ять бронзових нагород та три фінали Кубка України. А ще – 115 голів за кар’єру, що робить його клубу Олега Блохіна. 

Ігор Продан (1976)

Амплуа: нападник

Громадянство: Україна

Ім’я Ігоря Продана одразу викликає асоціацію із теплими нульовими та футбольним клубом Оболонь. Сумарно його бомбардирські статки не такі вже й великі: 85 матчів та 22 голи у Вищій Лізі та УПЛ, але Продан завжди виступав за скромні клуби. Окрім Оболоні на найвищому рівні це кропивницька Зірка та ужгородське Закарпаття.

Найкращі букмекери
рейтинг 9.9
Перейти 150000 грн
Перейти
рейтинг 9.8
Перейти 250000 грн
Перейти
рейтинг 9.7
Перейти 35000 грн
Перейти