ФК Лісне: Гармаш, Рибалка й Олійник – а чи буде Хачеріді? Друга ліга та максимальні завдання на цей сезон

Загальну увагу преси та вболівальників ФК Лісне завоювало, коли до команди, один за одним, приєдналися імениті ветерани збірної України – Сергій Рибалка, Денис Олійник і Денис Гармаш, а також низка інших колишніх гравців української Прем'єр-ліги. Проте в спортивному плані цей клуб теж заслужив на увагу. В сильному чемпіонаті Київщини він зимує на другому місці з невеличким відставанням від лідера – ФК Калинівка, в чемпіонаті України серед аматорів посідає третє місце в західній групі, маючи шанси в дебютному сезоні в ААФУ кваліфікуватися в чемпіонсько-медальний етап з матчами на виліт. 

Про ФК Лісне сайту «Український футбол» розповів головний тренер команди Олександр Розгон, який у свій 41 рік має 18-річний фаховий досвід: 

• Про перемогу на Меморіалі Макарова. 
• Про те, чи до Гармаша, Рибалки та Олійника може приєднатися Хачеріді. 
• Про тренерську роботу з учасником Олімпіади та найбільш обговорюваним молодим гравцем Шахтаря, Полісся й Чорноморця. 
• Про те, куди й навіщо клуб відправляє зараз свою документацію. 

«Керівництво провело з нами бесіду щодо перемоги на Меморіалі Макарова. Прохання команда виконала»

– Олександре Анатолійовичу, перш за все, вітаємо з перемогою на Меморіалі Макарова. Зважаючи на представницький склад традиційного зимового турніру КОАФ, це вагоме досягнення. Скажіть, завдання виграти ставилося чи перемога стала для вас здивуванням? 

– Так, керівництво попередньо провело з нами бесіду й просило здобути цей трофей. Десь у душі я також розумів, що наш підбір гравців і проведений над вдосконаленням команди час дозволяли сподіватися на хороший результат. Але все ж під час турніру легко нам не було, розслаблятися не дозволяв ніхто, так що успіх на турнірі був енергозатратним, заслуженим. 

– Які матчі для себе відзначили як найважчі? 

– Були два таких матчі. По-перше, це гра проти юнацької команди Лівого Берега U-19, яка насправді стала для нас випробуванням на міцність. Перед виїздом на закордонні збори клуб УПЛ прийняв рішення під егідою юнацької команди виставити гравців із основного складу, тож ми програли 0:1, хоча мали що відповісти суперникам на гол Галаса перед самою перервою. 

Другий такий матч – це 1/4 фіналу проти одного з лідерів Другої ліги, Колоса-2. У нас із цим колективом, ще коли він під назвою Штурм (Іванків) грав у чемпіонаті області, завжди були важкі матчі. Ми ніяк не могли раніше їх обіграти. А тут з голом Грищенка змогли перемогти досвідчених суперників. 

Та й у фіналі, незважаючи на рахунок 4:1, нам було не так просто проти столичного Rebel'а - такого ж учасника змагань ААФУ, як і ми. Це непогана команда, там підібрані перспективні футболісти. З часом вони стануть складними суперниками для будь-кого. 

Гравці ФК Лісне з кубком, фото: ФК Лісне

– А я думав, ви згадаєте матч групового турніру проти Rebel'а, коли вони обіграли вас 2:1. 

– Насправді, то ж уже був кінець групового турніру. Негарно, мабуть, так робити, проте ми десь дали відпочити основним футболістам і психологічно не змогли до кінця налаштуватися, розуміючи, що вже пройшли далі. І вийшло так, що це виправдалося. 

Відігравши 8 матчів десь днів за 10-ть, ми потребували такої собі паузи. Тож, провівши ротацію гравців у стислому графіку, змогли краще зіграти на свіжих ногах у стадії на виліт. Там нам легко не було, з іншим учасником ААФУ – симпатичною командою київського Атлета – ми лише по пенальті виграли. 

– Які подальші плани? З ким ще плануєте зіграти контрольні матчі? 

– Річ у тім, що ми й, окрім Меморіалу Макарова, також грали спаринги. Ще восени й дотепер. Ось цей список: 

30 листопада. Полісся-2 (Друга ліга ПФЛ України) – 2:2 (голи Ткаченко, 9, Лига, 20), 

7 грудня. Шахтар U-17 – 6:3 (голи Ткаченко, Корсун, Янковський двічі, Породько, новачок), 

22 грудня. ФК Кудрівка (Перша ліга ПФЛ України) – 3:3 (голи Волошин, Калінін, Яковенко), 

21 січня. Колос U-19 – 5:2 (голи Чепурний, Рибалка, Коваль, Корсун, Без’язичний), 

Кривбас U-19 – 2:4, 

Полісся U-19 – 2:1, 

13 лютого. Епіцентр (Перша ліга ПФЛ України) – 0:3. 

На 23 лютого запланували спаринг із київським Локомотивом (Друга ліга ПФЛ України), на 1 березня – із столичним Атлетом. Можливо, десь знайдемо ще вікно для контрольного матчу. Врешті-решт, працюємо ми в 3-денному режимі (три дні на тиждень заняття, на вихідні – гра). А від 2 березня на 10 днів запланували виїзний збір у місто Ковель Волинської області, де є хороша база. 

«Гармаша іноді використовували так само, як Луческу»

– Гучні імена приєдналися до вашої команди. Хто з них просто підтримував форму, а на кого ви зможете розраховувати в весняній частині сезону та подальших змаганнях? 

– Взагалі питанням підписання новачків у нас займається спортивний директор Віктор Зелінський, я тільки кажу, чи влаштовує такий футболіст у плані підсилення, чи ні. Тому наразі, поки триває переговорний процес і ще не стартувала заявка, остаточно я вам не скажу. Але скажу, що Насонов і Шестаков з ЛНЗ приєднаються в нашому клубі до Рибалки, з яким разом грали в Черкасах. Гармаш із Металіста 1925 також дав принципову згоду грати за нашу команду. 

Денис Гармаш, фото: ФК Лісне

Є нюанси щодо Олійника, проте Денис грав у нас у задоволення й ми бачили його високий клас, тож сподіваємося разом попрацювати. А от щодо вінгера Зорі Головкіна, то він поїхав на турецькі збори з Колосом-2 (в нього чинний контракт із професіональним клубом, аматорський клуб не може взяти його в оренду з точки зору юридичної). 

– Яка особиста мотивація чемпіонів України та учасників фінальних етапів Євро – грати за аматорську команду? 

– Думаю, це не питання коштів – тим більше, зарплати для них – аж ніяк не космос. Просто Рибалка, Гармаш і інші досвідчені гравці нашої команди дуже люблять футбол і хочуть продовжувати грати для задоволення, без того тиску, який є в більш високих лігах серед професіоналів. На тренуваннях всі вони викладаються повною мірою й на полі показують приклад молодим. 

– Ви – молодий тренер. Для вас робота з екс-гравцями Динамо та збірної – це тяжке випробування чи велика винагорода? 

– Я спершу думав, що буде тяжко, а вийшло навпаки – наші зіркові новачки Гармаш з Олійником подають приклад професіоналізму. Моє завдання при цьому – не заважати😊 Всі наші новачки – молодці, те ж саме скажу й про Насонова з Шестаковим. 

– Луческу ставив Гармаша в Динамо в напад. Ви згодні з Мірчею чи зовсім інакше використовували талант Дениса? 

– У нас він грає в півзахисті, проте, зізнаюся, під час Меморіалу Макарова я також користувався вмінням Гармаша зіграти в атаці😊 Денис класно підтримує атаку, в залежності від того, куди вона рухається. Це дуже досвідчений футболіст, вони з Рибалкою багато дали нам в середній лінії. Майстерності там вагон і візок поруч із ним. 

– А як взагалі збиралася ваша команда? 

– Я очолив її, коли Віктор Зелінський уже зібрав бойову основу. Потім я привів кількох своїх найкращих вихованців із ДЮСШ Чемпіон, відразу декілька з яких заграли в ФК Лісне. Поступово ми додавали нових гравців, посилювали окремі позиції, так і вийшли на нинішній склад. Самі вели селекцію, звісно. Проте також і наші досвідчені новачки розповідали хороше про наш клуб, колектив. І в підсумку таким чином з їхніх порад до нас приходили інші хороші футболісти. 

– Якщо Рибалка та Гармаш порадять вам зараз, умовно, Хачеріді, будете шукати місце в заявці? 

– Наразі ми укомплектовані, дякую😊 Хай уже краще молодше покоління входить у футбол. 

– Чи є в Лісного кадрові втрати? 

– Ні. Всі гравці, які в нас починали сезон, залишаються в заявці й продовжать у нас виступи. 

Команда ФК Лісне, фото: ФК Лісне

– Для вас це позитивний сценарій – стабілізація складу, чи, можливо, ви хотіли б більш радикально оновити склад? 

– Ні, звичайно ж, я хотів стабілізації. Це наше вагоме напрацювання – що в команди напрацьована основа. Далі вже можна додавати точкове підсилення, з часом – ще й молодше, і виконувати завдання. 

«Ледве не половину життя працюю тренером»

– Як почалася ваша спільна історія з ФК Лісне? 

– Десь 1,5 роки тому, в липні 2023-го, ми поспілкувалися з керівництвом клубу. Мені дуже сподобалися ті завдання, які ставилися перед ФК Лісне. Це була цікава для мене робота. Мені дуже приємно, що робота всього клубу, його перші успіхи, призвели до того, що гравці вже просилися до нас, а не ми бігали-шукали й не могли б запросити. 

– Коли ви починали займатися футболом? 

– Досить пізно. Я взагалі з Бишева Макарівського району. Навчався в Інституті фізкультури. Своїм першим тренером вважаю Анатолія Івановича Лисенка. Мені пощастило потрапити в команду Сокіл (Морозівка), яка тоді «гриміла» в Київській області. Пограв разом із такими динамівськими висхідними зірками, як Бутенін, Парцванія, Морозенко. Пограв за декілька аматорських клубів, як Право та захист (Калинівка) і ФК Макарів. Виступав спершу на позиції нападника, потім перейшов у опорну зону. Серед професіоналів не пограв, але все ж на обласному рівні отримав поняття про хороший, змагальний футбол. 

– А коли розпочалася ваша тренерська кар’єра? 

– Ще будучи викладачем, тренував студентську команду. А в 2007 році мою долю багато в чому визначило запрошення в ДЮСШ Чемпіон – відразу ж після університету. Працював я спершу помічником тренера Віталія Миколайовича Андрейчика 1998 р.н., потім – сам очолив команди 2002 та 2011 р.н.

Зі старшого покоління запам’ятав Влада Вакулу, якого Андрейчик за своїми бердичівськими зв’язками залучав до ігор, хоча він і був навіть молодшим на рік за інших хлопців. Здібним був, здається, сам Кащей потім забрав його в Динамо. Серед уже моїх вихованців – нападник Оболоні, Руху, Карпат і молодіжної збірної України Краснопір (1,5 роки грав у мене в команді U-19), нападник Вікторії Євпак, півзахисник Калінін (ФК Лісне), захисник Пестрецов (Діназ, ФК Кудрівка, Локомотив). 

– Хто входить у ваш тренерський штаб? 

– Починав сезон із помічником Олександром Ніколайчуком, а зараз завершив виступи наш капітан Денис Скепський і став нашим асистентом. Тренер воротарів у нас – Станіслав Тищенко, який допомагав Роману Санжару в тренерських штабах клубів УПЛ – Олімпіка та Карпат. Тренер з фізпідготовки – Олексій Атаманенко, це вже мій вихованець входить у наш штаб. 

– Ось зараз у вас кількісно наповнений склад і є навіть гучні імена, які знає вся Україна. Ви будете підбирати тактику під наявних гравців чи, навпаки, їх розставляти під своє бачення футболу? 

– Я такий тренер, що люблю підбирати тактику під футболістів, а не навпаки. Стараюся, щоб той футбол, який я ставлю, максимально враховував можливості та сильні сторони гравців. Ось такі футболісти, як Рибалка чи Гармаш, дуже додали нам у першій зоні білдапу. Нам легше просувати м’яча вперед, швидше вдається перейти від оборони в атаку. 

Те, як розуміють гру Сергій і Денис, дозволяє швидше рухати м’яч і чіткіше втілювати наші атакувальні задумки. З ними наші молоді Калінін і Чепурний значно додають у майстерності, як гравці середини поля. 

Олександр Розгон, фото: ФК Лісне

«Завдання у нас максимальні, і прямо зараз відправляємо чергову партію документів у комітет атестації»

– Які завдання стоять перед командою на весняну частину сезону? 

– Максимальні: і в чемпіонаті Київщини, де ми за два очка від лідера і в другому колі зіграють свою роль особисті матчі, і в Кубку області, де в 1/4 фіналу наш суперник – півфіналіст Кубка України серед аматорів Денгофф. Якого, як і Штурм, ми поки не перемагали. У нас дуже сильний обласний чемпіонат. Четвірка лідерів – ФК Калинівка, ми, Денгофф і Полісся (Ставки) – це все команди одного рівня і, як я бачу по суперниках, непоганого класу. 

– А як щодо всеукраїнського рівня? 

– У чемпіонаті України серед аматорів ми – дебютанти. Звісно, знаємо наші реальні можливості, проте й з повагою ставимося до суперників. Скажу так: наразі треба кваліфікуватися з групи, а вже далі, крок за кроком, будемо дивитися. Суперники гідні, досить сильні. В осінній частині у нас траплялися як тріумфальні матчі, коли, наприклад, володаря Кубка України – ФК Миколаїв – обіграли 4:0, так і невдалі, коли з малодосвідченими суперниками чи аутсайдерами ми дуже мучилися. 

– Це ви про такі матчі, як нічийні з Колосом і Соколом, чи, може, навіть про гру з тим же Галичем, яку виграли, так, але в вольовому стилі, програючи тривалий час на своєму полі? 

– Кожен матч – окрема історія. От ми переконливо за рахунком обіграли ФК Миколаїв, а там у суперника було вилучення воротаря на 5-й хвилині, травми й розподіл сил на Кубок України. Думати про наступний матч, виходячи на поле на цей, – це пастка. Ми теж бували в їхній ситуації, знаємо, як важко розподілити сили й не помилитися з пріоритетами. Ну, так вийшло. Пізніше ми десь «просіли», на той період припали і втрати очки в чемпіонаті, і виліт у Кубку ААФУ в Сарнах. Вважаю, що мали всі шанси продовжити виступи, закривши питання ще в першому матчі. 

А от у тому ж Полонному комбінувати заважав стан газону. Це не те, що ми шукаємо «відмазки» – врешті-решт, поле однакове для всіх, але ж справді 0:0 набагато логічніший результат на важкому полі, ніж велика кількість голів і красиві комбінації. Так само я відзначу, що суперники нас вивчали, закривалися проти нас. Молодці, це іноді спрацьовувало. Будемо шукати протидію й «автобусу». 

– Гаразд, сезон 2024/25 закінчиться. Що далі? 

– Ми наразі проходимо атестацію для отримання атестату учасника Другої ліги 2025/26. От прямо перед нашою з вами розмовою я надсилав на електронну пошту комітету чергову партію необхідних документів. Клуб веде постійну роботу, і з динаміки, з того що бачу й чую, є великі сподівання, що ми здобудемо професіональний статус. 

– А як із домашньою ареною? Ви ж починали цей сезон на одному стадіоні, продовжили – на іншому, і це не в вашому населеному пункті…

– Починали на «Бузовій-Арені», тому що там штучне поле. Але загалом наш принцип – зелені поля, це більше відповідає нашому стилю. Тому суперників приймали в Макарові й плануємо там грати й надалі, а в Бузовій зафрахтуємо резервний стадіон. Опція штучного поля корисна в демісезон. 

Дякуємо власникам клубу за підтримку. Стараємося виконувати поставлені завдання та досягати прогресу нашої команди. ФК Лісне – це клуб, який хоче розвиватися, мені це дуже імпонує. 

ФК Лісне (Київська область)

• Рік заснування: 2023
• Кольори-клубу: Біло-чорні 
• Стадіон: Центральний стадіон імені Михайла Бруквенка смт Макарів (вміщує 3100 глядачів), «Бузова-арена» с.Бузова (вміщує до 200 глядачів), штучне покриття 
• Керівництво та тренерський штаб 

Президент: Гірняк Юрій Юрійович 

Спортивний директор: Зелінський Віктор Миколайович 

Головний тренер: Розгон Олександр Анатолійович

Асистент: Скепський Денис Володимирович (до 28.10.2024 – Ніколайчук Олександр Миколайович)

Тренер воротарів: Тищенко Станіслав Миколайович

Тренер з фізпідготовки: Атаманенко Олексій Павлович 

Адміністратори: Зух Євгеній Віталійович, Нечай Ярослав Богданович

Лікар: Денисенко Ігор Ігорович

• Досягнення: 

Переможець Меморіалу Макарова 2025, півфіналіст – 2024 року.

Бронзовий призер Меморіалу Щанова 2024 року.

• У змаганнях під егідою ААФУ дебютують.

Читайте також

Галич (Збараж): наймолодша команда західної групи, тренер – півфіналіст Кубка України, земляки – були в Динамо та є в Шахтарі